Газобетон на основі комплексного поризатора, що містить сполуки заліза
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.176910Ключові слова:
неавтоклавний газобетон, поверхнево-активні речовини, наномодифікатор, міцність газобетону, пергідроль, сполуки залізаАнотація
Хімічні процеси гідратації портландцементу забезпечують формування міцності бетону при стиску. За певних умов підвищення швидкості гідратації цементу сприяє підвищенню міцності бетону при стиску. Особливо це стосується ніздрюватих бетонів, зокрема газобетонів. В роботі було вивчено вплив комплексної добавки, яка сприяє газоутворенню при отриманні газобетону. Означена добавка та складається із суміші гідрофобної поверхнево-активної речовини – олеату кальцію, пергідролю і наномодифікатора – мінеральної добавки, яка містить сполуки заліза. Особливістю досліджень було вивчення одночасного впливу гідрофобних поверхнево-активних речовин, пергідролю та мінеральних речовин, що містять сполуки заліза на зміну міцності безавтоклавного газобетону. Дослідження виконано через недостатню міцність при стиску безавтоклавних газобетонів, при виготовленні яких застосовують у якості газоутворюючої добавки алюмінієву пудру або пергідроль. При застосуванні алюмінієвої пудри не витримується однорідність її розподілу в об’ємі бетону, окрім цього вартість алюмінієвої пудри достатньо висока. У процесі досліджень встановлено, що означена комплексна добавка змінює характер формування міцності газобетонів, а саме збільшує її величину. Доведено, що для управління процесами тужавіння цементу й формування міцності штучного каменя, який отримують в процесі гідратації цементу,при виготовленні газобетону на основі пергідролю, можна використовувати добавки-наномодифікатори, що містять сполуки заліза, тим самим підвищуючи абсолютну величину міцності при стиску таких бетонів у віці 28 діб. Найбільш ефективно застосовувати наномодифікатори, які містять суміш сполук заліза, що призводить до збільшення міцності газобетону до 50 %
Посилання
- Murthy, A., Palani, G., Iyer, N. (2010). Impact Analysis of Concrete Structural Components. Defence Science Journal, 60 (3), 307–319. doi: https://doi.org/10.14429/dsj.60.358
- Aı̈tcin, P.-C. (2000). Cements of yesterday and today. Cement and Concrete Research, 30 (9), 1349–1359. doi: https://doi.org/10.1016/s0008-8846(00)00365-3
- Higerovich, M. I., Bayer, V. E. (1979). Gidrofobno-plastificiruyuschie dobavki dlya cementov, rastvorov i betonov. Moscow: Stroyizdat, 126.
- Kevesh, P. D., Ershler, E. Ya. (1961). Gazobeton na pergidrole. Moscow: Gosstroyizdat, 86.
- Shishkina, A., Shishkin, A. (2016). Study of the nanocatalysis effect on the strength formation of reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (79)), 55–60. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.58718
- Ramamurthy, K., Kunhanandan Nambiar, E. K., Indu Siva Ranjani, G. (2009). A classification of studies on properties of foam concrete. Cement and Concrete Composites, 31 (6), 388–396. doi: https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2009.04.006
- Wang, C., Lin, X., Wang, D., He, M., Zhang, S. (2018). Utilization of oil-based drilling cuttings pyrolysis residues of shale gas for the preparation of non-autoclaved aerated concrete. Construction and Building Materials, 162, 359–368. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2017.11.151
- Shishkina, A. (2016). Study of the effect of micelle-forming surfactants on the strength of cellular reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (80)), 66–70. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.63706
- Shishkina, A. (2017). Study of change in the deformation-strength properties of nanomodified fine-grained concretes over time. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (6 (87)), 50–54. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.101032
- Liu, C.-T., Huang, J.-S. (2008). Highly flowable reactive powder mortar as a repair material. Construction and Building Materials, 22 (6), 1043–1050. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2007.03.009
- Shishkin, A., Netesa, M., Scherba, V. (2017). Effect of the iron-containing filler on the strength of concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (89)), 11–16. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.109977
- Shishkin, A., Netesa, N., Netesa, A. (2019). Determining the rational compositions of low-strength concretes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (97)), 47–52. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.156599
- Shishkin, A. (2016). Study of the effect of compounds of transition elements on the micellar catalysis of strength formation of reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (80)), 60–65. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.63957
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Alexsandera Shishkina, Oleg Nastich, Kateryna Romanenko, Svitlana Oliinyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
