Удосконалення установки гасіння гелеутворюючими складами з подовженим стволом колінчастого типу

Автор(и)

  • Kostiantyn Ostapov Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-1275-741X
  • Igor Kirichenko Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0001-7375-8275
  • Yurii Senchykhin Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-5983-2747
  • Volodymyr Syrovyi Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0001-6676-5565
  • Darya Vorontsova Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-7868-0067
  • Anatoly Belikov Придніпровська державна академія будівництва та архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0001-5822-9682
  • Alexey Karasev Придніпровська державна академія будівництва та архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0002-1294-8021
  • Hanna Klymenko Придніпровська державна академія будівництва та архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0002-6885-3144
  • Ekaterina Rybalka Придніпровська державна академія будівництва та архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0001-7049-6871

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174592

Ключові слова:

гелеутворюючі склади, подовжений ствол, установка гасіння, дрібнорозпилений струмінь, модельне вогнище

Анотація

Встановлено, що гасіння пожеж гелеутворюючими складами є перспективним напрямом підвищення ефективності гасіння, особливо в багатоповерхових будівлях і спорудах різного функціонального призначення, оскільки дозволяє запобігти побічним збиткам від заливання нижніх поверхів.

Для оперативного гасіння пожеж в житлових і промислових спорудах запропоновано нова установка пожежогасіння гелеутворюючими складами. У ній за рахунок використання колінчастого подовженого ствола зі спеціальним змішувачем та розпилювачем досягається раціональне використання вогнегасної здатності гелеутворюючих складів. Ця нова установка дозволяє здійснювати гасіння гелеутворюючими складами з відстані 3–5 м до осередку пожежі, забезпечуючи безпеку пожежного-рятівника.

Сконструйовано, виготовлено і апробовано натурний зразок оригінального двох колінчастого ствола-розпилювача ранцевої установки. При проведенні експериментальних досліджень доведено, що його використання завдяки компактності в складеному стані і простоті розгортання в робоче положення, забезпечує зручність транспортування і оперативність задіяння в швидко змінних умовах пожежі, особливо в будинках підвищеної поверховості.

З подаванням гелеутворюючих складів у дрібнорозпиленому вигляді, досягається зниження їх витрати для гасіння вогнища, у порівняні з раніше запропонованими технічними рішеннями, у 1,5 рази.

Для визначення ефективного значення дисперсності і інтенсивності розпилення гелеутворюючих складів в математичних моделях витрати на гасіння модельного вогнища та часу його гасіння використані поліноми другого ступеня. Невідомі коефіцієнти визначені стандартним методом найменших квадратів. В результаті були визначені раціональні значення діаметра крапель (1 мм) і інтенсивності подачі (0,6 л/с) гелеутворюючих складів, що забезпечило технічний оптимум їх використання. Таким чином було встановлено, що параметри гасіння модельного вогнища 1А дрібнорозпиленими гелеутворюючими складами відповідають сумарному витраті в 2,5 кг, що в 3,5 рази менше в порівнянні з водою

Біографії авторів

Kostiantyn Ostapov, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук

Кафедра пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт

Igor Kirichenko, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Доктор фізико-математичних наук, професор

Кафедра фізико-математичних дисциплін

Yurii Senchykhin, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук, професор

