Дослідження показників якості м’ясної сировини та ефективності захисного технологічного прийому за умов різного утримання в раціоні свиней важких металів

Автор(и)

  • Olga Chalaya Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-0189-6657
  • Alexander Nanka Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-4079-8822
  • Andriy Paliy Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-9525-3462
  • Sergey Nagornij Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-7870-2342
  • Oleksandr Chalyi Харківська державна зооветеринарна академія вул. Академічна, 1, смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, 62341, Україна https://orcid.org/0000-0001-6159-9908

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174154

Ключові слова:

свинина, сало, якість, важкі метали, вологоутримуюча здатність, експериментальна рослинна добавка

Анотація

Викладено результати досліджень, що пов’язані з вивченням зміни якісних показників та технологічних властивості м’яса і сала свиней за умов різного складу раціонів, а саме з додаванням Свинцю і Кадмію (сумісно та окремо) в дозі 20 гранично допустимих концентрацій. Надана оцінка ефективності захисного технологічного прийому (згодовування експериментальної рослинної добавки) при одночасному надходженні з раціоном важких металів, з метою відновлення якості продукції свинарства. Встановлено, що Свинець і Кадмій, як при сумісному так і окремому надходженні в організм молодняка свиней з кормом, мали негативний вплив на харчову та біологічну цінність свинини та її технологічні властивості. Під їх дією знижувалась калорійність м’яса, утримання в ньому білку, жиру, сухих речовин, при цьому найсуттєвіші зміни спостерігалися у тварин ІV групи, де Свинець і Кадмій надходив разом. Активна кислотність м’яса та її вологоутримуюча здатність тварин всіх груп знаходились в межах норми. Однак у тварин, які отримували з раціоном підвищені дози важких металів, рН м’яса дещо змінювалось в бік нейтрального середовища (рН – 5,3–5,5, при контролі рН – 5,1), вологоутримуюча здатність м’яса дослідних тварин коливалась від 55,1 % до 56,5 % (контроль – 55,1 %). Під впливом різних за складом раціонів відбувались зміни якісних показників сала дослідних свиней, при цьому достовірно знижувався відсоток сухої речовини (до 2,84 %) і жиру (до 2,79 %) порівняно з контролем. Згодовування тваринам разом з раціоном, що містив важкі метали, експериментальної рослинної добавки, сприяло покращенню калорійності м’яса (до 19,4 %), сухої речовини (до 9,4 %), білково-якісного показника (до 5,9 %) порівняно із тваринами, що отримували з раціоном важкі метали, але без застосування цього технологічного прийому. Цей технологічний прийом сприяв також покращенню якісних показників сала тварин. А саме, відмічалось збільшення % сухої речовини (від 0,4 % до 2,5 %), жиру (від 0,7 % до 3,2 %) та зменшення клітинних оболонок у салі (від 8,6 % до 25 %) порівняно із показниками тварин ІІ–ІV груп та наближення їх до показників контролю

Біографії авторів

Olga Chalaya, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра агротехнологій та екології

Alexander Nanka, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, професор, ректор

Andriy Paliy, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Доктор сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технічних систем та технологій тваринництва

Sergey Nagornij, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технічних систем та технологій тваринництва

Oleksandr Chalyi, Харківська державна зооветеринарна академія вул. Академічна, 1, смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, 62341

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технологій тваринництва та птахівництва

