Вплив модифікації твердої складової на властивості неавтоклавного газобетону

Автор(и)

  • Eugene Krylov Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» вул. Преображенська, 5/2, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0001-7944-2132
  • Volodymyr Martynov Одеська Державна академія будівництва та архітектури вул. Дідріхсона, 4, м. Одеса, Україна, 65029, Україна https://orcid.org/0000-0002-9674-7920
  • Maksym Mykolaiets Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» вул. Преображенська, 5/2, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0002-8823-3401
  • Olena Martynova Одеський державний аграрний університет ул. Пантелеймонівська, 13, м. Одеса, Україна, 65012, Україна https://orcid.org/0000-0001-7324-2543
  • Oleksandr Vietokh Одеська Державна академія будівництва та архітектури вул. Дідріхсона, 4, м. Одеса, Україна, 65029, Україна https://orcid.org/0000-0003-0672-4387

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.171012

Ключові слова:

ніздрюватий бетон, газобетон, тверда складова, кальцит, поліморфні модифікації, портландит

Анотація

Наведені результати досліджень модифікації твердої складової неавтоклавного газобетону вапняно-карбонатною добавкою, що містить карбонат кальцію (кальцит), гідроксид кальцію (портландит) та добавки пластифікуючої і прискорюючої дії з метою підвищення його міцності. За результатами аналізу літературних джерел висловлено припущення, що властивості ніздрюватих бетонів визначаються характером твердої складової. В якості об’єкту досліджень обрано неавтоклавний газобетон густиною 500 кг/м3. Наведено перелік сировинних матеріалів та їх характеристики. Газобетон формували при фіксованій водопотребі, яка відповідала розпливу суміші 220 мм за віскозиметром Суттарда. В процесі експериментальних робіт застосовували як стандартні методи випробувань, так і оригінальні (математико-статистичні методи, рентгенофазовий аналіз, визначення напруженості еквіпотенціального поля поверхні зразків газобетону).

Отримано неавтоклавний газобетон з модифікованою твердою складовою, який має максимальну міцність при стиску 3,53 МПа, що відповідає класу бетону С2 згідно діючого стандарту. Висока міцність пояснюється, за даними рентгенофазового аналізу, присутністю кристалічних фаз, які представлені стійкими новоутвореннями у вигляді карбонату кальцію та його модифікацій: фатеріту – μ-форма СaСO3, арагоніту – метастабільної форми СaСO3 і тоберморітового гелю.

На основі отриманих даних побудовані експериментально-статистичні моделі досліджуваних властивостей. Встановлено певний зв'язок між міцністю неавтоклавного газобетону та напруженістю еквіпотенціального поля. Результати досліджень запроваджені на виробництві при виготовленні виробів із неавтоклавного газобетону, які за міцністю не поступаються його автоклавним аналогам

Біографії авторів

Eugene Krylov, Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» вул. Преображенська, 5/2, м. Київ, Україна, 03037

Провідний інженер

Відділ технології виготовлення залізобетонних конструкцій

Volodymyr Martynov, Одеська Державна академія будівництва та архітектури вул. Дідріхсона, 4, м. Одеса, Україна, 65029

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра виробництва будівельних виробів та конструкцій

Maksym Mykolaiets, Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» вул. Преображенська, 5/2, м. Київ, Україна, 03037

Кандидат технічних наук, завідувач лабораторії

Відділ технології виготовлення залізобетонних конструкцій

Olena Martynova, Одеський державний аграрний університет ул. Пантелеймонівська, 13, м. Одеса, Україна, 65012

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра агроінженерії

Oleksandr Vietokh, Одеська Державна академія будівництва та архітектури вул. Дідріхсона, 4, м. Одеса, Україна, 65029

