Удосконалення установки гасіння гелеутворюючими складами з подовженим стволом колінчастого типу
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174592Ключові слова:
гелеутворюючі склади, подовжений ствол, установка гасіння, дрібнорозпилений струмінь, модельне вогнищеАнотація
Встановлено, що гасіння пожеж гелеутворюючими складами є перспективним напрямом підвищення ефективності гасіння, особливо в багатоповерхових будівлях і спорудах різного функціонального призначення, оскільки дозволяє запобігти побічним збиткам від заливання нижніх поверхів.
Для оперативного гасіння пожеж в житлових і промислових спорудах запропоновано нова установка пожежогасіння гелеутворюючими складами. У ній за рахунок використання колінчастого подовженого ствола зі спеціальним змішувачем та розпилювачем досягається раціональне використання вогнегасної здатності гелеутворюючих складів. Ця нова установка дозволяє здійснювати гасіння гелеутворюючими складами з відстані 3–5 м до осередку пожежі, забезпечуючи безпеку пожежного-рятівника.
Сконструйовано, виготовлено і апробовано натурний зразок оригінального двох колінчастого ствола-розпилювача ранцевої установки. При проведенні експериментальних досліджень доведено, що його використання завдяки компактності в складеному стані і простоті розгортання в робоче положення, забезпечує зручність транспортування і оперативність задіяння в швидко змінних умовах пожежі, особливо в будинках підвищеної поверховості.
З подаванням гелеутворюючих складів у дрібнорозпиленому вигляді, досягається зниження їх витрати для гасіння вогнища, у порівняні з раніше запропонованими технічними рішеннями, у 1,5 рази.
Для визначення ефективного значення дисперсності і інтенсивності розпилення гелеутворюючих складів в математичних моделях витрати на гасіння модельного вогнища та часу його гасіння використані поліноми другого ступеня. Невідомі коефіцієнти визначені стандартним методом найменших квадратів. В результаті були визначені раціональні значення діаметра крапель (1 мм) і інтенсивності подачі (0,6 л/с) гелеутворюючих складів, що забезпечило технічний оптимум їх використання. Таким чином було встановлено, що параметри гасіння модельного вогнища 1А дрібнорозпиленими гелеутворюючими складами відповідають сумарному витраті в 2,5 кг, що в 3,5 рази менше в порівнянні з водою
Посилання
- Brushlinsky, N. N., Ahrens, M., Sokolov, S. S., Wagner, P. (2017). World Fire Statistics. International Association of Fireand Rescue Services, 22, 56.
- Norman, J. (2012). Fire Officers Handbook of Tactics. South Sheridan Road Tulsa. Oklahoma, 311.
- Dubinin, D., Korytchenko, K., Lisnyak, A., Hrytsyna, I., Trigub, V. (2018). Improving the installation for fire extinguishing with finelydispersed water. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (92)), 38–43. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127865
- Korytchenko, K., Sakun, O., Dubinin, D., Khilko, Y., Slepuzhnikov, E., Nikorchuk, A., Tsebriuk, I. (2018). Experimental investigation of the fireextinguishing system with a gasdetonation charge for fluid acceleration. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (5 (93)), 47–54. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.134193
- Chow, W. K., Li, Y. F. (2013). A review on study ingex tinguishin groom fires by watermist. Journal of Applied Fire Science, 11 (4), 367–403.
- Pospelov, B., Rybka, E., Meleshchenko, R., Gornostal, S., Shcherbak, S. (2017). Results of experimental research into correlations between hazardous factors of ignition of materials in premises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (90)), 50–56. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.117789
- Galla, S., Stefanicky, B., Majlingova, A. (2017). Experimental Comparison of the Fire Extinguishing Properties of the Firesorb® Gel and Water. 17th International Multidisciplinary Scientific GeoConference SGEM2017, Ecology, Economics, Education and Legislation, 17 (51), 439–446. doi: https://doi.org/10.5593/sgem2017/51/s20.058
- Štefanický, B., Poledňák, P., Rantúch, P., Balog, K. (2015). Assessment of wood fire protection effectiveness using blocking gel Firesorb. Production Management and Engineering Sciences, 535–538. doi: https://doi.org/10.1201/b19259-95
- Saveliev, D., Khrystych, O., Kirieiev, O., Chyrkina, M. (2018). Binary fire-extinguishing systems with separate application as the most relevant systems of forest fire suppression. European Journal of Technical and Natural Science, 1, 31–36.
- Savchenko, А., Ostroverh, O., Khmurov, I., Kovalevskaya, T. (2017). Evaluation tests of the technology use of gelling systems for the protection of oil storage tanks from the heat of fire exposure. Problemy pozharnoy bezopasnosti, 41, 154–161.
- Kireev, A. A., Zhernokljov, K. V. (2011). Investigation the fire extinguishment properties of gelforming composition on model seat of fire by class A with chipboard and fibreboard. Problemy pozharnoy bezopasnosti, 30, 83–88.
- Savchenko, О. V., Ostroverx, O. O., Semkiv, O. M., Kholodny, A. S. (2014). Comprehensive research results extinguishing effectiveness of gelling for extinguishing fires in residential buildings. Problemy pozharnoy bezopasnosti, 35, 188–193.
- Abramov, Yu. A., Kireev, A. A. (2015). Geleobrazuyuschie ognetushaschie i ognezaschitnye sredstva povyshennoy effektivnosti primenitel'no k pozharam klassa A. Kharkiv: NUTSZU, 254.
- Senchykhin, Yu. M., Ostapov, K. M., Rosokha, S. V., Syrovyi, V. V., Holender, V. A. (2017). Pat. No. 118440 UA. Ustanovka dystantsiynoho hasinnia pozhezh heleutvoriuiuvachymy skladamy. No. u201701600; declareted: 20.02.2017; published: 10.08.2017, Bul. No. 15.
- Ostapov, K. M., Senchihin, Yu. N., Syrovoy, V. V. (2017). Development of the installation for the binary feed of gelling formulations to extinguishing facilities. Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences, 14 (132), 75–77. Available at: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/3891
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Kostiantyn Ostapov, Igor Kirichenko, Yurii Senchykhin, Volodymyr Syrovyi, Darya Vorontsova, Anatoly Belikov, Alexey Karasev, Hanna Klymenko, Ekaterina Rybalka
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
