Розробка методу вирішення задачі аналізу конфігурації ІТ-продукту
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.269133Ключові слова:
ІТ-продукт, опис архітектури, конфігураційний елемент, дівізімний алгоритм, відстань Чебишева, відстань ХеммінгаАнотація
Об’єкт дослідження – процес управління конфігурацією ІТ-проєкту.
Під час дослідження вирішувалася проблема аналізу конфігурації ІТ-продукту. Дослідження в цій галузі спрямовані, в основному, на вирішення задачі аналізу конфігурації під час рефакторінгу монолітного ІТ-продукту на окремі сервіси чи мікросервіси. Питання про методи декомпозиції опису архітектури розроблюваного ІТ-продукту на окремі функціональні конфігураційні елементи (CI) залишається практично недослідженими.
В результаті дослідження розроблено метод, який дозволяє формувати у вигляді дендрограми усі можливі варіанти декомпозиції опису архітектури ІТ-продукту на окремі CI. На відміну від існуючих, запропонований метод враховує ступінь повторюваності описів CI. В основу методу покладено дівізімний алгоритм вирішення задачі кластеризації С. Макнаотона. Для його використання під час вирішення задачі було модифіковано засіб визначення відстані між двома функціональними CI.
Розроблений метод пройшов експериментальну перевірку під час розробки функціональної задачі «Формування і ведення індивідуального плану науково-педагогічного працівника кафедри». У якості CI було розглянуто 10 функцій задачі. Для визначення цих функцій використано описи 12 сутей бази даних задачі. В результаті сформовано дендрограму з усіма можливими варіантами декомпозиції опису архітектури задачі на окремі CI.
Використання отриманих результатів дослідження дозволяє виділяти окремі функціональні CI та групи CI, описи яких в сильному ступені подібні один до іншого. Це дозволяє підвищити якість розробки ІТ-продукту за рахунок призначення таких груп CI одному й тому ж виконавцю ІТ-проєкту.
Отримані результати використовуються для формування беклогів ІТ-продукту та подальшого розподілення їх елементів між виконавцями ІТ-проєкту.
Посилання
- Bourque, P., Fairley, R. E. (Eds.) (2014). Guide to the Software Engineering Body of Knowledge. Version 3.0. IEEE Computer Society, 335.
- Cadavid, H., Andrikopoulos, V., Avgeriou, P., Broekema, P. C. (2022). System and software architecting harmonization practices in ultra-large-scale systems of systems: A confirmatory case study. Information and Software Technology, 150, 106984. doi: https://doi.org/10.1016/j.infsof.2022.106984
- Suljkanović, A., Milosavljević, B., Inđić, V., Dejanović, I. (2022). Developing Microservice-Based Applications Using the Silvera Domain-Specific Language. Applied Sciences, 12 (13), 6679. doi: https://doi.org/10.3390/app12136679
- Sellami, K., Saied, M. A., Ouni, A. (2022). A Hierarchical DBSCAN Method for Extracting Microservices from Monolithic Applications. The International Conference on Evaluation and Assessment in Software Engineering 2022, 201–210. doi: https://doi.org/10.1145/3530019.3530040
- Krause, A., Zirkelbach, C., Hasselbring, W., Lenga, S., Kroger, D. (2020). Microservice Decomposition via Static and Dynamic Analysis of the Monolith. 2020 IEEE International Conference on Software Architecture Companion (ICSA-C). doi: https://doi.org/10.1109/icsa-c50368.2020.00011
- Matias, T., Correia, F. F., Fritzsch, J., Bogner, J., Ferreira, H. S., Restivo, A. (2020). Determining Microservice Boundaries: A Case Study Using Static and Dynamic Software Analysis. 14th European Conference on Software Architecture, ECSA 2020, 315–332. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-58923-3_21
- Fritzsch, J., Bogner, J., Zimmermann, A., Wagner, S. (2019). From monolith to microservices: A classification of refactoring approaches. 1st International Workshop on Software Engineering Aspects of Continuous Development and New Paradigms of Software Production and Deployment, DEVOPS 2018, 128–141. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-06019-0_10
- Shahin, R. (2021). Towards Assurance-Driven Architectural Decomposition of Software Systems. 40th International Conference on Computer Safety, Reliability and Security, SAFECOMP 2021 held in conjunction with Workshops on DECSoS, MAPSOD, DepDevOps, USDAI and WAISE 2021, 187–196. doi: https://doi.org/10.48550/arXiv.2106.09237
- Reiff-Marganiec, S., Tilly, M. (Eds.) (2012). Handbook of Research on Service-Oriented Systems and Non-Functional Properties: Future Directions. Hershey: IGI Global, 521. doi: https://doi.org/10.4018/978-1-61350-432-1
- Faitelson, D., Heinrich, R., Tyszberowicz, S. (2017). Supporting Software Architecture Evolution by Functional Decomposition. Proceedings of the 5th International Conference on Model-Driven Engineering and Software Development, 435–442. doi: https://doi.org/10.5220/0006206204350442
- Wierzchoń, S., Kłopotek, M. (2018). Modern Algorithms of Cluster Analysis. Cham: Springer, 441. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-69308-8
- Barsegian, A. A., Kupriianov, M. S., Kholod, I. I., Tess, M. D., Elizarov, S. I. (2009). Analiz dannykh i protcessov. Saint Petersburg: BKhV-Peterburg, 512.
- Yevlanov, M. V., Vasyltsova, N. V., Panforova, I. Yu. (2015). Modeli i metody syntezu opysu ratsionalnoi arkhitektury informatsiinoi systemy. Visnyk naukovoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia «Informatsiini systemy ta merezhi», 829, 135–152. Available at: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/jun/12881/9ievlanovmvvasilcovanv.pdf
- Evlanov, M. V. (2016). Development of the model and method of selecting the description of rational architecture of information system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (2 (79)), 4–12. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.60583
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Maksym Ievlanov, Nataliya Vasiltcova, Olga Neumyvakina, Iryna Panforova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