Кандидат технічних наук

Кафедра організації будівництва та охорони праці

Посилання

  1. Gorlov, Yu. P., Merkin, A. P., Ustenko, A. A. (1980). Tekhnologiya teploizolyatsionnyh materialov. Moscow: Stroyizdat, 396.
  2. Shlegel', I., Bulgakov, A., Afanas'ev, Yu. (2003). K voprosu otsenki kachestva yacheistyh betonov. Stroitel'nye materialy, 6, 13–15.
  3. Pinsker, V., Vylegzhanin, V. (2004). Yacheistiy beton kak ispytanniy vremenem material dlya kapital'nogo stroitel'stva. Stroitel'nye materialy, 3, 44–45.
  4. Baranov, A. T., Bahtiyarov, K. I. (1963). Vliyanie osnovnyh tekhnologicheskih faktorov na svoystva yacheistogo betona. Tekhnologiya zavodskogo izgotovleniya betonov (tyazhelyh, legkih i yacheistyh). Moscow: Gosstroyizdat, 18–22.
  5. Ramamurthy, K., Kunhanandan Nambiar, E. K., Indu Siva Ranjani, G. (2009). A classification of studies on properties of foam concrete. Cement and Concrete Composites, 31 (6), 388–396. doi: https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2009.04.006
  6. Just, A., Middendorf, B. (2009). Microstructure of high-strength foam concrete. Materials Characterization, 60 (7), 741–748. doi: https://doi.org/10.1016/j.matchar.2008.12.011
  7. Yu, X. G., Luo, S. S., Gao, Y. N., Wang, H. F., Li, Y. X., Wei, Y. R., Wang, X. J. (2010). Pore Structure and Microstructure of Foam Concrete. Advanced Materials Research, 177, 530–532. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.177.530
  8. Narayanan, N., Ramamurthy, K. (2000). Structure and properties of aerated concrete: a review. Cement and Concrete Composites, 22 (5), 321–329. doi: https://doi.org/10.1016/s0958-9465(00)00016-0
  9. Fernández-Jiménez, A., Palomo, A., Criado, M. (2005). Microstructure development of alkali-activated fly ash cement: a descriptive model. Cement and Concrete Research, 35 (6), 1204–1209. doi: https://doi.org/10.1016/j.cemconres.2004.08.021
  10. Fernandez-Jimenez, A., García-Lodeiro, I., Palomo, A. (2007). Durability of alkali-activated fly ash cementitious materials. Journal of Materials Science, 42 (9), 3055–3065. doi: https://doi.org/10.1007/s10853-006-0584-8
  11. Owens, P. L., Buttler, F. G. (1980). The Reactions of Fly Ash and Portland Cement with Relation to the Strength of Concrete as a Function of Time and Temperature. Proc. 7th International Congress on the Chemistry of Cements. Paris, 60–65.
  12. Kolbasov, V. M., Timashev, V. V. (1981). Svoystva tsementov s karbonatnymi dobavkami. Tsement, 10, 10–12.
  13. Oshio, A., Sone, T., Matsui, A. (1987). Properties of Concrete Containing Mintral Powders. Cement Association of Japan Rewiev, 114–117.
  14. Pozniak, O., Melnyk, А. (2014). Non-autoclave aerated concrete from modified binders composition containing supplementary cementitious materials. Budownictwo I architektura. Politechnika Lubelska, 13 (2), 127–134.
  15. Herega, A. N. (2013). Physical aspects of self-organization processes in composites. 2. The structure and interaction of inner boundaries. Nanomechanics Science and Technology: An International Journal, 4 (2), 133–143. doi: https://doi.org/10.1615/nanomechanicsscitechnolintj.v4.i2.30
  16. Regourd, M., Mortureux, B., Gautier, E. (1981). Hidraulic Reactivity of Various Pozzolans. Proc. Fifth International Symposium on Concrete Technology. Mexico, 1–14.
  17. Kjellsen, K. O., Lagerblad, B. (1995). Influence of natural minerals in the filler fraction on hydratation and properties of mortars. Stockholm.
  18. Voznesenskiy, V. A., Lyaschenko, T. V., Ogarkov, B. A. (1989). Chislennye metody resheniya stroitel'no-tekhnologicheskih zadach na EVM. Kyiv: Vischa shkola, 328.
  19. Poznyak, O., Sanytsky, M., Zavadsky, I., Braichenko, S., Melnyk, A. (2018). Research into structure formation and properties of the fiber­reinforced aerated concrete obtained by the non­autoclaved hardening. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (6 (93)), 39–46. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133594
  20. Poznyak, O., Melnyk, А., Soltysik, R. (2015). The Properties and Peculiarities of structure formation of аerаted concrete. Internationale Baustofftagung. F.A. Finger-Institut fur Baustoffkunde. Bauhaus-Universitat Weimar. Bundesrepublik Deutschland. Tagungsbericht. Band 2, 959–966.
  21. Martynov, V., Martynov, E., Krylov, I., Herega, A. (2015). Influence of the Structure of a Material Solid Phase on the Properties of Cellular Concrete. International Journal of Composite Materials, 5 (4), 79–80.
  22. Vyrovoy, V. N., Martynov, V. I., Vetoh, A. M., Martynova, E. A., Elkin, V. V. (2014). Modelirovanie pri otsenke haraktera struktury penobetona. Stroitel'nye materialy, oborudovanie, tekhnologii XXI veka, 11 (190), 11–13.
  23. Krylov, E. A., Martynov, V. I. (2014). Analysis of Solid Phase Impact on Cellular Concrete Properties. Journal of technical university of moldova and moldavian engineering association, 2 (57), 35–37.
  24. Gorshkov, V. S., Timashev, V. V., Savel'ev, V. G. (1981). Metody fiziko-himicheskogo analiza vyazhuschih veschestv. Moscow: Vysshaya shkola, 335.
  25. Index (inorganic) to the pouda diffraction file – ASTM. 1969 (1969). Publication PD1S – 1911. American society for testing and materials. York. Pensylvania, 216.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-21

Як цитувати

Krylov, E., Martynov, V., Mykolaiets, M., Martynova, O., & Vietokh, O. (2019). Вплив модифікації твердої складової на властивості неавтоклавного газобетону. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(6 (99), 53–59. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.171012

Номер

Том 3 № 6 (99) (2019): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Eugene Krylov, Volodymyr Martynov, Maksym Mykolaiets, Olena Martynova, Oleksandr Vietokh

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.