Розробка методу комплектування аварійно-рятувальних формувань оперативними транспортними засобами
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.175110Ключові слова:
аварійно-рятувальне формування, потік викликів, методика комплектування, оперативний транспортний засібАнотація
Проведено дослідження процесу реагування аварійно-рятувальних формувань на надзвичайні ситуації та небезпечні події, які виникають на території міста з населенням понад один мільйон осіб. Встановлено, що потік викликів, які надходять до підрозділів аварійно-рятувальних формувань, має певну структуру і їх чисельність корелює з показником загальної площі житлового фонду населеного пункту. Названа залежність була описана поліноміальною лінією тренду для якої було складено відповідне рівняння, яке дозволяє визначити чисельність викликів, які можуть надходити у майбутньому до підрозділів аварійно-рятувальних формувань. Ці дані можуть бути також використані для визначення чисельності оперативних транспортних засобів, якими повинні бути забезпечені підрозділи аварійно-рятувальних формувань для ефективного проведення ними дій за призначенням. Запропоновано метод комплектування підрозділів аварійно-рятувальних формувань оперативними транспортними засобами з урахуванням оперативної обстановки в їх районах виїзду, який полягає у виконанні чотирьох послідовних етапів. Перший етап передбачає проведення відбору необхідних показників на основі аналізу статистичних даних, які характеризують процес реагування підрозділів аварійно-рятувальних формувань на різного роду деструктивні події, та побудову прогнозної моделі. Другий етап передбачає проведення розрахунку показника приведеної чисельності автомобілів на виклик з урахуванням різних груп потоків викликів. Третій етап передбачає визначення загальної чисельності оперативних транспортних засобів для аварійно-рятувальних формувань населеного пункту. У зв’язку з тим, що на цьому етапі використовуються математичні моделі, які ґрунтуються на законі розподілу Пуассона, то існує обмеження при використанні запропонованого методу, яке полягає у тому, що потік викликів повинен бути пуассонівським. Четвертий етап розрахунків передбачає перерозподіл раніше визначеної загальної чисельності оперативних транспортних засобів по підрозділам аварійно-рятувальних формувань з урахуванням особливостей оперативної обстановки в їх районах виїзду
Посилання
- Kokhanenko, V., Belyaev, V. (2017). The principle of complete setting of departments of fire-and-saving parts in the settled points of Ukraine by accounting the conditions of operation. Problemy pozharnoy bezopasnosti, 41, 98–103.
- Tiutiunyk, V. V., Ivanets, H. V., Tolkunov, I. A., Stetsyuk, E. I. (2018). System approach for readiness assessment units of civil defense to actions at emergency situations. Scientific Bulletin of National Mining University, 1, 99–105. doi: https://doi.org/10.29202/nvngu/2018-1/7
- SHkurnov, S. A. (2016). Informatsionno-analiticheskaya model' prinyatiya resheniy po pereosnashcheniyu parka pozharnyh avtomobiley. Pozharovryvobezopasnost', 25 (7), 58–62.
- Martinovich, N. V., Tatarkin, I. N., Antonov, A. V., Melnik, A. A. (2015). Methodology for identification of fire-rescue subdivision demand in the fire-service machinery and firefighting equipment. Naukovedenie, 7 (6), 1–12.
- Tracey, J. A., Rochester, C. J., Hathaway, S. A., Preston, K. L., Syphard, A. D., Vandergast, A. G. et. al. (2018). Prioritizing conserved areas threatened by wildfire and fragmentation for monitoring and management. PLOS ONE, 13 (9), e0200203. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0200203
- Larin, O. M., Kalynovsky, A. Y., Kovalenk, R. I. (2016). Development of methods for determining the size of the vehicle fleet in firerescue units. Komunalne hospodarstvo mist, 130, 92–100.
- Aldabbas, M., Venteicher, F., Gerber, L., Widmer, M. (2018). Finding the Adequate Location Scenario After the Merger of Fire Brigades Thanks to Multiple Criteria Decision Analysis Methods. Foundations of Computing and Decision Sciences, 43 (2), 69–88. doi: https://doi.org/10.1515/fcds-2018-0006
- Wang, J., Liu, H., An, S., Cui, N. (2016). A new partial coverage locating model for cooperative fire services. Information Sciences, 373, 527–538. doi: https://doi.org/10.1016/j.ins.2016.06.030
- Bandyopadhyay, M., Singh, V. (2016). Development of agent based model for predicting emergency response time. Perspectives in Science, 8, 138–141. doi: https://doi.org/10.1016/j.pisc.2016.04.017
- Popelínský, J., Vachuda, J., Veselý, O. (2017). Geographical modelling based on spatial differentiation of fire brigade actions: A case study of Brno, Czech Republic. Bulletin of Geography. Socio-Economic Series, 35 (35), 81–92. doi: https://doi.org/10.1515/bog-2017-0006
- Krasuski, A., Kreński, K. (2014). Decision Support System for Blockage Management in Fire Service. Studies in Logic, Grammar and Rhetoric, 37(1), 107–123. doi: https://doi.org/10.2478/slgr-2014-0020
- Brushlinsky, N., Sychev, Y. (2015). Organization of industrial parks complex safety and security system maintenance nowadays. Pozhary i chrezvychaynye situatsii: predotvrashchenie, likvidatsiya, 1, 54–60.
- Clarke, A., Miles, J. C. (2012). Strategic Fire and Rescue Service decision making using evolutionary algorithms. Advances in Engineering Software, 50, 29–36. doi: https://doi.org/10.1016/j.advengsoft.2012.04.002
- Kalynovsky, A. Ya., Kovalenko, R. I. (2017). Statistical study of the nature of hazardous events which are in the Kharkov city. Komunalne hospodarstvo mist, 135, 159–166.
- Usanov, D., Guido Legemaate, G. A., van de Ven, P. M., van der Mei, R. D. (2019). Fire truck relocation during major incidents. Naval Research Logistics (NRL), 66 (2), 105–122. doi: https://doi.org/10.1002/nav.21831
- Luokkala, P., Virrantaus, K. (2014). Developing information systems to support situational awareness and interaction in time-pressuring crisis situations. Safety Science, 63, 191–203. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2013.11.014
- Sadeghi-Naini, A., Asgary, A. (2013). Modeling number of firefighters responding to an incident using artificial neural networks. International Journal of Emergency Services, 2 (2), 104–118. doi: https://doi.org/10.1108/ijes-03-2012-0001
- Brenych, Ya. V., Tymoshchuk, P. V. (2012). Neural network methods of solving of classification problem. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 22.13, 343–349.
- Kovalenko, R. I. (2017). Rozrobka sposobu vyznachennia neobkhidnoi chyselnosti bahatofunktsionalnykh mobilnykh avariyno-riatuvalnykh kompleksiv konteinernoho typu dlia komplektuvannia avariyno-riatuvalnykh formuvan. Naukovyi visnyk: tsyvilnyi zakhyst ta pozhezhna bezpeka, 2 (4), 40–46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Roman Kovalenko, Andrii Kalynovskyi, Sergii Nazarenko, Borys Kryvoshei, Evgen Grinchenko, Zakhar Demydov, Mykola Mordvyntsev, Ruslan Kaidalov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.