Визначення складу сил стримування противника від розв’язання збройної агресії на підставі використання принципів системного аналізу

Автор(и)

  • Михайло Володимирович Коваль Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2130-2548
  • Олексій Миколайович Загорка Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0003-1131-0904
  • Павло Володимирович Щипанський Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-0854-733X
  • Анатолій Казимирович Павліковський Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-0637-368X
  • Андрій Анатолійович Корецький Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-6346-3083

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.274472

Ключові слова:

збройна агресія, склад сил стримування, системний підхід, метод таксономії

Анотація

Проблема визначення складу сил для стримування противника від розв’язання агресії, тобто недопущення гарячої фази воєнного конфлікту, відноситься до слабоструктурованих проблем при наявності суттєвої невизначеності. Це обумовлює застосування при вирішенні проблеми методології системного аналізу. Сукупність засобів сил стримування для ураження противника розглядається як складна система військового призначення, що є об’єктом дослідження.

Для визначення складу сил стримування противника від розв’язання збройної агресії у статті розроблено методику. За критерій у методиці прийнято ефективність стримування, яка визначається потрібним співвідношенням бойових потенціалів авіації протидіючих сторін на кінець воєнних дій.

Відповідно до методології системного аналізу, методика базується на формуванні варіантів складу сил противника і складу сил стримування, оцінюванні ефективності їх застосування під час ведення воєнних дій.

Оцінювання ефективності застосування сил протидіючих сторін здійснюється з використанням методу ітерацій і методів теорії масового обслуговування.

За результатами оцінювання ефективності здійснюється відбір варіантів складу сил стримування, для яких виконується умова забезпечення потрібного співвідношення бойових потенціалів авіації сторін на кінець воєнних дій. Визначення раціонального варіанту складу сил стримування з числа відібраних здійснюється з використанням методу таксономії, що дозволило вирішити досліджувану проблему. Раціональним варіантом визначаються бойові потенціали складових сил стримування, яким відповідають кількість підрозділів у їх складі.

Наведену методику доцільно використовувати органами державного і військового управління під час планування створення сил стримування противника від розв’язування збройної агресії.

Застосування методики показано на ілюстративному прикладі

Біографії авторів

Михайло Володимирович Коваль, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор військових наук

Олексій Миколайович Загорка, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор військових наук, професор

Центр воєнно-стратегічних досліджень

Павло Володимирович Щипанський, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук, професор

Анатолій Казимирович Павліковський, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук, доцент

Центр воєнно-стратегічних досліджень

Андрій Анатолійович Корецький, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук, старший науковий співробітник