Посилання

  1. Lebret, B. (2008). Effects of feeding and rearing systems on growth, carcass composition and meat quality in pigs. Animal, 2 (10), 1548–1558. doi: https://doi.org/10.1017/s1751731108002796
  2. Bokova, T. I. (2011). Ekologicheskie osnovy innovatsionnogo sovershenstvovaniya pischevyh produktov. Novosibirsk: Izd-vo NGAU, 284.
  3. Basiladze, G. V., Kalandiya, E. G. (2017). Vliyanie zagryaznennogo tyazhelymi metallami moloka na bezopasnost' molochnyh produktov. Innovatsionnye tekhnologii v APK: teoriya i praktika: sbornik statey V Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. Penza: RIO PGAU, 10–13.
  4. Kuranova, A. P., Ivanova, E. B. (2010). Tyazhelye metally kak ekotoksikanty. Prikladnaya toksikologiya, 1 (2), 14–17.
  5. Ashok Kumar, G. (2015). Effects of Heavy Metals and Preventive Measures. Research & Reviews: Journal of Ecology and Environmental Sciences, 3 (1), 10–20.
  6. Titov, A. F., Kaznina, N. M., Talanova, V. V. (2014). Tyazhelye metally i rasteniya. Petrozavodsk: Karel'skiy nauchnyy tsentr RAN, 194.
  7. Derevitskaya, O. K., Aslanova, M. A. (2016). Ekologicheski chistoe myasnoe syr'e dlya proizvodstva produktov detskogo pitaniya. Pischevaya promyshlennost', 8, 43–45.
  8. Molnar, D. I., Soskida, I. M. (2016). Bezpeka produktiv kharchuvannia. Ekonomika i suspilstvo, 6, 266–271.
  9. Samokhina, G. O., Naumenko, N. V. (2016). Nutrition as the main factor of health maintenance. Problemy stareniya i dolgoletiya, 25 (2), 204–214, 25 (2), 204–214.
  10. Cadmium In: Safety Evaluation of Certain Food Additives and Contaminants, Fifty Fifth Meeting of the Joint FAO/WHO Expert Committee on Food Additives (JECFA) (2011). Geneva: WHO Food Additives Series, 46, World Health Organization, Geneva, 305–380.
  11. Chen, Q. Y., DesMarais, T., Costa, M. (2019). Metals and Mechanisms of Carcinogenesis. Annual Review of Pharmacology and Toxicology, 59 (1), 537–554. doi: https://doi.org/10.1146/annurev-pharmtox-010818-021031
  12. Akoto, O., Bortey-Sam, N., Ikenaka, Y., Nakayama, S. M. M., Baidoo, E., Yohannes, Y. B., Ishizuka, M. (2017). Contamination Levels and Sources of Heavy Metals and a Metalloid in Surface Soils in the Kumasi Metropolis, Ghana. Journal of Health and Pollution, 7 (15), 28–39. doi: https://doi.org/10.5696/2156-9614-7.15.28
  13. López Alonso, M., Benedit, J. L. (2002). Interactions Between Toxic and Essential Trace Metals in Cattle from a Region with Low Levels of Pollution. Archives of Environmental Contamination and Toxicology, 42 (2), 165–172. doi: https://doi.org/10.1007/s00244-001-0012-7
  14. Hu, B., Zhao, R., Chen, S., Zhou, Y., Jin, B., Li, Y., Shi, Z. (2018). Heavy Metal Pollution Delineation Based on Uncertainty in a Coastal Industrial City in the Yangtze River Delta, China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 15 (4), 710. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph15040710
  15. Kasozi, K. I., Natabo, P. C., Namubiru, S., Tayebwa, D. S., Tamale, A., Bamaiyi, P. H. (2018). Food Safety Analysis of Milk and Beef in Southwestern Uganda. Journal of Environmental and Public Health, 2018, 1–7. doi: https://doi.org/10.1155/2018/1627180
  16. Chalaia, O. S., Mamenko, O. M. (2013). Faktory ta intensyvnist vplyvu na mihratsiiu Pliumbumu ta Kadmiyu z kormiv u orhanizm svynei. Visnyk Tsentru naukovoho zabezpechennia APV Kharkivskoi oblasti, 15, 200–204.
  17. Chalaia, O. S. (2013). Vplyv riznykh rivniv kadmiyu ta svyntsiu v ratsioni molodniaku svynei na produktyvnist i zabiyni yakosti. Tavriyskyi naukovyi visnyk, 83, 196–202.
  18. Chalaia, O. S., Mamenko, O. M. (2015). Khimichnyi sklad ta tekhnolohichni vlastyvosti miasa i sala svynei za umov vmistu u ratsioni vazhkykh metaliv. Problemy zooinzheneriyi ta veterynarnoi medytsyni, 30 (1), 260–266.
  19. Tsereniuk, O. M., Chalyi, O. I. (2010). Yakist miaso-salnoi produktsiyi novykh henotypiv svynei. Problemy zooinzheneriyi ta veterynarnoi medytsyny, 20 (1), 180–184.
