Сучасний розподіл 137CS у дерново-підзолистих грунтах різних типів лісорослинних умов

Автор(и)

  • Viktoriia Melnyk Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0002-3551-5085
  • Tatiana Kurbet Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0001-7820-4263

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142613

Ключові слова:

137Cs, радіоактивне забруднення, питома активність, лісові насадження, дерново-підзолисті ґрунти

Анотація

Досліджено сучасний розподіл 137Cs у дерново-підзолистих лісових ґрунтах різних типів лісорослинних умов. Аналіз перерозподілу 137Cs у ґрунті через 30 років після аварії на ЧАЕС є необхідним для оцінки надходження радіонукліда у різні компоненти лісових екосистем та обґрунтування реабілітації лісових територій. Виявлено переміщення значної кількості 137Cs до мінеральної частини ґрунту у всіх типах лісорослинних умов, у яких проводились дослідження. Встановлено максимальні величини питомої активності 137Cs у лісовій підстилці, а також зменшення даного показника від верхньої її частини (сучасного опаду) до нижньої (розкладеної). У свіжих борах дане зменшення складає 3,1 разів, свіжих суборах – 1,2 разів, вологих суборах – 1,5 разів. За величиною питомої активності 137Cs шари лісової підстилки у досліджуваних типах лісорослинних умов можна розмістити у порядку зменшення: розкладений шар > напіврозкладений шар > сучасний опад. У гумусово-елювіальному горизонті ґрунту потужністю 12 см сконцентровано у свіжих борах – 54,0 %, свіжих суборах – 40,0 % і вологих суборах – 52,8 % від загальної активності радіонукліду у ґрунті, а разом з вмістом 137Cs у лісовій підстилці – 75,0 %; 65,8 % і 71,5 % (відповідно до типів лісорослинних умов). Відмічене поступове зменшення питомої активності 137Cs по профілю до материнської породи. Так, до нижніх шарів ґрунтового розрізу (12–88 см) мігрувало відповідно 26,4 %, 35,7 % та 28,5 % від загального запасу радіонукліду у ґрунті. Отримані матеріали підтверджені за допомогою однофакторного аналізу на 95 %-му довірчому рівні. На основі отриманих результатів можна спрогнозувати майбутні рівні радіоактивного забруднення продукції лісового господарства

