Підвищення якості технологічного процесу формоутворення тари на основі інформаційної структури системи автоматизації

Автор(и)

  • Mariana Sashnova Київський національний торговельно-економічний університет вул. Кіото, 19, м. Київ, Україна, 02156, Україна https://orcid.org/0000-0002-3501-0933
  • Andreii Zahorulko Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0001-7768-6571
  • Tetiana Savchenko Київський національний торговельно-економічний університет вул. Кіото, 19, м. Київ, Україна, 02156, Україна https://orcid.org/0000-0002-8884-5360
  • Sergii Gakhovich Київський національний торговельно-економічний університет вул. Кіото, 19, м. Київ, Україна, 02156, Україна https://orcid.org/0000-0002-9135-6568
  • Ivan Parkhomenko Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033, Україна https://orcid.org/0000-0001-6889-9284
  • Dima Pankov Національний університет харчових технологій вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0003-3786-1800

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.205226

Ключові слова:

алгоритм моніторингу якості, статистичні методи, інформаційна структура, формоутворення, поліетилентерефталат, система управління

Анотація

На основі інформаційної структури автоматизованої системи моніторингу якості розроблено систему аналізу інформації про якість формоутворення ПЕТ-тари з можливістю статистичного управління технологічним процесом за допомогою контрольних карт Шухарта. Зокрема, це було здійснено на прикладі запропонованого способу оцінювання якості готових ПЕТ-пляшок за товщиною їх стінки. Отримання високоякісної ПЕТ-тари безпосередньо залежить від ступеня досконалості усіх технологічних стадій, обумовлюючи необхідність створення ефективної системи контролю та управління технологічним процесом формоутворення пляшок з поліетилентерефталату.

Аналіз інформації про якість формоутворення ПЕТ-тари на основі моніторингу інформаційної структури автоматизованої системи дозволить забезпечити оперативне коригування параметрами формоутворення з мінімізованим відсотком браку за рахунок організації вибіркового контролю виготовленої продукції. Використання статистичних методів контролю на базі контрольних карт Шухарта забезпечить розробку оригінальних алгоритмів моніторингу якості формоутворення, спрямованих на відстеження порушень технологічних параметрів й створення рекомендацій для підвищення якості процесу та ресурсоефективності.

Для статистичної оцінки причинно-наслідкових зв’язків між основними технологічними параметрами та показниками якості продукції застосовується алгоритм моніторингу якості формоутворення ПЕТ-тари. Це дозволяє забезпечити мінімальний рівень дефектності пляшок в умовах застосування розробленої контрольної карти Шухарта.

Запропонована нечітка когнітивна карта для визначення попереджувально-коригувальних дій, спрямованих на усунення основних причин виникнення дефекту при формоутворенні пляшок з урахуванням взаємозв’язків чинників та їх наслідків на отримувану якість процесу

Біографії авторів

Mariana Sashnova, Київський національний торговельно-економічний університет вул. Кіото, 19, м. Київ, Україна, 02156

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки

Andreii Zahorulko, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв

Tetiana Savchenko, Київський національний торговельно-економічний університет вул. Кіото, 19, м. Київ, Україна, 02156

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки

Sergii Gakhovich, Київський національний торговельно-економічний університет вул. Кіото, 19, м. Київ, Україна, 02156

Кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник

Кафедра інженерно-технічних дисциплін

Ivan Parkhomenko, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра кібербезпеки та захисту інформації

Dima Pankov, Національний університет харчових технологій вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук

