Розробка автоматизованих рішень для дефектоскопії фанери
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.186150Ключові слова:
фанера, дефектоскопія, ударний метод, селективне сортування, неруйнівний контроль, контроль якостіАнотація
Визначено, що найбільш доцільним і економічно вигідним методом дефектоскопії фанери є ударний метод. Для досліджень було використано зразки фанери з дефектом та без нього. Серед акустичних способів найбільш точним вважають ультразвук, але для його реалізації поверхню фанери треба обробляти спеціальною речовиною, що робить метод неприйнятним для фанерної сировини. Але з огляду на точність методу був проведений кореляційний аналіз з ударним методом. За вихідні параметри ударного методу обрано кількість пульсацій, частоту коливань та коефіцієнт гармонійних спотворень сигналу ударного датчика. Встановлено, що ультразвукові дослідження дають майже однакові результати з попередніми дослідами, особливо з коефіцієнтом гармонійних спотворень (Кг=0,84). Це дозволяє стверджувати, що обрані параметри дозволяють надійно виявити дефект у фанері. Запропоновані рішення щодо автоматизації процесу дефектоскопії. Розроблено пристрій контролю якості та автоматизованого селективного сортування фанери, а також багатоканальну автоматизовану систему контролю якості фанери для встановлення на виробничій лінії. Запропоновані системи дозволять здійснювати автоматизовану дефектоскопію фанери, як у вигляді готової продукції, так і на етапі виробництва. Інформація про якість фанери може бути передана як робітникам складу, так і транспортному роботу, а також на виробничу лінію з метою проведення аналізу та виявлення причин виникнення дефекту і корекції параметрів технологічного процесу. Автоматизація процесу дефектоскопії дозволить підвищити його швидкість і точність. Запропоновано зручний у використанні відносний критерій якості фанери, який дозволяє виключати похибки виміру через нестабільність амплітуд коливань фанери при ударі датчика. Це дає змогу суттєво підвищити точність виявлення внутрішніх дефектів при неруйнівному контролі якості
Посилання
- Pinchevska, O., Smirdriakova, M. (2016). Wood particleboard covered with slices made of pine tree branches. Acta Facultatis Xylologiae Zvolen, 58 (1), 67–74.
- Skliar, D., Smirdriakova, M., Sedliacik, J. (2017). Selected physical and mechanical properties of plywood faced with wood slices. Acta Facultatis Xylologiae Zvolen, 59 (1), 97–105. doi: http://doi.org/10.17423/afx.2017.59.1.09
- Bal, B. C., Bektaş, İ., Mengeloğlu, F., Karakuş, K., Ökkeş Demir, H. (2015). Some technological properties of poplar plywood panels reinforced with glass fiber fabric. Construction and Building Materials, 101, 952–957. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2015.10.152
- Bekhta, P., Salca, E.-A. (2018). Influence of veneer densification on the shear strength and temperature behavior inside the plywood during hot press. Construction and Building Materials, 162, 20–26. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2017.11.161
- Aydin, I., Demirkir, C., Colak, S., Colakoglu, G. (2016). Utilization of bark flours as additive in plywood manufacturing. European Journal of Wood and Wood Products, 75 (1), 63–69. doi: https://doi.org/10.1007/s00107-016-1096-0
- Zauner, M., Keunecke, D., Mokso, R., Stampanoni, M., Niemz, P. (2012). Synchrotron-based tomographic microscopy (SbTM) of wood: development of a testing device and observation of plastic deformation of uniaxially compressed Norway spruce samples. Holzforschung, 66 (8), 973–979. doi: https://doi.org/10.1515/hf-2011-0192
- Susainathan, J., Eyma, F., De Luycker, E., Cantarel, A., Castanie, B. (2018). Experimental investigation of impact behavior of wood-based sandwich structures. Composites Part A: Applied Science and Manufacturing, 109, 10–19. doi: https://doi.org/10.1016/j.compositesa.2018.02.029
- Aro, M. D., Brashaw, B. K., Donahue, P. K. (2014). Mechanical and Physical Properties of Thermally Modified Plywood and Oriented Strand Board Panels. Forest Products Journal, 64 (7-8), 281–289. doi: https://doi.org/10.13073/fpj-d-14-00037
- Mori, M., Hasegawa, M., Yoo, J.-C., Kang, S.-G., Matsumura, J. (2016). Nondestructive evaluation of bending strength of wood with artificial holes by employing air-coupled ultrasonics. Construction and Building Materials, 110, 24–31. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2016.02.020
- Marhenke, T., Neuenschwander, J., Furrer, R., Twiefel, J., Hasener, J., Niemz, P., Sanabria, S. J. (2018). Modeling of delamination detection utilizing air-coupled ultrasound in wood-based composites. NDT & E International, 99, 1–12. doi: https://doi.org/10.1016/j.ndteint.2018.05.012
- Golovach, V. M., Baranova, O. S. (2016). Analiz koreliatsiyi parametriv vykhidnoho syhnalu udarno-akustychnoho ta ultrazvukovoho metodiv defektoskopiyi fanery. Sovremennye stroitel'nye konstruktsii iz metalla i drevesiny, 20, 27–31.
- Golovach, V. M., Baranova, O. S. (2015). The Analysis of the Influence of Plywood Defect Specifications on the Amount of Output Ripple of Shock Sensor. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 25.10, 280–285.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olha Baranova, Mykola Vasylenko, Konstantin Shevchenko, Yuriy Tsapko, Oliinyk Rostislav, Andrii Yeroshenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
