Удосконалення методики комплексного управління ресурсами систем зв’язку спеціального призначення

Автор(и)

  • Михайло Володимирович Коваль Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2130-2548
  • Олег Ярославович Сова Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Україна https://orcid.org/0000-0002-7200-8955
  • Олександр Валентинович Орлов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0001-8995-7383
  • Андрій Володимирович Шишацький Центр дослідження трофейного та перспективного озброєння та військової техніки, Україна https://orcid.org/0000-0001-6731-6390
  • Юрій Зуберович Артабаєв Центр дослідження трофейного та перспективного озброєння та військової техніки, Україна https://orcid.org/0000-0001-9446-3011
  • Олег Вікторович Шкнай Військова частина А1906, Україна https://orcid.org/0000-0002-5572-4917
  • Андрій Олександрович Веретнов Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Україна https://orcid.org/0000-0003-0160-7325
  • Олександр Анатолійович Кошлань Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0001-9678-6463
  • Євген Олександрович Живило Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0003-4077-7853
  • Ірина Олександрівна Живило Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска”, Україна https://orcid.org/0000-0001-8141-363X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266009

Ключові слова:

система зв’язку спеціального призначення, дестабілізуючі фактори, ресурси системи зв’язку, топологія системи зв’язку

Анотація

Об’єктом зазначеного дослідження є система зв’язку спеціального призначення. Актуальність дослідження полягає у необхідності комплексного управління ресурсами систем зв’язку спеціального призначення. Під ресурсами системи зв’язку спеціального призначення розуміються: просторовий, часовий, частотний та апаратний ресурси. До дестабілізуючих факторів відноситься: завади навмисного походження; кібератаки, направлені на відмову в обслуговуванні та вогневе ураження окремих елементів системи зв’язку спеціального призначення. Удосоналено методику комплексного управління ресурсами систем зв’язку спеціального призначення. Відмінність запропонованої методики від відомих в тому, що зазначена методика містить удосконалені процедури:

‒ визначення впливу дестабілізуючих факторів на систему зв’язку спеціального призначення;

‒ опису систему зв’язку спеціального призначення різної архітектури;

‒ визначення раціонального маршруту передачі інформації та режим роботи засобів зв’язку в загальній системі зв’язку спеціального призначення;

‒ врахування ступіню невизначеності про стан системи зв’язку спеціального призначення;

‒ визначення кількості необхідних сил та засобів зв’язку, які необхідно наростити для повноцінного функціонування системи спеціального зв’язку. Удосконалена методика дозволяє отримати виграш у 20‒26 % у порівнянні з класичними підходами до управління ресурсами систем зв’язку спеціального призначення. Удосконалену методику доцільно використовувати на пунктах управління системою зв’язку угруповань військ (сил) при плануванні організації зв’язку та на етапі оперативного управління системою зв’язку

Біографії авторів

Михайло Володимирович Коваль, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор військових наук, начальник

Олег Ярославович Сова, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Доктор технічних наук, старший науковий співробітник, начальник кафедри

Кафедра автоматизованих систем управління

Олександр Валентинович Орлов, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри

Кафедра цифрових технологій та електронного урядування

Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління»

Андрій Володимирович Шишацький, Центр дослідження трофейного та перспективного озброєння та військової техніки

Кандидат технічних наук, старший дослідник, начальник відділу

Відділ досліджень роботизованих систем

Юрій Зуберович Артабаєв, Центр дослідження трофейного та перспективного озброєння та військової техніки

Кандидат технічних наук, начальник відділу, начальник відділу

Відділ досліджень комплексів бойового екіпірування

Олег Вікторович Шкнай, Військова частина А1906

Кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник

Науково-дослідний відділ

Андрій Олександрович Веретнов, Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

Кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник

Науково-дослідний відділ

Олександр Анатолійович Кошлань, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор філософії, начальник відділу

Науковий відділ загального та ресурсного планування

Євген Олександрович Живило, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат наук з державного управління, начальник кафедри

