Розробка парового електрообігрівача низького тиску

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.237873

Ключові слова:

радіатор опалення, електрообігрівач, енергозбереження, система теплопостачання, тепловий прилад, автономність, енергоефективність, електроенергія

Анотація

Ктронагрівальних приладів, які можна використовувати в автономних системах теплопостачання. Вирішення питань здійснювалося за допомогою розробки власного парового електрообігрівача низького тиску. Робота спрямована на підвищення ефективності систем теплопостачання будівель і споруд в сучасних тенденціях загальносвітового розвитку енергозбереження, яке не може бути реалізовано в повній мірі без впровадження високотехнологічного та низькоенергоємного електрообладнання. В результаті проведення теоретичних досліджень теплової трубки з електричним нагрівачем розроблена конструкція вакуумного електричного нагрівального елементу. Паровий електрообігрівач низького тиску може бути використаний в системах теплопостачання автономних споживачів. Транспортування теплової енергії супроводжується значними втратами, так як теплоносію доводиться долати значні відстані. У деяких випадках підключення об'єкта до теплоцентралі неможливо в силу технічних проблем або значних матеріальних витрат на монтаж трубопроводів. В результаті досліджень встановлено залежність нагріванням теплової трубки при різному обсязі теплоносія та масі самої трубки. При досягненні певної маси температура поверхонь нагріву може досягти 70 °С, що вважається допустимим. Отримані дані експериментів дозволили розробити електрообігрівач нового покоління з принципово новою конструкцією нагрівального елементу. Поєднує в собі ефективність електричної спіралі та комфортне тепло традиційного радіатора опалення. Даний обігрівач є вибухо- та пожежобезпечним і може бути інтегрований в систему «Розумний будинок».

Біографії авторів

Ali Mekhtiyev, Kazakh Agrotechnical University named after S. Seifullin

PhD, Professor

Department of Electrical Equipment Operation

Iossif Breido, Karaganda Technical University

Doctor of Technical Sciences, Head of Department

Department of Automation of Production Processes

Rustam Buzyakov, Karaganda Technical University

Master of Engineering Science, Doctoral Student

Yelena Neshina, Karaganda Technical University

Master of Science in Engineering, Head of Department

Department of Power Systems

Aliya Alkina, Karaganda Technical University

Master of Technical Sciences, Senior Lecturer

Department of Information Technologies and Security

Посилання

  1. Parokapelnye nagrevateli. Available at: http://vestkz.ru/opisanie.htm
  2. Espatolero, S., Romeo, L. M., Escudero, A. I., Kuivalainen, R. (2017). An operational approach for the designing of an energy integrated oxy-fuel CFB power plant. International Journal of Greenhouse Gas Control, 64, 204–211. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijggc.2017.07.018
  3. Taler, J., Trojan, M., Taler, D., Dzierwa, P., Kaczmarski, K. (2017). Improving flexibility characteristics of 200 MW unit. Archives of Thermodynamics, 38 (1), 75–90. doi: http://doi.org/10.1515/aoter-2017-0005
  4. Piccolo, A., Pistone, G. (2006). Estimation of heat transfer coefficients in oscillating flows: The thermoacoustic case. International Journal of Heat and Mass Transfer, 49 (9-10), 1631–1642. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijheatmasstransfer.2005.11.009
  5. Wang, Y., Quan, Z., Jing, H., Wang, L., Zhao, Y. (2021). Performance and operation strategy optimization of a new dual-source building energy supply system with heat pumps and energy storage. Energy Conversion and Management, 239. doi: http://doi.org/10.1016/j.enconman.2021.114204
  6. Zhang, Y., Xia, J., Fang, H., Zuo, H., Jiang, Y. (2019). Roadmap towards clean heating in 2035: Case study of inner Mongolia, China. Energy, 189. doi: http://doi.org/10.1016/j.energy.2019.116152
  7. Wu, P., Wang, Z., Li, X., Xu, Z., Yang, Y., Yang, Q. (2020). Energy-saving analysis of air source heat pump integrated with a water storage tank for heating applications. Building and Environment, 180. doi: http://doi.org/10.1016/j.buildenv.2020.107029
  8. Istoriya izobreteniya obogrevatelya. Available at: https://tehnikaland.ru/klimaticheskaya-tehnika/istoriya-izobreteniya-obogrevatelya.html
  9. Obogrevateli: pozharnaya bezopasnost. Available at: https://ogneza.com/obogrevateli-pozharnaya-bezopasnost.html
  10. Mekhtiev, A. D., Karpenko, A. N., Aldoshina, O. V., Yugay, V. V. (2015). Avtonomnye sistemy otopleniya novogo pokoleniya. Karaganda: Izd-vo KarGTU, 196.
  11. Ventsel, E. S., Ovcharov, L. A. (2000). Teoriya veroyatnostey i inzhenernye prilozheniya. Moscow: Vysshaya shkola, 480. Available at: https://may.alleng.org/d/math/math370.htm
  12. Dan, P. D., Rey, D. A. (1979). Teplovye truby. Moscow: Energiya, 272. Available at: https://www.studmed.ru/dan-pd-rey-da-teplovye-truby_dd1b7abb9f1.html
  13. Jouhara, H., Khordehgah, N., Almahmoud, S., Delpech, B., Chauhan, A., Tassou, S. A. (2018). Waste heat recovery technologies and applications. Thermal Science and Engineering Progress, 6, 268–289. doi: http://doi.org/10.1016/j.tsep.2018.04.017
  14. Xu, X., Ju, G. D. (2019). Application and thermal economic analysis of plate low pressure economizer in flue gas waste heat recovery. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 291. doi: http://doi.org/10.1088/1755-1315/291/1/012025
  15. Radiator otopleniya (2018). Pat. No. 2816 RK. opubl. 24.04.2018.
  16. Radiator otopleniya (2017). Pat. No. 32156 RK. opubl. 16.05.17.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-31

Як цитувати

Mekhtiyev, A., Breido, I., Buzyakov, R., Neshina, Y., & Alkina, A. (2021). Розробка парового електрообігрівача низького тиску. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(8(112), 34–44. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.237873

Номер

Том 4 № 8(112) (2021): Енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Енергозберігаючі технології та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Ali Mekhtiyev, Iossif Breido, Rustam Buzyakov, Yelena Neshina, Aliya Alkina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.