Опрацювання багатовекторної розподільної краудсорсинг системи для допомоги і порятунку при подоланні масштабних криз

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.201082

Ключові слова:

просторовий краудсорсинг, управління міськими катастрофами, просторовий розподіл, мультиагентне середовище, корпоративна ГІС

Анотація

На сьогоднішній день управління різними кризами в міських районах є одним з основних завдань суспільства через їх масштаби і обмежені ресурси. Використання натовпу для вирішення цих проблем було б правильним рішенням. Краудсорсинг, через велику кількість людей, різноманітності експертизи, поверхневого розсіювання і низької вартості, довго розглядався. Проте, управління такою кількістю людей для відновлення в кризовій ситуації тягне за собою багато проблем, в яких сучасні технології, засновані на інформаційних технологіях, в останні роки полегшують проблему.

У цій статті розроблена розподілена просторова система, що складається із сегментів і різних користувачів, яка може використовуватися для управління натовпом для вирішення проблем міського кризи. Система складається з декількох підсистем і декількох груп користувачів, які працюють на основі просторового краудсорсингу.

Пропонований новий сервіс є атомарним, що складається з керівництва по експлуатації, оперативного контенту і керуючого сегмента. Оперативний контент передбачає виконання простої дії. Рішення складних питань передбачає правильне поєднання простих послуг. Після ідентифікації кризової середовища з елементами системи, система розробляє відповідну комбінацію послуг для вирішення регіональних проблем, а потім розподіляє послуги відповідним рятувальникам на рівні регіону. Розроблений механізм розподілу та об'єднання послуг заснований на міждисциплінарному агентському середовищі.

Для оцінки, крім розробки сценаріїв тестування програмного забезпечення, система була протестована під час повені в Акале в 2019 році в провінції Голестан, Іран. Точність розподіленої систем була такою ж як її продуктивність, коли число користувачів збільшилася. Система також значно підвищила різні якісні показники, такі як втома рятувальника або затримка виконання завдання. Крім того, інноваційний метод оцінки краудсорсингу також виявив загальний показник успіху системи 44,5 %

Біографії авторів

Hooshang Eivazy, K.N. Toosi University of Technology Mirdamad ave., 470, Tehran, Iran, 19697 Arak University of Technology Daneshgah str., Arak, Iran, 38181

PhD Student of Geomatic Engineering

Department of GIS, Geodesy and Geomatics Engineering

Department of GIS, Faculty of Geomatic Engineering

Mohammad Reza Malek, K.N. Toosi University of Technology Mirdamad ave., 470, Tehran, Iran, 19697

