Розробка способу підвищення біологічної цінності молока А2 за рахунок додавання морквяних порошків

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266924

Ключові слова:

молоко А2, морквяний порошок, каротиноїди молока, амінокислоти молока, β-казеїн А2, біологічна цінність

Анотація

Дослідження присвячене розробці способу підвищення біологічної цінності молока та зменшенню проявів алергічних симптомів при його вживанні. Об’єктом дослідження є спосіб збагачення молока А2. При перетравленні молока А2 не утворюється β-казоморфін-7, який негативно впливає на фізіологію шлунково-кишкового тракту, серцево-судинну, нервову та ендокринну системи. Рекомендовано вживати молоко, до якого додано біологічно активні речовини, тому питання його збагачення є актуальним. У промислових умовах для збагачення молока використовуються штучні вітамінні та мінеральні комплекси. Враховуючи, що природні та синтетичні речовини по-різному діють на людський організм, в якості натуральної збагачуючої добавки запропоновано використовувати похідні переробки моркви (Daucus carota).  Використання морквяних порошків покращує амінокислотний спектр молока. Масова концентрація амінокислот у молоці А2, збагаченому порошком із шкірок моркви, становила 4,87 г/100 г. Виявлено найбільшу концентрацію, г/100 г: глутамінової кислоти (0,84), проліну (0,50), аспарагінової кислоти (0,42), лейцину (0,41), валіну (0,35). Встановлено, що вживання 200 г такого молока забезпечує добові потреби організму у незамінних амінокислотах: треоніні, лейцині та фенілаланіні (на 16 %), метіоніні (на 4 %), ізолейцині (на 14 %), лізині (на 18 %), валіні (на 20 %). Встановлено, що молоко А2, збагачене порошком із цільних коренеплодів моркви, має вищій вміст каротиноїдів (0,1068 мг/100 мл), забезпечуючи потребу організму в них на 1,4 %. Таке молоко може бути додатковим джерелом вітаміну А,  виробленим у людському організмі. Рекомендовано для збагачення молока А2 у промислових умовах використовувати порошок із цільних коренеплодів моркви

Біографії авторів

Марина Михайлівна Самілик, Сумський національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Роман Вікторович Цирулик, Сумський національний аграрний університе

Аспірант

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Наталія Вікторівна Болгова, Сумський національний аграрний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Вікторія Вікторівна Вечорка, Сумський національний аграрний університет

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра генетики, селекції та біотехнології тварин

Таїсія Миколаївна Рижкова, Державний біотехнологічний університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології переробки та якості продукції тваринництва

Раїса Василівна Северин, Державний біотехнологічний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент, завідувачка кафедри

Кафедра епізоотології та мікробіології

Ганна Леонідівна Лисенко, Державний біотехнологічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувачка кафедри

Кафедра технології переробки та якості продукції тваринництва

Ірина Михайлівна Гейда, Державний біотехнологічний університет

Старший викладач

Кафедра технології переробки та якості продукції тваринництва

Посилання

  1. Pro zatverdzhennia norm ta Poriadku orhanizatsiyi kharchuvannia u zakladakh osvity ta dytiachykh zakladakh ozdorovlennia ta vidpochynku: Postanova No. 305 vid 24 bereznia 2021 r. Kabinet Ministriv Ukrainy. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-%D0%BF#Text
  2. Lifschitz, C., Szajewska, H. (2014). Cow’s milk allergy: evidence-based diagnosis and management for the practitioner. European Journal of Pediatrics, 174 (2), 141–150. doi: https://doi.org/10.1007/s00431-014-2422-3
  3. Wood, R. A., Sicherer, S. H., Vickery, B. P., Jones, S. M., Liu, A. H., Fleischer, D. M. et al. (2013). The natural history of milk allergy in an observational cohort. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 131 (3), 805-812.e4. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2012.10.060
  4. Fiocchi, A., Brozek, J., Schünemann, H., Bahna, S. L., von Berg, A., Beyer, K. et al. (2010). World Allergy Organization (WAO) Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy (DRACMA) Guidelines. Pediatric Allergy and Immunology, 21, 1–125. doi: https://doi.org/10.1111/j.1399-3038.2010.01068.x
  5. Järvinen, K. M., Chatchatee, P. (2009). Mammalian milk allergy: clinical suspicion, cross-reactivities and diagnosis. Current Opinion in Allergy & Clinical Immunology, 9 (3), 251–258. doi: https://doi.org/10.1097/aci.0b013e32832b3f33
  6. Deth, R., Clarke, A., Ni, J., Trivedi, M. (2015). Clinical evaluation of glutathione concentrations after consumption of milk containing different subtypes of β-casein: results from a randomized, cross-over clinical trial. Nutrition Journal, 15 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12937-016-0201-x
  7. Giribaldi, M., Lamberti, C., Cirrincione, S., Giuffrida, M. G., Cavallarin, L. (2022). A2 Milk and BCM-7 Peptide as Emerging Parameters of Milk Quality. Frontiers in Nutrition, 9. doi: https://doi.org/10.3389/fnut.2022.842375
  8. Pal, S., Woodford, K., Kukuljan, S., Ho, S. (2015). Milk Intolerance, Beta-Casein and Lactose. Nutrients, 7 (9), 7285–7297. doi: https://doi.org/10.3390/nu7095339
  9. Kamiński, S., Cieślińska, A., Kostyra, E. (2007). Polymorphism of bovine beta-casein and its potential effect on human health. Journal of Applied Genetics, 48 (3), 189–198. doi: https://doi.org/10.1007/bf03195213
  10. Elliott, R. B., Harris, D. P., Hill, J. P., Bibby, N. J., Wasmuth, H. E. (1999). Type I (insulin-dependent) diabetes mellitus and cow milk: casein variant consumption. Diabetologia, 42 (3), 292–296. doi: https://doi.org/10.1007/s001250051153
  11. Bell, S. J., Grochoski, G. T., Clarke, A. J. (2006). Health Implications of Milk Containing β-Casein with the A2Genetic Variant. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 46 (1), 93–100. doi: https://doi.org/10.1080/10408390591001144
  12. Woźniak, D., Cichy, W., Dobrzyńska, M., Przysławski, J., Drzymała-Czyż, S. (2022). Reasonableness of Enriching Cow’s Milk with Vitamins and Minerals. Foods, 11 (8), 1079. doi: https://doi.org/10.3390/foods11081079
  13. Eichler, K., Wieser, S., Rüthemann, I., Brügger, U. (2012). Effects of micronutrient fortified milk and cereal food for infants and children: a systematic review. BMC Public Health, 12 (1). doi: https://doi.org/10.1186/1471-2458-12-506
  14. Nagarajappa, V., Battula, S. N. (2017). Effect of fortification of milk with omega-3 fatty acids, phytosterols and soluble fibre on the sensory, physicochemical and microbiological properties of milk. Journal of the Science of Food and Agriculture, 97 (12), 4160–4168. doi: https://doi.org/10.1002/jsfa.8286
  15. Weker, H., Barańska, M., Riahi, A., Strucińska, M., Więch, M., Rowicka, G. et al. (2017). Nutrition of infants and young children in Poland - Pitnuts 2016. Developmental period medicine, 21 (1), 13–28. Available at: https://sciendo.com/article/10.34763/devperiodmed.20172101.1328
  16. Rao, A., Rao, L. (2007). Carotenoids and human health. Pharmacological Research, 55 (3), 207–216. doi: https://doi.org/10.1016/j.phrs.2007.01.012
  17. Ladika, L. N., Mashkin, N. I., Moghutova, V. F., Bogomolov, A. V., Denisenko, S. A. (2016). Development of technology of pasteurized milk with the addition of vanillin and β-carotene. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva im. Petra Vasylenka. Ser. «Suchasni napriamky tekhnolohiyi ta mekhanizatsiyi protsesiv pererobnykh i kharchovykh vyrobnytstv», 179, 90–100. Available at: https://repo.snau.edu.ua/handle/123456789/4974
  18. Pavlyuk, R., Pogarska, V., Radchenko, L., Tauber, R. D., Timofeyeva, N. (2016). Deep processing of carotene-containing vegetables and obtaining nanofood with the use of equipment of new generation. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (11 (82)), 36–43. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.76232
  19. Sniezhkin, Yu. F., Petrova, Zh. O., Paziuk, V. M. (2012). Hidrotermichna obrobka funktsionalnoi syrovyny. Naukovi pratsi ONAKhT, 41 (1), 13–17.
  20. Avershyna, A. S., Didukh, N. A. (2012). Obgruntuvannia parametriv fermentatsiyi molochnoi osnovy u biotekhnolohiyi napoiu kyslomolochnoho dlia dytiachoho kharchuvannia "Biolakt". Kharchova nauka i tekhnolohiya, 2, 32–36. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2012_2_10
  21. Combet, E., Buckton, C. (2019). Micronutrient deficiencies, vitamin pills and nutritional supplements. Medicine, 47 (3), 145–151. doi: https://doi.org/10.1016/j.mpmed.2018.12.004
  22. Bal, L. M., Meda, V., Naik, S. N., Satya, S. (2011). Sea buckthorn berries: A potential source of valuable nutrients for nutraceuticals and cosmoceuticals. Food Research International, 44 (7), 1718–1727. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodres.2011.03.002
  23. Rebane, R., Oldekop, M.-L., Herodes, K. (2012). Comparison of amino acid derivatization reagents for LC–ESI-MS analysis. Introducing a novel phosphazene-based derivatization reagent. Journal of Chromatography B, 904, 99–106. doi: https://doi.org/10.1016/j.jchromb.2012.07.029
  24. Fernández-García, E., Carvajal-Lérida, I., Jarén-Galán, M., Garrido-Fernández, J., Pérez-Gálvez, A., Hornero-Méndez, D. (2012). Carotenoids bioavailability from foods: From plant pigments to efficient biological activities. Food Research International, 46 (2), 438–450. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodres.2011.06.007
  25. Samilyk, M., Bolgova, N., Tsyrulyk, R., Ryzhkova, T. (2022). Prospects for processing and use of root vegetable waste in food production. Food Science and Technology, 15 (4). doi: https://doi.org/10.15673/fst.v15i4.2253
  26. Landi, N., Ragucci, S., Di Maro, A. (2021). Amino Acid Composition of Milk from Cow, Sheep and Goat Raised in Ailano and Valle Agricola, Two Localities of ‘Alto Casertano’ (Campania Region). Foods, 10 (10), 2431. doi: https://doi.org/10.3390/foods10102431
  27. Valine. Dictionary. Merriam-Webster. Available at: https://www.merriam-webster.com/dictionary/valine
  28. Kim, J.-E., Lee, H.-G. (2021). Amino Acids Supplementation for the Milk and Milk Protein Production of Dairy Cows. Animals, 11 (7), 2118. doi: https://doi.org/10.3390/ani11072118
  29. Liu, Z., Lai, J., Gu, X., Gong, J., Zhu, R., Liu, H. et al. (2011). Association of vitamin A with bone mineral density in middle-aged and aged females. Journal of Hygiene Research. 6, 723–726. Available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22279665/
  30. Pro zatverdzhennia Norm fiziolohichnykh potreb naselennia Ukrainy v osnovnykh kharchovykh rechovynakh i enerhiyi MOZ Ukrainy. Nakaz. Normy vid 03.09.2017 No. 1073. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text
Devising a technique for improving the biological value of A2 milk by adding carrot powder

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Самілик, М. М., Цирулик, Р. В., Болгова, Н. В., Вечорка, В. В., Рижкова, Т. М., Северин, Р. В., Лисенко, Г. Л., & Гейда, І. М. (2022). Розробка способу підвищення біологічної цінності молока А2 за рахунок додавання морквяних порошків. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(11 (120), 44–50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266924

Номер

Том 6 № 11 (120) (2022): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Maryna Samilyk, Roman Tsyrulyk, Natalia Bolgova, Victoriia Vechorka, Taisia Ryzhkova, Raisa Severin, Hanna Lysenko, Irуna Heіda

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.