Визначення чинників деіонізації повітряного середовища

Автор(и)

  • Оксана Миколаївна Тихенко Національний авіаційний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6459-6497
  • Валентин Анатолійович Глива Національний авіаційний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-1257-3351
  • Лариса Олексіївна Левченко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-7227-9472
  • Наталія Борисівна Бурдейна Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-2812-1387
  • Яна Ігорівна Бірук Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-3669-9744
  • Сергій Васильович Зозуля Національний авіаційний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1192-8088
  • Григорій Юхимович Краснянський Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-2421-1270
  • Кирило Дмитрович Ніколаєв Міжрегіональна академія управління персоналом, Україна https://orcid.org/0000-0003-0404-6113
  • Ірина Олександрівна Азнаурян Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-7085-7291
  • Лариса Андріївна Зозуля Національний авіаційний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-8180-9204

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300909

Ключові слова:

концентрація аероіонів, аероіонний режим, деіонізація повітря, концентрації завислих частинок, примусова вентиляція

Анотація

Об’єкт дослідження ‒ динаміка концентрації аероіонів і завислих частинок у атмосферному повітрі та у системах припливно-витяжної вентиляції. Актуальною проблемою є визначення чинників і отримання кількісних даних щодо деіонізації атмосферного повітря, яке надходить у середовище перебування людей. Встановлені кількісні дані щодо змін концентрації аероіонів у залежності від часу доби, температури і відносної вологості повітря. Показано, що навіть за відсутності суттєвого техногенного впливу на концентрації завислих частинок цей показник складає не менше 7000 см-3. За наявності вітру цей показник досягає 30000 см-3 і вище. Вимірювання спектру завислих частинок за розмірами у межах 0,3–6,0 мкм показало, що переважною фракцією є частинки розмірами близько 3 мкм. Проведені дослідження зміни концентрацій аероіонів у системах припливно-витяжної вентиляції. Встановлено, що у повітропроводі довжиною 16 м, виготовленого з оцинкованого заліза, зниження концентрації негативних аероіонів складає 67 %, позитивних – 78 %. Проведено лабораторні дослідження деіонізації повітря у повітропроводах, виготовлених з різних матеріалів. У металевому та картонному повітропроводах спостерігається значна деіонізація повітря, а у дерев’яному вона відсутня. Це свідчить про електричну природу деіонізації. Запропоновано розрахунковий метод прогнозування аероіонного режиму приміщень з урахуванням чинників деіонізації повітря. Для приміщень з припливно-витяжною вентиляцією запропонований розрахунковий апарат з урахуванням кратності повітрообміну (кількість повних змін повітря за одиницю часу). Наведені результати дозволяють обрати потрібну продуктивність пристроїв штучної іонізації повітря для нормалізації  аероіонних режимів приміщень

Біографії авторів

Оксана Миколаївна Тихенко, Національний авіаційний університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екології

Валентин Анатолійович Глива, Національний авіаційний університет

Доктор технічних наук, професор

Науково-дослідна частина

Лариса Олексіївна Левченко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра цифрових технологій в енергетиці

Наталія Борисівна Бурдейна, Київський національний університет будівництва і архітектури

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра фізики

Яна Ігорівна Бірук, Київський національний університет будівництва і архітектури

Доктор філософії

Кафедра фізики

Сергій Васильович Зозуля, Національний авіаційний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра цивільної та промислової безпеки

Григорій Юхимович Краснянський, Київський національний університет будівництва і архітектури

Кандидат фізико-математичних наук, доцент

Кафедра фізики

Кирило Дмитрович Ніколаєв, Міжрегіональна академія управління персоналом

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра публічного адміністрування

Ірина Олександрівна Азнаурян, Київський національний університет будівництва і архітектури