Центр воєнно-стратегічних досліджень

Посилання

  1. Bonin, A. S. (2014). Metodika obosnovaniya neobkhodimogo sostava aviatsionnoy gruppirovki na strategicheskom napravlenii v operatsiyakh nachal'nogo perioda voyny. Vestnik Akademii voennykh nauk, 3 (48), 39–42.
  2. Laneckij, B. N., Lukyanchuk, V. V., Vasilyev, V. A., Koval, I. V. (2012). Development of research on methodological preliminary rationale required quantitative and qualitative composition of the anti-aircraft missile armed group antiaircraft missile troops. Nauka i tekhnika Povitrianykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy, 3, 58–60. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nitps_2012_3_15
  3. Zahorka, O., Zahorka, I., Polishchuk, S. (2020). Justification of the Optimal Composition of the Air Defense Troops Grouping. Advances in Military Technology, 15 (1), 55–65. doi: https://doi.org/10.3849/aimt.01303
  4. Ryan, A. J. (2011). Military Applications of Complex Systems. Philosophy of Complex Systems, 723–780. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-444-52076-0.50024-9
  5. Butvin, B. L., Kryvosheev, V. M. (2008). Ratsionalnyi vybir variantu skladnoi tekhnichnoi systemy u bahatokryterialniy postanovtsi zadachi. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony, 3 (3), 10–16.
  6. Ostankov, V. I., Kazari, P. S. (2012). Metodika sravnitel'noy otsenki boevykh potentsialov voyskovykh formirovaniy i kachestvennogo sootnosheniya sil storon v operatsiyakh. Voennaya mysl', 11, 47–57.
  7. Brauers, W. K., Zavadskas, E. K. (2009). Robustness of the multi‐objective moora method with a test for the facilities sector. Technological and Economic Development of Economy, 15 (2), 325–375. doi: https://doi.org/10.3846/1392-8619.2009.15.352-375
  8. Baležentis, A., Baležentis, T., Brauers, W. K. M. (2012). MULTIMOORA-FG: A Multi-Objective Decision Making Method for Linguistic Reasoning with an Application to Personnel Selection. Informatica, 23 (2), 173–190. doi: https://doi.org/10.15388/informatica.2012.355
  9. Kundakcı, N. (2018). An integrated method using MACBETH and EDAS methods for evaluating steam boiler alternatives. Journal of Multi-Criteria Decision Analysis, 26 (1-2), 27–34. doi: https://doi.org/10.1002/mcda.1656
  10. Zahorka, O., Shchipanskyi, P., Pavlikovskyi, A., Oksiiuk, O., Vialkova, V. (2019). Development of methodical provisions regarding the substantiation of the combat structure of forces for activities in the airspace. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (3 (98)), 6–15. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.163082
  11. Zahorka, А., Polishuk, S. (2021). Substantiation of the combat composition of the enemy's deterrent forces in crisis situations: methodological provisions. Zbirnyk Naukovykh Prats Tsentru Voienno-Stratehichnykh Doslidzhen NUOU Imeni Ivana Cherniakhovskoho, 3 (73), 22–32. doi: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-3-73/22-32
  12. Rudenko, A. V. (1998). O kriteriyakh dostizheniya tseley vozdushnykh operatsiy i operatsiy obedineniy VVS. Voennaya mysl', 2, 46–52.
  13. Barabaschuk, V. I., Kredentser, B. P., Miroshnichenko, V. I.; Kredentser, B. P. (Ed.) (1984). Planirovanie eksperimenta v tekhnike. Kyiv: Tekhnika, 200.
  14. Tomashev, V. N. (2006). O sovershenstvovanii metodov otsenki boevykh vozmozhnostey voysk. Nauka i voennaya bezopasnost', 2, 18–22.
  15. Zahorka, O. M., Pavlikovskyi, A. K., Koretskyi, A. A., Kyrychenko, S. O., Zahorka, I. O. (2020). Teoretychni osnovy upravlinnia uhrupovanniam viysk (syl) u suchasnykh umovakh zbroinoi borotby. Kyiv: NUOU im. Ivana Cherniakhovskoho, 248.
  16. Shuenkin, V. A., Donchenko, V. S. (1992). Prikladnye modeli teorii massovogo obsluzhivaniya. Kyiv: NMK VO, 398.
  17. Saati, T., Kerns, K. (1991). Analiticheskoe planirovanie: organizatsiya sistem. Moscow: Radio i svyaz', 224.
  18. Plyuta, V. (1989). Sravnitel'niy mnogomernyy analiz v ekonometricheskom modelirovanii. Moscow: Finansy i statistika, 176.
Визначення складу сил стримування противника від розв’язання збройної агресії на підставі використання принципів системного аналізу

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

Коваль, М. В., Загорка, О. М., Щипанський, П. В., Павліковський, А. К., & Корецький, А. А. (2023). Визначення складу сил стримування противника від розв’язання збройної агресії на підставі використання принципів системного аналізу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3 (121), 15–24. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.274472

Номер

Том 1 № 3 (121) (2023): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Mykhailo Koval, Oleksii Zahorka, Pavlo Shchypanskyi, Anatolii Pavlikovskyi, Andrii Koretskyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.