Кафедра автоматизації та комп’ютерних технологій систем управління

Посилання

  1. Williams, H., Lindström, A., Trischler, J., Wikström, F., Rowe, Z. (2020). Avoiding food becoming waste in households – The role of packaging in consumers’ practices across different food categories. Journal of Cleaner Production, 265, 121775. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.121775
  2. Kiptelaya, L., Zagorulko, A., Zagorulko, A. (2015). Improvement of equipment for manufacture of vegetable convenience foods. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (74)), 4–8. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.39455
  3. ISO 9001:2015. Quality management systems – Requirements (2015). International Organization for Standardization, 29.
  4. ISO 45001:2018(E). Occupational health and safety management systems. Requirements with guidance for use (2018). International Organization for Standardization.
  5. ISO 22514-7:2012(en). Statistical methods in process management – Capability and performance – Part 7: Capability of measurement processes (2012). International Organization for Standardization.
  6. Demirel, B., Daver, F. (2012). Effects of preform deformation behavior on the properties of the poly(ethylene terephthalate) bottles. Journal of Applied Polymer Science, 126 (4), 1300–1306. doi: https://doi.org/10.1002/app.36925
  7. Daver, F., Demirel, B. (2012). A simulation study of the effect of preform cooling time in injection stretch blow molding. Journal of Materials Processing Technology, 212 (11), 2400–2405. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmatprotec.2012.06.004
  8. Lontos, A., Gregoriou, A. (2019). The effect of the deformation rate on the wall thickness of 1.5LT PET bottle during ISBM (Injection Stretch Blow Molding) process. Procedia CIRP, 81, 1307–1312. doi: https://doi.org/10.1016/j.procir.2019.04.018
  9. Alzanki, T. H., Jafar, M. M. (2019). Parameter Prediction of Stretch-Blow Molding Process of PET Using Neural Networks. Journal of Software Engineering and Applications, 12 (07), 278–292. doi: https://doi.org/10.4236/jsea.2019.127017
  10. Saggin, B., Tarabini, M., Scaccabarozzi, D., Cornolti, L., Giberti, H., Moschioni, G. (2019). Non-contact measurement of the temperature profile of PET preforms. Measurement, 133, 412–420. doi: https://doi.org/10.1016/j.measurement.2018.10.044
  11. Hassan, M. K., Cakmak, M. (2014). Mechanisms of structural organizational processes as revealed by real time mechano optical behavior of PET film during sequential biaxial stretching. Polymer, 55 (20), 5245–5254. doi: https://doi.org/10.1016/j.polymer.2014.08.005
  12. Cosson, B., Schmidt, F., Le Maoult, Y., Bordival, M. (2010). Infrared heating stage simulation of semi-transparent media (PET) using ray tracing method. International Journal of Material Forming, 4 (1), 1–10. doi: https://doi.org/10.1007/s12289-010-0985-8
  13. Alzanki, T. H., Jafar, M. M. (2019). Parameter Prediction of Stretch-Blow Molding Process of PET Using Neural Networks. Journal of Software Engineering and Applications, 12 (07), 278–292. doi: https://doi.org/10.4236/jsea.2019.127017
  14. Nixon, J., Menary, G. H., Yan, S. (2016). Finite element simulations of stretch-blow moulding with experimental validation over a broad process window. International Journal of Material Forming, 10 (5), 793–809. doi: https://doi.org/10.1007/s12289-016-1320-9
  15. Brandau, O. (2017). Special Applications. Stretch Blow Molding, 135–222. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-323-46177-1.00009-3
  16. ISO 9004:2018. Quality management – Quality of an organization – Guidance to achieve sustained success (2018). International Organization for Standardization, 59.
  17. ISO 22514-1:2014(en). Statistical methods in process management – Capability and performance – Part 1: General principles and concepts (2014). International Organization for Standardization, 23.
  18. Gordeeva, E. L., Mokrova, N. V., Atoyan, S. V. (2019). Statistical Method of Control of Changes when Operating Engineering Systems. IFAC-PapersOnLine, 52 (25), 10–13. doi: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2019.12.437
  19. ISO 7870-1:2019(en). Control charts – Part 1: General guidelines (2019). International Organization for Standardization, 19.
  20. ISO 7870-2:2013. Control charts – Part 2: Shewhart control charts (2013). International Organization for Standardization, 44.
  21. Sashnova, M. (2013). Funktsionalna struktura systemy zboru ta nadannia informatsiyi pro yakist vyhotovlennia PET-tary. Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiya «Problemy informatyky ta kompiuternoi tekhniky» PIKT-2013. Chernivtsi, 101–102. Available at: http://csf.cv.ua/shara/PICT2013%20-%20zbirnyk%20tez.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Як цитувати

Sashnova, M., Zahorulko, A., Savchenko, T., Gakhovich, S., Parkhomenko, I., & Pankov, D. (2020). Підвищення якості технологічного процесу формоутворення тари на основі інформаційної структури системи автоматизації. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(2 (105), 28–36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.205226

Номер

Том 3 № 2 (105) (2020): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Mariana Sashnova, Andreii Zahorulko, Tetiana Savchenko, Sergii Gakhovich, Ivan Parkhomenko, Dima Pankov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.