Утилізація пташиного посліду в рамках безвідходної технології

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258493

Ключові слова:

математичне моделювання, переробка добрив, збереження азоту, безвідходна технологія, органічне добриво

Анотація

Переробка пташиного посліду в анаеробних умовах, у спеціальних герметичних реакторах – метантенках, вважається найбільш перспективною технологією з точки зору ефективності в агрохімічній, екологічній та енергетичній областях. Органічне добриво в метантенку знаходиться у вигляді концентрованої рідини, очищеної від збудників хвороб і насіння бур'янів. Воно легко засвоюється ферментованою рослинною масою і містить макро- та мікроелементи, амінокислоти і фітогормони, що стимулюють розвиток рослини. Рідкісність використання таких установок пояснюється відсутністю коштів на їхнє придбання. З іншого боку, передбачається, що біогаз не є домінуючим фактором з точки зору економічної ефективності, важливе значення також має органічне добриво. У зв'язку з цим утилізація пташиного посліду набуває практичного значення.

У роботі розглядається доцільність використання пташиного посліду в якості безвідходної технології. Методологічний підхід грунтується на оцінюванні більш раціональних технологічних проектів. При логічному моделюванні застосовуються правила, що складаються висококваліфікованими фахівцями. Правила визначають, як діяти у тій чи іншій ситуації. Такі правила корисні для некваліфікованих працівників. Результати досліджень дозволили проаналізувати динаміку збереження азоту в залежності від технології утилізації пташиного посліду та факторів, що впливають. На основі математичної моделі розроблена комп'ютерна методика досліджень з підвищення енергоефективності птахофабрики. Кількість світлодіодів (α=200, I0=20 кд) для пташника розміром 66×12 м з використанням комп'ютерної програми N=273 шт., кількість світлодіодів (α=200, I0=20 кд) для приміщення з розмірами 78×18 м N=259 шт. Обґрунтовано конструктивні параметри ламп

Біографії авторів

Rovshan Mustafa Hajiyev, University of Technology of Azerbaijan

PhD, Associate Professor

Department of Machine Engineering and Logistics

Rasim Saidov, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

Doctor of Technical Sciences, Professor

Department of Engineering and Applied Sciences

Gabil Mammadov, Azerbaijan State Agricultural University

Doctor of Technical Sciences, Professor

Department of Agricultural Machinery

Gahira Allahverdiyeva, Azerbaijan State Agricultural University

PhD, Associate Professor

Department of Agricultural Machinery

Urfan Taghiyev, Azerbaijan State Agricultural University

PhD, Associate Professor

Department of Agricultural Machinery

Посилання

  1. Dróżdż, D., Wystalska, K., Malińska, K., Grosser, A., Grobelak, A., Kacprzak, M. (2020). Management of poultry manure in Poland – Current state and future perspectives. Journal of Environmental Management, 264, 110327. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2020.110327
  2. Yaqoob, H., Teoh, Y. H., Ud Din, Z., Sabah, N. U., Jamil, M. A., Mujtaba, M. A., Abid, A. (2021). The potential of sustainable biogas production from biomass waste for power generation in Pakistan. Journal of Cleaner Production, 307, 127250. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.127250
  3. Gohil, A., Budholiya, S., Mohan, C. G., Prakash, R. (2021). Utilization of poultry waste as a source of biogas production. Materials Today: Proceedings, 45, 783–787. doi: https://doi.org/10.1016/j.matpr.2020.02.807
  4. Golub, G., Kukharets, S., Yarosh, Y., Zavadska, O. (2019). Structural models of agroecosystems and calculation of their energy autonomy. Engineering for Rural Development. doi: https://doi.org/10.22616/erdev2019.18.n073
  5. Izydorczyk, G., Mikula, K., Skrzypczak, D., Witek-Krowiak, A., Mironiuk, M., Furman, K. et. al. (2022). Valorization of poultry slaughterhouse waste for fertilizer purposes as an alternative for thermal utilization methods. Journal of Hazardous Materials, 424, 127328. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2021.127328
  6. Eigner, E. (1990). Pat. No. US4909825A. Process and apparatus for drying and conditioning chicken manure or similar pasty substances. Available at: https://patents.google.com/patent/US4909825
  7. Bryukhanov, A. Yu., Gaas, A. V. (2016). Strategiya upravleniya otkhodami predpriyatiy ptitsevodstva na osnove vnedreniya nailuchshikh dostupnykh tekhnologiy pererabotki pometa. Ekologiya i promyshlennost' Rossii, 2, 60–63.
  8. Islam, O., Akter, S., Islam, M. A., Jamee, D. K., Khan, R. I. (2018). Preparation of wastelage with poultry droppings and rice straw (Oryza sativa L.) as a cattle feed. Asian Journal of Medical and Biological Research, 4 (3), 251–258. doi: https://doi.org/10.3329/ajmbr.v4i3.38463
  9. Mahboob, S., Al-Ghanim, K. A. (2014). Effect of Poultry Droppings on the Primary Productivity and Growth Performance of Major Carps in Polyculture Syste. Pakistan Journal of Zoology, 46 (3), 799–803. Available at: https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.878.5867&rep=rep1&type=pdf
  10. Antonov, A., Ivanov, G., Pastukhova, N. (2021). Quail Droppings Utilization System. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 666 (2), 022073. doi: https://doi.org/10.1088/1755-1315/666/2/022073
  11. Agwa, O. K., Abu, G. O. (2014). Utilization of poultry waste for the cultivation of Chlorella sp. for biomass and lipidproduction. Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci., 3 (8) 1036–1047. Available at: https://www.ijcmas.com/vol-3-8/O.K.Agwa%20and%20G.O.Abu.pdf
  12. Es'kov, A. I., Lukin, S. M., Tarasov, S. I. (2006). Novye vidy organicheskikh, organo-mineral'nykh udobreniy i biokompostov. Plodorodie, 5, 20–23.
  13. Sekar, S., Karthikeyan, S., Iyappan, P. (2010). Trends in patenting and commercial utilisation of poultry farm excreta. World’s Poultry Science Journal, 66 (3), 533–572. doi: https://doi.org/10.1017/s0043933910000607
  14. Kamra, D. N., Srivastava, S. K. (1991). Lactic fermentation of poultry droppings with molasses and wheat straw. World Journal of Microbiology & Biotechnology, 7 (5), 537–540. doi: https://doi.org/10.1007/bf00368357
  15. Atinkut, H. B., Yan, T., Arega, Y., Raza, M. H. (2020). Farmers’ willingness-to-pay for eco-friendly agricultural waste management in Ethiopia: A contingent valuation. Journal of Cleaner Production, 261, 121211. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.121211
  16. Shafeeva, E., Komissarov, A., Ishbulatov, M., Mindibayev, R., Lykasov, O. (2022). Utilization of poultry manure when cultivating potatoes in the southern steppe of the Republic of Bashkortostan. Saudi Journal of Biological Sciences, 29(3), 1501–1509. doi: https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2021.11.022
  17. Islam, M., Urmi, U., Rana, M., Sultana, F., Jahan, N., Hossain, B. et. al. (2020). Poultry chicken gut-bacteria carry high extent of colistin resistant mcr-1 gene in Bangladesh. International Journal of Infectious Diseases, 101, 60. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijid.2020.09.187
  18. Mau, V., Arye, G., Gross, A. (2020). Poultry litter hydrochar as an amendment for sandy soils. Journal of Environmental Management, 271, 110959. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2020.110959
  19. Gudda, F. O., Ateia, M., Waigi, M. G., Wang, J., Gao, Y. (2022). Ecological and human health risks of manure-borne steroid estrogens: A 20-year global synthesis study. Journal of Environmental Management, 301, 113708. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2021.113708
  20. Gadzhiev, R. M. (2018). Otsenka tekhnologii utilizatsii ptich'ego pometa. IX Mezhdunarodnaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya “Voprosy tekhnicheskikh, fiziko-matematicheskikh nauk v svete sovremennykh issledovaniy”.
  21. Gogoladze, D. T., Kotlyar, P. Yu., Serova, N. Yu. (2015). Promyshlennoe ptitsevodstvo v Rossii - realii i vozmozhnye ugrozy. Ptitsa i produkty ptitsevodstva, 4, 8–10. Available at: http://www.vniipp.ru/images/statya/0415/st4.pdf
  22. Dolgov, Yu. A. (2009). Osnovy matematicheskogo modelirovaniya. Tiraspol': Izdatel'stvo Pridnestrovskogo universiteta, 100.
  23. Dubrovin, A. A. (2011). Tekhniko-ekonomicheskoe obosnovanie energosberegayuschey sistemy otopleniya v ptitsevodstve. Ptitsevodstvo. Ptitsefabrika, 3, 32–38.
  24. Zavrazhnov, A. I., Mironov, V. V. (2012). Matematicheskoe modelirovanie biotekhnologicheskoy sistemy proizvodstva organicheskikh udobreniy. Michurinsk: Izd-vo MichGAU, 151.
  25. Kachanova, L. S., Bondarenko, A. M. (2013). Tekhniko-ekonomicheskoe obosnovanie sistem primeneniya udobreniy. Vestnik Irkutskoy gosudarstvennoy sel'sko-khozyaystvennoy akademii, 59, 7–14.
  26. Kovalev, N. G. (2008). Resursosberegayuschie tekhnologii pererabotki organicheskogo syr'ya. Ptitsevodstvo i produkty ptitsevodstva, 4, 21–23.
  27. Kovalev, N. G., Baranovskiy, I. N. (2006). Organicheskie udobreniya v XXI veke (Biokonversiya organicheskogo syr'ya). Tver': CHudo, 304.
  28. Bryukhanov, A. Yu., Trifanov, A. V., Spesivtsev, A. V., Subbotin, I. A. (2016). Logiko-lingvisticheskoe modelirovanie dlya resheniya agroekologicheskikh problem. Sbornik dokladov XIX Mezhdunarodnoy konferentsii po myagkim vychisleniyam i izmereniyam (SCM-2016). Sankt-Peterburg: LETI, 236–239.
  29. Lokhvinskaya, T. I. (2015). Sistemnyy podkhod v reshenii zadach tekhnologicheskogo protsessa obespecheniya kachestva produktsii. SOK (Santekhnika, otoplenie, konditsionirovanie), Ezhemesyachnyy otraslevoy zhurnal, 12, 71–73.
  30. Popov, V. D., Spesivtsev, A. V., Sukhoparov, A. I. (2014). Formalizatsiya ekspertnykh znaniy v vide logiko-lingvisticheskikh modeley. Vestnik Rossiyskoy akademii sel'skokhozyaystvennykh nauk, 13, 10–13.
  31. Kardashev, I. P., Motorin, V. B., Spesivtsev, A. V., Utkin, N. N. (2003). Elementy preventivnogo upravleniya riskami pri ekspluatatsii sistemnykh obektov. Sankt-Peterburg: izd-vo SPbGTU, 132.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Hajiyev, R. M., Saidov, R., Mammadov, G., Allahverdiyeva, G., & Taghiyev, U. (2022). Утилізація пташиного посліду в рамках безвідходної технології. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10 (117), 37–46. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258493

Номер

Том 3 № 10 (117) (2022): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Rovshan Mustafa Hajiyev, Rasim Saidov, Gabil Mammadov, Gahira Allahverdiyeva, Urfan Taghiyev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.