Виявлення впливу плазмохімічно активованих водних розчинів на процес біоактивації насіння обліпихи

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275548

Ключові слова:

переробка насіння обліпихи, плазмохімічна активація, водні розчини, пророщене насіння, біологічно-активні речовини

Анотація

Проведеними дослідженнями встановлені закономірності отримання біоактивованого насіння обліпихи з використанням при пророщуванні плазмохімічно активованих водних розчинів. Об’єктом дослідження було обрано насіння обліпихи. Для активації процесу проростання застосували плазмохімічно активовані водні розчини. Це дозволило вирішити проблему переробка відходів виробництва обліпихової олії, а також сприяло отриманню високоякісного компонента харчових продуктів.

Експериментальними дослідженнями доведена ефективність використання плазмохімічно активованих водних розчинів, як дієвих інтенсифікаторів і дезінфектантів процесу біоактивації насіння обліпихи. Показано, що їх застосування дозволяє інтенсифікувати пророщування насіння обліпихи, сприяє більш активному накопиченню біологічно цінних складових в насінні. Використовували плазмохімічно активовані водні розчини з концентрацією пероксидів 300–700 мг/л. Зафіксовано збільшення геометричних показників насіння, а саме довжини на 8,5–14,9 %, та ширини на 3,7–14,8 %. Підвищились енергія проростання – на 5–13 % та здатність до проростання – на 5–14 %. Був досліджений склад насіння обліпихи, як похідної сировини, так і біоактивованої. Дослідження показали, що біоактивоване насіння має в своєму складі підвищену кількість високоцінних речовин. Вміст білків – в порівнянні з насінням обліпихи збільшився на 4 % і в порівнянні з контролем на 1,7 %. Вміст ліпідів підвищився – на 2 і на 1,1 %. Відмічено збільшення вмісту вітамінів: В1, В2, С, А, Е, Р. Кількість амінокислот зросла на 9–13 % у порівнянні з контролем, а в порівнянні з вихідною сировиною – в 1,5–3,5 рази. Крім того плазмохімічно активовані водні розчини якісно продезінфікували сировину.

Представлена технологія зможе знайти застосування в харчопереробній галузі

Біографії авторів

Олена Сергіївна Ковальова, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра харчових технологій

Наталія Костянтинівна Васильєва, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Доктор економічних наук, професор

Кафедра інформаційних систем і технологій

Сергій Володимирович Станкевич, Державний біотехнологічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту та карантину рослин ім. Б. М. Литвинова

Інна Вікторівна Забродіна, Державний біотехнологічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту та карантину рослин ім. Б.М. Литвинова

Іван Володимирович Галясний, Українська інженерно-педагогічна академія

Кандидат технічних наук

Кафедра ресторанного, готельного та туристичного бізнесу

Тетяна Борисівна Гонтар, Українська інженерно-педагогічна академія

Кандидат технічних наук

Кафедра ресторанного, готельного та туристичного бізнесу

Олег Володимирович Котляр, Державний біотехнологічний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра харчових технологій в ресторанній індустрії

Тетяна Володимирівна Гавриш, Державний біотехнологічний університет

Кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедра технології хлібопродуктів і кондитерських виробів

Михайло Іванович Гиль, Миколаївський національний аграрний університет

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра біотехнології та біоінженерії

Олена Іванівна Каратєєва, Миколаївський національний аграрний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра біотехнології та біоінженерії

