Визначення ефективних режимів роботи та розмірів різців багатоскребкових траншейних екскаваторів

Автор(и)

  • Svyatoslav Kravets Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11, м. Рівне, Україна, 33028, Україна https://orcid.org/0000-0003-4063-1942
  • Vladimir Suponyev Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-7404-6691
  • Aleksej Goponov Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7733-0919
  • Serhii Kovalevskyi Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-6299-2223
  • Andrii Koval Національний транспортний університет вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 1, м. Київ, Україна, 01010, Україна https://orcid.org/0000-0003-1295-8200

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.208957

Ключові слова:

копання траншеї, траншейний екскаватор, скребковий екскаватор, скребок, різець, критична глибина, різання ґрунту

Анотація

Наведені результати наукових досліджень націлені на підвищення продуктивності створення траншей для прокладання інженерних комунікацій за рахунок використання нових менш енергоємних технологій розробки ґрунту робочим обладнанням багатоскребкових екскаваторів.

В основі запропонованого методу визначення ефективних режимів роботи екскаваторів при копанні траншеї покладено уявлення про різання ґрунту різцями на рівні критичної глибині, яка гарантує споживання мінімальної питомої енергії та максимальну продуктивність машини. Це стає можливим, якщо робота таких різців буде забезпечена абсолютними значеннями та співвідношенням швидкостей різання та подачі робочого органу в забій.

Для визначення ефективних режимів скребкових екскаваторів та розмірів його крайніх бокових різців було встановлено умови його ефективного розвантаження та визначено закономірності зміни шляху переміщення ґрунту по поверхні розвантажувальних скребків від часу розвантаження. З цією ж ціллю було визначено залежності швидкості блокованого різання від ширини траншеї та встановлено технічну продуктивність екскаватора на основі визначення виносної здатності ґрунту однією групою різців. Встановлено, що час розвантаження грунту із скребків практично не залежить від їх кутової швидкості в межах її зміни в зоні розвантаження. На цій основі визначена максимальна кутова швидкість скребків. Визначені показники пов’язані з шириною крайніх бокових різців, що здійснюють асиметричне блоковане різання, розміри яких було встановлено розрахунками.

Отримані ефективні режими роботи скребкових траншейних екскаваторів та розміри їх крайніх бічних різців дозволяють розробити практичні рекомендації по вдосконаленню робочого обладнання екскаваторів даного типу

Біографії авторів

Svyatoslav Kravets, Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11, м. Рівне, Україна, 33028

Доктор технічних наук, професор

Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних, сільськогосподарських машин і обладнання

Vladimir Suponyev, Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра будівельних і дорожніх машин

Aleksej Goponov, Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра будівельних і дорожніх машин

Serhii Kovalevskyi, Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра будівельних і дорожніх машин

Andrii Koval, Національний транспортний університет вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 1, м. Київ, Україна, 01010

Кандидат технічних наук

Кафедра дорожніх машин

Посилання

  1. Shatskiy, A. S. (2007). O sostoyanii mehanizatsii truboprovodnogo stroitel'stva. Truboprovodniy transport. Moscow: OAO VNIIST, 4, 10–14.
  2. Penchuk, V. A., Rudnev, V. K., Saenko, N. V., Suponev, V. N., Oleksyn, V. I., Balesniy, S. P., Vivchar, S. M. (2015). Soil thrust boring plant of static action with ring spacers of horizontal wells. Magazine of Civil Engineering, 54 (02), 100–107. doi: https://doi.org/10.5862/mce.54.11
  3. Kravets, S., Suponyev, V., Rieznikov, O., Kosiak, O., Nechydiuk, A., Klets, D., Chevychelova, O. (2018). Determination of the resistance of the cylindrical­tubular drill for trenchless laying of underground communications. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (7 (93)), 64–70. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.131838
  4. Posmituha, O., Kravets, S., Suponyev, V., Glavatsky, K. (2018). Determination of equivalent and optimal sizes of wedge tip from flange for the static perforation of soil. MATEC Web of Conferences, 230, 01011. doi: https://doi.org/10.1051/matecconf/201823001011
  5. ESSO et le TCHAD. Mondialisationca. Available at: http://www.internationalnews.fr/20-categorie-10189106.html
  6. Chevron Pipe Line Company. Available at: https://www.chevron.com/operations/transportation/chevron-pipe-line-company
  7. The Natural Gas Pipeline Company of America. Available at: http://www.frankkryder.com/assetmap.htm
  8. Saudi Aramco – where energy is opportunity. Available at: http://www.saudiaramco.com/en/home.html
  9. Trans-Arabian Pipeline Company. Available at: http://almashriq.hiof.no/lebanon/300/380/388/tapline/
  10. Vermeer. URL: https://www.vermeer.com/em
  11. Trencor Introduces T14 Trencher Upgrade (2018). Available at: https://www.americanaugers.com/trencor-introduces-t14-trencher-upgrade/
  12. Cleveland Trencher Models. Available at: http://www.cleveland-trencher.com/
  13. Sobolevskyi, R., Korobiichuk, V., Levytskyi, V., Pidvysotskyi, V., Kamskykh, O., Kovalevych, L. (2020). Optimization of the process of efficiency management of the primary kaolin excavation on the curved face of the conditioned area. Rudarsko-Geološko-Naftni Zbornik, 35 (1), 123–137. doi: https://doi.org/10.17794/rgn.2020.1.10
  14. Palomba, I., Richiedei, D., Trevisani, A., Sanjurjo, E., Luaces, A., Cuadrado, J. (2019). Estimation of the digging and payload forces in excavators by means of state observers. Mechanical Systems and Signal Processing, 134, 106356. doi: https://doi.org/10.1016/j.ymssp.2019.106356
  15. Moczko, P., Pietrusiak, D., Wieckowski, J. (2019). Investigation of the failure of the bucket wheel excavator bridge conveyor. Engineering Failure Analysis, 106, 104180. doi: https://doi.org/10.1016/j.engfailanal.2019.104180
  16. Yu, X., Pang, X., Zou, Z., Zhang, G., Hu, Y., Dong, J., Song, H. (2019). Lightweight and High-Strength Design of an Excavator Bucket under Uncertain Loading. Mathematical Problems in Engineering, 2019, 1–12. doi: https://doi.org/10.1155/2019/3190819
  17. Musiyko, V. D., Koval, A. B. (2014). Vyznachennia sylovoho navantazhennia bazovoho shasi universalnoi zemleryinoi mashyny z viyalno-postupalnoiu podacheiu yii robochoho obladnannia na zabiy. Stroitel'stvo. Materialovedenie. Mashinostroenie. Seriya: Podemno-transportnye, stroitel'nye i dorozhnye mashiny i oborudovanie, 79, 133–140.
  18. Musiyko, V. D., Kravets, S. V., Pukhtaievych, O. I. (2018). Vyznachennia ratsionalnykh rezhymiv roboty intensyfikatoriv rozvantazhennia gruntu z robochykh orhaniv zemleryinykh mashyn bezperervnoi diyi. Visnyk Natsionalnoho transportnoho universytetu, 1, 241–251.
  19. Kravets, S. V., Kosiak, O. V., Haponov, O. O., Yanchyk, T. O. (2019). Vyznachennia chysla liniy rizannia ta vysoty hruntotransportuiuchykh skrebkiv lantsiuhovo-skrebkovykh transheinykh ekskavatoriv. U kn.: Budivnytstvo, materialoznavstvo, mashynobuduvannia. Intensyfikatsiya robochykh protsesiv budivelnykh ta dorozhnikh mashyn. Seriya: Pidiomno-transportni, budivelni ta dorozhni mashyny i obladnannia. Dnipro: DVNZ «PDABA», 66–74.
  20. Kosiak, O. V., Haponov, O. O., Pukhtaievych, O. H. (2018). Peredumovy stvorennia krytychnohlybynnykh rezhymiv roboty bahatoskrebkovykh lantsiuhovykh transheinykh ekskavatoriv. Str-vo. Materialovedenie. Mashinostroenie. Seriya: Pod'omno-transp., stroit., dor. mashiny i obor., 103, 145–151.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-31

Як цитувати

Kravets, S., Suponyev, V., Goponov, A., Kovalevskyi, S., & Koval, A. (2020). Визначення ефективних режимів роботи та розмірів різців багатоскребкових траншейних екскаваторів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(1 (106), 23–28. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.208957

Номер

Том 4 № 1 (106) (2020): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Svyatoslav Kravets, Vladimir Suponyev, Aleksej Goponov, Serhii Kovalevskyi, Andrii Koval

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.