Синтез структури оптимальної системи потокової обробки сировинної продукції
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.141462Ключові слова:
показник ефективності, технологічна установка, потокова обробка, модель оптимальної системиАнотація
Показано, що сучасні роботи, присвячені оптимізації технологічних процесів, не враховують у власних моделях систем і в критеріях вимоги до загальної ефективності процесу і відповідності цілям власника комерційного виробничого підприємства. Для цього необхідно знижувати витрати і час технологічної операції, а також максимізувати додану вартість основного продукту.
Оцінка ефективності системи потокової обробки сировинної продукції виконується з використанням спеціальної моделі, яка була синтезована в ході даної роботи. Запропонована модель відрізняється тим, що включає блоки обчислення вартості одиниці продукції в залежності від якісного показника і ступеня відповідності висунутим кількісним і якісним обмеженням. Є блоки обчислення динаміки зміни якісного показника готового продукту в залежності від потоку сировини і енергії, що підводиться на обробку. Також необхідні блоки обчислення витрат ресурсу і енергії для транспортної та обробляючої частин системи на інтервалі, що визначається як час проходження умовної порції через установку.
Використання розробленої моделі дозволяє визначити значення показника ефективності для будь-якого допустимого технологічного режиму і провести глобальну оптимізацію процесу. Таким чином, здійснюється перехід від вимог ефективності в загальному вигляді до налаштувань параметрів технологічного процесу.
Запропоновано в аналітичній формі показник ефективності, що підходить в якості критерію оптимізації режимів технологічної установки з безперервним подаванням сировинного та енергетичного продуктів.
Експериментально досліджена модель проточного електричного водонагрівача з блоками розрахунку тимчасових і вартісних параметрів, яка показала свою адекватність. Проведена верифікація розробленого критерію оптимальності і доведена можливість його використання для визначення оптимальних допустимих режимів роботи технологічного обладнання з безперервною подачею сировини і енергії
Посилання
- Barskii, L. A., Kozin, V. Z. (1978). Sistemnyi analiz v obogashchenii poleznykh iskopaemykh [System Analysis at Mineral Processing]. Мoscow: Nedra, 486.
- Lee, T. H., Adams, G. E., Gaines, W. M. (1968). Computer process control: modeling and optimization. New York: Wiley, 386.
- Goncharov, Y. G., Davidkovich, A. S. (1968). Avtomaticheskiy kontrol' i regulirovanie na zhelezorudnyh obogatitel'nyh fabrikah [Automatic Control and Regulation Iron Ore Mineral Processing Factory]. Moscow: Nedra, 227.
- Kagramanyan, S. L., Davidkovich, A. S., Malyshev, V. A. et al. (1989). Modelirovanie i upravlenie gornorudnymi predpriyatiyami. Moscow: Nedra, 360.
- Krasovskiy, A. A. (Ed.) (1987). Spravochnik po teorii avtomaticheskogo upravleniya [Handbook on Theory of Automatic Control]. Moscow: Nauka, 712.
- Meyer, H., Fuchs, F., Thiel, K. (2009). Manufacturing Execution Systems: Optimal Design, Planning, and Deployment. McGraw-Hill Education, 274.
- Gavrilov, D. A. (2002). Upravlenie proizvodstvom na baze standarta MRP II [Managing Production Based on The MRP II Standard]. Sankt-Peterburg: Piter, 320.
- Sinchuk, O., Sinchuk, I., Beridze, T. (2018). Private commentary to the problem energy security of Ukraine. Electromechanical and energy saving systems, 1 (1), 53–60. doi: https://doi.org/10.30929/2072-2052.2018.1.41.53-60
- Berk, J. (2010). Cost Reduction and Optimization for Manufacturing and Industrial Companies. Wiley, 258. doi: https://doi.org/10.1002/9780470643815
- Lutsenko, I. (2015). Classification of Systems and System Entities. Metallurgical and Mining Industry, 12, 12–17.
- Lavrushina, E. G., Slugina, N. L. (2007). Teoriya sistem i sistemnyi analiz [Theory of Systems and System Analysis]. Vladivostok: VGUES, 168.
- Chernyshov, V. N., Chernyshov, A. V. (2008). Teoriya sistem i sistem i sistemnyi analiz [Theory of Systems and System Analysis]. Tambov: Izdatel'stvo TGTU, 96.
- Vasilyev, E. S. (2013). Optimization of the architecture of a charge pump device on the basis of the energy efficiency criterion. Journal of Communications Technology and Electronics, 58 (1), 95–99. doi: https://doi.org/10.1134/s1064226913010099
- Rukin, A. N. (2015). Modeli elementov slozhnoi sistemy [Models of elements at complex system]. Symbol of Science, 8, 57–58.
- Dinçer, İ. Zamfirescu, C. (2015). Optimization of Drying Processes and Systems. Drying Phenomena: Theory and Applications. John Wiley & Sons, 349–380. doi: https://doi.org/10.1002/9781118534892.ch9
- Weigler, F., Scaar, H., Franke, G., Mellmann, J. (2016). Optimization of mixed flow dryers to increase energy efficiency. Drying Technology, 35 (8), 985–993. doi: https://doi.org/10.1080/07373937.2016.1230627
- Zdor, G. N., Sinitsyn, A. V., Avrutin, O. A. (2017). Pump group automatic control for reducing its energy consumption. ENERGETIKA. Proceedings of CIS higher education institutions and power engineering associations, 60 (1), 54–66. doi: https://doi.org/10.21122/1029-7448-2017-60-1-54-66
- Zagirnyak, M., Kovalchuk, V., Korenkova, T. (2015). Power model of an electrohydraulic complex with periodic nonlinear processes in the pipeline network. 2015 International Conference on Electrical Drives and Power Electronics (EDPE), 345–352. doi: https://doi.org/10.1109/edpe.2015.7325318
- Ha, Q. P., Vakiloroaya, V. (2015). Modeling and optimal control of an energy-efficient hybrid solar air conditioning system. Automation in Construction, 49, 262–270. doi: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2014.06.004
- Lutsenko, I. (2015). Identification of target system operations. Development of global efficiency criterion of target operations. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (2 (74)), 35–40. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.38963
- Lutsenko, I., Vihrova, E., Fomovskaya, E., Serduik, O. (2016). Development of the method for testing of efficiency criterion of models of simple target operations. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (4 (80)), 42–50. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.66307
- Lutsenko, I. (2016). Definition of efficiency indicator and study of its main function as an optimization criterion. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (84)), 24–32. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.85453
- Lutsenko, I. (2015). Optimal control of systems engineering. Development of a general structure of the technological conversion subsystem (Part 2). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (2 (73)), 43–50. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.36246
- Lutsenko, I., Fomovskaya, E. (2015). Synthesis of cybernetic structure of optimal spooler. Metallurgical and Mining Industry, 9, 297–301
- Lebedev, P. D. (1962). Raschet i proektirovanie sushil'nykh ustanovok [Calculation and Design of Drying Unit]. Moscow, 320 p.
- Lutsenko, I., Fomovskaya, O., Konokh, I., Oksanych, I. (2017). Development of a method for the accelerated two-stage search for an optimal control trajectory in periodical processes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (2 (87)), 47–55. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.103731
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Igor Konokh
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.