Удосконалення моделей оцінки сталого управління будівельних проєктів у процесах ініціації та планування

Автор(и)

  • Тетяна Григорівна Фесенко Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0001-9636-9598

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263668

Ключові слова:

управління проєктами, будівельний проєкт, стійкість, сталий розвиток, процеси планування

Анотація

Об’єктом даного дослідження є процеси управління «стійким будівництвом». Cталість розглядається через застосування управлінських процесів, які, окрім традиційних завдань для будівельних проєктів, окреслюють й завдання ширшого контексту. Стратегії та виробничі практики «стійкого будівництва» передбачають врахування екологічних, соціальних та економічних факторів, які впливають на широке коло стейкхолдерів та загальний стан забудованого простору. У зв’язку з цим актуалізується й питання застосування у будівельній індустрії управлінських процесів, що забезпечують належну організаційну та технологічну стійкість проєктів. Ця стаття має на меті заповнити наявну інформаційно-методичну прогалину в процесах оцінювання сталості процесів управління будівельними проєктами.

Застосовано кореляційний метод для визначення взаємозалежностей характеристик застосування інструментів та методів в процесах управління будівельними проєктами із цінностями сталого розвитку 5Р (Product, Proses, People, Planet, Prosperity). Висвітлення характеристик сталості в процесах управління проєктом дозволяють пояснити відмінність підходів для забезпечення внутрішньої стійкості об’єкту будівництва та сталим управлінням будівельним проєктом.

Запропоновано комплексний інструментарій кількісного оцінювання сталого управління будівельним проєктом у процесах ініціації та планування в умовах невизначеності. Враховується відносна важливість процесів управління будівельним проєктом та субкатегорій сталого розвитку об’єкту будівництва. Розроблено базові математичні моделі оцінки сталості: збалансованої по усім областям знань управління будівельним проєктом для кожного процесу; збалансованої по усім процесам управління будівельними проєктом на фазі «Ініціація» і «Планування» для кожної категорії сталого розвитку; інтегральної оцінки сталості процесів управління будівельним проєктом