Assistance Professor of Geomatic and Faculty Member

Department of GIS, Geodesy and Geomatics Engineering

Посилання

  1. Wolensky, R. P., Wolensky, K. C. (1990). Local government's problem with disaster management: a literature review and structural analysis. Review of Policy Research, 9 (4), 703–725. doi: https://doi.org/10.1111/j.1541-1338.1990.tb01074.x
  2. Kazemi, L., Shahabi, C. (2012). GeoCrowd: enabling query answering with spatial crowdsourcing. Proceedings of the 20th International Conference on Advances in Geographic Information Systems - SIGSPATIAL’12. doi: https://doi.org/10.1145/2424321.2424346
  3. Zhao, Y., Han, Q. (2016). Spatial crowdsourcing: current state and future directions. IEEE Communications Magazine, 54 (7), 102–107. doi: https://doi.org/10.1109/mcom.2016.7509386
  4. Liao, P., Wan, Y., Tang, P., Wu, C., Hu, Y., Zhang, S. (2019). Applying crowdsourcing techniques in urban planning: A bibliometric analysis of research and practice prospects. Cities, 94, 33–43. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2019.05.024
  5. Chatfield, A. T., Reddick, C. G. (2018). All hands on deck to tweet #sandy: Networked governance of citizen coproduction in turbulent times. Government Information Quarterly, 35 (2), 259–272. doi: https://doi.org/10.1016/j.giq.2017.09.004
  6. William, S. (2013). On Language. New York Times Magazine.
  7. L French, E. L., Birchall, S. J., Landman, K., Brown, R. D. (2019). Designing public open space to support seismic resilience: A systematic review. International Journal of Disaster Risk Reduction, 34, 1–10. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2018.11.001
  8. Cai, L., Xu, J., Liu, J., Ma, T., Pei, T., Zhou, C. (2019). Sensing multiple semantics of urban space from crowdsourcing positioning data. Cities, 93, 31–42. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2019.04.011
  9. Gizzi, F. T., Potenza, M. R., Zotta, C. (2016). The Insurance Market of Natural Hazards for Residential Properties in Italy. Open Journal of Earthquake Research, 05 (01), 35–61. doi: https://doi.org/10.4236/ojer.2016.51004
  10. Principles of Emergency Management Supplement (2007). doi: http://doi.org/10.13140/RG.2.2.32021.93925
  11. Alieinykov, I., Thamer, K. A., Zhuravskyi, Y., Sova, O., Smirnova, N., Zhyvotovskyi, R. et. al. (2019). Development of a method of fuzzy evaluation of information and analytical support of strategic management. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (102)), 16–27. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.184394
  12. Camero, A., Alba, E. (2019). Smart City and information technology: A review. Cities, 93, 84–94. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2019.04.014
  13. Zander, J. (2014). Smart Emergency Response System (SERS).
  14. The Smart Emergency Response System Using MATLAB and Simulink (2015).
  15. World volunteer (2016). World Volunteer Web/Index. Available at: http://www.worldvolunteerweb.org/
  16. Masli, M., Bouma, L., Owen, A., Terveen, L. (2013). Geowiki + route analysis = improved transportation planning. Proceedings of the 2013 Conference on Computer Supported Cooperative Work Companion - CSCW ’13. doi: https://doi.org/10.1145/2441955.2442008
  17. Volunteer of World (2016). United Nations. Available at: https://www.unv.org/
  18. Ahmed, S., Darsiti, M., Agustiawan, H. (2007). A development framewor for collaborative robots using feedback control.
  19. Samany, N. N. (2019). Automatic landmark extraction from geo-tagged social media photos using deep neural network. Cities, 93, 1–12. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2019.04.012
  20. Lim, C., Kim, K.-J., Maglio, P. P. (2018). Smart cities with big data: Reference models, challenges, and considerations. Cities, 82, 86–99. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2018.04.011
  21. Wei, L.-Y., Zheng, Y., Peng, W.-C. (2012). Constructing popular routes from uncertain trajectories. Proceedings of the 18th ACM SIGKDD International Conference on Knowledge Discovery and Data Mining - KDD ’12. doi: https://doi.org/10.1145/2339530.2339562
  22. Bao, J., Zheng, Y., Mokbel, M. F. (2012). Location-based and preference-aware recommendation using sparse geo-social networking data. Proceedings of the 20th International Conference on Advances in Geographic Information Systems - SIGSPATIAL ’12. doi: https://doi.org/10.1145/2424321.2424348
  23. Goodchild, M. F., Glennon, J. A. (2010). Crowdsourcing geographic information for disaster response: a research frontier. International Journal of Digital Earth, 3 (3), 231–241. doi: https://doi.org/10.1080/17538941003759255