  20. Kosobryuhov, A. N. (1965). Mikroelementy kak veterinarno-sanitarnaya problema. Tez. dokl. Vsesoyuz. sovesch. po mikroelementam. Riga, 66–68.
  21. Il'yazov, R. G., Aleksahin, R. M., Fisinin, V. I., Smirnov, A. M., Gusmanov, U. G. (2010). Metodologiya issledovaniy i eksperimentov v agroekosfere pri razlichnyh tipah tekhnogeneza. Sel'skohozyaystvennaya biologiya, 2, 3–17.
  22. Adzitey, F., Kumah, A., Mensah, S. B. K. (2015). Assessment of the Presence of Selected Heavy Metals and their Concentration Levels in Fresh and Grilled Beef/Guinea Fowl Meat in the Tamale Metropolis, Ghana. Research Journal of Environmental Sciences, 9 (3), 152–158. doi: https://doi.org/10.3923/rjes.2015.152.158
  23. Al-Zuhairi, W. Sh., Farhan, M. A., Ahemd, M. A. (2015). Determine of heavy metals in the heart, kidney and meat of beef, mutton and chicken from baquba and howaydir market in baquba, diyala province. International Journal of Recent Scientific Research, 6 (8), 5965–5967.
  24. Tsereniuk, O., Tsereniuk, M., Akimov, O., Paliy, A., Nanka, O., Shkromada, O., Pomitun, I. (2018). Dependence of sows’ productivity on the reason of their culling, in index selection. Porcine Research, 8 (1), 17–23. URL: http://www.porc.bioflux.com.ro/docs/2018.17-23.pdf
  25. Mottalib, M. A., Zilani, G., Suman, T. I., Ahmed, T., Islam, S. (2018). Assessment of Trace Metals in Consumer Chickens in Bangladesh. Journal of Health and Pollution, 8 (20), 181208. doi: https://doi.org/10.5696/2156-9614-8.20.181208
  26. Zhai, Q., Narbad, A., Chen, W. (2015). Dietary Strategies for the Treatment of Cadmium and Lead Toxicity. Nutrien, 7 (1), 552–571.
  27. Butsiak, H. A., Cherevko, M. V., Sukhorska, O. P. (2010). Use of adsorbents and toxicides as preventive of warning of toksikoziv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohiy im. Gzhytskoho, 12 (3 (45)), 120–128.
  28. Shkromada, O., Skliar, O., Paliy, A., Ulko, L., Gerun, I., Naumenko, O. et. al. (2019). Development of measures to improve milk quality and safety during production. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (99)), 30–39. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.168762
  29. Mitina, E. A., Bykova, T. O. (2016). Ecologically clean products: the issues of standardization, certification and state support of the producers. Food Policy and Security, 3 (2), 91–104. doi: https://doi.org/10.18334/ppib.3.2.35796
  30. Tomme, M. F. (1956). Metody zootekhnicheskogo analiza. Moscow: Kolos, 28.
  31. Lukashik, N. A., Taschilin, V. A. (1965). Zootekhnicheskiy analiz kormov. Moscow: Kolos, 278.
  32. Pochernyaev, F. K. (1977). Metodiki issledovaniy po svinovodstvu. Kharkiv: Sots. Harkіvschina, 153.
  33. Katsukova, A. A. (1965). Metodiki issledovaniya v zhivotnovodstve. Kyiv: Urozhay, 188.
  34. Werbicki, E. (1979). Effect of confinement on reproduction. The American Land racu the universal beed, 2, 43–52.
  35. Volovinskaya, V. P., Merkulova, V. K. (1958). Metody opredeleniya vlagopoglaschaemosti myasa. Byuro tekhnicheskoy informatsii i propagandy VNIIMPa, 21, 84.
  36. Baranovskyi, D. I., Hetmanets, O. M., Khokhlov, A. M. (2017). Biometriya v prohramnomu seredovyshchi MS Excel. Kharkiv: SPD FO Brovin O. V., 90.
  37. Lebed'ko, E. Ya., Hohlov, A. M., Baranovskiy, D. I., Getmanets, O. M. (2018). Biometriya v Excel. Sankt-Peterburg: EBS Lan', 172.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-25

Як цитувати

Chalaya, O., Nanka, A., Paliy, A., Nagornij, S., & Chalyi, O. (2019). Дослідження показників якості м’ясної сировини та ефективності захисного технологічного прийому за умов різного утримання в раціоні свиней важких металів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(11 (100), 74–81. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174154

Номер

Том 4 № 11 (100) (2019): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Olga Chalaya, Alexander Nanka, Andriy Paliy, Sergey Nagornij, Oleksandr Chalyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.