Біографія автора

Тетяна Григорівна Фесенко, Харківський національний університет радіоелектроніки

Доктор технічних наук, професор

Кафедра електронних обчислювальних машин

Посилання

  1. Claro, P. B. de O., Esteves, N. R. (2021). Sustainability-oriented strategy and Sustainable Development Goals. Marketing Intelligence & Planning, 39 (4), 613–630. doi: https://doi.org/10.1108/mip-08-2020-0365
  2. Rajabi, S., El-Sayegh, S., Romdhane, L. (2022). Identification and assessment of sustainability performance indicators for construction projects. Environmental and Sustainability Indicators, 15, 100193. doi: https://doi.org/10.1016/j.indic.2022.100193
  3. BREEAM International New Construction. Version 6.0 (2021). BRE Global Ltd. Available at: https://files.bregroup.com/breeam/technicalmanuals/sd/international-new-construction-version-6/
  4. LEED v4.1 building design and construction: Getting started guide for beta participants (2022). Washington: U.S. Green Building Council, 300.
  5. Living building challenge 4.0: a visionary path to a regenerative future (2019). Seattle: Living Future Institute, 84.
  6. Gontar, B., Gontar, Z., Sikora-Fernandez, D. (2018). Strategiczne zarządzanie projektami transformacji inteligentnych miast. Łódzkiego. doi: https://doi.org/10.18778/8142-621-3
  7. The GPM P5TM Standard for Sustainability in Project Management (2019). GPM Global. Version 2.0. Available at: https://mosaicprojects.com.au/PDF-Gen/The-GPM-P5-Standard-for-Sustainability-in-Project-Management-v2.0.pdf
  8. Fesenko, T., Minaev, D. (2014). Costomer focus in the project communications management (on the example of house building). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (71)), 4–10. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.28032
  9. Kerzner, H. (2022). Project management: A Systems Approach to Planning, Scheduling, and Controlling. Wiley, 880. Available at: https://www.wiley.com/en-us/Project+Management%3A+A+Systems+Approach+to+Planning%2C+Scheduling%2C+and+Controlling%2C+13th+Edition-p-9781119805373
  10. A Guide to the project management body of knowledge (PMBOK® Guide): Sixth Edition (2017). Project Management Institute, 756.
  11. Kivilä, J., Martinsuo, M., Vuorinen, L. (2017). Sustainable project management through project control in infrastructure projects. International Journal of Project Management, 35 (6), 1167–1183. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2017.02.009
  12. Fesenko, T., Shakhov, A., Fesenko, G., Bibik, N., Tupchenko, V. (2018). Modeling of customer­oriented construction project management using the gender logic systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (91)), 50–59. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.123124
  13. Fesenko, T., Fesenko, G. (2017). Developing gender maturity models of project and program management system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (85)), 46–55. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.28031
  14. Fesenko, T., Shakhov, A., Fesenko, G. (2017). Modeling of maturity of gender-oriented project management office. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (89)), 30–38. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.110286
  15. Siew, R. Y. J. (2015). Integrating sustainability into construction project portfolio management. KSCE Journal of Civil Engineering, 20 (1), 101–108. doi: https://doi.org/10.1007/s12205-015-0520-z
  16. A Guide to the project management body of knowledge Construction (PMBOK® Guide) (2016). Project Management Institute, 489.
  17. Silvius, A. J. G., Schipper, R. P. J. (2014). Sustainability in project management: A literature review and impact analysis. Social Business, 4 (1), 63–96. doi: https://doi.org/10.1362/204440814x13948909253866
  18. Papke-Shields, K. E., Boyer-Wright, K. M. (2017). Strategic planning characteristics applied to project management. International Journal of Project Management, 35 (2), 169–179. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2016.10.015
  19. Yu, W., Cheng, S., Ho, W., Chang, Y. (2018). Measuring the Sustainability of Construction Projects throughout Their Lifecycle: A Taiwan Lesson. Sustainability, 10 (5), 1523. doi: https://doi.org/10.3390/su10051523
  20. Stanitsas, M., Kirytopoulos, K., Leopoulos, V. (2021). Integrating sustainability indicators into project management: The case of construction industry. Journal of Cleaner Production, 279, 123774. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123774
  21. Dabirian, S., Khanzadi, M., Taheriattar, R. (2017). Qualitative Modeling of Sustainability Performance in Construction Projects Considering Productivity Approach. International Journal of Civil Engineering, 15 (8), 1143–1158. doi: https://doi.org/10.1007/s40999-017-0241-4
  22. Al-Tekreeti, M. S., Beheiry, S. M., Ahmed, V. (2022). Commitment Indicators for Tracking Sustainable Design Decisions in Construction Projects. Sustainability, 14 (10), 6205. doi: https://doi.org/10.3390/su14106205
  23. Yu, M., Zhu, F., Yang, X., Wang, L., Sun, X. (2018). Integrating Sustainability into Construction Engineering Projects: Perspective of Sustainable Project Planning. Sustainability, 10 (3), 784. doi: https://doi.org/10.3390/su10030784
  24. Fesenko, T., Fesenko, G., Bibik, N. (2017). The safe city: developing of GIS tools for gender-oriented monitoring (on the example of Kharkiv city, Ukraine). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (2 (87)), 25–33. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.103054
  25. Campbell, S. L., Chancelier, J.-P., Nikoukhah, R. (2010). Modeling and Simulation in Scilab. Modeling and Simulation in Scilab/Scicos with ScicosLab 4.4, 73–106. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4419-5527-2_3

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-31

Як цитувати

Фесенко, Т. Г. (2022). Удосконалення моделей оцінки сталого управління будівельних проєктів у процесах ініціації та планування. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(3(118), 51–66. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263668

Номер

Том 4 № 3(118) (2022): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Tetiana Fesenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.