  24. Mohammadi, N., Malek, M. (2014). Artificial intelligence-based solution to estimate the spatial accuracy of volunteered geographic data. Journal of Spatial Science, 60 (1), 119–135. doi: https://doi.org/10.1080/14498596.2014.927337
  25. Mohammadi, N., Malek, M. (2014). VGI and Reference Data Correspondence Based on Location-Orientation Rotary Descriptor and Segment Matching. Transactions in GIS, 19 (4), 619–639. doi: https://doi.org/10.1111/tgis.12116
  26. Vieweg, S., Hughes, A. L., Starbird, K., Palen, L. (2010). Microblogging during two natural hazards events. Proceedings of the 28th International Conference on Human Factors in Computing Systems - CHI ’10. doi: https://doi.org/10.1145/1753326.1753486
  27. Cutter, S. L. (2003). GI Science, Disasters, and Emergency Management. Transactions in GIS, 7 (4), 439–446. doi: https://doi.org/10.1111/1467-9671.00157
  28. Lee, R., Sumiya, K. (2010). Measuring geographical regularities of crowd behaviors for Twitter-based geo-social event detection. Proceedings of the 2nd ACM SIGSPATIAL International Workshop on Location Based Social Networks - LBSN ’10. doi: https://doi.org/10.1145/1867699.1867701
  29. Li, L., Goodchild, M. F. (2010). The Role of Social Networks in Emergency Management. International Journal of Information Systems for Crisis Response and Management, 2 (4), 48–58. doi: https://doi.org/10.4018/jiscrm.2010100104
  30. Estellés-Arolas, E., González-Ladrón-de-Guevara, F. (2012). Towards an integrated crowdsourcing definition. Journal of Information Science, 38 (2), 189–200. doi: https://doi.org/10.1177/0165551512437638
  31. Hirth, M., Hoßfeld, T., Tran-Gia, P. (2011). Anatomy of a Crowdsourcing Platform - Using the Example of Microworkers.com. 2011 Fifth International Conference on Innovative Mobile and Internet Services in Ubiquitous Computing. doi: https://doi.org/10.1109/imis.2011.89
  32. Johnson, B. A., Scheyvens, H., Baqui Khalily, M. A., Onishi, A. (2019). Investigating the relationships between climate hazards and spatial accessibility to microfinance using geographically-weighted regression. International Journal of Disaster Risk Reduction, 33, 122–130. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2018.10.001
  33. Mohanty, A., Hussain, M., Mishra, M., Kattel, D. B., Pal, I. (2019). Exploring community resilience and early warning solution for flash floods, debris flow and landslides in conflict prone villages of Badakhshan, Afghanistan. International Journal of Disaster Risk Reduction, 33, 5–15. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2018.07.012
  34. Howe, J. (2006). The Rise of Crowdsourcing. Wired.
  35. Harvey, F. (2012). To Volunteer or to Contribute Locational Information? Towards Truth in Labeling for Crowdsourced Geographic Information. Crowdsourcing Geographic Knowledge, 31–42. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-007-4587-2_3
  36. Stefanidis, A., Crooks, A., Radzikowski, J. (2011). Harvesting ambient geospatial information from social media feeds. GeoJournal, 78 (2), 319–338. doi: https://doi.org/10.1007/s10708-011-9438-2
  37. Caillou, P., Gaudou, B., Grignard, A., Truong, C. Q., Taillandier, P. (2017). A Simple-to-Use BDI Architecture for Agent-Based Modeling and Simulation. Advances in Social Simulation 2015, 15–28. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-47253-9_2
  38. AnyLogic. Wikipedia. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/AnyLogic
  39. Simio SYNC. SIMIO. Available at: https://www.simio.com/index.php
  40. Afuah, A., Tucci, C. L. (2012). Crowdsourcing As a Solution to Distant Search. Academy of Management Review, 37 (3), 355–375. doi: https://doi.org/10.5465/amr.2010.0146
  41. De Vreede, T., Nguyen, C., de Vreede, G.-J., Boughzala, I., Oh, O., Reiter-Palmon, R. (2013). A Theoretical Model of User Engagement in Crowdsourcing. Collaboration and Technology, 94–109. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-41347-6_8

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-30

Як цитувати

Eivazy, H., & Malek, M. R. (2020). Опрацювання багатовекторної розподільної краудсорсинг системи для допомоги і порятунку при подоланні масштабних криз. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3 (104), 6–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.201082

Номер

Том 2 № 3 (104) (2020): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Hooshang Eivazy, Mohammad Reza Malek

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.