Розробка методу комплексування результатів радіомоніторингу та дистанційного зондування землі

Автор(и)

  • Максим Анатолійович Роговець Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, Україна https://orcid.org/0000-0002-1587-9017
  • Сергій Станіславович Гаценко Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-0957-6458
  • Григорій Данилович Радзівілов Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Україна https://orcid.org/0000-0002-6047-1897
  • Юрій Борисович Прібилєв Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0003-1941-3561
  • Роман Миколайович Возняк Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна http://orcid.org/0000-0002-3789-2837
  • Микола Володимирович Дорофєєв Військова частина А3444, Україна http://orcid.org/0000-0001-8607-2483
  • Віталій Сергійович Яровий Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Україна https://orcid.org/0000-0002-8239-1150
  • Олег Олегович Гребенюк Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, Україна https://orcid.org/0000-0002-3097-3992
  • Дмитро Леонідович Пікус Військова академія (м. Одеса), Україна https://orcid.org/0000-0003-2654-1035
  • Юрій Ігорович Риндін Військова академія (м. Одеса), Україна https://orcid.org/0000-0002-2908-4610

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266276

Ключові слова:

комплексний моніторинг, об’єкти моніторингу, апріорна невизначеність, дистанційне зондування Землі, безпілотні літальні апарати

Анотація

Об’єктом дослідження є об’єкти моніторингу угруповань військ (сил). Актуальність дослідження полягає у необхідності комплексного аналізу об’єктів моніторингу від декількох джерел інформації. Результати аналізу показують, що найбільш достовірна та точна інформація надходить від засобів повітряного моніторингу, орбітальних засобів дистанційного зондування Землі та радіомоніторингу. Разом з тим, інструментальні похибки засобів радіомоніторингу не дозволяють визначати місцеположення джерел радіовипромінювань з точністю, необхідною для локалізації (нейтралізації) загроз. Розроблено метод комплексування результатів радіомоніторингу та дистанційного зондування Землі. Сутність запропонованого дослідження полягає в комплексній обробці результатів моніторингу від різних джерел добування інформації. Відмінність запропонованого методу від відомих в тому, що зазначений метод містить наступні удосконалені процедури:

‒ врахування тип невизначеності про стан об’єкту моніторингу (повна невизначеність, часткова невизначеність, повна обізнаність);

‒ провести багаторівневий аналіз стану об’єкту моніторингу за 4 рівнями та 3 знаковим подіям;

‒ виявлення об’єкту моніторингу в складі групового об’єкту моніторингу.

Застосування запропонованого підходу обробки інформації радіомоніторингу та моніторингу з використанням безпілотних літальних апаратів/засобів дистанційного зондування Землі дозволяє не менше ніж у 1,3 рази скоротити час, необхідний для дешифрування аерокосмічних знімків. При цьому точність визначення координат буде обмежуватись роздільною здатністю апаратури безпілотних літальних апаратів/засобів дистанційного зондування Землі та становить порядку 0,5 м.

Біографії авторів

Максим Анатолійович Роговець, Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова

Кандидат технічних наук, начальник кафедри

Кафедра № 11

Сергій Станіславович Гаценко, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат технічних наук, заступник начальника

Кафедра розвідки

Григорій Данилович Радзівілов, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Кандидат технічних наук, доцент, заступник начальника інституту

Інститут з наукової роботи

Юрій Борисович Прібилєв, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор технічних наук, доцент, професор

Кафедра застосування інформаційних технологій та інформаційної безпеки

Роман Миколайович Возняк, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор філософії, заступник начальника кафедри

Кафедра застосування інформаційних технологій та інформаційної безпеки

Інститут забезпечення військ (сил) та інформаційних технологій

Микола Володимирович Дорофєєв, Військова частина А3444

Кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник, провідний інженер випробувач

Науково-дослідний відділ випробувань ракетно-артилерійського озброєння

Віталій Сергійович Яровий, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Ад’юнкт

Олег Олегович Гребенюк, Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова

Ад’юнкт

Дмитро Леонідович Пікус, Військова академія (м. Одеса)

Старший викладач

Кафедра управління діями підрозділів військової розвідки та спеціальних операцій

Юрій Ігорович Риндін, Військова академія (м. Одеса)

Старший викладач

Кафедра управління діями підрозділів військової розвідки та спеціальних операцій

Посилання

  1. Bashkyrov, O. M., Kostyna, O. M., Shyshatskyi, A. V., Viliukha, Yu. I. (2015). Rozvytok intehrovanykh system zv’iazku ta peredachi danykh dlia potreb Zbroinykh Syl. Ozbroiennia ta viiskova tekhnika, 1 (5), 35–40.
  2. Dudnyk, V., Sinenko, Y., Matsyk, M., Demchenko, Y., Zhyvotovskyi, R., Repilo, I. et. al. (2020). Development of a method for training artificial neural networks for intelligent decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (2 (105)), 37–47. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.203301
  3. Sova, O., Shyshatskyi, A., Salnikova, O., Zhuk, O., Trotsko, O., Hrokholskyi, Y. (2021). Development of a method for assessment and forecasting of the radio electronic environment. EUREKA: Physics and Engineering, 4, 30–40. doi: https://doi.org/10.21303/2461-4262.2021.001940
  4. Pievtsov, H., Turinskyi, O., Zhyvotovskyi, R., Sova, O., Zvieriev, O., Lanetskii, B., Shyshatskyi, A. (2020). Development of an advanced method of finding solutions for neuro-fuzzy expert systems of analysis of the radioelectronic situation. EUREKA: Physics and Engineering, 4, 78–89. doi: https://doi.org/10.21303/2461-4262.2020.001353
  5. Alpeeva, E. A., Volkova, I. I. (2019). The use of fuzzy cognitive maps in the development of an experimental model of automation of production accounting of material flows. Russian Journal of Industrial Economics, 12 (1), 97–106. doi: https://doi.org/10.17073/2072-1633-2019-1-97-106
  6. Zagranovskaia, A. V., Eissner, Iu. N. (2017). Simulation scenarios of the economic situation based on fuzzy cognitive maps. Modern economics: problems and solutions, 10 (94), 33‒47. doi: https://doi.org/10.17308/meps.2017.10/1754
  7. Simankov, V. S., Putiato, M. M. (2013). Issledovanie metodov kognitivnogo analiza. Sistemnyi analiz, upravlenie i obrabotka informatcii, 13, 31‒35.
  8. Ko, Y.-C., Fujita, H. (2019). An evidential analytics for buried information in big data samples: Case study of semiconductor manufacturing. Information Sciences, 486, 190–203. doi: https://doi.org/10.1016/j.ins.2019.01.079
  9. Ramaji, I. J., Memari, A. M. (2018). Interpretation of structural analytical models from the coordination view in building information models. Automation in Construction, 90, 117–133. doi: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2018.02.025
  10. Pérez-González, C. J., Colebrook, M., Roda-García, J. L., Rosa-Remedios, C. B. (2019). Developing a data analytics platform to support decision making in emergency and security management. Expert Systems with Applications, 120, 167–184. doi: https://doi.org/10.1016/j.eswa.2018.11.023
  11. Zuiev, P., Zhyvotovskyi, R., Zvieriev, O., Hatsenko, S., Kuprii, V., Nakonechnyi, O. et. al. (2020). Development of complex methodology of processing heterogeneous data in intelligent decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (9 (106)), 14–23. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.208554
  12. Yeromina, N., Kurban, V., Mykus, S., Peredrii, O., Voloshchenko, O., Kosenko, V. et. al. (2021). The Creation of the Database for Mobile Robots Navigation under the Conditions of Flexible Change of Flight Assignment. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering, 11 (5), 37–44. doi: https://doi.org/10.46338/ijetae0521_05
  13. Chen, H. (2018). Evaluation of Personalized Service Level for Library Information Management Based on Fuzzy Analytic Hierarchy Process. Procedia Computer Science, 131, 952–958. doi: https://doi.org/10.1016/j.procs.2018.04.233
  14. Chan, H. K., Sun, X., Chung, S.-H. (2019). When should fuzzy analytic hierarchy process be used instead of analytic hierarchy process? Decision Support Systems, 125, 113114. doi: https://doi.org/10.1016/j.dss.2019.113114
  15. Osman, A. M. S. (2019). A novel big data analytics framework for smart cities. Future Generation Computer Systems, 91, 620–633. doi: https://doi.org/10.1016/j.future.2018.06.046
  16. Gödri, I., Kardos, C., Pfeiffer, A., Váncza, J. (2019). Data analytics-based decision support workflow for high-mix low-volume production systems. CIRP Annals, 68 (1), 471–474. doi: https://doi.org/10.1016/j.cirp.2019.04.001
  17. Harding, J. L. (2013). Data quality in the integration and analysis of data from multiple sources: some research challenges. International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, XL-2/W1, 59–63. doi: https://doi.org/10.5194/isprsarchives-xl-2-w1-59-2013
  18. Kosko, B. (1986). Fuzzy cognitive maps. International Journal of Man-Machine Studies, 24 (1), 65–75. doi: https://doi.org/10.1016/s0020-7373(86)80040-2.
  19. Gorelova, G. V. (2013). Cognitive approach to simulation of large systems. Izvestiia IuFU. Tekhnicheskie nauki, 3, 239–250.
  20. Koshlan, A., Salnikova, O., Chekhovska, M., Zhyvotovskyi, R., Prokopenko, Y., Hurskyi, T. et. al. (2019). Development of an algorithm for complex processing of geospatial data in the special-purpose geoinformation system in conditions of diversity and uncertainty of data. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (101)), 35–45. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.180197
  21. Rotshtein, A. P. (1999). Intellektualnye tekhnologii identifikatcii: nechetkie mnozhestva, geneticheskie algoritmy, neironnye seti. Vinnitca: “UNIVERSUM”, 320.
  22. Emelianov, V. V., Kureichik, V. V., Kureichik, V. M., Emelianov, V. V. (2003). Teoriia i praktika evoliutcionnogo modelirovaniia. Moskva: Fizmatlit, 432.
  23. Gorokhovatsky, V., Stiahlyk, N., Tsarevska, V. (2021). Combination method of accelerated metric data search in image classification problems. Advanced Information Systems, 5 (3), 5–12. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2021.3.01
  24. Levashenko, V., Liashenko, O., Kuchuk, H. (2020). Building Decision Support Systems based on Fuzzy Data. Advanced Information Systems, 4 (4), 48–56. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.4.07
  25. Meleshko, Y., Drieiev, O., Drieieva, H. (2020). Method of identification bot profiles based on neural networks in recommendation systems. Advanced Information Systems, 4 (2), 24–28. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.2.05
  26. Kuchuk, N., Merlak, V., Skorodelov, V. (2020). A method of reducing access time to poorly structured data. Advanced Information Systems, 4 (1), 97–102. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.1.14
  27. Shyshatskyi, A., Tiurnikov, M., Suhak, S., Bondar, O., Melnyk, A., Bokhno, T., Lyashenko, A. (2020). Method of assessment of the efficiency of the communication of operational troop grouping system. Advanced Information Systems, 4 (1), 107–112. doi: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.1.16
  28. Raskin, L., Sira, O. (2016). Method of solving fuzzy problems of mathematical programming. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (4 (83)), 23–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.81292
  29. Lytvyn, V., Vysotska, V., Pukach, P., Brodyak, O., Ugryn, D. (2017). Development of a method for determining the keywords in the slavic language texts based on the technology of web mining. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (2 (86)), 14–23. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.98750
  30. Stepanenko, A., Oliinyk, A., Deineha, L., Zaiko, T. (2018). Development of the method for decomposition of superpositions of unknown pulsed signals using the second­order adaptive spectral analysis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (92)), 48–54. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126578
  31. Gorbenko, I., Ponomar, V. (2017). Examining a possibility to use and the benefits of post-quantum algorithms dependent on the conditions of their application. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (86)), 21–32. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.96321
  32. Lovska, A. A. (2015). Peculiarities of computer modeling of strength of body bearing construction of gondola car during transportation by ferry-bridge. Metallurgical and Mining Industry, 1, 49–54.
  33. Lovska, A., Fomin, O. (2020). A new fastener to ensure the reliability of a passenger car body on a train ferry. Acta Polytechnica, 60 (6), 478–485. doi: https://doi.org/10.14311/ap.2020.60.0478
  34. Shyshatskyi, A., Zvieriev, O., Salnikova, O., Demchenko, Ye., Trotsko, O., Neroznak, Ye. (2020). Complex Methods of Processing Different Data in Intellectual Systems for Decision Support System. International Journal of Advanced Trends in Computer Science and Engineering, 9 (4), 5583–5590. doi: https://doi.org/10.30534/ijatcse/2020/206942020
  35. Mahdi, Q. A., Shyshatskyi, A., Prokopenko, Y., Ivakhnenko, T., Kupriyenko, D., Golian, V. et. al. (2021). Development of estimation and forecasting method in intelligent decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (9 (111)), 51–62. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.232718
Розробка методу комплексування результатів радіомоніторингу та дистанційного зондування землі

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-30

Як цитувати

Роговець, М. А., Гаценко, С. С., Радзівілов, Г. Д., Прібилєв, Ю. Б., Возняк, Р. М., Дорофєєв, М. В., Яровий, В. С., Гребенюк, О. О., Пікус, Д. Л., & Риндін, Ю. І. (2022). Розробка методу комплексування результатів радіомоніторингу та дистанційного зондування землі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(4(119), 16–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266276

Номер

Том 5 № 4(119) (2022): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Maksym Rohovets, Serhiy Hatsenko, Hryhorii Radzivilov, Yurii Pribyliev, Roman Vozniak, Mykola Dorofeev, Vitalii Yarovyi, Oleh Hrebeniuk, Dmitry Picus, Yurii Ryndin

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.