Доцент

Кафедра фізики

Лариса Андріївна Зозуля, Національний авіаційний університет

Асистент

Кафедра цивільної та промислової безпеки

Посилання

  1. Wallner, P., Kundi, M., Panny, M., Tappler, P., Hutter, H.-P. (2015). Exposure to Air Ions in Indoor Environments: Experimental Study with Healthy Adults. International Journal of Environmental Research and Public Health, 12 (11), 14301–14311. https://doi.org/10.3390/ijerph121114301
  2. Standard of Building Biology Testing Methods. SBM-2015. Institut für Baubiologie + Nachhaltigkeit IBN. Available at: https://buildingbiology.com/building-biology-standard/
  3. Nepolian, J. V., Siingh, D., Singh, R. P., Gautam, A. S., Gautam, S. (2021). Analysis of Positive and Negative Atmospheric Air Ions During New Particle Formation (NPF) Events over Urban City of India. Aerosol Science and Engineering, 5 (4), 460–477. https://doi.org/10.1007/s41810-021-00115-4
  4. Sulo, J., Lampilahti, J., Chen, X., Kontkanen, J., Nieminen, T., Kerminen, V.-M. et al. (2022). Measurement report: Increasing trend of atmospheric ion concentrations in the boreal forest. Atmospheric Chemistry and Physics, 22 (23), 15223–15242. https://doi.org/10.5194/acp-22-15223-2022
  5. Sipilä, M., Sarnela, N., Jokinen, T., Henschel, H., Junninen, H., Kontkanen, J. et al. (2016). Molecular-scale evidence of aerosol particle formation via sequential addition of HIO3. Nature, 537 (7621), 532–534. https://doi.org/10.1038/nature19314
  6. Kirkby, J., Amorim, A., Baltensperger, U., Carslaw, K. S., Christoudias, T., Curtius, J. et al. (2023). Atmospheric new particle formation from the CERN CLOUD experiment. Nature Geoscience, 16 (11), 948–957. https://doi.org/10.1038/s41561-023-01305-0
  7. Biliaiev, M., Pshinko, O., Rusakova, T., Biliaieva, V., Sładkowski, A. (2022). Mathematical modeling of the aeroion mode in a car. Transport Problems, 17 (2), 19–32. https://doi.org/10.20858/tp.2022.17.2.02
  8. Panova, O. V., Levchenko, L. O., Teslytskyi, I. A. (2021). Doslidzhennia aeroionizatsiyi povitria u prymishchenniakh z ekspluatatsiyi kompiuternoi tekhniky. Komunalne hospodarstvo mist. Seriya: Tekhnichni nauky ta arkhitektura, 4 (164), 215‒219.
  9. Bolibrukh, B., Glyva, V., Kasatkina, N., Levchenko, L., Tykhenko, O., Panova, O. et al. (2022). Monitoring and management ion concentrations in the air of industrial and public premises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (115)), 24–30. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253110
  10. Glyva, V., Nazarenko, V., Burdeina, N., Leonov, Y., Kasatkina, N., Levchenko, L. et al. (2023). Determining the efficiency of using led sources of ultraviolet radiation for ionization and disinfection of room air. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (123)), 23–29. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.282784
  11. Levchenko, L., Burdeina, N., Glyva, V., Kasatkina, N., Biliaiev, M., Biliaieva, V. et al. (2023). Identifying regularities in the propagation of air ions in rooms with artificial air ionization. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (10 (124)), 6–14. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285967
  12. Sukach, S. V., Sydorov, O. V. (2016). Metodolohichni zasady pidvyshchennia yakosti kontroliu aeroionnoho skladu povitria vyrobnychoho seredovyshcha. Problemy okhorony pratsi v Ukraini, 32, 127–133. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2016_32_16
  13. Wu, C. C., Lee, G. W. M., Yang, S., Yu, K.-P., Lou, C. L. (2006). Influence of air humidity and the distance from the source on negative air ion concentration in indoor air. Science of The Total Environment, 370 (1), 245–253. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2006.07.020
  14. Levchenko, L., Biliaiev, M., Biliaieva, V., Ausheva, N., Tykhenko, O. (2023). Methodology for modeling the spread of radioactive substances in case of an emergency release at a nuclear power plant. Advanced Information Systems, 7 (3), 13–17. https://doi.org/10.20998/2522-9052.2023.3.02
Визначення чинників деіонізації повітряного середовища

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Тихенко, О. М., Глива, В. А., Левченко, Л. О., Бурдейна, Н. Б., Бірук, Я. І., Зозуля, С. В., Краснянський, Г. Ю., Ніколаєв, К. Д., Азнаурян, І. О., & Зозуля, Л. А. (2024). Визначення чинників деіонізації повітряного середовища. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (128), 26–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300909

Номер

Том 2 № 10 (128) (2024): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Oksana Tykhenko, Valentyn Glyva, Larysa Levchenko, Nataliia Burdeina, Yana Biruk, Sergey Zozulya, Grygorii Krasnianskyi, Kyrylo Nikolaiev, Iryna Aznaurian, Larysa Zozulia

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.