Удосконалення технології окислювальної стабілізації ріпакової олії

Автор(и)

  • Наталія Сергіївна Старосельська Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, Україна https://orcid.org/0009-0007-1513-1336
  • Микола Миколайович Корчак Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-8726-1881
  • Тетяна Олександрівна Овсяннікова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-4916-7189
  • Тетяна Василівна Фалалєєва Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-0021-4917
  • Олександр Васильович Терновий Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2790-7262
  • Валерій Олександрович Крайнов Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7314-2056
  • Валентина Федорівна Могутова Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля , Україна https://orcid.org/0000-0001-5982-2875
  • Любов Петрівна Морозова Вінницький національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9284-7951
  • Роман Андрійович Чудак Вінницький національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-4318-6979
  • Роман Васильович Милостивий Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4450-8813

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.298432

Ключові слова:

ріпакова олія, вільнорадикальний процес окислення, період індукції, технологія окислювальної стабілізації

Анотація

Об’єктом дослідження є процес окислення ріпакової олії.

Ріпакова олія застосовується для технічних цілей, у хімічній, харчовій галузях промисловості, зокрема, у виробництві екологічного пального. Рослинні олії піддаються процесам окислювального псування, які інтенсифікуються за умов доступу кисню, підвищених температур тощо. Продукти окислення погіршують технологічні властивості та ускладнюють застосування олій у хімічних реакціях. Важливим завданням є удосконалення технології окислювальної стабілізації ріпакової олії, яка має велике промислове значення.

Досліджено процес окислення олії ріпакової рафінованої дезодорованої за ДСТУ 8175 (CAS Number 120962-03-0) за температури 110 °C методом диференційної скануючої калориметрії. Встановлено вплив різних співвідношень антиоксидантів (токоферол, бутилгідроксианізол та бутилгідрокситолуол) у суміші на період індукції олії. Сумарна концентрація суміші антиоксидантів у кожному досліді склала 0,02 %. Період індукції початкової олії становить 408,48 хв. Визначено раціональні співвідношення компонентів суміші антиоксидантів: токоферол: бутилгідроксианізол (75:25) %; токоферол: бутилгідроксианізол: бутилгідрокситолуол (66,67:16,67:16,67) %. Відповідні періоди індукції олії склали 579,75 хв. та 561,55 хв.

Визначено фізико-хімічні показники олії ріпакової після 12 місяців зберігання за температури (20±2) °C у початковому вигляді та з додаванням розроблених сумішей антиоксидантів. Пероксидне число олії склало 12,5; 4,59; 6,45 ½ О ммоль/кг відповідно.

Результати досліджень дозволяють удосконалити технологію окислювальної стабілізації олії ріпакової за підвищеної та стандартної температури. Це сприятиме подовженню терміну придатності олії, більш ефективному та раціональному використанню олії за різними напрямками

Біографії авторів

Наталія Сергіївна Старосельська, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України

Кандидат технічних наук

Відділ досліджень технології переробки олій та жирів

Микола Миколайович Корчак, Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра агроінженерії і системотехніки імені Михайла Самокиша

Тетяна Олександрівна Овсяннікова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра органічного синтезу та фармацевтичних технологій

Тетяна Василівна Фалалєєва, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра органічного синтезу та фармацевтичних технологій

Олександр Васильович Терновий, Національний університет оборони України

Науково-дослідна лабораторія управління інформаційної безпеки науково-дослідного відділу проблем впровадження та розвитку стратегічних комунікацій

Інститут стратегічних комунікацій

Валерій Олександрович Крайнов, Національний університет оборони України

Кандидат технічних, доцент

Центр імітаційного моделювання

Валентина Федорівна Могутова, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра тваринництва та харчових технологій

Любов Петрівна Морозова, Вінницький національний аграрний університет

Кандидат хімічних наук, старший викладач

Кафедра технології виробництва та переробки продукції тваринництва

Роман Андрійович Чудак, Вінницький національний аграрний університет

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра технології виробництва та переробки продукції тваринництва

Роман Васильович Милостивий, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра технології годівлі і розведення тварин

