Хімічний склад, термічна стабільність порошків шкірки і насіння гранату та їх застосування у харчовому виробництві

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268983

Ключові слова:

шкірка граната, насіння граната, термоліз, ІЧ-спектроскопія, ЕПР-спектроскопія, дифрактограма, термічний аналіз, температурна характеристика, теплова дія, харчове виробництво

Анотація

Порошки з насіння і шкірки граната підходять для виробництва пектину, олії, білків і як біологічно активні добавки для збагачення харчових продуктів.

Знання хімічного складу та термічних змін порошків дозволяє контролювати технологічні режими, вихід та якість кінцевого продукту. В результаті досліджень проведено хімічний склад та термічні властивості дрібнодисперсної шкірки та порошку насіння гранату, підданих термічній обробці методами рентгеноструктурного аналізу, ІЧ-, ЕПР-спектроскопії та термічного аналізу (ТГ/ДТГ/ДСК). назовні.

Рентгенівська дифрактометрія показала, що кристалічні структури, присутні у вихідних зразках при нагріванні на повітрі при 110 °С протягом 30 хв. руйнуються і в усіх випадках зразки переходять в аморфний стан, виявляється помітна різниця в положенні та інтенсивності смуг, що спостерігаються в спектрах вихідних і термооброблених зразків.

Дані ІЧ-спектроскопії показують, що сушіння зразків при 105 °С на повітрі протягом 30 хв призводить до суттєвої зміни хімічного складу порошків. Спектроскопія ЕПР показала наявність парамагнетизму у зразках та ідентифікувала органічні радикали та парамагнітні центри від іонів Fe3+. Встановлено особливості зміни хімічного складу при сушінні зразків, які характерні для процесів сушіння, а саме є результатом дегідратації, дегідроксилювання та денатурації білкових сполук, що становлять цей процес.

Визначено температурні інтервали (54,2–147,9 та 71,7–95,4 °С, 147,9–343,7 та 343,7–466 °С), пов'язані зі зміною складу органічних сполук, що містяться у порошках.

Біографії авторів

Nusrat Gurbanov, Azerbaijan State University of Economics

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor

Department of Engineering and Applied Sciences

Department of Food Engineering

Natavan Gadimova, Azerbaijan State University of Economics

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor

Department of Engineering and Applied Sciences

Department of Food Engineering

Sevinj Osmanova, Institute of Catalysis and Inorganic Chemistry named after academician Murtuza Naghiyev

PhD, Leading Researcher

Department of Coordination Compounds

Etibar Ismailov, Institute of Catalysis and Inorganic Chemistry named after academician Murtuza Naghiyev

