Розробка методу оцінювання частки електроспоживання заданого споживача, яка забезпечується з відновлюваних джерел енергії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265749

Ключові слова:

відновлювальні джерела енергії, гарантії походження, вуглецеве регулювання, зелений тариф, блокчейн

Анотація

Одним із інструментів підтвердження походження електроенергії, що продається на роздрібному ринку є, так звані, Гарантії походження. Вони є основою для розрахунків викидів парникових газів та звітування щодо викидів вуглецю і є найбільш затребуваним європейськими підприємствами.

Об’єктом дослідження є механізм маркування гарантій походження електроенергії у електричних мережах з відновлюваними джерелами енергії з урахуванням їх розміщення та схем приєднання до електромереж.

Наявні рішення для маркування електроенергії на основі сертифікатів Гарантії походження мають низку проблем. Вони часто не точно відображають викиди вуглецю, не забезпечують прозорості та можливості перевірки для кінцевих споживачів оскільки не враховують фізичні процеси передавання електроенергії у системі маркування.

Для вирішення цієї проблеми розроблено метод, який дає змогу виділяти з потоку енергії у кожній електропередачі складову, що зумовлена кожним приєднаним джерелом енергії. Як наслідок, визначається частка навантаження кожного вузла електричної мережі, що постачається певним джерелом електроенергії. Для врахування нелінійності співвідношення між напругами у вузлах електричних мереж та потоками в електропередачах використовується шматково-лінійна апроксимація.

Вдосконалено алгоритм випуску гарантій походження електроенергії. В ньому враховано не лише показники балансу електроенергії, а й результати оцінювання обсягів електропостачання кожного споживача з відновлюваних джерел. Таким чином, обсяги продажу гарантій походження обмежуються в залежності від розміщення споживачів та приєднання їх до електромереж. Спрямування надходжень від продажу гарантій походження до гарантів «зелених» субсидій забезпечить їм додаткову фінансову підтримку для компенсації витрат по «зеленому» тарифу

Біографії авторів

Петро Дем’янович Лежнюк, Вінницький національний технічний університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра електричних станцій і систем

Олександр Борисович Бурикін, АТ «Вінницяобленерго»

Кандидат технічних наук, доцент, начальник відділу

Відділ енергобалансів та нормування технологічних витрат електроенергії

Володимир Володимирович Кулик, Вінницький національний технічний університет

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра електричних станцій та систем

Юлія Володимирівна Малогулко, Вінницький національний технічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра електричних станцій та систем

Андрій Леонідович Поліщук, АТ «Вінницяобленерго»

Кандидат технічних наук, генеральний директор

Артур Валерійович Ситник, Вінницький національний технічний університет

Аспірант

Кафедра електричних станцій і систем

Посилання

  1. Kotilainen, K., Valta, J., Makinen, S. J., Jarventausta, P. (2017). Understanding consumers’ renewable energy behaviour beyond “homo economicus”: An exploratory survey in four European countries. 2017 14th International Conference on the European Energy Market (EEM). doi: https://doi.org/10.1109/eem.2017.7981932
  2. Scheller, F., Graupner, S., Edwards, J., Weinand, J., Bruckner, T. (2022). Competent, trustworthy, and likeable? Exploring which peers influence photovoltaic adoption in Germany. Energy Research & Social Science, 91, 102755. doi: https://doi.org/10.1016/j.erss.2022.102755
  3. Lehne, J., Sartor, O. (2020). Navigating The Politics Of Border Carbon Adjustments. E3G. Available at: https://www.e3g.org/wp-content/uploads/E3G-Briefing_Politics_Border_Carbon_Adjustment.pdf
  4. Hansen, K., Breyer, C., Lund, H. (2019). Status and perspectives on 100 % renewable energy systems. Energy, 175, 471–480. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2019.03.092
  5. van Renssen, S. (2020). The hydrogen solution? Nature Climate Change, 10 (9), 799–801. doi: https://doi.org/10.1038/s41558-020-0891-0
  6. Fridgen, G., Keller, R., Körner, M.-F., Schöpf, M. (2020). A holistic view on sector coupling. Energy Policy, 147, 111913. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2020.111913
  7. de Chalendar, J. A., Benson, S. M. (2019). Why 100 % Renewable Energy Is Not Enough. Joule, 3 (6), 1389–1393. doi: https://doi.org/10.1016/j.joule.2019.05.002
  8. Comello, S., Reichelstein, J., Reichelstein, S. (2021). Corporate Carbon Reduction Pledges: An Effective Tool to Mitigate Climate Change? SSRN Electronic Journal. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3875343
  9. Flood, C. (2021). Heavyweight investors demand more disclosure of environmental risks. Financial Times. Available at: https://www.ft.com/content/7d23ef7f-33ba-4466-b2f1-2a5dfeba1e33
  10. Heffron, R. J. (2021). Energy multinationals challenged by the growth of human rights. Nature Energy, 6 (9), 849–851. doi: https://doi.org/10.1038/s41560-021-00906-6
  11. Bogensperger, A., Zeiselmair, A. (2020). Updating renewable energy certificate markets via integration of smart meter data, improved time resolution and spatial optimization. 2020 17th International Conference on the European Energy Market (EEM). doi: https://doi.org/10.1109/eem49802.2020.9221947
  12. Hamburger, Á. (2019). Is guarantee of origin really an effective energy policy tool in Europe? A critical approach. Society and Economy, 41 (4), 487–507. doi: https://doi.org/10.1556/204.2019.41.4.6
  13. Will, C., Jochem, P., Fichtner, W. (2017). Defining a day-ahead spot market for unbundled time-specific renewable energy certificates. 2017 14th International Conference on the European Energy Market (EEM). doi: https://doi.org/10.1109/eem.2017.7981967
  14. Kaenzig, J., Heinzle, S. L., Wüstenhagen, R. (2013). Whatever the customer wants, the customer gets? Exploring the gap between consumer preferences and default electricity products in Germany. Energy Policy, 53, 311–322. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.10.061
  15. Sedlmeir, J., Völter, F., Strüker, J. (2021). The next stage of green electricity labeling. ACM SIGEnergy Energy Informatics Review, 1 (1), 20–31. doi: https://doi.org/10.1145/3508467.3508470
  16. Directive (EU) 2018/2001 of the European Parliament and of the Council. (2018). Available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2018.328.01.0082.01.ENG
  17. Abenov, A., Lezhnjuk, P. D., Kulik, V. V., Burykin, O. B., Malogulko, J. V., Kacejko, P. (2018). Transmission loss allocation for a bilateral contract in deregulated electricity market. Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High-Energy Physics Experiments 2018. doi: https://doi.org/10.1117/12.2501604
  18. Draeck, M., Timpe, C., Jansen, J., Schoots, K., Lescot, D. (2009). The state of implementation of electricity disclosure and guarantees of origin across Europe. 2009 6th International Conference on the European Energy Market. doi: https://doi.org/10.1109/eem.2009.5311433
  19. European Union’s Horizon 2020 research and innovation programme under grant agreement No. 734137. (2020). CORE THEME 3: Guarantees of Origin and Disclosure. Available at: https://www.ca-res.eu/fileadmin/cares/PublicArea/CA-RES3FinalPublication/CARES3_Final_CT3_Summary.pdf Last accessed: 28.09.2022
Розробка методу оцінювання частки електроспоживання заданого споживача, яка забезпечується з відновлюваних джерел енергії

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-30

Як цитувати

Лежнюк, П. Д., Бурикін, О. Б., Кулик, В. В., Малогулко, Ю. В., Поліщук, А. Л., & Ситник, А. В. (2022). Розробка методу оцінювання частки електроспоживання заданого споживача, яка забезпечується з відновлюваних джерел енергії. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(8(119), 21–30. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265749

Номер

Том 5 № 8(119) (2022): Енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Енергозберігаючі технології та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Petro Lezhniuk, Oleksandr Burykin, Volodymyr Kulyk, Juliya Malogulko, Andriy Polishchuk, Artur Sytnyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.