Хімічний склад, термічна стабільність порошків шкірки і насіння гранату та їх застосування у харчовому виробництві
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268983Ключові слова:
шкірка граната, насіння граната, термоліз, ІЧ-спектроскопія, ЕПР-спектроскопія, дифрактограма, термічний аналіз, температурна характеристика, теплова дія, харчове виробництвоАнотація
Порошки з насіння і шкірки граната підходять для виробництва пектину, олії, білків і як біологічно активні добавки для збагачення харчових продуктів.
Знання хімічного складу та термічних змін порошків дозволяє контролювати технологічні режими, вихід та якість кінцевого продукту. В результаті досліджень проведено хімічний склад та термічні властивості дрібнодисперсної шкірки та порошку насіння гранату, підданих термічній обробці методами рентгеноструктурного аналізу, ІЧ-, ЕПР-спектроскопії та термічного аналізу (ТГ/ДТГ/ДСК). назовні.
Рентгенівська дифрактометрія показала, що кристалічні структури, присутні у вихідних зразках при нагріванні на повітрі при 110 °С протягом 30 хв. руйнуються і в усіх випадках зразки переходять в аморфний стан, виявляється помітна різниця в положенні та інтенсивності смуг, що спостерігаються в спектрах вихідних і термооброблених зразків.
Дані ІЧ-спектроскопії показують, що сушіння зразків при 105 °С на повітрі протягом 30 хв призводить до суттєвої зміни хімічного складу порошків. Спектроскопія ЕПР показала наявність парамагнетизму у зразках та ідентифікувала органічні радикали та парамагнітні центри від іонів Fe3+. Встановлено особливості зміни хімічного складу при сушінні зразків, які характерні для процесів сушіння, а саме є результатом дегідратації, дегідроксилювання та денатурації білкових сполук, що становлять цей процес.
Визначено температурні інтервали (54,2–147,9 та 71,7–95,4 °С, 147,9–343,7 та 343,7–466 °С), пов'язані зі зміною складу органічних сполук, що містяться у порошках.
Посилання
- Brench, A. A. і іnsh. (2016). Tekhnalogіya vytvorchascі і realіzacyі harchovyh praduktaў. Mіnsk: Іnfarmaciyny centr Mіnfіna, 399.
- Kurbanov, H. H., Gadimova, N. S., Akhundov, N. A. (2017). The content of lipids (oils) from industrial pomace seeds of pomegranate fruit. Pishchevaya promyshlennost', 5, 28–31. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/soderzhanie-lipidov-masla-iz-semyan-promyshlennyh-vyzhimok-plodov-granata
- Gil, M. I., Tomás-Barberán, F. A., Hess-Pierce, B., Holcroft, D. M., Kader, A. A. (2000). Antioxidant Activity of Pomegranate Juice and Its Relationship with Phenolic Composition and Processing. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 48 (10), 4581–4589. doi: https://doi.org/10.1021/jf000404a
- Kairbayeva, A., Tlevlessova, D., Imanbayev, A., Mukhamadiyeva, K., Mateyev, Y. (2022). Determining optimal technological modes for pressing oil from melon seeds to justify rational engineering and structural solutions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (116)), 12–22. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255731
- Szydlowskaczerniak, A., Karlovits, G., Lach, M., Szlyk, E. (2005). X-ray diffraction and differential scanning calorimetry studies of β′ → β transitions in fat mixtures. Food Chemistry, 92 (1), 133–141. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2004.07.010
- Podkopaev, D. O. (2010). Metod EPR-spektrometrii dlya issledovaniya biologicheskih ob"ektov i produktov pitaniya. Pishchevaya promyshlennost', 7, 33–34.
