Модифікація онтології з використанням персональних матеріалів вчителя для підвищення ступеня автоматизації підготовки ЕК
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.295091Ключові слова:
комп’ютерна онтологія, електронні підручники, мова опису онтології, генетичний алгоритмАнотація
Об’єктом дослідження є технологія побудови комп’ютерної онтології (КО) електронних підручників предметної галузі (КПГ). Як приклад розглянуто галузь – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та тему «бази даних».
Предметом дослідження є моделі та методи автоматизованого побудови КО КПГ.
Запропоновано методологію модифікації КО у сфері ІКТ шляхом введення у формальну комп’ютерну онтологію опису технологій процесу навчання для загальноосвітніх шкіл чи позашкільних закладів, а також для професійної перепідготовки спеціалістів, що дозволяє зберегти та повторно використовувати колективний досвід навчання в освітньому закладі.
Пропоноване рішення відрізняється від існуючих тим, що система онтологізованого проектування електронних курсів (СОПЕК). Дозволяє автоматизувати розробку електронних курсів (ЕК) та/або електронних підручників (ЕП), скорочує вартість і час підготовки ЕП, забезпечує відповідність ЕК сучасному стану у сфері ІКТ. Як приклад розглянуто розділ проектування ЕП для теми «бази даних». Запропоноване рішення дозволяє накопичувати особисті матеріали викладача та сприяє швидкому оновленню змісту та змісту ЕП, якщо це необхідно. Зроблено висновок, що для більш ефективного використання запропонованої методики необхідно розробити подібний СОПЕК з урахуванням мови опису КО – OWL, що дозволить накопичити колективний досвід у методиці подачі матеріалу вчителям навчальних закладах чи позашкільних закладах, а також під час професійної перепідготовки спеціалістів
Посилання
- Palagin, A., Kryvyi, S., Petrenko, N. (2012). Ontological methods and means of processing subject knowledge. Luhansk, 324.
- How E-learning Works. Available at: https://www.mindmeister.com/ru/276895070/how-e-learning-works-by-lee-ann-obringer-mind-map-presentation-created-by-nathaniel-imperial
- Sabitova, N. Zh., Razakhova, B. Sh., Taimuratova, L. U., Tikhonov, Y., Lakhno, V., Shuakbayeva, R. S. et al. (2023). The use of ontological modeling in the preparation of electronic courses in the field of information and communication technologies. Journal of Theoretical and Applied Information Technology, 101 (15), 5999–6013. Available at: http://www.jatit.org/volumes/Vol101No15/12Vol101No15.pdf
- Guraliuk, A., Rostoka, M., Koshel, A., Skvorchevska, Y., Luchaninova, O. (2022). Ontological Modeling of Electronic Educational Resources. Lecture Notes in Networks and Systems, 661–668. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-93907-6_71
- Ataeva, O. M., Serebryakov, V. A., Tuchkova, N. P. (2022). Creating the Applied Subject Area Ontology by Means of the Content of the Digital Semantic Library. Lobachevskii Journal of Mathematics, 43 (7), 1795–1804. doi: https://doi.org/10.1134/s1995080222100043
- Jensen, J. (2017). A systematic literature review of the use of Semantic Web technologies in formal education. British Journal of Educational Technology, 50 (2), 505–517. doi: https://doi.org/10.1111/bjet.12570
- Tikhonov, Yu. L. (2017). Tool for formation of electronic course. Podilian Bulletin: Agriculture, Engineering, Economics, 27, 220–225. Available at: http://pb.pdatu.edu.ua/article/view/135318
- Tikhonov, U., Lakhno, V., Skliarenko, E., Stepanenko, O., Dvirnyi, K. (2016). Development of ontological approach in e-learning when studying information technologies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (2 (83)), 13–20. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.79230
- Hitzler, P., Gangemi, A., Janowicz, K., Krisnadhi, A. A., Presutti, V. (Eds.) (2016). Ontology engineering with ontology design patterns: foundations and applications. Vol. 25. IOS Press, 388.
- Kendall, E. F., McGuinness, D. L. (2019). Ontology engineering. Springer Cham, 102. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-031-79486-5
- Almagambetova, A. A., Tileubay, S. S., Taimuratova, L. U., Seitmuratov, A., Kanibaikyzy, K. (2019). Problem on the distribution of the harmonic type relay wave. NEWS of National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan, 1 (433), 242–247. doi: https://doi.org/10.32014/2019.2518-170x.29
- Niyazova, R., Aktayeva, Al., Davletkireeva, L. (2019). An ontology based model for user profile building using social network. Proceedings of the 5th International Conference on Engineering and MIS. doi: https://doi.org/10.1145/3330431.3330453
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Nazym Sabitova, Yuriy Tikhonov, Valerii Lakhno, Rosamgul Niyazova, Bibigul Razakhova, Sholpan Zholdasova, Tleugaisha Ospanova, Lidiya Taimuratova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.