Кафедра пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт

Volodymyr Syrovyi, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт

Darya Vorontsova, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук

Кафедра геометричного моделювання та комп'ютерної графіки

Anatoly Belikov, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600

Доктор технічних наук

Кафедра безпеки життєдіяльності

Alexey Karasev, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600

Кандидат технічних наук

Кафедра безпеки життєдіяльності

Hanna Klymenko, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600

Кандидат технічних наук

Кафедра безпеки життєдіяльності

Ekaterina Rybalka, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600

Кандидат технічних наук

Кафедра безпеки життєдіяльності

Посилання

  1. Brushlinsky, N. N., Ahrens, M., Sokolov, S. S., Wagner, P. (2017). World Fire Statistics. International Association of Fireand Rescue Services, 22, 56.
  2. Norman, J. (2012). Fire Officers Handbook of Tactics. South Sheridan Road Tulsa. Oklahoma, 311.
  3. Dubinin, D., Korytchenko, K., Lisnyak, A., Hrytsyna, I., Trigub, V. (2018). Improving the installation for fire extinguishing with finely­dispersed water. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (92)), 38–43. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127865
  4. Korytchenko, K., Sakun, O., Dubinin, D., Khilko, Y., Slepuzhnikov, E., Nikorchuk, A., Tsebriuk, I. (2018). Experimental investigation of the fire­extinguishing system with a gas­detonation charge for fluid acceleration. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (5 (93)), 47–54. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.134193
  5. Chow, W. K., Li, Y. F. (2013). A review on study ingex tinguishin groom fires by watermist. Journal of Applied Fire Science, 11 (4), 367–403.
  6. Pospelov, B., Rybka, E., Meleshchenko, R., Gornostal, S., Shcherbak, S. (2017). Results of experimental research into correlations between hazardous factors of ignition of materials in premises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (90)), 50–56. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.117789
  7. Galla, S., Stefanicky, B., Majlingova, A. (2017). Experimental Comparison of the Fire Extinguishing Properties of the Firesorb® Gel and Water. 17th International Multidisciplinary Scientific GeoConference SGEM2017, Ecology, Economics, Education and Legislation, 17 (51), 439–446. doi: https://doi.org/10.5593/sgem2017/51/s20.058
  8. Štefanický, B., Poledňák, P., Rantúch, P., Balog, K. (2015). Assessment of wood fire protection effectiveness using blocking gel Firesorb. Production Management and Engineering Sciences, 535–538. doi: https://doi.org/10.1201/b19259-95
  9. Saveliev, D., Khrystych, O., Kirieiev, O., Chyrkina, M. (2018). Binary fire-extinguishing systems with separate application as the most relevant systems of forest fire suppression. European Journal of Technical and Natural Science, 1, 31–36.
  10. Savchenko, А., Ostroverh, O., Khmurov, I., Kovalevskaya, T. (2017). Evaluation tests of the technology use of gelling systems for the protection of oil storage tanks from the heat of fire exposure. Problemy pozharnoy bezopasnosti, 41, 154–161.
  11. Kireev, A. A., Zhernokljov, K. V. (2011). Investigation the fire extinguishment properties of gelforming composition on model seat of fire by class A with chipboard and fibreboard. Problemy pozharnoy bezopasnosti, 30, 83–88.
  12. Savchenko, О. V., Ostroverx, O. O., Semkiv, O. M., Kholodny, A. S. (2014). Comprehensive research results extinguishing effectiveness of gelling for extinguishing fires in residential buildings. Problemy pozharnoy bezopasnosti, 35, 188–193.
  13. Abramov, Yu. A., Kireev, A. A. (2015). Geleobrazuyuschie ognetushaschie i ognezaschitnye sredstva povyshennoy effektivnosti primenitel'no k pozharam klassa A. Kharkiv: NUTSZU, 254.
  14. Senchykhin, Yu. M., Ostapov, K. M., Rosokha, S. V., Syrovyi, V. V., Holender, V. A. (2017). Pat. No. 118440 UA. Ustanovka dystantsiynoho hasinnia pozhezh heleutvoriuiuvachymy skladamy. No. u201701600; declareted: 20.02.2017; published: 10.08.2017, Bul. No. 15.
  15. Ostapov, K. M., Senchihin, Yu. N., Syrovoy, V. V. (2017). Development of the installation for the binary feed of gelling formulations to extinguishing facilities. Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences, 14 (132), 75–77. Available at: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/3891

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-01

Як цитувати

Ostapov, K., Kirichenko, I., Senchykhin, Y., Syrovyi, V., Vorontsova, D., Belikov, A., Karasev, A., Klymenko, H., & Rybalka, E. (2019). Удосконалення установки гасіння гелеутворюючими складами з подовженим стволом колінчастого типу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10 (100), 30–36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174592

Номер

Розділ

Екологія