Посилання

  1. Gupta, R., McRoberts, R., Yu, Z., Smith, C., Sloan, W., You, S. (2022). Life cycle assessment of biodiesel production from rapeseed oil: Influence of process parameters and scale. Bioresource Technology, 360, 127532. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2022.127532
  2. Chew, S. C. (2020). Cold-pressed rapeseed (Brassica napus) oil: Chemistry and functionality. Food Research International, 131, 108997. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2020.108997
  3. Korchak, M., Bliznjuk, O., Nekrasov, S., Gavrish, T., Petrova, O., Shevchuk, N. et al. (2022). Development of rational technology for sodium glyceroxide obtaining. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (119)), 15–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265087
  4. Korchak, M., Bragin, O., Petrova, O., Shevchuk, N., Strikha, L., Stankevych, S. et al. (2022). Development of transesterification model for safe technology of chemical modification of oxidized fats. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (6 (120)), 14–19. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266931
  5. Gaide, I., Makareviciene, V., Sendzikiene, E., Gumbyte, M. (2022). Application of dolomite as solid base catalyst for transesterification of rapeseed oil with butanol. Sustainable Energy Technologies and Assessments, 52, 102278. https://doi.org/10.1016/j.seta.2022.102278
  6. Wang, M., Wang, M., Huyan, Z., Li, Q., Hu, K., Li, J., Yu, X. (2022). Investigation of the effects of lights, temperatures and packaging materials on the virgin rapeseed oil flavors during storage. LWT, 157, 113089. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2022.113089
  7. de Jesus, J. H. F., Ferreira, A. P. G., Szilágyi, I. M., Cavalheiro, E. T. G. (2020). Thermal behavior and polymorphism of the antioxidants: BHA, BHT and TBHQ. Fuel, 278, 118298. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2020.118298
  8. Wroniak, M., Rękas, A., Siger, A., Janowicz, M. (2016). Microwave pretreatment effects on the changes in seeds microstructure, chemical composition and oxidative stability of rapeseed oil. LWT - Food Science and Technology, 68, 634–641. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2016.01.013
  9. Bär, F., Hopf, H., Knorr, M., Krahl, J. (2018). Rancimat and PetroOxy oxidation stability measurements of rapeseed oil methyl ester stabilized with hydrazides and antioxidants. Fuel, 232, 108–113. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2018.05.095
  10. Yan, B., Meng, L., Huang, J., Liu, R., Zhang, N., Jiao, X. et al. (2023). Changes in oxidative stability of rapeseed oils under microwave irradiation: The crucial role of polar bioactive components. LWT, 185, 115100. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2023.115100
  11. Szydłowska-Czerniak, A., Rabiej, D., Kyselka, J., Dragoun, M., Filip, V. (2018). Antioxidative effect of phenolic acids octyl esters on rapeseed oil stability. LWT, 96, 193–198. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2018.05.033
  12. Mikołajczak, N., Tańska, M., Konopka, I. (2019). Impact of the addition of 4-vinyl-derivatives of ferulic and sinapic acids on retention of fatty acids and terpenoids in cold-pressed rapeseed and flaxseed oils during the induction period of oxidation. Food Chemistry, 278, 119–126. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2018.11.001
  13. Cisneros-Yupanqui, M., Chalova, V. I., Kalaydzhiev, H. R., Mihaylova, D., Krastanov, A. I., Lante, A. (2023). Ultrasound-assisted extraction of antioxidant bioactive compounds from wastes of rapeseed industry and their application in delaying rapeseed oil oxidation. Environmental Technology & Innovation, 30, 103081. https://doi.org/10.1016/j.eti.2023.103081
  14. Liu, Y.-Q., Song, Q.-W., Mo, C.-R., Yu, W.-W., Hu, C.-Y. (2023). Effect of neutralization treatment on properties of chitosan/bamboo leaf flavonoids/nano-metal oxide composite films and application of films in antioxidation of rapeseed oil. International Journal of Biological Macromolecules, 242, 124951. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2023.124951
  15. Jia, C., Li, J., Zhang, M., Ma, W., Zhao, S., Liu, R. et al. (2021). Antioxidant properties of the extracts of vine tea (Ampelopsis grossedentata) with the different color characteristics and inhibition of rapeseed and sunflower oil oxidation. LWT, 136, 110292. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.110292
  16. Aladedunye, F., Matthäus, B. (2014). Phenolic extracts from Sorbus aucuparia (L.) and Malus baccata (L.) berries: Antioxidant activity and performance in rapeseed oil during frying and storage. Food Chemistry, 159, 273–281. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.02.139
  17. Kowalski, R., Kowalska, G., Pankiewicz, U., Mazurek, A., Włodarczyk-Stasiak, M., Sujka, M., Wyrostek, J. (2019). The effect of an addition of marjoram oil on stabilization fatty acids profile of rapeseed oil. LWT, 109, 225–232. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2019.04.016
  18. Zhang, H., Gao, P., Fang, H., Zou, M., Yin, J., Zhong, W. et al. (2023). High-oleic rapeseed oil quality indicators and endogenous antioxidant substances under different processing methods. Food Chemistry: X, 19, 100804. https://doi.org/10.1016/j.fochx.2023.100804
  19. Rokosik, E., Siger, A., Rudzińska, M., Dwiecki, K. (2020). Antioxidant activity and synergism of canolol and α-tocopherol in rapeseed oil is affected by the presence of phospholipid association colloids. LWT, 133, 110095. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.110095
  20. Toorani, M. R., Golmakani, M.-T., Gahruie, H. H. (2020). Antioxidant activity and inhibitory mechanism of γ-oryzanol as influenced by the unsaturation degree of lipid systems. LWT, 133, 109930. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.109930
  21. Sytnik, N., Korchak, M., Nekrasov, S., Herasymenko, V., Mylostyvyi, R., Ovsiannikova, T. et al. (2023). Increasing the oxidative stability of linseed oil. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (6 (124)), 35–44. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.284314
Удосконалення технології окислювальної стабілізації ріпакової олії

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-28

Як цитувати

Старосельська, Н. С., Корчак, М. М., Овсяннікова, Т. О., Фалалєєва, Т. В., Терновий, О. В., Крайнов, В. . О., Могутова, В. Ф., Морозова, Л. П., Чудак, Р. А., & Милостивий, Р. В. (2024). Удосконалення технології окислювальної стабілізації ріпакової олії. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(6 (127), 6–12. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.298432

Номер

Том 1 № 6 (127) (2024): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Nataliia Staroselska, Mykola Korchak, Tetiana Ovsiannikova, Tetiana Falalieieva, Oleksandr Ternovyi, Valerii Krainov, Valentyna Mohutova, Liubov Morozova, Roman Chudak, Roman Mylostyvyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.