Посилання

  1. Ciesarová, Z., Murkovic, M., Cejpek, K., Kreps, F., Tobolková, B., Koplík, R. et al. (2020). Why is sea buckthorn (Hippophae rhamnoides L.) so exceptional? A review. Food Research International, 133, 109170. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodres.2020.109170
  2. Enescu, C. M. (2014). Sea-buckthorn: a species with a variety of uses, especially in land reclamation. Dendrobiology, 72, 41–46. doi: https://doi.org/10.12657/denbio.072.003
  3. Shah, R. K., Idate, A., Ugale, V. (2021). Comprehensive review on sea buckthorn: Biological activity and its potential uses. The Pharma Innovation, 10 (5), 942–953. doi: https://doi.org/10.22271/tpi.2021.v10.i5l.6325
  4. Sławińska, N., Olas, B. (2022). Selected Seeds as Sources of Bioactive Compounds with Diverse Biological Activities. Nutrients, 15 (1), 187. doi: https://doi.org/10.3390/nu15010187
  5. Andersone, A., Janceva, S., Lauberte, L., Ramata-Stunda, A., Nikolajeva, V., Zaharova, N. et al. (2023). Anti-Inflammatory, Anti-Bacterial, and Anti-Fungal Activity of Oligomeric Proanthocyanidins and Extracts Obtained from Lignocellulosic Agricultural Waste. Molecules, 28 (2), 863. doi: https://doi.org/10.3390/molecules28020863
  6. Menga, W., Zichunc, W., Jingmeic, H., Lua, Z., Minga, G., Fanglia, D. et al. (2023). Research Progress on Extraction, Purification and Functional Activity of Seabuckthorn Flavonoids. Science and Technology of Food Industry, 44 (2), 487–496. doi: https://doi.org/10.13386/j.issn1002-0306.2022040134
  7. Olas, B. (2016). Sea buckthorn as a source of important bioactive compounds in cardiovascular diseases. Food and Chemical Toxicology, 97, 199–204. doi: https://doi.org/10.1016/j.fct.2016.09.008
  8. Stochmal, A., Rolnik, A., Skalski, B., Zuchowski, J., Olas, B. (2022). Antiplatelet and Anticoagulant Activity of Isorhamnetin and Its Derivatives Isolated from Sea Buckthorn Berries, Measured in Whole Blood. Molecules, 27 (14), 4429. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27144429
  9. Liu, X., Lv, M., Maimaitiyiming, R., Chen, K., Tuerhong, N., Yang, J., Aihaiti, A., Wang, L. (2023). Development of fermented sea buckthorn (Hippophae rhamnoides L.) juice and investigation of its antioxidant and antimicrobial activity. Frontiers in Nutrition, 10. doi: https://doi.org/10.3389/fnut.2023.1120748
  10. Christaki, E. (2012). Hippophae Rhamnoides L. (Sea Buckthorn): a Potential Source of Nutraceuticals. Food and Public Health, 2 (3), 69–72. doi: https://doi.org/10.5923/j.fph.20120203.02
  11. Zielińska, A., Nowak, I. (2017). Abundance of active ingredients in sea-buckthorn oil. Lipids in Health and Disease, 16 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12944-017-0469-7
  12. Tudor, C., Bohn, T., Iddir, M., Dulf, F. V., Focşan, M., Rugină, D. O., Pintea, A. (2019). Sea Buckthorn Oil as a Valuable Source of Bioaccessible Xanthophylls. Nutrients, 12 (1), 76. doi: https://doi.org/10.3390/nu12010076
  13. Kashyap, P., Deepshikha, Riar, C. S., Jindal, N. (2020). Sea Buckthorn. Antioxidants in Fruits: Properties and Health Benefits, 201–225. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-15-7285-2_11
  14. Basarab, I., Drachuk, U., Halukh, B., Koval, H., Simonova, I., Herez, N. (2021). Using of non-traditional raw materials in the technology of cooked sausages with functional purposes. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 23 (95), 65–71. doi: https://doi.org/10.32718/nvlvet-f9511
  15. Ivanova, G. V., Nikulina, E. O., Kolman, O. Y., Ivanova, A. N. (2019). Products of sea-buckthorn berries processing in parapharmaceutical production. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 315 (5), 052020. doi: https://doi.org/10.1088/1755-1315/315/5/052020
  16. Tsygankov, S., Ushkarenko, V., Grek, O., Krasulya, O., Ushkarenko, I., Tymchuk, A. et al. (2018). Investigation of the process of fermentation of recovered whey-malt mixtures. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (11 (95)), 21–29. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.141974
  17. Pivovarov, O., Kovaliova, O., Khromenko, T., Shuliakevych, Z. (2017). Features of obtaining malt with use of aqueous solutions of organic acids. Food Science and Technology, 11 (4). doi: https://doi.org/10.15673/fst.v11i4.728
  18. Pivovarov, O., Kovaliova, O. (2019). Features of grain germination with the use of aqueous solutions of fruit acids. Food Science and Technology, 13 (1). doi: https://doi.org/10.15673/fst.v13i1.1334
  19. Zafer, O. (2011). Effects of cold stratification and H2SO4 on seed germination of sea buckthorn (Hippophae rhamnoides L.). African Journal of Biotechnology, 10 (22). 4586–4590. Available at: https://www.researchgate.net/publication/288430845_Effects_of_cold_stratification_and_H2SO4_on_seed_germination_of_sea_buckthorn_Hippophae_rhamnoides_L
  20. Zolotareva, A. M., Shcherbinina, A. V., Vtorushina, A. N. (2021). Method of obtaining bioactivated supplements for food on the basis of seeds seaflows. Chemistry of Plant Raw Material, 1, 267–275. doi: https://doi.org/10.14258/jcprm.2021017314
  21. Kovaliova, O., Tchoursinov, Y., Kalyna, V., Koshulko, V., Kunitsia, E., Chernukha, A. et al. (2020). Identification of patterns in the production of a biologically-active component for food products. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (104)), 61–68. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200026
  22. Kovaliova, O., Pivovarov, O., Kalyna, V., Tchoursinov, Y., Kunitsia, E., Chernukha, A. et al. (2020). Implementation of the plasmochemical activation of technological solutions in the process of ecologization of malt production. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (107)), 26–35. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.215160
  23. Pivovarov, O., Kovaliova, O., Koshulko, V. (2020). Effect of plasmochemically activated aqueous solution on process of food sprouts production. Ukrainian Food Journal, 9 (3), 576–587. doi: https://doi.org/10.24263/2304-974x-2020-9-3-7
  24. Kovaliova, O., Pivovarov, O., Koshulko, V. (2020). Study of hydrothermal treatment of dried malt with plasmochemically activated aqueous solutions. Food Science and Technology, 14 (3). doi: https://doi.org/10.15673/fst.v14i3.1799
  25. Pivovarov, О., Kovalova, О., Koshulko, V., Aleksandrova, A. (2022). Study of use of antiseptic ice of plasma-chemically activated aqueous solutions for the storage of food raw materials. Food Science and Technology, 15 (4). doi: https://doi.org/10.15673/fst.v15i4.2260
Виявлення впливу плазмохімічно активованих водних розчинів на процес біоактивації насіння обліпихи

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-29

Як цитувати

Ковальова, О. С., Васильєва, Н. К., Станкевич, С. В., Забродіна, І. В., Галясний, І. В., Гонтар, Т. Б., Котляр, О. В., Гавриш, Т. В., Гиль, М. І., & Каратєєва, О. І. (2023). Виявлення впливу плазмохімічно активованих водних розчинів на процес біоактивації насіння обліпихи. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(11 (122), 99–111. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275548

Номер

Том 2 № 11 (122) (2023): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Olena Kovalova, Natalia Vasylieva, Serhii Stankevych, Inna Zabrodina, Ivan Haliasnyi, Tatiana Gontar, Oleh Kotliar, Tatiana Gavrish, Michael Gill, Olena Karatieieva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.