Кафедра зв’язку та автоматизованих систем управління військами

Ірина Олександрівна Живило, Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска”

Кандидат медичних наук, молодший науковий співробітник

Посилання

  1. Bashkyrov, O. M., Kostyna, O. M., Shyshatskyi, A. V. (2015). Rozvytok intehrovanykh system zviazku ta peredachi danykh dlia potreb Zbroinykh Syl. Ozbroiennia ta viiskova tekhnika, 1 (5), 35–40. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ovt_2015_1_7
  2. Kalantaievska, S., Pievtsov, H., Kuvshynov, O., Shyshatskyi, A., Yarosh, S., Gatsenko, S. et. al. (2018). Method of integral estimation of channel state in the multiantenna radio communication systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (95)), 60–76. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.144085
  3. Kuchuk, N., Mohammed, A. S., Shyshatskyi, A., Nalapko, O. (2019). The method of improving the efficiency of routes selection in networks of connection with the possibility of self-organization. International Journal of Advanced Trends in Computer Science and Engineering, 8 (1.2). Available at: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/51500/1/IJATCSE_2019_8_1_2_Kuchuk_The_method.pdf
  4. Sliusar, V. I., Zinchenko, A. O., Zinchenko, K. A. (2015). Systema mobilnoho zviazku standartu GSM dlia potreb radiolokatsiinoho kontroliu povitrianoho prostoru. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony, 2 (23), 108–114.
  5. Sliusar, I. I., Sliusar, V. I., Smoliar, V. H., Omarov, M. I., Khomenko, R. V. (2016). Shliakhy udoskonalennia system trankinhovoho zviazku Ukrainy. Novitni informatsiyni systemy ta tekhnolohiyi, 5, 36–47.
  6. Jalil Piran, M., Pham, Q.-V., Islam, S. M. R., Cho, S., Bae, B., Suh, D. Y., Han, Z. (2020). Multimedia communication over cognitive radio networks from QoS/QoE perspective: A comprehensive survey. Journal of Network and Computer Applications, 172, 102759. doi: https://doi.org/10.1016/j.jnca.2020.102759
  7. Khan, M. W., Zeeshan, M. (2019). QoS-based dynamic channel selection algorithm for cognitive radio based smart grid communication network. Ad Hoc Networks, 87, 61–75. doi: https://doi.org/10.1016/j.adhoc.2018.11.007
  8. Majumder, T., Mishra, R. K., Singh, S. S., Sahu, P. K. (2020). Robust congestion control in cognitive radio network using event-triggered sliding mode based on reaching laws. Journal of the Franklin Institute, 357 (11), 7399–7422. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfranklin.2020.05.019
  9. Lin, Y.-C., Shih, Z.-S. (2018). Design and simulation of a radio spectrum monitoring system with a software-defined network. Computers & Electrical Engineering, 68, 271–285. doi: https://doi.org/10.1016/j.compeleceng.2018.03.043
  10. Rharras, A. E., Saber, M., Chehri, A., Saadane, R., Hakem, N., Jeon, G. (2020). Optimization of Spectrum Utilization Parameters in Cognitive Radio Using Genetic Algorithm. Procedia Computer Science, 176, 2466–2475. doi: https://doi.org/10.1016/j.procs.2020.09.328
  11. Tanergüçlü, T., Karaşan, O. E., Akgün, İ., Karaşan, E. (2019). Radio Communications Interdiction Problem under deterministic and probabilistic jamming. Computers & Operations Research, 107, 200–217. doi: https://doi.org/10.1016/j.cor.2019.03.013
  12. Kumar, S., Singh, A. K. (2021). A localized algorithm for clustering in cognitive radio networks. Journal of King Saud University - Computer and Information Sciences, 33 (5), 600–607. doi: https://doi.org/10.1016/j.jksuci.2018.04.004
  13. Kaur, A., Kumar, K. (2020). Intelligent spectrum management based on reinforcement learning schemes in cooperative cognitive radio networks. Physical Communication, 43, 101226. doi: https://doi.org/10.1016/j.phycom.2020.101226
  14. Onumanyi, A. J., Abu-Mahfouz, A. M., Hancke, G. P. (2021). Amplitude quantization method for autonomous threshold estimation in self-reconfigurable cognitive radio systems. Physical Communication, 44, 101256. doi: https://doi.org/10.1016/j.phycom.2020.101256
  15. Bodyanskiy, E., Strukov, V., Uzlov, D. (2017). Generalized metrics in the problem of analysis of multidimensional data with different scales. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl, 3 (52), 98–101. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2017_3_22
  16. Tymchuk, S. (2017). Methods of Complex Data Processing from Technical Means of Monitoring. Path of Science, 3 (3), 4.1-4.9. doi: https://doi.org/10.22178/pos.20-4
  17. Shyshatskyi, A., Sova, O., Zhuravskyi, Y., Zhyvotovskyi, R., Lyashenko, A., Cherniak, O. et. al. (2020). Development of resource distribution model of automated control system of special purpose in conditions of insufficiency of information on operational development. Technology Audit and Production Reserves, 1 (2 (51)), 35–39. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.198082
  18. Koshlan, A., Salnikova, O., Chekhovska, M., Zhyvotovskyi, R., Prokopenko, Y., Hurskyi, T. et. al. (2019). Development of an algorithm for complex processing of geospatial data in the special-purpose geoinformation system in conditions of diversity and uncertainty of data. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (101)), 35–45. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.180197
  19. Pievtsov, H., Turinskyi, O., Zhyvotovskyi, R., Sova, O., Zvieriev, O., Lanetskii, B., Shyshatskyi, A. (2020). Development of an advanced method of finding solutions for neuro-fuzzy expert systems of analysis of the radioelectronic situation. EUREKA: Physics and Engineering, 4, 78–89. doi: https://doi.org/10.21303/2461-4262.2020.001353
  20. Zuiev, P., Zhyvotovskyi, R., Zvieriev, O., Hatsenko, S., Kuprii, V., Nakonechnyi, O. et. al. (2020). Development of complex methodology of processing heterogeneous data in intelligent decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (9 (106)), 14–23. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.208554
  21. Shyshatskyi, A. (2020). Complex Methods of Processing Different Data in Intellectual Systems for Decision Support System. International Journal of Advanced Trends in Computer Science and Engineering, 9 (4), 5583–5590. doi: https://doi.org/10.30534/ijatcse/2020/206942020
  22. Sova, O., Golub, V., Shyshatskyi, A., Ostapchuk, V., Nalapko, O., Zubrytska, H. (2019). Method of Forecasting the Duration of Data Transmission Routes in Mobile Radio Networks. 2019 IEEE 2nd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering (UKRCON). doi: https://doi.org/10.1109/ukrcon.2019.8879978
  23. Mahdi, Q. A., Shyshatskyi, A., Prokopenko, Y., Ivakhnenko, T., Kupriyenko, D., Golian, V. et. al. (2021). Development of estimation and forecasting method in intelligent decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (9 (111)), 51–62. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.232718
  24. Makridenko, L. A., Volkov, S. N., Khodnenko, V. P. (2010). Kontseptual'nye voprosy sozdaniya i primeneniya malykh kosmicheskikh apparatov. Voprosy elektromekhaniki, 114, 15–26.
  25. Trotsenko, R. V., Bolotov, M. V. (2014). Data extraction process for heterogeneous sources. Privolzhskiy nauchniy vestnik, 12-1 (40), 52–54.
  26. Lei, Z., Yang, P., Zheng, L. (2018). Detection and Frequency Estimation of Frequency Hopping Spread Spectrum Signals Based on Channelized Modulated Wideband Converters. Electronics, 7 (9), 170. doi: https://doi.org/10.3390/electronics7090170
  27. Kanaa, A., Sha’ameri, A. Z. (2018). A robust parameter estimation of FHSS signals using time–frequency analysis in a non-cooperative environment. Physical Communication, 26, 9–20. doi: https://doi.org/10.1016/j.phycom.2017.10.013
  28. Jin, J., Xie, H., Hu, J., Yin, W.-Y. (2014). Characterization of anti-jamming effect on the Joint Tactical Information Distribution System (JTIDS) operating in complicated electromagnetic environment. 2014 International Symposium on Electromagnetic Compatibility. doi: https://doi.org/10.1109/emceurope.2014.6931048
  29. Liu, F., Marcellin, M. W., Goodman, N. A., Bilgin, A. (2013). Compressive detection of frequency-hopping spread spectrum signals. Compressive Sensing II. doi: https://doi.org/10.1117/12.2015969
  30. Gorokhovatsky, V., Stiahlyk, N., Tsarevska, V. (2021). Combination method of accelerated metric data search in image classification problems. Advanced Information Systems, 5 (3), 5–12. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2021.3.01
  31. Levashenko, V., Liashenko, O., Kuchuk, H. (2020). Building Decision Support Systems based on Fuzzy Data. Advanced Information Systems, 4 (4), 48–56. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.4.07
  32. Meleshko, Y., Drieiev, O., Drieieva, H. (2020). Method of identification bot profiles based on neural networks in recommendation systems. Advanced Information Systems, 4 (2), 24–28. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.2.05
  33. Kuchuk, N., Merlak, V., Skorodelov, V. (2020). A method of reducing access time to poorly structured data. Advanced Information Systems, 4 (1), 97–102. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.1.14
  34. Shyshatskyi, A., Tiurnikov, M., Suhak, S., Bondar, O., Melnyk, A., Bokhno, T., Lyashenko, A. (2020). Method of assessment of the efficiency of the communication of operational troop grouping system. Advanced Information Systems, 4 (1), 107–112. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.1.16
  35. Raskin, L., Sira, O. (2016). Method of solving fuzzy problems of mathematical programming. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (4 (83)), 23–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.81292
  36. Lytvyn, V., Vysotska, V., Pukach, P., Brodyak, O., Ugryn, D. (2017). Development of a method for determining the keywords in the slavic language texts based on the technology of web mining. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (2 (86)), 14–23. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.98750
  37. Stepanenko, A., Oliinyk, A., Deineha, L., Zaiko, T. (2018). Development of the method for decomposition of superpositions of unknown pulsed signals using the second­order adaptive spectral analysis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (92)), 48–54. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126578
  38. Gorbenko, I., Ponomar, V. (2017). Examining a possibility to use and the benefits of post-quantum algorithms dependent on the conditions of their application. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (86)), 21–32. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.96321
  39. Lovska, A. (2015). Peculiarities of computer modeling of strength of body bearing construction of gondola car during transportation by ferry-bridge. Metallurgical and Mining Industry, 1, 49–54. Available at: https://www.metaljournal.com.ua/assets/Journal/english-edition/MMI_2015_1/10%20Lovska.pdf
  40. Lovska, A., Fomin, O. (2020). A new fastener to ensure the reliability of a passenger car body on a train ferry. Acta Polytechnica, 60 (6). doi: https://doi.org/10.14311/ap.2020.60.0478
Удосконалення методики комплексного управління ресурсами систем зв’язку спеціального призначення

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-27

Як цитувати

Коваль, М. В., Сова, О. Я., Орлов, О. В., Шишацький, А. В., Артабаєв, Ю. З., Шкнай, О. В., Веретнов, А. О., Кошлань, О. А., Живило, Є. О., & Живило, І. О. (2022). Удосконалення методики комплексного управління ресурсами систем зв’язку спеціального призначення. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(9(119), 34–44. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266009

Номер

Том 5 № 9(119) (2022): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Інформаційно-керуючі системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Mykhailo Koval, Oleg Sova, Oleksandr Orlov, Andrii Shyshatskyi, Yurii Artabaiev, Oleh Shknai, Andrii Veretnov, Oleksandr Koshlan, Yevhen Zhyvylo, Iryna Zhyvylo

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.