Удосконалення методу виявлення та вимірювання координат малопомітного повітряного об’єкта мережею двох малогабаритних радіолокаційних станцій

Автор(и)

  • Геннадій Володимирович Худов Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0002-3311-2848
  • Андрій Олександрович Бережний Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна https://orcid.org/0009-0002-3667-339X
  • Сергій Петрович Ярош Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Уганда https://orcid.org/0000-0002-5208-9372
  • Олександр Олександрович Олексенко Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6853-9630
  • Микола Миколайович Хомік Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1201-7702
  • Ірина Юріївна Юзова Інститут цивільної авіації, Україна https://orcid.org/0000-0002-0013-5808
  • Андрій Андрійович Звонко Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0002-7410-799X
  • Сергій Володимирович Яровий Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0001-6138-5774
  • Сергій Іванович Глухов Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-4918-3739
  • Анатолій Іванович Собора Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, Україна https://orcid.org/0009-0004-4099-0907

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.293276

Ключові слова:

малогабаритна радіолокаційна станція, визначення координат, двопозиційна мережа, умовна імовірність правильного виявлення

Анотація

Об’єктом дослідження є процес виявлення та визначення координат малопомітних повітряних об’єктів мережею двох малогабаритних радіолокаційних станцій. Основна гіпотеза дослідження полягає в тому, що використання двох малогабаритних радіолокаційних станцій, які поєднані у мережу, дозволить підвищити якість виявлення та визначення координат малопомітних повітряних об’єктів.

Удосконалений метод виявлення та визначення координат малопомітного повітряного об’єкту, на відміну від відомих, передбачає:

– синхронний огляд повітряного простору;

– приймання відбитого від малопомітного повітряного об’єкта сигналу двома малогабаритними радіолокаційними станціями;

– проведення узгодженої фільтрації вхідних сигналів;

– компенсація фазових зсувів та когерентне додавання вихідних сигналів з узгоджених фільтрів;

– формування доплерівських каналів в кожній малогабаритній радіолокаційній станції та формування комплексної обвідної з виходу відповідного доплерівського каналу;

– когерентна обробка (додавання) сигналів;

– компенсація випадкової початкової фази сигналів, що відбиті від малопомітного повітряного об’єкту шляхом детектування вихідного сигналу з когерентного суматора.

– вимірювання дальності до малопомітного повітряного об’єкту кожною  малогабаритною радіолокаційною станцією;

– розрахунок координат малопомітного повітряного об’єкту.

Встановлено, що при малих значеннях сигнал/шум виграш в значенні умовної імовірності правильного виявлення складає від 25% до 32 %. Встановлено, що використання мережі двох малогабаритних радіолокаційних станцій дозволяє зменшити значення середньої квадратичної помилки визначення координат малопомітного повітряного об’єкта в середньому від 28 % до 37 %

Біографії авторів

Геннадій Володимирович Худов, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Доктор технічних наук, професор, начальник кафедри

Кафедра тактики радіотехнічних військ

Андрій Олександрович Бережний, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Кандидат технічних наук

Начальник університету

Сергій Петрович Ярош, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Доктор військових наук, професор

Кафедра тактики зенітних ракетних військ

Олександр Олександрович Олексенко, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України

Доктор філософії, начальник відділу

Науково-дослідний відділ

Микола Миколайович Хомік, Національний університет оборони України

Доктор технічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник

Центр воєнно-стратегічних досліджень

Ірина Юріївна Юзова, Інститут цивільної авіації

Кандидат технічних наук, викладач

Кафедра інформаційних технологій

Андрій Андрійович Звонко, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра ракетно-артилерійського озброєння

Сергій Володимирович Яровий, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра бойового застосування радіотехнічного озброєння

Сергій Іванович Глухов, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра військової та технічної підготовки

Анатолій Іванович Собора, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки

Кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник

Відділ випробувань озброєння та військової (спеціальної) техніки

Посилання

  1. Erl, J. (2022). Sensing digital objects in the air: Ultraleap introduces new technology. MIXED. Available at: https://mixed-news.com/en/sensing-digital-objects-in-the-air-ultraleap-introduces-new-technology/
  2. Carafano, J. J. (2022). Rapid advancements in military tech. Available at: https://www.gisreportsonline.com/r/military-technology/
  3. Kalibr. Naval Cruise missile family. Available at: https://www.militarytoday.com/missiles/kalibr.htm
  4. Orlan-10 Uncrewed Aerial Vehicle (UAV) (2023). Available at: https://www.airforce-technology.com/projects/orlan-10-unmanned-aerial-vehicle-uav/#catfish
  5. Chang, L. ZALA Lancet. Loitering munition. Available at: https://www.militarytoday.com/aircraft/lancet.htm
  6. Sentinel Radar. URL: https://www.rtx.com/raytheon/what-we-do/land
  7. NASAMS anti-aircraft missile system. Available at: https://en.missilery.info/missile/nasams
  8. Chernyak, V. (2014). Signal detection with MIMO radars. Available at: https://www.researchgate.net/publication/267613025_Signal_detection_with_MIMO_radars
  9. Khudov, H., Berezhnyi, A., Oleksenko, O., Maliuha, V., Balyk, I., Herda, M. et al. (2023). Increasing of the accuracy of determining the coordinates of an aerial object in the two-position network of small-sized radars. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (125)), 6–13. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.289623
  10. Bezouwen, J., Brandfass, M. (2017). Technology Trends for Future Radar. Available at: https://www.microwavejournal.com/articles/29367-technology-trends-for-future-radar
  11. Richards, M. A., Scheer, J. A., Holm, W. A. (Eds.) (2010). Principles of Modern Radar: Basic principles. IET. doi: https://doi.org/10.1049/sbra021e
  12. Lishchenko, V., Kalimulin, T., Khizhnyak, I., Khudov, H. (2018). The Method of the organization Coordinated Work for Air Surveillance in MIMO Radar. 2018 International Conference on Information and Telecommunication Technologies and Radio Electronics (UkrMiCo). doi: https://doi.org/10.1109/ukrmico43733.2018.9047560
  13. Khudov, H. (2020). The Coherent Signals Processing Method in the Multiradar System of the Same Type Two-coordinate Surveillance Radars with Mechanical Azimuthal Rotation. International Journal of Emerging Trends in Engineering Research, 8 (6), 2624–2630. doi: https://doi.org/10.30534/ijeter/2020/66862020
  14. Neyt, X., Raout, J., Kubica, M., Kubica, V., Roques, S., Acheroy, M., Verly, J. Feasibility of STAP for passive GSM-based radar. Available at: https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.158.2101&rep=rep1&type=pdf
  15. Willis N. J., Nicholas, J. (2005). Bistatic Radar. Raleigh: SciTech Publishing. Available at: https://dokumen.tips/documents/bistatic-radar-second-edition.html?page=3
  16. Lishchenko, V., Khudov, H., Tiutiunnyk, V., Kuprii, V., Zots, F., Misiyuk, G. (2019). The Method of Increasing the Detection Range of Unmanned Aerial Vehicles In Multiradar Systems Based on Surveillance Radars. 2019 IEEE 39th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO). doi: https://doi.org/10.1109/elnano.2019.8783263
  17. Ruban, I., Khudov, H., Lishchenko, V., Pukhovyi, O., Popov, S., Kolos, R. et al. (2020). Assessing the detection zones of radar stations with the additional use of radiation from external sources. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (9 (108)), 6–17. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.216118
  18. LORAN-C. Available at: https://skybrary.aero/articles/loran-c
  19. Multilateration (MLAT) Concept of Use, Edition 1.0 (2007). Internatonal Civil Aviation Organization Asia And Pacific Office. Available at: https://www.icao.int/APAC/Documents/edocs/mlat_concept.pdf
  20. Neven, W. H., Quilter, T. J., Weedon, R., Hogendoorn, R. A. Wide Area Multilateration Wide Area Multilateration Report on EATMP TRS 131/04. Available at: https://www.eurocontrol.int/sites/default/files/2019-05/surveilllance-report-wide-area-multilateration-200508.pdf
  21. Mantilla-Gaviria, I. A., Leonardi, M., Balbastre-Tejedor, J. V., de los Reyes, E. (2013). On the application of singular value decomposition and Tikhonov regularization to ill-posed problems in hyperbolic passive location. Mathematical and Computer Modelling, 57 (7-8), 1999–2008. doi: https://doi.org/10.1016/j.mcm.2012.03.004
  22. Schau, H., Robinson, A. (1987). Passive source localization employing intersecting spherical surfaces from time-of-arrival differences. IEEE Transactions on Acoustics, Speech, and Signal Processing, 35 (8), 1223–1225. doi: https://doi.org/10.1109/tassp.1987.1165266
  23. Ryu, H., Wee, I., Kim, T., Shim, D. H. (2020). Heterogeneous sensor fusion based omnidirectional object detection. 2020 20th International Conference on Control, Automation and Systems (ICCAS). doi: https://doi.org/10.23919/iccas50221.2020.9268431
  24. Salman, S., Mir, J., Farooq, M. T., Malik, A. N., Haleemdeen, R. (2021). Machine Learning Inspired Efficient Audio Drone Detection using Acoustic Features. 2021 International Bhurban Conference on Applied Sciences and Technologies (IBCAST). doi: https://doi.org/10.1109/ibcast51254.2021.9393232
  25. Yuqi, L., Jianxin, Y., Xianrong, W., Feng, C., Yunhua, R. (2018). Experimental Research on Micro-Doppler Effect of Multi-rotor Drone with Digital Television Based Passive Radar. Journal of Radars, 7 (5), 585–592. doi: https://doi.org/10.12000/JR18062
  26. Wang, W. (2016). Overview of frequency diverse array in radar and navigation applications. IET Radar, Sonar & Navigation, 10 (6), 1001–1012. doi: https://doi.org/10.1049/iet-rsn.2015.0464
  27. Li, J., Stoica, P. (Eds.) (2008). MIMO Radar Signal Processing. John Wiley & Sons, Inc. doi: https://doi.org/10.1002/9780470391488
  28. Li, Y. (2021). MIMO Radar Waveform Design: An Overview. Journal of Beijing Institute of Technology, 30 (1), 44–59. doi: https://doi.org/10.15918/j.jbit1004-0579.2021.002
  29. Oleksenko, O., Khudov, H., Petrenko, K., Horobets, Y., Kolianda, V., Kuchuk, N. et al. (2021). The Development of the Method of Radar Observation System Construction of the Airspace on the Basis of Genetic Algorithm. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering, 11 (8), 23–30. doi: https://doi.org/10.46338/ijetae0821_04
  30. Shin, S. ‐J. (2017). Radar measurement accuracy associated with target RCS fluctuation. Electronics Letters, 53 (11), 750–752. doi: https://doi.org/10.1049/el.2017.0901
Удосконалення методу виявлення та вимірювання координат малопомітного повітряного об’єкта мережею двох малогабаритних радіолокаційних станцій

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-21

Як цитувати

Худов, Г. В., Бережний, А. О., Ярош, С. П., Олексенко, О. О., Хомік, М. М., Юзова, І. Ю., Звонко, А. А., Яровий, С. В., Глухов, С. І., & Собора, А. І. (2023). Удосконалення методу виявлення та вимірювання координат малопомітного повітряного об’єкта мережею двох малогабаритних радіолокаційних станцій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(9 (126), 6–13. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.293276

Номер

Розділ

Інформаційно-керуючі системи