Professor, Doctor of Chemical Sciences, Head of Laboratory

Department of Nano- and Electrocatalysis

Nazilya Akhundova, Azerbaijan State University of Economics

Сandidate of Biological Sciences, Associate Professor

Department of Engineering and Applied Sciences

Department of Food Engineering

Посилання

  1. Brench, A. A. і іnsh. (2016). Tekhnalogіya vytvorchascі і realіzacyі harchovyh praduktaў. Mіnsk: Іnfarmaciyny centr Mіnfіna, 399.
  2. Kurbanov, H. H., Gadimova, N. S., Akhundov, N. A. (2017). The content of lipids (oils) from industrial pomace seeds of pomegranate fruit. Pishchevaya promyshlennost', 5, 28–31. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/soderzhanie-lipidov-masla-iz-semyan-promyshlennyh-vyzhimok-plodov-granata
  3. Gil, M. I., Tomás-Barberán, F. A., Hess-Pierce, B., Holcroft, D. M., Kader, A. A. (2000). Antioxidant Activity of Pomegranate Juice and Its Relationship with Phenolic Composition and Processing. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 48 (10), 4581–4589. doi: https://doi.org/10.1021/jf000404a
  4. Kairbayeva, A., Tlevlessova, D., Imanbayev, A., Mukhamadiyeva, K., Mateyev, Y. (2022). Determining optimal technological modes for pressing oil from melon seeds to justify rational engineering and structural solutions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (116)), 12–22. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255731
  5. Szydlowskaczerniak, A., Karlovits, G., Lach, M., Szlyk, E. (2005). X-ray diffraction and differential scanning calorimetry studies of β′ → β transitions in fat mixtures. Food Chemistry, 92 (1), 133–141. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2004.07.010
  6. Podkopaev, D. O. (2010). Metod EPR-spektrometrii dlya issledovaniya biologicheskih ob"ektov i produktov pitaniya. Pishchevaya promyshlennost', 7, 33–34.
  7. Drouza, C., Spanou, S., D. Keramidas, A. (2019). EPR Methods Applied on Food Analysis. Topics From EPR Research. doi: https://doi.org/10.5772/intechopen.79844
  8. Franca, A. S., Nollet, L. M. L. (Eds.) (2017). Spectroscopic Methods in Food Analysis. CRC Press, 664. doi: https://doi.org/10.1201/9781315152769
  9. Hird, S. J., Lau, B. P.-Y., Schuhmacher, R., Krska, R. (2014). Liquid chromatography-mass spectrometry for the determination of chemical contaminants in food. TrAC Trends in Analytical Chemistry, 59, 59–72. doi: https://doi.org/10.1016/j.trac.2014.04.005
  10. Gao, D., Helikh, A., Duan, Z., Liu, Y., Shang, F. (2022). Development of pumpkin seed meal biscuits. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (116)), 36–42. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254940
  11. Jalal, H., Pal, M. A., Ahmad, S. R., Rather, M., Andrabi, M., Hamdani, S. (2018). Physico-chemical and functional properties of pomegranate peel and seed powder. The Pharma Innovation Journal, 7(4): 1127–1131. Available at: https://www.thepharmajournal.com/archives/2018/vol7issue4/PartR/7-4-101-663.pdf
  12. Jalal, H., Pal, M. A., Hamdani, H., Rovida, M., Khan, N. N. (2018). Antioxidant activity of pomegranate peel and seed powder extracts. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, 7 (5), 992–997. Available at: https://www.phytojournal.com/archives/2018.v7.i5.5677/antioxidant-activity-of-pomegranate-peel-and-seed-powder-extracts
  13. Gullón, P., Astray, G., Gullón, B., Tomasevic, I., Lorenzo, J. M. (2020). Pomegranate Peel as Suitable Source of High-Added Value Bioactives: Tailored Functionalized Meat Products. Molecules, 25 (12), 2859. doi: https://doi.org/10.3390/molecules25122859
  14. Kumar, N., Pratibha, Neeraj, Sami, R., Khojah, E., Aljahani, A. H., Al-Mushhin, A. A. M. (2022). Effects of drying methods and solvent extraction on quantification of major bioactive compounds in pomegranate peel waste using HPLC. Scientific Reports, 12 (1). doi: https://doi.org/10.1038/s41598-022-11881-7
  15. Mukama, M., Ambaw, A., Opara, U. L. (2018). Thermal properties of whole and tissue parts of pomegranate (Punica granatum) fruit. Journal of Food Measurement and Characterization, 13 (2), 901–910. doi: https://doi.org/10.1007/s11694-018-0004-1
  16. Viuda-Martos, M., Ruiz-Navajas, Y., Martin-Sánchez, A., Sánchez-Zapata, E., Fernández-López, J., Sendra, E. et al. (2012). Chemical, physico-chemical and functional properties of pomegranate (Punica granatum L.) bagasses powder co-product. Journal of Food Engineering, 110 (2), 220–224. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2011.05.029
  17. Rowayshed, G., Salama, A., Abul-Fadl, M., Akila-Hamza, S., Emad, A. M. (2013). Nutritional and chemical evaluation for pomegranate (Punica granatum L.) fruit peel and seeds powders by products. Middle East Journal of Applied Sciences, 3 (4), 169–179. Available at: https://www.curresweb.com/mejas/mejas/2013/169-179.pdf
  18. Fialko, N., Dinzhos, R., Sherenkovskii, J., Meranova, N., Prokopov, V., Babak, V. et al. (2022). Influence on the thermophysical properties of nanocomposites of the duration of mixing of components in the polymer melt. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (5 (116)), 25–30. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255830
  19. Kaletunc, G. (Ed.) (2009). Calorimetry in Food Processing: Analysis and Design of Food Systems. Wiley, 412. Available at: https://www.wiley.com/en-us/Calorimetry+in+Food+Processing%3A+Analysis+and+Design+of+Food+Systems-p-9780813814834
  20. Hatzakis, E. (2019). Nuclear Magnetic Resonance (NMR) Spectroscopy in Food Science: A Comprehensive Review. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 18 (1), 189–220. doi: https://doi.org/10.1111/1541-4337.12408
  21. Gurbanov, N., Gloyna, D., Kunzek, H. (2005). Herstellung und Charakterisierung von Pektin zellstrukturiertem Material aus Granatapfel-Trestern. Obst-Gemüse und Kartoffelverarbeitung 90, 3, 10–17.
  22. Gurbanov, N., Gloyna, D., Senge, B., Kunzek, H. (2005). Zur Gewinnung, Zusammensetzung und zu den Eigenschaften von Salep-Pulver aus getrockneten Knollen wildwachsender Orchideen. Obst-Gemüze und Kartoffelverarbeitung 90, 2, 30–36.
Хімічний склад, термічна стабільність порошків шкірки і насіння гранату та їх застосування у харчовому виробництві

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Gurbanov, N., Gadimova, N., Osmanova, S., Ismailov, E., & Akhundova, N. (2022). Хімічний склад, термічна стабільність порошків шкірки і насіння гранату та їх застосування у харчовому виробництві. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(11 (120), 24–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268983

Номер

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв