Моделювання інтелектуальної системи оцінки технічного стану будівельних конструкцій
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.132587Ключові слова:
база знань, будівельна конструкція, інтелектуальна система, нечітка імплікація, оцінка технічного стануАнотація
Досліджуються питання, що пов’язані з моделюванням та розробкою інтелектуальних систем для оцінки технічного стану будівельних конструкцій. Розглянуті математичні основи моделювання системи оцінки, в основу якої покладені нечітка база знань і одна з модифікацій нечіткої мережі Такаги-Сугено-Канга. Детально описані структура мережі та обґрунтовано вибір алгоритму її навчання. Основними критеріями вибору даної модифікації стали її здатність до розв’язання задачі класифікації в умовах невизначеності та можливість задавати правила функцією входів. Структуру мережі адаптовано до задачі оцінки технічного стану реальних будівельних конструкцій. Показано, що навчання мережі доцільно проводити за алгоритмом з вчителем. При цьому, для мінімізації похибки пропонується використовувати прямий метод випадкового пошуку, який адаптовано до розв’язання даної задачі. Для ідентифікації станів конструкцій запропоновано використовувати міри належності, що отримуються методом кластеризації. Реалізація та впровадження нейромережевих технологій в розв’язання задач оцінювання технічного стану будівельних конструкцій розширює та удосконалює можливості інтелектуальних систем, знижує ризики прийняття невірних рішень за рахунок підвищення надійності та швидкості моделювання
Посилання
- Abrukov, V. S., Abrukov, S. V., Smirnov, A. V., Karlovich, E. V. (2014). Baza znaniy: eksperiment, intellektual'nyy analiz dannyh, iskusstvennye neyronnye seti. Sb. trudov II Vserossiyskoy nauchnoy konferencii «Nanostrukturirovannye materialy i preobrazovatel'nye ustroystva dlya solnechnoy energetiki». doi: 10.13140/2.1.4926.2400
- Blum, C., Puchinger, J., Raidl, G. R., Roli, A. (2011). Hybrid metaheuristics in combinatorial optimization: A survey. Applied Soft Computing, 11 (6), 4135–4151. doi: 10.1016/j.asoc.2011.02.032
- Zaitseva, E., Levashenko, V., Kostolny, J. (2015). Importance analysis based on logical differential calculus and Binary Decision Diagram. Reliability Engineering & System Safety, 138, 135–144. doi: 10.1016/j.ress.2015.01.009
- Sarycheva, L. V. (2008). Objective Cluster Analysis of Data Based on GMDH. Journal of Automation and Information Sciences, 40 (4), 28–48. doi: 10.1615/jautomatinfscien.v40.i4.30
- Potočnik, P., Berlec, T., Sluga, A., Govekar, E. (2014). Hybrid Self-Organization Based Facility Layout Planning. Strojniški Vestnik – Journal of Mechanical Engineering, 60 (12), 789–796. doi: 10.5545/sv-jme.2014.1748
- Sánchez, M. S., Swierenga, H., Sarabia, L. A., Derks, E., Buydens, L. (1996). Performance of multi layer feedforward and radial base function neural networks in classification and modelling. Chemometrics and Intelligent Laboratory Systems, 33 (2), 101–119. doi: 10.1016/0169-7439(95)00089-5
- Yeremenko, V. S., Pereidenko, A. V., Monchenko, O. V. (2012). Zastosuvannia neiromerezhevykh tekhnolohiyi u systemakh neruinivnoho kontroliu. Tekhnicheskaya diagnostika i nerazrushayushchiy kontrol', 1, 35–41.
- Osowski, S. (2000). Sieci neuronowe do przetwarzania informacji. Warszawa, 342.
- Terenchuk, S. A., Yeremenko, B. M., Pashko, A. O. (2016). Otsiniuvannia tekhnichnoho stanu budivelnykh konstruktsiy na osnovi nechitkoho vyvedennia. Budivelne vyrobnytstvo, 61, 23–31.
- Terenchuk, S., Yeremenko, B., Sorotuyk, T. (2016). Implementation of intelligent information technology for the assessment of technical condition of building structures in the process of diagnosis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (83)), 30–39. doi: 10.15587/1729-4061.2016.80782
- Terenchuk, S., Yeremenko, B., Kartavykh, S., Nasikovskyi, O. (2018). Application of fuzzy mathematics methods to processing geometric parameters of degradation of building structures. EUREKA: Physics and Engineering, 1, 56–62. doi: 10.21303/2461-4262.2018.00554
- Yeremenko, B. M., Terenchuk, S. A., Kartavykh, S. M., Nasikovskyi, O. V. (2017). Zastosuvannia ekspertnykh znan dlia formuvannia bazy znan systemy otsiniuvannia tekhnichnoho stanu budivelnykh konstruktsiy. Nauka ta budivnytstvo, 4, 63–69.
- Hammah, R. E., Curran, J. H. (1998). Fuzzy cluster algorithm for the automatic identification of joint sets. International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences, 35 (7), 889–905. doi: 10.1016/s0148-9062(98)00011-4
- Tanaka, K., Yoshida, H., Ohtake, H., Wang, H. O. (2009). A Sum-of-Squares Approach to Modeling and Control of Nonlinear Dynamical Systems With Polynomial Fuzzy Systems. IEEE Transactions on Fuzzy Systems, 17 (4), 911–922. doi: 10.1109/tfuzz.2008.924341
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Svitlana Terenchuk, Anatolii Pashko, Bohdan Yeremenko, Serhii Kartavykh, Nina Ershovа
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
