Оптимізація процесу виявлення пожежі в складських приміщеннях із урахуванням типу та розміщення пожежних сповіщувачів

Автор(и)

  • Володимир Володимирович Шарий Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0001-8746-2184
  • Іван Васильович Паснак Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0002-8405-4625
  • Артур Андрійович Ренкас Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Україна https://orcid.org/0000-0002-5518-3508

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254620

Ключові слова:

пожежний сповіщувач, розвиток пожежі, системи протипожежного захисту, повнофакторний експеримент, час спрацювання

Анотація

Невід’ємною умовою уникнення збитків внаслідок пожеж у складських об’єктах, або, принаймні, їх мінімізації, є раннє виявлення загорань за допомогою систем протипожежного захисту та своєчасна її локалізація. Залежно від того, які пожежні сповіщувачі вибрано для захисту відповідного приміщення, та де вони встановлені, буде залежати час спрацювання усіх елементів систем автоматичного управління у разі пожежі. Аналіз літературних даних показав, що на сьогоднішній день відсутній комплексний підхід щодо вибору оптимального розміщення у складських приміщеннях. Окрім цього недостатньо вивчено оптимальне розміщення пожежних сповіщувачів в об’ємі приміщення з урахуванням типу пожежного навантаження. Тому метою дослідження є встановлення залежності часу спрацювання різних типів пожежних сповіщувачів від виду горючого матеріалу, а саме його масової швидкості вигорання, відстані та висоти розміщення сповіщувачів від потенційного осередку пожежі. Представлено методику проведення експериментального дослідження для виявлення відповідної залежності для складських приміщень. Результати експериментів показали, що найбільш ефективними у складських приміщеннях є адресні пожежні димові сповіщувачі та аспіраційні системи. За результатами повного факторного експерименту отримано нелінійні емпіричні залежності для визначення часу спрацювання димових пожежних сповіщувачів від вищеперерахованих чинників. Отримані емпіричні залежності дозволяють обрати пожежні сповіщувачі та оптимально розміщувати їх в об’ємі приміщення. Середня похибка даних залежностей при порівнянні з даними експерименту становить 6,9 %. Використання отриманих залежностей дозволяє зменшити час спрацювання пожежного сповіщувача у порівнянні із розміщенням їх згідно будівельних норм на 14 С.

Біографії авторів

Володимир Володимирович Шарий, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Ад’юнкт

Кафедра пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт

Іван Васильович Паснак, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Кандидат технічних наук, доцент

Інститут пожежної та техногенної безпеки

Артур Андрійович Ренкас, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Кандидат технічних наук

Кафедра експлуатації транспортних засобів та пожежно-рятувальної техніки

Посилання

  1. DBN V.2.5-56:2014. Systemy protypozhezhnoho zakhystu. Available at: http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/98.1.%20ДБН%20В.2.5-56~2014.%20Системи%20протипожежного%20захисту.pdf
  2. Hulida, E., Pasnak, I., Renkas, A., Sharyy, V. (2020). Engineering method for determining rational fire protection parameters of warehouses. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (104)), 38–45. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.201819
  3. Nan, C., Xianmeng, M., Wenhui, D. (2012). Experimental Study on the Testing Environment Improvement of Fire Smoke Detectors. Procedia Engineering, 45, 610–616. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2012.08.211
  4. Kruell, W., Schultze, T., Tobera, R., Willms, I. (2013). Analysis of Dust Properties to Solve the Complex Problem of Non-fire Sensitivity Testing of Optical Smoke Detectors. Procedia Engineering, 62, 859–867. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2013.08.136
  5. Zhang, W., Olenick, S. M., Klassen, M. S., Carpenter, D. J., Roby, R. J., Torero, J. L. (2008). A smoke detector activation algorithm for large eddy simulation fire modeling. Fire Safety Journal, 43 (2), 96–107. doi: https://doi.org/10.1016/j.firesaf.2007.05.004
  6. Liu, F., Zhao, Z., Yao, H., Liang, D. (2013). Application of Aspirating Smoke Detectors at the Fire Earliest Stage. Procedia Engineering, 52, 671–675. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2013.02.204
  7. Choi, M.-S., Lee, K.-O. (2018). Study on Influence of Air Flow of Ceiling Type Air Conditioner on Fire Detector Response. Fire Science and Engineering, 32 (5), 40–45. doi: https://doi.org/10.7731/kifse.2018.32.5.040
  8. Zheng, W., Zhang, X., Wang, Z. (2016). Experiment Study of Performances of Fire Detection and Fire Extinguishing Systems in a Subway Train. Procedia Engineering, 135, 393–402. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.01.147
  9. Ko, E. Y., Hong, S.-H., & Cha, J. (2020). A Study on Remote IoT operating time for Fire Detector of Smart Home. The Journal of the Institute of Internet, Broadcasting and Communication, 20 (2), 235–238. doi: https://doi.org/10.7236/JIIBC.2020.20.2.235
  10. Liu, X., Hou, D., Ji, J., Zhu, H. (2021). Experiment and numerical simulation of cable trench fire detection. Case Studies in Thermal Engineering, 28, 101338. doi: https://doi.org/10.1016/j.csite.2021.101338
  11. Hong, S.-H. (2016). An Experimental Study on the Response Characteristics of Fire Detector for Early Stage Fire Detection in Warehouse. Fire Science and Engineering, 30 (3), 41–47. doi: https://doi.org/10.7731/kifse.2016.30.3.041

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-30

Як цитувати

Шарий, В. В., Паснак, І. В., & Ренкас, А. А. (2022). Оптимізація процесу виявлення пожежі в складських приміщеннях із урахуванням типу та розміщення пожежних сповіщувачів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (116), 66–73. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254620

Номер

Том 2 № 10 (116) (2022): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Volodymyr Sharyy, Ivan Pasnak, Artur Renkas

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.