Встановлення продуктивності дійних корів та викидів парникових газів з органічних відходів за різних підходів до організації технології їх годівлі

Автор(и)

  • Андрій Петрович Золотарьов Інститут тваринництва Національної академії агpаpних наук Укpаїни, Україна https://orcid.org/0000-0002-5532-3988
  • Віктор Іванович Піскун Інститут тваринництва Національної академії агpаpних наук Укpаїни, Україна https://orcid.org/0000-0003-0373-9268
  • Андрій Володимирович Пилипченко Агропромислова група «Арніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-6935-661X
  • Євген Володимирович Руденко Інститут тваринництва Національної академії агpаpних наук Укpаїни, Україна https://orcid.org/0000-0002-2200-2758
  • Світлана Анатоліївна Золотарьова Харківський Національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Україна https://orcid.org/0000-0001-7275-5603
  • Олексій Костянтинович Трішин Інститут тваринництва Національної академії агpаpних наук Укpаїни, Україна https://orcid.org/0000-0002-3906-6547
  • Юрій Васильович Яценко Полтавський державний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3249-0150

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.243115

Ключові слова:

прив’язне утримання, дійні корови, молочна продуктивність, парникові гази, багатокритеріальний аналіз

Анотація

Проведено аналіз підходів зі зниження витрат кормового білку та викидів парникових газів з органічних відходів при виробництві молока і встановлено необхідність визначення цих показників за різних підходів до організації технології їх годівлі.

Підвищення вмісту важкорозщеплюваного протеїну в раціонах високопродуктивних корів дозволило знизити викиди парникових газів у розрахунку на 1 голову за добу на 14,12 % в еквіваленті СО2 при використанні 1,5 кг ТЕП-міксу в раціоні годівлі корів. При застосуванні 1,0 кг ТЕП-міксу цей показник дорівнював 6,44 %. У перерахунку на 1 кг молока базисної жирності ці показники становлять 26,72 % та 12,98 % відповідно.

Багатокритеріальний аналіз виробництва молока за різних підходів щодо організації технології годівлі дійних корів і, зокрема, при використанні добавки ТЕП-мікс з захищеним протеїном показав суттєву перевагу дослідного варіанту № 1 (1,5 кг ТЕП-міксу). Для нього цільова функція за вивченими критеріями є найменшою і становить 0,039 в порівнянні з ідеалізованим варіантом. У той же час цільова функція контрольного варіанту (без ТЕП-міксу) гірша в 2,67 рази, а для дослідного варіанту № 2 (1,0 кг ТЕП-міксу) цей показник дорівнює 2,12.

Використання ТЕП-міксу в годівлі корів забезпечило підвищення їх молочної продуктивності, вмісту молочного жиру та білку і, як наслідок, прибутковості виробництва молока.

Дослідженнями встановлено, що використання запропонованих підходів до організації технології годівлі корів забезпечують підвищення їх продуктивності, зниження витрат кормового білку та покращення захисту навколишнього середовища. На думку авторів, це пов’язано зі збільшенням вмісту важкорозщеплюваного протеїну в раціонах високопродуктивних корів

Біографії авторів

Андрій Петрович Золотарьов, Інститут тваринництва Національної академії агpаpних наук Укpаїни

Науковий співробітник

Відділ годівлі, фізіології живлення сільськогосподарських тварин

Віктор Іванович Піскун, Інститут тваринництва Національної академії агpаpних наук Укpаїни

Доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Лабораторія технологій у скотарстві

Андрій Володимирович Пилипченко, Агропромислова група «Арніка»

Директор

Євген Володимирович Руденко, Інститут тваринництва Національної академії агpаpних наук Укpаїни

Доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України

Відділ оцінки і моніторингу якості тваринницької продукції та кормів

Світлана Анатоліївна Золотарьова, Харківський Національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра технологій тваринництва та птахівництва

Олексій Костянтинович Трішин, Інститут тваринництва Національної академії агpаpних наук Укpаїни

Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України

Лабораторія економіки та організації виробництва продуктів тваринництва

Юрій Васильович Яценко, Полтавський державний аграрний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра технології та засоби механізації аграрного виробництва

Посилання

  1. Piskun, V., Osipenko, T., Sikun, M. (2020). Greenhouse gas emissions from by-products during charolet meat breeding. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu tvarynnytstva NAAN, 124, 134–146. doi: https://doi.org/10.32900/2312-8402-2020-124-134-146
  2. Malaga-Tobola, U., Kocira, S. (2013). Intensity of the Production Organisation in Organic and Conventional Dairy Farms. Journal of Agribusiness and Rural Development, 27 (1), 153–165. Available at: http://www1.up.poznan.pl/jard/index.php/jard/article/view/601
  3. Walczak, J., Szewczyk, А. (2013). Środowiskowe uwarunkowania ekologicznego chowu bydła mlecznego. Wiadomości Zootechniczne, LI (3), 81–92. Available at: https://wz.izoo.krakow.pl/files/WZ_2013_3_art09.pdf
  4. The Humane Society of the United States, "An HSUS Report: The Impact of Animal Agriculture on Global Warming and Climate Change" (2008). Impact of Animal Agriculture. Available at: https://www.wellbeingintlstudiesrepository.org/cgi/viewcontent.cgi?article=1010&context=hsus_reps_environment_and_human_health
  5. Mokliachuk, L. I., Zhukorskyi, O. M. Pinchuk, V. O., Mineralov O. I., Keivan, O. P. (2012). Ahroekolohichna otsinka vykydiv spoluk aktyvnoho azotu u sektori silskoho hospodarstva Ukrainy. Ahroekolohichnyi zhurnal, 2, 36–42.
  6. Yanyshyn, Ya. S., Kashuba, Yu. P. (2013). The development of the domestic diry cattle-breeding within the context of global market trends. Ekonomika APK, 4, 82–85.
  7. Bionaz, M., Hurley, W., Loor, J. (2012). Milk Protein Synthesis in the Lactating Mammary Gland: Insights from Transcriptomics Analyses. Milk Protein. doi: https://doi.org/10.5772/46054
  8. Bach, A., Calsamiglia, S., Stern, M. D. (2005). Nitrogen Metabolism in the Rumen. Journal of Dairy Science, 88, E9–E21. doi: https://doi.org/10.3168/jds.s0022-0302(05)73133-7
  9. Lee, C., Hristov, A. N., Heyler, K. S., Cassidy, T. W., Lapierre, H., Varga, G. A., Parys, C. (2012). Effects of metabolizable protein supply and amino acid supplementation on nitrogen utilization, milk production, and ammonia emissions from manure in dairy cows. Journal of Dairy Science, 95 (9), 5253–5268. doi: https://doi.org/10.3168/jds.2012-5366
  10. Broderick, G. A., Stevenson, M. J., Patton, R. A. (2009). Effect of dietary protein concentration and degradability on response to rumen-protected methionine in lactating dairy cows. Journal of Dairy Science, 92 (6), 2719–2728. doi: https://doi.org/10.3168/jds.2008-1277
  11. Mane, S. H., Mandakmale, S. D., Nimbalkar, C. A., Kankhare, D. H., Lokhande, A. T. (2017). Economics of feeding protected protein and protected fat on crossbred cattle. Indian Journal Of Animal Research, 51 (6), 1080–1085. doi: https://doi.org/10.18805/ijar.v0iof.9154
  12. Rotz, C. A. (2018). Modeling greenhouse gas emissions from dairy farms. Journal of Dairy Science, 101 (7), 6675–6690. doi: https://doi.org/10.3168/jds.2017-13272
  13. Pinchuk, V. (2015). Greenhouse gas emissions in livestock Ukraine. Biological Resources and Nature Management, 7 (1-2), 115–118.
  14. Rotz, C. A., Holly, M., de Long, A., Egan, F., Kleinman, P. J. A. (2020). An environmental assessment of grass-based dairy production in the northeastern United States. Agricultural Systems, 184, 102887. doi: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2020.102887
  15. Ramin, M., Fant, P., Huhtanen, P. (2021). The effects of gradual replacement of barley with oats on enteric methane emissions, rumen fermentation, milk production, and energy utilization in dairy cows. Journal of Dairy Science, 104 (5), 5617–5630. doi: https://doi.org/10.3168/jds.2020-19644
  16. Bittante, G., Cecchinato, A. (2019). Heritability estimates of enteric methane emissions predicted from fatty acid profiles, and their relationships with milk composition, cheese-yield and body size and condition. Italian Journal of Animal Science, 19 (1), 114–126. doi: https://doi.org/10.1080/1828051x.2019.1698979
  17. O’Brien, D., Shalloo, L., Grainger, C., Buckley, F., Horan, B., Wallace, M. (2010). The influence of strain of Holstein-Friesian cow and feeding system on greenhouse gas emissions from pastoral dairy farms. Journal of Dairy Science, 93 (7), 3390–3402. doi: https://doi.org/10.3168/jds.2009-2790
  18. Climate Change 2013: The Physical Science Basis. Intergovernmental Panel on Climate Change. Available at: https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/2018/03/WG1AR5_SummaryVolume_FINAL.pdf
  19. Viktorov, P. I., Men'kin, V. K. (1991). Metodika i organizatsiya zootekhnicheskih opytov. Moscow: Agropromizdat, 112.
  20. Vlizlo, V. V., Fedoruk, R. S., Makar, I. A. (2004). Dovidnyk: Fizioloho-biokhimichni metody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni. Lviv, 399.
  21. Bohdanov, H. O., Kandyba, V. M. (Eds.) (2012). Normy i ratsiony povnotsinnoi hodivli vysokoproduktyvnoi velykoi rohatoi khudoby. Kyiv: Ahrarna nauka, 296.
  22. Igglestov, H. S., Buendia, L., Miva, K. et. al. (2006). Rukovodyashchie printsipy natsional'nyh inventarizatsiy parnikovyh gazov. Podgotovleno Programmoy MGEIK po natsional'nym kadastram parnikovyh gazov.
  23. Piskun, V. I., Yatsenko, Yu. V., Yatsenko, Yu. Yu. (2020). The concept of optimization of technological solutions of agricultural production. Modern engineering and innovative technologies, 12 (1), 5–11.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-31

Як цитувати

Золотарьов, А. П., Піскун, В. І., Пилипченко, А. В., Руденко, Є. В., Золотарьова, С. А., Трішин, О. К., & Яценко, Ю. В. (2021). Встановлення продуктивності дійних корів та викидів парникових газів з органічних відходів за різних підходів до організації технології їх годівлі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10 (113), 26–32. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.243115

Номер

Том 5 № 10 (113) (2021): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Andriy Zolotarov, Viktor Piskun, Angrej Pilipcenko, Evqen Rudenko, Svitlana Zolotarova, Aleksei Trishin, Yuriy Yatsenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.