Аналіз моделювання впливу довжини головної дуги безпеки на міцність шасі класу формула студент
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.162833Ключові слова:
шасі, проектування та аналіз шасі, моделювання в Autodesk Inventor, зміна довжини дуги безпеки, механічні властивостіАнотація
Шасі є дуже важливою частиною транспортного засобу, на якій будується весь кузов. Всі зовнішні навантаження транспортного засобу включають власну вагу, яку підтримує шасі. Проектування та аналіз шасі грають важливу роль в створенні транспортного засобу. Щоб розкрити феномен автомобіля класу Формула Студент, було виконано моделювання в Autodesk Inventor зі зміною довжини дуги безпеки і статичного навантаження 9, 6 і 5 кН. Матеріалом шасі є вуглецева сталь з механічними властивостями, відповідними до нормативних стандартiв. Результати, отримані в даному дослідженні, показують, що співвідношення довжини головної дуги безпеки до нормального напруження і прогину однакове, чим більше значення довжини головної дуги безпеки, тим вище значення нормального напруження і прогину. Співвідношення між довжиною головної дуги безпеки і нормальним напруженням полягає в тому, що чим більше значення довжини головної дуги безпеки, тим вище значення нормального напруження. У той час як співвідношення між довжиною головної дуги безпеки і напруженням зсуву показує, що чим більше довжина головної дуги безпеки, тим нижче значення напруги зсуву Т-х. Співвідношення між довжиною головної дуги безпеки, нормальним напруженням і напруженням зсуву T-y однакове, а саме, чим більше значення довжини головної дуги безпеки, тим вище значення нормального напруження і напруження зсуву T-y. Співвідношення довжини головної дуги безпеки до нормальних напружень полягає в тому, що чим більше довжина головної дуги безпеки, тим вище значення нормального і крутильного напруження. Результати випробувань нормального, зсувного і крутильного напруження показали, що шасі типу B з висотою головної дуги безпеки 504 мм і довжиною 125 мм відповідає вимогамПосилання
- Zolina, T. V., Sadchikov, P. N. (2012). Modeling of Structural Behaviour of An Industrial Building with Account for the Variation of Rigidity in the Course of its Operation. Designing and detailing of building systems. Mechanics in civil engineering, 10, 69–76.
- Marzuki, M. A. B., Abu Bakar, M. A., Mohammed Azmi, M. F. (2015). Designing space frame race car chassis structure using natural frequencies data from ansys mode shape analysis. International Journal of Information Systems and Engineering, 3 (1), 54–63. doi: https://doi.org/10.24924/ijise/2015.11/v3.iss1/54.63
- Nugroho, U., Anis, S., Kusumawardani, R., Khoiron, A. M., Maulana, S. S., Irvandi, M., Mashdiq, Z. P. (2018). Frame Analysis of UNNES Electric Bus Chassis Construction Using Finite Element Method. Engineering International Conference (EIC2017) AIP Conf. Proc., 1941, 020017-1–020017-4. doi: https://doi.org/10.1063/1.5028075
- Taufik, A. Z., Rashid, N., lan, M., Faruq, M., Zahir, M. (2014). Electric car chassis design and analysis by using CATIA V5 R19. IOSR Journal of Mechanical and Civil Engineering, 11 (4), 56–69. doi: https://doi.org/10.9790/1684-11435669
- Wang, H., Tan, K. H., Yang, B., Peng, J. (2017). 15.04: Parametric study on steel beams with fin-plate joints under falling floor impact. Ce/papers, 1 (2-3), 3910–3919. doi: https://doi.org/10.1002/cepa.447
- Belingardi, G., Obradovic, J. (2010). Design of the Impact Attenuator for a Formula Student Racing Car: Numerical Simulation of the Impact Crash Test. Journal of the Serbian Society for Computational Mechanics, 4 (1), 52–65.
- Jang, C., Quagliato, L., Murugesan, M., Kim, D., Lee, C., Kim, N. (2017). Material property of metal skin – sheet molding compound laminate structures for the production of lightweight vehicles body frame. Procedia Engineering, 207, 878–883. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.10.845
- Shukla, S., Agnihotri, S., Sahoo, R. R. (2016). Design and Analysis of Formula SAE Chassis. Journal of Aeronautical and Automotive Engineering (JAAE), 3 (1), 26–32.
- Ramesh kumar, S., Dhandapani, N. V., Parthiban, S., Kamalraj, D., Meganathan, S., Muthuraja, S. (2018). Design and Analysis of Automotive Chassis Frame using Finite Element Method. International Journal of Pure and Applied Mathematics, 118 (20), 961–972.
- Pamungkas, P. M., Adhitya, M., Sumarsono, D. A. (2017). Design and Analysis of Tubular Space-Frame Chassis with Impact Absorbers on Sports Car Electric Vehicle. International Journal of Innovative Research in Science, Engineering and Technology, 6 (10), 20923–20928.
- Mat, M. H., Ghani, A. R. A. (2012). Design and Analysis of “Eco” Car Chassis. Procedia Engineering, 41, 1756–1760. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2012.07.379
- Markov, O. E., Perig, A. V., Zlygoriev, V. N., Markova, M. A., Grin, A. G. (2016). A new process for forging shafts with convex dies. Research into the stressed state. The International Journal of Advanced Manufacturing Technology, 90 (1-4), 801–818. doi: https://doi.org/10.1007/s00170-016-9378-6
- Mohamad, M. L., Rahman, M. T. A., Khan, S. F., Basha, M. H., Adom, A. H., Hashim, M. S. M. (2017). Design and static structural analysis of a race car chassis for Formula Society of Automotive Engineers (FSAE) event. Journal of Physics: Conference Series, 908, 012042. doi: https://doi.org/10.1088/1742-6596/908/1/012042
- Sachin, P., Vyavahare, A. Y. (2014). Effect of Gap on Strength of Fillet Weld Loaded in Out-of-Plane Bending. Advances in Structural Engineering, 2409–2416. doi: https://doi.org/10.1007/978-81-322-2187-6_183
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Rudi Siswanto, Rachmat Subagyo, Hajar Isworo, Femiana Gapsari
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.