Біографії авторів

Viktoriia Melnyk, Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Аспірант

Кафедра екології

Tatiana Kurbet, Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра екології

Посилання

  1. Karachov, I. I. (2006). Problemy radioaktyvnoho zabrudnennia kharchovykh produktiv lisu i vnutrishnie oprominennia naselennia. Problemy kharchuvannia, 1, 8–13.
  2. Pozniak, S. P. (2010). Gruntoznavstvo i heohrafiya gruntiv. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 555.
  3. Krasnov, V. P., Orlov, O. O., Vedmid, M. M. (2009). Atlas roslyn-indykatoriv i typiv lisoroslynnykh umov Ukrainskoho Polissia. Novohrad-Volynskyi, 488.
  4. Arkhypov, A. M., Meleshyn, A. Yu., Mieshalkin, H. S., Paskevych, V. A., Arkhypov, M. P. (1997). Kilkisna otsinka vertykalnoi mihratsiyi 137Cs ta 90Sr v gruntakh zony vidchuzhennia. Nauka. Chornobyl-96: Zbirka tez. naukovo-prakt. konf. Kyiv, 69.
  5. Didenko, L. G. (2000). K voprosu o formah nahozhdeniya 137Cs v lesnyh pochvah. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 51, 223–228.
  6. Irklienko, S. P., Krasnov, V. P., Orlov, A. A., Pristupa, G. K. (1995). Raspredelenie radioceziya v pochve i v sosne obyknovennoy v zavisimosti ot tipov usloviy proizrastaniya. Ekologicheskiy status zagryaznennyh radionuklidami territoriy: Sb. tez. dokl. Mezhdunar. sov. po Chernobyl'skoy ekologicheskoy issledovatel'skoy seti. Minsk, 60.
  7. Shcheglov, A. I., Tihomirov, F. A., Cvetnova, O. B., Klyashtorin, A. L., Mamihin S. V. (1996). Biogeohimiya radionuklidov chernobyl'skogo vybrosa v lesnyh ekosistemah evropeyskoy chasti SNG. Radiacionnaya biologiya. Radioekologiya, 36 (4), 437–446.
  8. Rühm, W., Steiner, M., Wirth, E., Dvornik, A., Zhuchenko, T., Kliashtorin, A. et. al. (1996). Dynamic of radionuclides behaviour in forest soils. The radiological consequences of the Chornobyl accident: Proc. of the first internat. conf. Luxembourg, 225–228.
  9. Bulko, N. I., Mashkov, I. A., Tolkacheva, N. V., Moskalenko, N. V., Kozlov, A. K. (2016). O sostoyanii lesov i lesnyh zemel' zon otseleniya v kontekste vozmozhnostey ih reabilitacii. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 76, 363–370.
  10. Bulko, N. I., Shabaleva, M. A., Mitin, N. V., Tolkacheva, N. V., Kozlov, A. K. (2016). Dinamika dlitel'nyh processov postupleniya 137Cs v komponenty fitomassy sosny obyknovennoy iz avtomorfnyh pochv v dal'ney zone avarii na ChAES. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 76, 371–379.
  11. Bulko, N. I., Shabaleva, M. A., Mitin, N. V., Tolkacheva, N. V., Kozlov, A. K. (2015). Osobennosti dlitel'nyh processov migracii 137Cs na avtomorfnyh i gidromorfnyh pochvah sosnovyh fitocenozov v dal'ney zone avarii na ChAES. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 75, 391–404.
  12. Perevolockiy, A. N., Bulavik, I. M., Perevolockaya, T. V. et. al. (2007). Osobennosti raspredeleniya 137Cs i 90Sr v pochve i nakopleniya drevesinoy i koroy sosny (Pinus sylvestrisL.) v razlichnyh usloviyah mestoproizrastaniya. Radiacionnaya biologiya. Radioekologiya, 47 (4), 463–470.
  13. Garbaruk, D. K. (2015). Raspredelenie zapasa 137Cs v lesnoy podstilke i pochve dominiruyushchih tipov lesa sosnovoy formacii blizhney zony avarii na Chernobyl'skoy AES. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 75, 412–419.
  14. Bulko, N. I. (2014). Transformaciya form nahozhdeniya 137Cs v pochvah nasazhdeniy razlichnogo sostava v dal'ney zone Chernobyl'skoy katastrofy spustya chetvert' veka. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 74, 380–391.
  15. Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Shelest, Z. M., Boyko, A. L. (2015). 137Сs distribution in sod-podzol forest soil of Ukrainian Polissia. Nuclear Physics and Atomic Energy, 16 (3), 247–253. doi: https://doi.org/10.15407/jnpae2015.03.247
  16. Varfolomeeva, K. V. (2008). Peculiarities of radioactive contamination of the forest ecosystem after the Chernobyl accident. Radiation Hygiene, 1 (3), 49–54.
  17. Pronevych, V. A. (2014). Mihratsiya 137Cs u lisovykh biotsenozakh Polissia. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 24.7, 145–150.
  18. Boiko, O. L. (2012). Rozpodil sumarnoi aktyvnosti 137Cs u lisovykh fitotsenozakh. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiya, 120, 87–94.
  19. Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Shelest, Z. M., Boiko, O. L. (2016). 137-Cs redistribution in time in wet bory and sugrudy soils in forests of Ukrainian Polissia. Nuclear Physics and Atomic Energy, 17 (1), 63–68. doi: https://doi.org/10.15407/jnpae2016.01.063
  20. Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Orlov, A. A. (2008). Radioekologicheskie problemy, svyazannye so sploshnymi rubkami v sosnovyh lesah Ukrainskogo Poles'ya. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiya, 112, 195–202.
  21. Landin, V. P., Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Orlov, O. O., Savushchik, M. P., Davydov, M. M. (2011). Rezultaty radioekolohichnykh doslidzhen u lisovykh ekosystemakh Ukrainy, zabrudnenykh avariynymy vykydamy Chornobylskoi AES. Ahroekolohichnyi zhurnal, 1, 53–57.
  22. Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Shelest, Z. M., Boiko, O. L., Zborovska, O. V. (2016). 137-Cs distribution in the wood of scots pine radial growth in the forests of Ukrainian Polissia. Nuclear Physics and Atomic Energy, 17 (4), 394–399. doi: https://doi.org/10.15407/jnpae2016.04.394
  23. Yoschenko, V., Nanba, K., Konoplev, A., Takase, T., Zheleznyak, M. (2015). Radiocesium distributions and fluxes in the forest ecosystems of Chernobyl and Fukushima. Geophysical Research Abstracts, 17, 235–241.
  24. Jayasanka, D., Komatsuzaki, M., Hoshino, Y., Seki, H., Moqbal, M. (2016). Nutrient Status in Composts and Changes in Radioactive Cesium Following the Fukushima Daiichi Nuclear Power Plant Accident. Sustainability, 8 (12), 1332. doi: https://doi.org/10.3390/su8121332
  25. Vinichuk, M. (2012). Selected Metals in Various Fractions of Soil and Fungi in a Swedish Forest. ISRN Ecology, 2012, 1–7. doi: https://doi.org/10.5402/2012/521582
  26. Rosén, K., Lenoir, L., Stark, K., Vinichuk, M., Sundell-Bergman, S. (2018). Transfer of radionuclides and dose assessment to ants and anthills in a Swedish forest ecosystem. Journal of Environmental Radioactivity, 190-191, 97–104. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2018.05.003
  27. Vedmid, M. M., Raspopina, S. P. (2010). Otsinka lisoroslynnoho potentsialu zemel. Kyiv: EKO-inform, 84.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-19

Як цитувати

Melnyk, V., & Kurbet, T. (2018). Сучасний розподіл 137CS у дерново-підзолистих грунтах різних типів лісорослинних умов. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10 (95), 65–71. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142613

Номер

Том 5 № 10 (95) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Viktoriia Melnyk, Tatiana Kurbet

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.