Розробка складу ароматизованої олійної композиції на основі конопляної олії з підвищеною стійкістю до окиснення

Автор(и)

  • Катерина Вікторівна Куниця Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-5577-7026
  • Вікторія Сергіївна Калина Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3061-3313
  • Іван Володимирович Галясний Українська інженерно-педагогічна академія, Україна https://orcid.org/0000-0002-4195-9694
  • Костянтин Вячеславович Сєдих Відокремлений структурний підрозділ «Харківський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічний університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-5720-8430
  • Олег Володимирович Котляр Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4818-4967
  • Альона Миколаївна Діхтярь Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5430-147X
  • Павло Миколайович Полянський Миколаївський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5661-8166
  • Геннадій Олександрович Іванов Миколаївський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3861-7300
  • Олена Володимирівна Баранова Миколаївський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4871-8914
  • Наталія Вікторівна Болгова Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-0201-0769

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.287436

Ключові слова:

конопляна олія, кукурудзяна олія, антиоксиданти, ефірні олії, період індукції прискореного окиснення

Анотація

Розглянуто шлях вирішення проблеми стабілізації конопляної олії від окисного псування з одночасним збереженням її харчової цінності. Особливість роботи полягає у розробці складу ароматизованої олійної композиції на основі конопляної олії, що має високу стійкість до окиснення. Об’єктом дослідження є показники складу і період індукції прискореного окиснення рафінованих конопляної та кукурудзяної олій в залежності від їхнього співвідношення та вмісту антиоксидантів (ефірних олій коріандру, базиліку та чебрецю) в олійній композиції. Встановлено раціональне співвідношення конопляної та кукурудзяної олій в олійній композиції 6:4 відповідно. Споживчі властивості такої суміші становлять: період індукції прискореного окиснення – 4,0 год, вміст a-ліноленової жирної кислоти – 10,6 % від загальної суми жирних кислот. Встановлено співвідношення ефірних олій чебрецю, коріандру, базиліку в комплексі, при додаванні якого період індукції прискореного окиснення ароматизованої олійної композиції перевищує такий у вихідної в 3,75 разів. Особливістю отриманих результатів є можливість збільшення терміну придатності ароматизованої олійної композиції на основі конопляної олії, що дозволяє розширити діапазон її споживчих властивостей. З практичної точки зору розробка дозволяє збільшити термін зберігання та одержати додатковий дохід з реалізації нової високоякісної конкурентоспроможної продукції оздоровчого напрямку вживання. Прикладним аспектом використання наукового результату є можливість створення асортименту салатних олійних композицій на основі цінної конопляної олії з різними органолептичними показниками в залежності від співвідношення складових комплексу ефірних олій

Біографії авторів

Катерина Вікторівна Куниця, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук

Кафедра туризму і готельно-ресторанного бізнесу

Вікторія Сергіївна Калина, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кандидат технічних наук, доцент, доцент

Кафедра харчових технологій

Іван Володимирович Галясний, Українська інженерно-педагогічна академія

Кандидат технічних наук

Кафедра ресторанного, готельного та туристичного бізнесу

Костянтин Вячеславович Сєдих, Відокремлений структурний підрозділ «Харківський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічний університету

Кандидат технічних наук

Циклова комісія харчових технологій та готельно-ресторанної справи

Олег Володимирович Котляр, Державний біотехнологічний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра харчових технологій в ресторанній індустрії

Альона Миколаївна Діхтярь, Державний біотехнологічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра харчових технологій в ресторанній індустрії

Павло Миколайович Полянський, Миколаївський національний аграрний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра загальнотехнічних дисциплін

Геннадій Олександрович Іванов, Миколаївський національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра загальнотехнічних дисциплін

Олена Володимирівна Баранова, Миколаївський національний аграрний університет

Асистент

Кафедра загальнотехнічних дисциплін

Наталія Вікторівна Болгова, Сумський національний аграрний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Посилання

  1. Papchenko, V., Matveeva, T., Bochkarev, S., Belinska, A., Kunitsia, E., Chernukha, A., Bezuglov, O., Bogatov, O., Polkovnychenko, D., Shcherbak, S. (2020). Development of amino acid balanced food systems based on wheat flour and oilseed meal. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (105)), 66–76. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.203664
  2. Sytnik, N., Kunitsia, E., Mazaeva, V., Chernukha, A., Kovalov, P., Grigorenko, N. et al. (2020). Rational parameters of waxes obtaining from oil winterization waste. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (108)), 29–35. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.219602
  3. Coniglio, S., Shumskaya, M., Vassiliou, E. (2023). Unsaturated Fatty Acids and Their Immunomodulatory Properties. Biology, 12 (2), 279. doi: https://doi.org/10.3390/biology12020279
  4. Burton, R. A., Andres, M., Cole, M., Cowley, J. M., Augustin, M. A. (2022). Industrial hemp seed: from the field to value-added food ingredients. Journal of Cannabis Research, 4 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s42238-022-00156-7
  5. Tura, M., Mandrioli, M., Valli, E., Rubino, R. C., Parentela, D., Gallina Toschi, T. (2022). Changes in the composition of a cold-pressed hemp seed oil during three months of storage. Journal of Food Composition and Analysis, 106, 104270. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfca.2021.104270
  6. Sytnik, N., Kunitsa, E., Mazaeva, V., Chernukha, A., Bezuglov, O., Bogatov, O. et al. (2020). Determination of the influence of natural antioxidant concentrations on the shelf life of sunflower oil. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (11 (106)), 55–62. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209000
  7. Belinska, A., Bochkarev, S., Varankina, O., Rudniev, V., Zviahintseva, O., Rudnieva, K. et al. (2019). Research on oxidative stability of protein-fat mixture based on sesame and flax seeds for use in halva technology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (11 (101)), 6–14. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.178908
  8. Kovaliova, O., Tchoursinov, Y., Kalyna, V., Koshulko, V., Kunitsia, E., Chernukha, A., Bezuglov, O. et al. (2020). Identification of patterns in the production of a biologically-active component for food products. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (104)), 61–68. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200026
  9. Hashempour-Baltork, F., Torbati, M., Azadmard-Damirchi, S., Savage, G. P. (2016). Vegetable oil blending: A review of physicochemical, nutritional and health effects. Trends in Food Science & Technology, 57, 52–58. doi: https://doi.org/10.1016/j.tifs.2016.09.007
  10. Bai, Z., Yu, R., Li, J., Wang, N., Wang, Y., Niu, L., Zhang, Y. (2018). Application of several novel natural antioxidants to inhibit oxidation of tree peony seed oil. CyTA - Journal of Food, 16 (1), 1071–1078. doi: https://doi.org/10.1080/19476337.2018.1529061
  11. Sytnik, N., Kunitsia, E., Mazaeva, V., Kalyna, V., Chernukha, A., Vazhynskyi, S. et al. (2021). Rational conditions of fatty acids obtaining by soapstock treatment with sulfuric acid. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (6 (112)), 6–13. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.236984
  12. Kalyna, V. S., Lutsenko, M. V., Tchoursinov, Y. O., Kunitsa, K. V., Kharytonov, M. M. (2020). Approbation and biomedical research of “coriander petrozeline”. Scientific Study & Research Chemistry & Chemical Engineering, Biotechnology, Food Industry, 21 (2), 155–162. Available at: https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/2846
  13. Kalinowska, M., Płońska, A., Trusiak, M., Gołębiewska, E., Gorlewska-Pietluszenko, A. (2022). Comparing the extraction methods, chemical composition, phenolic contents and antioxidant activity of edible oils from Cannabis sativa and Silybum marianu seeds. Scientific Reports, 12 (1). doi: https://doi.org/10.1038/s41598-022-25030-7
  14. Siger, A., Nogala-Kalucka, M., Lampart-Szczapa, E. (2008). The content and antioxidant activity of phenolic compounds in cold-pressed plant oils. Journal of Food Lipids, 15 (2), 137–149. doi: https://doi.org/10.1111/j.1745-4522.2007.00107.x
  15. Olszowy, M., Dawidowicz, A. L. (2016). Essential oils as antioxidants: their evaluation by DPPH, ABTS, FRAP, CUPRAC, and β-carotene bleaching methods. Monatshefte Für Chemie - Chemical Monthly, 147 (12), 2083–2091. doi: https://doi.org/10.1007/s00706-016-1837-0
  16. Cortés-Rojas, D. F., de Souza, C. R. F., Oliveira, W. P. (2014). Clove (Syzygium aromaticum): a precious spice. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine, 4 (2), 90–96. doi: https://doi.org/10.1016/s2221-1691(14)60215-x
  17. Pérez-Jiménez, J., Neveu, V., Vos, F., Scalbert, A. (2010). Identification of the 100 richest dietary sources of polyphenols: an application of the Phenol-Explorer database. European Journal of Clinical Nutrition, 64 (S3), S112–S120. doi: https://doi.org/10.1038/ejcn.2010.221
  18. Mikołajczak, N., Tańska, M., Ogrodowska, D. (2021). Phenolic compounds in plant oils: A review of composition, analytical methods, and effect on oxidative stability. Trends in Food Science & Technology, 113, 110–138. doi: https://doi.org/10.1016/j.tifs.2021.04.046
  19. Wu, Z., Tan, B., Liu, Y., Dunn, J., Martorell Guerola, P., Tortajada, M. et al. (2019). Chemical Composition and Antioxidant Properties of Essential Oils from Peppermint, Native Spearmint and Scotch Spearmint. Molecules, 24 (15), 2825. doi: https://doi.org/10.3390/molecules24152825
  20. Cirlini, M., Mena, P., Tassotti, M., Herrlinger, K., Nieman, K., Dall’Asta, C., Del Rio, D. (2016). Phenolic and Volatile Composition of a Dry Spearmint (Mentha spicata L.) Extract. Molecules, 21 (8), 1007. doi: https://doi.org/10.3390/molecules21081007
  21. Sgorbini, B., Cagliero, C., Pagani, A., Sganzerla, M., Boggia, L., Bicchi, C., Rubiolo, P. (2015). Determination of free and glucosidically-bound volatiles in plants. Two case studies: L-menthol in peppermint (Mentha x piperita L.) and eugenol in clove (Syzygium aromaticum (L.) Merr. & L.M.Perry). Phytochemistry, 117, 296–305. doi: https://doi.org/10.1016/j.phytochem.2015.06.017
  22. Mishra, A. P., Devkota, H. P., Nigam, M., Adetunji, C. O., Srivastava, N., Saklani, S. et al. (2020). Combination of essential oils in dairy products: A review of their functions and potential benefits. LWT, 133, 110116. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.110116
Розробка складу ароматизованої олійної композиції на основі конопляної олії з підвищеною стійкістю до окиснення

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-31

Як цитувати

Куниця, К. В., Калина, В. С., Галясний, І. В., Сєдих, К. В., Котляр, О. В., Діхтярь, А. М., Полянський, П. М., Іванов, Г. О., Баранова, О. В., & Болгова, Н. В. (2023). Розробка складу ароматизованої олійної композиції на основі конопляної олії з підвищеною стійкістю до окиснення. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(11 (125), 26–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.287436

Номер

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв