Визначення впливу обробки біопрепаратами перед зберіганням на збереженість буряка столового
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.229084Ключові слова:
буряк столовий, зберігання, біопрепарати, збереженість, компоненти хімічного складу, ураження мікроорганізмамиАнотація
Проведені дослідження ставили за мету вивчення збереженості буряка столового залежно від обробки біопрепаратами перед зберіганням, що дозволить подовжити тривалість його споживання.
Досліджено дію водних розчинів біопрепаратів Фітоспорин та Гамаір в концентраціях 0,2 %, 0,3 % і 0,5 % на інтенсивність втрат якості коренеплодів буряку столового під час зберігання.
Встановлено, що обробка біопрепаратами зменшила загальні втрати маси коренеплодів Зепо F1 на 7,9–10,3 %, Карилон F1 на 6,8–7,7 %. Добові втрати маси необроблених коренеплодів від ураження мікроорганізмами коливались від 0,08±0,01 % за температури зберігання 1±1 °C до 0,1±0,01 % за температури зберігання 15±1 °C відповідно.
Вміст цукру в коренеплодах без обробки біопрепаратами впродовж зберігання зменшується на 21,6–25,0 %. Обробка коренеплодів 0,3 %-им розчином Фітоспорину зменшує втрати цукру впродовж 150 діб за температури зберігання 1±1 оС на 3,7–6,5 %, а 0,3 %-им розчином Гамаіру – на 8,8–12,8 %.
Втрати вітаміну С коливались від 39,4 % до 41,2 % відносно початкового вмісту у контрольному варіанті. Обробка Фітоспорином зменшила втрату вітаміну С до 17,4 % у Зепо F1 та 25,4 % у Карилон F1, Гамаіром – до 28,0 та 29,3 % відповідно. За температури зберігання 15±1 °C впродовж 90 діб вміст вітаміну С зменшився в 1,5–1,8 рази.
Встановлено, що збереженість буряку столового залежить від форми коренеплоду. За температури зберігання 1±1 °C втрати маси коренеплодів циліндричної форми становлять 5,1 %, округлої форми – 5,4 %. Вихід товарної продукції коливається від 74,2 до 82,9 % у гібрида Карилон F1, у Зепо F1 округлої форми 73,3–80,5 % залежно від температури зберігання.
Спосіб оброблення коренеплодів буряку столового перед зберіганням біопрепаратами дозволяє використовувати Фітоспорин та Гамаір для післязбиральної обробки овочевої сировини. У розробці нових, низьковитратних, екологічно чистих і доступних технологій це є важливим прийомом
Посилання
- Koltunov, V. A. (2007). Upravlinnia yakistiu ovochevykh koreneplodiv. Kyiv: KNTEU, 252.
- Aleshin, V. N., Kupin, G. A., Pershakova, T. V., Kabalina, D. V. (2017). Perspektivy primeneniya biopreparatov pri hranenii fruktov. Sbornik materialov kongressa «Nauka, pitanie i zdorov'e». Minsk, 452–459.
- Pershakova, T. V., Lisovoy, V. V., Kupin, G. A., Panasenko, E. Y., Victorova, E. P. (2016). Ways to ensure consistent quality of vegetable raw materials in the process of using biopreparations in storing. Nauchniy zhurnal KubGAU, 117 (03). Available at: http://ej.kubagro.ru/2016/03/pdf/33.pdf
- Ghorbanpour, M., Omidvari, M., Abbaszadeh-Dahaji, P., Omidvar, R., Kariman, K. (2018). Mechanisms underlying the protective effects of beneficial fungi against plant diseases. Biological Control, 117, 147–157. doi: https://doi.org/10.1016/j.biocontrol.2017.11.006
- Pusik, L., Pusik, V., Postnova, O., Safronska, I., Chervonyi, V., Mohutova, V., Kaluzhnij, A. (2020). Preservation of winter garlic depending on the elements of postharvest treatment. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (104)), 24–32. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200842
- Leverentz, B., Janisiewicz, W. J., Conway, W. S., Saftner, R. A., Fuchs, Y., Sams, C. E., Camp, M. J. (2000). Combining yeasts or a bacterial biocontrol agent and heat treatment to reduce postharvest decay of “Gala” apples. Postharvest Biology and Technology, 21 (1), 87–94. doi: https://doi.org/10.1016/s0925-5214(00)00167-8
- Saligkarias, I. D., Gravanis, F. T., Epton, H. A. S. (2002). Biological control of Botrytis cinerea on tomato plants by the use of epiphytic yeasts Candida guilliermondii strains 101 and US 7 and Candida oleophila strain I-182: I. in vivo studies. Biological Control, 25 (2), 143–150. doi: https://doi.org/10.1016/s1049-9644(02)00051-8
- Al-Mughrabi, K. I. (2010). Biological control of Fusarium dry rot and other potato tuber diseases using Pseudomonas fluorescens and Enterobacter cloacae. Biological Control, 53 (3), 280–284. doi: https://doi.org/10.1016/j.biocontrol.2010.01.010
- Eshel, D., Regev, R., Orenstein, J., Droby, S., Gan-Mor, S. (2009). Combining physical, chemical and biological methods for synergistic control of postharvest diseases: A case study of Black Root Rot of carrot. Postharvest Biology and Technology, 54 (1), 48–52. doi: https://doi.org/10.1016/j.postharvbio.2009.04.011
- Alegre, I., Viñas, I., Usall, J., Teixidó, N., Figge, M. J., Abadias, M. (2013). Control of foodborne pathogens on fresh-cut fruit by a novel strain of Pseudomonas graminis. Food Microbiology, 34 (2), 390–399. doi: https://doi.org/10.1016/j.fm.2013.01.013
- Plaza, L., Altisent, R., Alegre, I., Viñas, I., Abadias, M. (2016). Changes in the quality and antioxidant properties of fresh-cut melon treated with the biopreservative culture Pseudomonas graminis CPA-7 during refrigerated storage. Postharvest Biology and Technology, 111, 25–30. doi: https://doi.org/10.1016/j.postharvbio.2015.07.023
- Shi, J.-F., Sun, C.-Q. (2017). Isolation, identification, and biocontrol of antagonistic bacterium against Botrytis cinerea after tomato harvest. Brazilian Journal of Microbiology, 48 (4), 706–714. doi: https://doi.org/10.1016/j.bjm.2017.03.002
- Sadfi-Zouaoui, N., Essghaier, B., Hajlaoui, M. R., Fardeau, M. L., Cayaol, J. L., Ollivier, B., Boudabous, A. (2008). Ability of Moderately Halophilic Bacteria to Control Grey Mould Disease on Tomato Fruits. Journal of Phytopathology, 156 (1), 42–52. doi: https://doi.org/10.1111/j.1439-0434.2007.01329.x
- Sadfi, N., Cherif, M., Hajlaoui, M. R., Boudabbous, A. (2002). Biological Control of the Potato Tubers Dry Rot Caused by Fusarium roseum var. sambucinum under Greenhouse, Field and Storage Conditions using Bacillus spp. Isolates. Journal of Phytopathology, 150 (11-12), 640–648. doi: https://doi.org/10.1046/j.1439-0434.2002.00811.x
- Nir, B. J., Ehlajkhu, M. (1999). Pat. No. 2262230S2 RF. Method for potato treatment during storage process. No. 2001102049/13; declareted: 22.07.1999; published: 20.10.2005, Bul. No. 29. Available at: https://patentimages.storage.googleapis.com/78/aa/96/5ba8e8a13d60fe/RU2262230C2.pdf
- Esitken, A., Yildiz, H. E., Ercisli, S., Figen Donmez, M., Turan, M., Gunes, A. (2010). Effects of plant growth promoting bacteria (PGPB) on yield, growth and nutrient contents of organically grown strawberry. Scientia Horticulturae, 124 (1), 62–66. doi: https://doi.org/10.1016/j.scienta.2009.12.012
- Haggag, W. M., Abo El Soud, M. (2012). Production and Optimization of Pseudomonas fluorescens Biomass and Metabolites for Biocontrol of Strawberry Grey Mould. American Journal of Plant Sciences, 03 (07), 836–845. doi: https://doi.org/10.4236/ajps.2012.37101
- DSTU 4954:2008. Fruits and vegetables products. Methods for determination of sugars (2008). Kyiv, 22.
- Chupahina, G. N. (2000). Kolichestvennoe opredelenie askorbinovoy, degidroaskorbinovoy i diketoguonovoy kislot v rastitel'nyh tkanyah. Fiziologicheskie i biohimicheskie metody analiza rasteniy: praktikum. Kaliningrad, 4–7. Available at: http://www.agriculture.uz/filesarchive/chupahin.pdf
- Puzik, L. M., Hordienko, I. M. (2011). Tekhnolohiya zberihannia fruktiv, ovochiv ta vynohradu. Kharkiv: Maidan, 330.
- Pusik, L., Pusik, V., Lyubymova, N., Bondarenko, V., Gaevaya, L. (2018). Research into preservation of broccoli depending on the treatment with antimicrobic preparations before storage. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (11 (94)), 20–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.140064
- Agriopoulou, S., Stamatelopoulou, E., Sachadyn-Król, M., Varzakas, T. (2020). Lactic Acid Bacteria as Antibacterial Agents to Extend the Shelf Life of Fresh and Minimally Processed Fruits and Vegetables: Quality and Safety Aspects. Microorganisms, 8 (6), 952. doi: https://doi.org/10.3390/microorganisms8060952
- Pawlowska, A. M., Zannini, E., Coffey, A., Arendt, E. K. (2012). “Green Preservatives”: Combating Fungi in the Food and Feed Industry by Applying Antifungal Lactic Acid Bacteria. Advances in Food and Nutrition Research, 66, 217–238. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-394597-6.00005-7
- Sharma, T. R., Chauhan, R. S., Singh, B. M., Paul, R., Sagar, V., Rathour, R. (2002). RAPD and Pathotype Analyses of Magnaporthe grisea Populations from the north-western Himalayan Region of India. Journal of Phytopathology, 150 (11-12), 649–656. doi: https://doi.org/10.1046/j.1439-0434.2002.00812.x
- Zhang, D., Spadaro, D., Garibaldi, A., Gullino, M. L. (2010). Efficacy of the antagonist Aureobasidium pullulans PL5 against postharvest pathogens of peach, apple and plum and its modes of action. Biological Control, 54 (3), 172–180. doi: https://doi.org/10.1016/j.biocontrol.2010.05.003
- Datsenko, S. M. (2015). The treatment effect of biological preparations on yield and preservation of root crops of beet. Visnyk KhNAU. Seriya «Roslynnytstvo, selektsiya i nasinnytstvo, plodoovochivnytstvo i zberihannia», 2, 175–179. Available at: http://visnykagro.knau.kharkov.ua/wp-content/uploads/2020/01/2_2015.pdf
- Borodai, V. V., Skaletska, L. F., Balvas, K. M., Tkalenko, H. M., Koltunov, V. A. (2013). Zminy khimichnoho skladu ta vtraty masy bulb kartopli v period zberihannia pid chas zastosuvannia biopreparativ. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Ser.: Ahronomiia, 183 (1), 77–82. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2013_183(1)__16
- Shepel, S. V., Stryzhkov, O. H. (2010). Ekonomichna otsinka vykorystannia mikrobiolohichnykh preparativ pry zberihanni roslynnoi produktsiyi. Visnyk ahrarnoi nauky, 4, 61–64. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2010_4_18
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ludmila Pusik, Vlаdimir Pusik, Veronika Bondarenko, Ludmila Gaevaya, Nina Lyubymova, Galyna Sukhova, Nataliya Didukh, Galina Slobodyanyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
