Вплив способу та параметрів віджиму на вихід олії з насіння дині

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265672

Ключові слова:

холодний віджимання, олія з насіння дині, вихід олії, фізико-хімічні показники

Анотація

Диня – сезонний дуже корисний для здоров'я людини плід. Казахстан займає 4 місце у світовому виробництві динь, це говорить про обсяги виробництва. Дині експортують до країн ЄЕС (Європейський Економічний Союз), покриття внутрішнього ринку забезпечується. Тим не менш, близько 40% врожаю залишається на полях (перезрілі не транспортабельні). Ці плоди перемелюють і виділяють насіння, частина йде наступного сезону як посівні, частина згодовується худобі. При переробці плодів насіння та кірка йдуть у відходи. Насіння дині багате на білкові речовини та олію. Вони також містять галактан, глюкозу, гумми, смоли. Білок насіння складається з глютеліну та глобуліну. У цьому дослідженні розглядали насіння 10 сортів динь, що виростають у Середній Азії. У ході дослідження отримано характеристики рослинної олії із насіння дині різних сортів. Наведено порівняння вичавленої олії при подрібнених і не подрібнених ядрах насіння. Рослинна олія, отримана методом холодного віджиму, має хороший термін зберігання. Розроблено технологію віджиму олії, що включає ІЧ-обробку та віджимання неошелушенного насіння дині. За результатами досліджень 10 сортів дині визначено оптимальний режим ІЧ-теплової обробки насіння на установці SVS-200W протягом 120 с на відстані від насіння 90 мм при щільності потоку випромінювання 900 Вт/м2. В результаті вирішення задачі з векторним критерієм оптимізації були отримані оптимальні інтервали вхідних параметрів: початкова вологість сировини 9,15...10,27 %, частота обертання шнека маслопресу 0,843...0,895 с-1, величина зазору для виходу макухи 0,750...0 м'ятки при віджиму 87 ... 89 °С, лушпиння вихідного продукту 7,13 ... 7,23%. Було вивчено вплив умов розливу та зберігання на тривалість збереження не рафінованою олією основних якісних показників.

Біографії авторів

Bibipatyma Yerenova, Kazakh National Agrarian Research University

Doctor of Technical Sciences, Associate Professor

Department of Technology and Food Safety

Dinara Tlevlessova, Almaty Technological University

PhD, Аssociate Рrofessor

Department of Food Technology

Ainura Kairbayeva, Almaty Technological University

PhD, Associate Professor

Department of Mechanization and Automation of Production Processes

Zhanar Nabiyeva, Almaty Technological University

PhD, Director of Research

Research Institute of Food Safety

Aigul Almaganbetova, Kazakh National Agrarian Research University

Doctoral Student

Department of Technology and Food Safety

Nurdana Sakyp, Kazakh National Agrarian Research University

Undergraduate

Department of Technology and Food Safety

Посилання

  1. Yerenova, B. Ye., Vitavskaja, A. V., Pronina, Yu. G., Mitanova, A. A. (2015). The study of the chemical composition of melon late ripening varieties. Bulletin of Almaty Technological University, 1, 57–60.
  2. Liang, R., Su, Y., Qin, X., Gao, Z., Fu, Z., Qiu, H. et. al. (2022). Comparative transcriptomic analysis of two Cucumis melo var. saccharinus germplasms differing in fruit physical and chemical characteristics. BMC Plant Biology, 22 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12870-022-03550-8
  3. Yerenova, B. Ye., Pronina, Yu. G. (2019). Investigation of the influence of low-temperature storage on taste and flavor properties of melon-based sorbes. Scientific-and-technical journal «News of science in Kazakhstan», 1 (139), 162–172.
  4. Yerenova, B. Ye., Pronina, Yu. G. (2020). Progressive technology of functional melon-based products of long-term storage. Almaty: «V.T.O Creative & Marketing Laboratory» LLP, 278.
  5. Medvedkov, Ye., Yerenova, B., Pronina, Yu., Penov, N., Belozertseva, O., Kondratiuk, N. (2021). Extraction and characteristics of pectins from melon peel: experimental review. Journal of Chemistry and Technologies, 29 (4), 650–659. doi: https://doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.252250
  6. Yerenova, B. Ye., Pronina, Yu. G., Medvedkov, Ye. B. (2016). Production of melon-based juices with enriching herbal supplements. Bulgarian Journal of Agricultural Science, 22 (5), 840–848. Available at: https://www.agrojournal.org/22/05-22.pdf
  7. Martins, I. B. A., Barbosa, I. de C. C., Rosenthal, A., Ares, G., Deliza, R. (2021). Development of tropical mixed juice with low added-sugar content: Sensory and nutritional aspects. Food Science and Technology International, 28 (5), 440–450. doi: https://doi.org/10.1177/10820132211020844
  8. Yerenova, B. Ye., Pronina, Yu. G. (2016). Investigation of the rheological properties of melon juices. Bulletin of the National Engineering Academy of the Republic of Kazakhstan, 2 (60), 89–93.
  9. Yerenova, B., Pronina, Y., Penov, N., Mihalev, K., Kalcheva-Karadzhova, K., Dinkova, R., Shikov, V. (2019). Optimization of the Mixed Melon-berry Juice Composition, Using Simplex Centroid Experimental Design. Comptes rendus de l’Acade'mie bulgare des Sciences, 72 (12), 1713–1722. doi: https://doi.org/10.7546/crabs.2019.12.16
  10. Yerenova, B. Ye., Pronina, Yu. G., Medvedkov, Ye. B., Admaeva, A. M. (2016). Research on the effect of freezing on quality indicators late-ripening varieties of melons. Bulletin of the National Academy of Sciences of the Republic Kazakhstan, 1, 90–97.
  11. Yerenova, B. Ye., Penov, N. D., Pronina, Yu. G. (2016). Sorbe production based on melon with enriching additives of plant origin. Bulletin of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan, 3, 48–55.
  12. Yerenova, B., Pronina, Yu. (2018). Influence of the low-temperature storage mode on qualitative indicators of melon sorbe. Scientific Works of University of Food Technologies, 65 (1), 18–23.
  13. Petrenko, Y., Tlevlessova, D., Syzdykova, L., Kuzembayeva, G., Abdiyeva, K. (2022). Development of technology for the production of Turkish delight from melon crops on a natural base. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (117)), 6–18. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258534
  14. Jorge, N., da Silva, A. C., Veronezi, C. M. (2022). Antioxidant and pharmacological activity of Cucumis melo var. cantaloupe. Multiple Biological Activities of Unconventional Seed Oils, 147–170. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-824135-6.00001-5
  15. Silva, M. A., Albuquerque, T. G., Alves, R. C., Oliveira, M. B. P. P., Costa, H. S. (2022). Cucumis melo L. seed oil components and biological activities. Multiple Biological Activities of Unconventional Seed Oils, 125–138. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-824135-6.00007-6
  16. Kaur, S., Dhurve, P., Arora, V. K. (2022). Statistical approach to investigate the effect of vibro-fluidized bed drying on bioactive compounds of muskmelon (Cucumis melo) seeds. Journal of Food Processing and Preservation, 46 (9). doi: https://doi.org/10.1111/jfpp.16331
  17. Chen, L., Li, D., Zhu, C., Ma, X., Rong, Y. (2021). Fatty Acids and Flavor Components in the Oil Extracted from Golden Melon Seeds. European Journal of Lipid Science and Technology, 123 (4), 2000233. doi: https://doi.org/10.1002/ejlt.202000233
  18. Kale, S., Matthäus, B., Aljuhaimi, F., Ahmed, I. A. M., Özcan, M. M., Ghafoor, K. et. al. (2020). A comparative study of the properties of 10 variety melon seeds and seed oils. Journal of Food Processing and Preservation, 44 (6). doi: https://doi.org/10.1111/jfpp.14463
  19. Kairbayeva, A., Tlevlessova, D., Imanbayev, A., Mukhamadiyeva, K., Mateyev, Y. (2022). Determining optimal technological modes for pressing oil from melon seeds to justify rational engineering and structural solutions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (116)), 12–22. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255731
  20. Giwa, S. O., Akanbi, T. O. (2020). Mechanization of melon processing and novel extraction technologies: A short review. Scientific African, 9, e00478. doi: https://doi.org/10.1016/j.sciaf.2020.e00478
  21. Rabadán, A., Nunes, M. A., Bessada, S. M. F., Pardo, J. E., Oliveira, M. B. P. P., Álvarez-Ortí, M. (2020). From By-Product to the Food Chain: Melon (Cucumis melo L.) Seeds as Potential Source for Oils. Foods, 9 (10), 1341. doi: https://doi.org/10.3390/foods9101341
  22. Gómez-García, R., Campos, D. A., Aguilar, C. N., Madureira, A. R., Pintado, M. (2020). Valorization of melon fruit (Cucumis melo L.) by-products: Phytochemical and Biofunctional properties with Emphasis on Recent Trends and Advances. Trends in Food Science & Technology, 99, 507–519. doi: https://doi.org/10.1016/j.tifs.2020.03.033
Influence of the pressing technique and parameters on the yield of oil from melon seeds

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-31

Як цитувати

Yerenova, B., Tlevlessova, D., Kairbayeva, A., Nabiyeva, Z., Almaganbetova, A., & Sakyp, N. (2022). Вплив способу та параметрів віджиму на вихід олії з насіння дині . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(11 (119), 38–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265672

Номер

Том 5 № 11 (119) (2022): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Bibipatyma Yerenova, Dinara Tlevlessova, Ainura Kairbayeva, Zhanar Nabiyeva, Aigul Almaganbetova, Nurdana Sakyp

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.