Анализ возможности гидрометаллургической переработки свинецсодержащих шламов

Автор(и)

  • Ольга Вадимівна Кубякіна Запорізька державна інженерна академія пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006, Україна
  • Вікторія Миколаївна Косенко Запорізька державна інженерна академія пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.23017

Ключові слова:

свинцевий пил, акумуляторний брухт, короткобарабанна піч, карбонат натрію, свинецьвмісний шлам

Анотація

Досліджено основні світові тенденції переробки свинецьвмісного пилу, визначено основні переваги та недоліки цих способів. Визначено, що для легкоплавкого та токсичного свинцю найбільш перспективні низькотемпературні процеси. За результатами термодинамічного аналізу встановлено, що проведення процесу переробки свинецьвмісних шлавмів за представленою технологією сприяє підвищенню економічної ефективності процесу.

Біографії авторів

Ольга Вадимівна Кубякіна, Запорізька державна інженерна академія пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006

Студентка

Кафедра металургії кольорових металів

Вікторія Миколаївна Косенко, Запорізька державна інженерна академія пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра металургії кольорових металів

Посилання

  1. Косенко, В. М. Можливості переробки сірчаних газів вторинної свинцевої плавки [Текст] / В. М. Косенко, О. В. Кубякіна, С. І. Гуменюк // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2012. – Т. 3, № 6 (57). – С. 65–66.
  2. Косенко, В. М. Можливості удосконалення плавки акумуляторного брухту у короткобарабанній обертовній печі [Текст] / В. М. Косенко, Ю. О. Кожушко, В. П. Грицай, Ю. В. Куріс, О. І. Тютюннік; рецензент, проф. І. Ф. Червоний // Металургія. – 2011. – № 25. – С. 64-68.
  3. Игнатьев, В. С. Промышленная переработка свинцовой хлоридной пыли / В. С. Игнатьев, Е. С. Коротеев. – 2010, №21.
  4. Марченко, Н. В. Металлургия тяжелых цветных металлов [Электронный ресурс] : электрон. уч. пос. / Н. В. Марченко, Е. П. Вершинина, Э. М. Гильдебрандт. – Электрон. дан. (6 Мб). – Красноярск : ИПК СФУ, 2009. – (Металлургия тяжелых цветных металлов : УМКД № 1821/1003–2008 / рук. творч. коллектива Е. П. Вершинина). – 1 электрон. опт. диск (DVD).
  5. Худяков, И. Ф. Технология вторичных цветных металлов [Текст] : уч. для ВУЗов / И. Ф. Худяков, А. П. Дорошкевич, С. Э. Кляйн и др. – М. : Металлургия, 1981. – 280 с.
  6. Второе рождение свинца [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://mineral.ru/Analytics/worldtrend/122/175/index. html. – 17.03.2013. – Загл. с экрана.
  7. Худяков, И. Ф. Металлургия вторичных тяжелых цветных металлов [Текст] : уч. для ВУЗов / И. Ф. Худяков, А. П. Дорош¬кевич, С. В. Карелов. – М.: Металлургия, 1987. – 528 с.
  8. Бредихин, В. Н. Свинец вторичный [Текст] : монография / В. Н. Бредихин, Н. А. Маняк, А. Я. Кафтаненко. – Донецк : Дон¬НТУ, 2005. – 248 с.
  9. Базилевский, В. М. Вторичные цветные металлы [Текст] : cправ. / В. М. Базилевский и др. – М. : Металлургиздат, 1957. – 540 с.
  10. Лоскутов, Ф. М. Металлургия свинца [Текст] / Ф. М. Лоскутов. – Металлургия, 1965. – 528 с.
  11. Kosenko, V. N., Kubyakina, O. V., Gumenuk, S. I. (2012). Opportuni-ties processing sulfur gases secondary lead smelting. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Vol. 3, № 6 (57), 65–66.
  12. Kosenko, V. M., Kozhushko, J. A., Grytsay, V. P., Kuris, Y., Tyutyun-nik, O. (2011). Possibilities of improving battery scrap melting in korotkobarabanniy invertible furnace. Metallurgy, 25, 64–68.
  13. Ignatev, V. S., Koroteev, E. S. (2010). Industrial processing of lead chloride dust. Available at: URL: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/Metalurg/2010_21/pdf/METALURG_21_10.pdf – 25.12.2011.
  14. Marchenko, N. V., Vershinina, E. P., Gildebrandt, E. M. (2009). Metallurgy of heavy nonferrous metals. Krasnoyarsk, IPK SFU.
  15. Khudyakov, I. F. (1981). Tech secondary nonferrous metals. Moscow, Metallurgy, 280.
  16. The rebirth of lead. Available at: http://mineral.ru/Analytics/ worldtrend/122/175/index.html.
  17. Khudyakov, I. F., Doroshkevich, A. P., Karelov, S. V. (1987). Secondary metallurgy of heavy nonferrous metals : Textbook for Universi¬ties. Moscow, Metallurgy, 528.
  18. Bredikhin, V. N. (2005). Lead secondary : monograph. Donetsk, Do-netsk National Technical University, 248.
  19. Bazilevskiy, V. M. (1957). Secondary nonferrous metals: directory. Moscow, Metallurgy, 540.
  20. Loskutov, F. M. (1965). Metallurgy lead. Metallurgy, 528.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-04-11

Як цитувати

Кубякіна, О. В., & Косенко, В. М. (2014). Анализ возможности гидрометаллургической переработки свинецсодержащих шламов. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(6(68), 28–31. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.23017

Номер

Том 2 № 6(68) (2014): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Ольга Вадимівна Кубякіна, Вікторія Миколаївна Косенко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.