Визначення вихідних даних для формування алгоритму контролю генераторів водню
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.181417Ключові слова:
генератор водню, вихідні дані, частотні характеристики, тест-задача, похибка апроксимаціїАнотація
При формуванні алгоритму контролю технічного стану генераторів водню в якості вихідних даних використовуються їх амплітудно-частотні та фазово-частотні характеристики. При використанні класичного методу визначення таких характеристик мають місце декілька недоліків. Одним із суттєвих недоліків є великий час, який необхідний для формування масиву вихідних даних. Для скорочення цього часу визначення частотних характеристик генератора водню здійснюється за результатами вимірювань його перехідної функції в дискретні моменти часу. В ці моменти часу перехідна функція апроксимується функціями Хевісайда. Такий підхід дозволяє скоротити час визначення частотних характеристик генератора водню на 1–2 порядки. Використання теореми Котельнікова–Найквиста–Шеннона для визначення цих дискретних моментів часу пов’язано із невизначеністю стосовно максимальної частоти спектру тест-сигналу.
Для зняття цієї невизначеності вибір дискретних моментів часу для виміру перехідної функції генератора водню здійснюється за умови допустимої похибки її апроксимації.
Похибка апроксимації визначається за результатом розв’язання тест-задачі, в якій в якості еталону частотних характеристик використовуються модельні характеристики. Показано, що при інтервалі дискретності (0,25¸2,5) мс величина такої похибки не перевищує 1,7 %.
Враховано інерційні властивості пристрою для формування тест-впливу. Показано, що доцільність використання такої процедури має місце, якщо еквівалентна постійна часу такого пристрою перевищує величини постійних часу генератора водню. Інерційні властивості враховані шляхом введення додаткового множника, який містить еквівалентну постійну часу пристрою, в аналітичних виразах для частотних характеристик генератора воднюПосилання
- Dli, M. I., Baliabina, A. A., Drozdova, N. V. (2016). Hydrogen energy and development prospects. Alternative Energy and Ecology (ISJAEE), 22, 37–41. doi: https://doi.org/10.15518/isjaee.2015.22.004
- Rodchenko, V. V., Galeev, A. G., Popov, B. B., Galeev, A. V. (2015). Study of security systems of oxygen-hydrogen propulsion plant test on the stand. Alternative Energy and Ecology (ISJAEE), 20, 42–52. doi: https://doi.org/10.15518/isjaee.2015.20.005
- Galeev, A. G. (2017). Review of engineering solutions applicable in tests of liquid rocket engines and propulsion systems employing hydrogen as a fuel and relevant safety assurance aspects. International Journal of Hydrogen Energy, 42 (39), 25037–25047. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2017.06.242
- Rusman, N. A. A., Dahari, M. (2016). A review on the current progress of metal hydrides material for solid-state hydrogen storage applications. International Journal of Hydrogen Energy, 41 (28), 12108–12126. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2016.05.244
- Ley, M., Meggouh, M., Moury, R., Peinecke, K., Felderhoff, M. (2015). Development of Hydrogen Storage Tank Systems Based on Complex Metal Hydrides. Materials, 8 (9), 5891–5921. doi: https://doi.org/10.3390/ma8095280
- Lototskyy, M. V., Davids, M. W., Tolj, I., Klochko, Y. V., Sekhar, B. S., Chidziva, S. et. al. (2015). Metal hydride systems for hydrogen storage and supply for stationary and automotive low temperature PEM fuel cell power modules. International Journal of Hydrogen Energy, 40 (35), 11491–11497. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.01.095
- Dmitriev, A. L., Ikonnikov, V. K. (2017). Hydrogen fueling station using hydrogen generation by aluminum powder hydrothermal oxidation. Alternative Energy and Ecology (ISJAEE), 10-12, 75–85. doi: https://doi.org/10.15518/isjaee.2017.10-12.075-085
- Abramov, Y. A., Krivtsova, V. I. (2017). To determine the technical state of the gas generator of the hydrogen storage and supply system. Problems of Emergencies, 26, 3–10.
- Lototskyy, M. V., Tolj, I., Parsons, A., Smith, F., Sita, C., Linkov, V. (2016). Performance of electric forklift with low-temperature polymer exchange membrane fuel cell power module and metal hydride hydrogen storage extension tank. Journal of Power Sources, 316, 239–250. doi: https://doi.org/10.1016/j.jpowsour.2016.03.058
- Sabadosh, L., Larkov, S., Kravchenko, O., Sereda, V. (2018). Increasingly Safe, High-Energy Propulsion System for Nano-Satellites. Transactions on Aerospace Research, 2018 (4), 38–44. doi: https://doi.org/10.2478/tar-2018-0028
- Kotowicz, J., Bartela, Ł., Węcel, D., Dubiel, K. (2017). Hydrogen generator characteristics for storage of renewably-generated energy. Energy, 118, 156–171. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2016.11.148
- Zhao, L., Brouwer, J. (2015). Dynamic operation and feasibility study of a self-sustainable hydrogen fueling station using renewable energy sources. International Journal of Hydrogen Energy, 40 (10), 3822–3837. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.01.044
- Kudryavtsev, P. G., Figovsky, O. L. (2016). System of storage and hydrogen generation for power propulsion systems and cars. Alternative Energy and Ecology (ISJAEE), 13-14, 46–55. doi: https://doi.org/10.15518/isjaee.2016.13-14.046-055
- Abramov, Y., Borisenko, V., Krivtsova, V. (2017). Design of control algorithm over technical condition of hydrogen generators based on hydro-reactive compositions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (8 (89)), 16–21. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112200
- Abramov, Y. A., Basmanov, O. E., Salamov, J., Mikhayluk, A. A. (2018). Model of thermal effect of fire within a dike on the oil tank. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 95–101. doi: https://doi.org/10.29202/nvngu/2018-2/12
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Yuriy Abramov, Oleksii Basmanov, Valentina Krivtsova, Andrey Mikhayluk, Oleksandra Mikhayluk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