- Drouza, C., Spanou, S., D. Keramidas, A. (2019). EPR Methods Applied on Food Analysis. Topics From EPR Research. doi: https://doi.org/10.5772/intechopen.79844
- Franca, A. S., Nollet, L. M. L. (Eds.) (2017). Spectroscopic Methods in Food Analysis. CRC Press, 664. doi: https://doi.org/10.1201/9781315152769
- Hird, S. J., Lau, B. P.-Y., Schuhmacher, R., Krska, R. (2014). Liquid chromatography-mass spectrometry for the determination of chemical contaminants in food. TrAC Trends in Analytical Chemistry, 59, 59–72. doi: https://doi.org/10.1016/j.trac.2014.04.005
- Gao, D., Helikh, A., Duan, Z., Liu, Y., Shang, F. (2022). Development of pumpkin seed meal biscuits. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (116)), 36–42. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254940
- Jalal, H., Pal, M. A., Ahmad, S. R., Rather, M., Andrabi, M., Hamdani, S. (2018). Physico-chemical and functional properties of pomegranate peel and seed powder. The Pharma Innovation Journal, 7(4): 1127–1131. Available at: https://www.thepharmajournal.com/archives/2018/vol7issue4/PartR/7-4-101-663.pdf
- Jalal, H., Pal, M. A., Hamdani, H., Rovida, M., Khan, N. N. (2018). Antioxidant activity of pomegranate peel and seed powder extracts. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, 7 (5), 992–997. Available at: https://www.phytojournal.com/archives/2018.v7.i5.5677/antioxidant-activity-of-pomegranate-peel-and-seed-powder-extracts
- Gullón, P., Astray, G., Gullón, B., Tomasevic, I., Lorenzo, J. M. (2020). Pomegranate Peel as Suitable Source of High-Added Value Bioactives: Tailored Functionalized Meat Products. Molecules, 25 (12), 2859. doi: https://doi.org/10.3390/molecules25122859
- Kumar, N., Pratibha, Neeraj, Sami, R., Khojah, E., Aljahani, A. H., Al-Mushhin, A. A. M. (2022). Effects of drying methods and solvent extraction on quantification of major bioactive compounds in pomegranate peel waste using HPLC. Scientific Reports, 12 (1). doi: https://doi.org/10.1038/s41598-022-11881-7
- Mukama, M., Ambaw, A., Opara, U. L. (2018). Thermal properties of whole and tissue parts of pomegranate (Punica granatum) fruit. Journal of Food Measurement and Characterization, 13 (2), 901–910. doi: https://doi.org/10.1007/s11694-018-0004-1
- Viuda-Martos, M., Ruiz-Navajas, Y., Martin-Sánchez, A., Sánchez-Zapata, E., Fernández-López, J., Sendra, E. et al. (2012). Chemical, physico-chemical and functional properties of pomegranate (Punica granatum L.) bagasses powder co-product. Journal of Food Engineering, 110 (2), 220–224. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2011.05.029
- Rowayshed, G., Salama, A., Abul-Fadl, M., Akila-Hamza, S., Emad, A. M. (2013). Nutritional and chemical evaluation for pomegranate (Punica granatum L.) fruit peel and seeds powders by products. Middle East Journal of Applied Sciences, 3 (4), 169–179. Available at: https://www.curresweb.com/mejas/mejas/2013/169-179.pdf
- Fialko, N., Dinzhos, R., Sherenkovskii, J., Meranova, N., Prokopov, V., Babak, V. et al. (2022). Influence on the thermophysical properties of nanocomposites of the duration of mixing of components in the polymer melt. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (5 (116)), 25–30. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255830
- Kaletunc, G. (Ed.) (2009). Calorimetry in Food Processing: Analysis and Design of Food Systems. Wiley, 412. Available at: https://www.wiley.com/en-us/Calorimetry+in+Food+Processing%3A+Analysis+and+Design+of+Food+Systems-p-9780813814834
- Hatzakis, E. (2019). Nuclear Magnetic Resonance (NMR) Spectroscopy in Food Science: A Comprehensive Review. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 18 (1), 189–220. doi: https://doi.org/10.1111/1541-4337.12408
- Gurbanov, N., Gloyna, D., Kunzek, H. (2005). Herstellung und Charakterisierung von Pektin zellstrukturiertem Material aus Granatapfel-Trestern. Obst-Gemüse und Kartoffelverarbeitung 90, 3, 10–17.
- Gurbanov, N., Gloyna, D., Senge, B., Kunzek, H. (2005). Zur Gewinnung, Zusammensetzung und zu den Eigenschaften von Salep-Pulver aus getrockneten Knollen wildwachsender Orchideen. Obst-Gemüze und Kartoffelverarbeitung 90, 2, 30–36.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Nusrat Gurbanov, Natavan Gadimova, Sevinj Osmanova, Etibar Ismailov, Nazilya Akhundova, Nusrat Gurbanov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.