Виявлення впливу кількості лопаток і відстані між лопатками на характеристики насосу Tesla
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268975Ключові слова:
турбіна Тесла, відкритий потік, число лопатей, відстань між лопатями, зсув стінкиАнотація
Основний принцип насоса Тесла полягає у збільшенні дотичних напруг в результаті обертання лопатей насоса і, таким чином, збільшення кінетичної енергії рідини для формування масового потоку. Типів механічних насосів багато, та способи їх використання широкі. Протягом багатьох років вчені вносили свій внесок у розробку типів насосів, щоб досягти максимальної ефективності насоса. Енергія обертання може бути перетворена в масовий витрата рідини, що перекачується. Оскільки насос Тесла є одним з типів, який дає широке уявлення про механіку рідини, де в’язкість і напруга зсуву рідини полягають у русі частинок рідини та утворенні відцентрової сили, що дає активний потік рідини. рідина. Насос Тесла – один з примітивних насосів, який можна модифікувати, для вивчення в цьому дослідженні і дізнатися кількість ребер, що використовуються, і оптимальну відстань між ними для отримання найкращого механічного ККД насоса. Там, де насос Тесла був спроектований з регульованими ребрами, для порівняння було взято 3, 6 і 11 ребер, а відстань між ребрами було зменшено з 10 мм до 5 мм зі зміною на 2,5 мм, де можна подивитися зміни, що відбуваються на насосі. Результати показали, що значення ребер збільшує швидкість потоку рідини, оскільки найкращий випадок був на ребрах номер 11 де швидкість потоку досягала 13 м/с. Що стосується зміни відстані, то це зворотна залежність, так як мала відстань між ребрами перешкоджає руху потоку рідини і тим самим знижує величину потоку. У разі коли число лопаток турбіни дорівнює 11, дотичні напруги досягають 401 Па, що є кращим випадком в порівнянні з іншими випадками. Механічне рух води значно збільшився
Посилання
- Niknam, P. H., Talluri, L., Ciappi, L., Fiaschi, D. (2021). Numerical assessment of a two-phase Tesla turbine: Parametric analysis. Applied Thermal Engineering, 197, 117364. doi: https://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2021.117364
- Rusin, K., Wróblewski, W., Rulik, S. (2021). Efficiency based optimization of a Tesla turbine. Energy, 236, 121448. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2021.121448
- Galindo, Y., Reyes-Nava, J. A., Hernández, Y., Ibáñez, G., Moreira-Acosta, J., Beltrán, A. (2021). Effect of disc spacing and pressure flow on a modifiable Tesla turbine: Experimental and numerical analysis. Applied Thermal Engineering, 192, 116792. doi: https://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2021.116792
- Aghagoli, A., Sorin, M. (2020). CFD modelling and exergy analysis of a heat pump cycle with Tesla turbine using CO2 as a working fluid. Applied Thermal Engineering, 178, 115587. doi: https://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2020.115587
- Talluri, L., Dumont, O., Manfrida, G., Lemort, V., Fiaschi, D. (2020). Experimental investigation of an Organic Rankine Cycle Tesla turbine working with R1233zd(E). Applied Thermal Engineering, 174, 115293. doi: https://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2020.115293
- Pacini, L., Ciappi, L., Talluri, L., Fiaschi, D., Manfrida, G., Smolka, J. (2020). Computational investigation of partial admission effects on the flow field of a tesla turbine for ORC applications. Energy, 212, 118687. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2020.118687
- Talluri, L., Dumont, O., Manfrida, G., Lemort, V., Fiaschi, D. (2020). Geometry definition and performance assessment of Tesla turbines for ORC. Energy, 211, 118570. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2020.118570
- Sheikhnejad, Y., Simões, J., Martins, N. (2020). Introducing Tesla turbine to enhance energy efficiency of refrigeration cycle. Energy Reports, 6, 358–363. doi: https://doi.org/10.1016/j.egyr.2019.08.073
- Andres, J. F., Loretero, M. E. (2019). Performance of tesla turbine using open flow water source. International Journal of Engineering Research and Technology, 12 (12), 2191–2199. Available at: http://www.irphouse.com/ijert19/ijertv12n12_16.pdf
- Ntatsis, C. K., Chatziangelidou, N. A., Efstathiadis, G. T., Gkoutzamanis, G. V., Silvestri, P., Kalfas, I. A. (2019). CFD analysis of a tesla turboexpander using single phase steam. Proceedings of Global Power and Propulsion Society Technical Conference 2019. Available at: https://gpps.global/wp-content/uploads/2021/02/GPPS-TC-2019_paper_89.pdf
- Rustamov, N., Meirbekova, O., Kibishov, А., Babakhan, S., Berguzinov, А. (2022). Creation of a hybrid power plant operating on the basis of a gas turbine engine. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (8 (116)), 29–37. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255451
- Ciappi, L., Fiaschi, D., Niknam, P. H., Talluri, L. (2019). Computational investigation of the flow inside a Tesla turbine rotor. Energy, 173, 207–217. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2019.01.158
- Borisenko, V., Ustenko, S., Ustenko, I. (2022). Devising an approach to the geometric modeling of railroad tracks along curvilinear sections. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (1 (115)), 29–35. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251983
- Hrudkina, N., Aliieva, L., Markov, O., Marchenko, I., Shapoval, A., Abhari, P., Kordenko, M. (2020). Predicting the shape formation of hollow parts with a flange in the process of combined radial-reverse extrusion. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (1 (106)), 55–62. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.203988
- Quang, N. H., Linh, N. H., Huy, T. Q., Lam, P. D., Tuan, N. A., Ngoc, N. D. et al. (2022). Optimizing the partial gear ratios of the two-stage worm gearbox for minimizing total gearbox cost. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (1 (115)), 6–15. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252301
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Mohammed Wahhab Kadhim, Mokdad Hayawi Rahman
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.