Розроблення загального алгоритму розв'язання задачі стійкості анізотропних пластин
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.302838Ключові слова:
стійкість конструкцій, стійкість пластин, міцність пластин, анізотропні пластини, ортотропні пластини, метод дискретизаціїАнотація
Цю статтю присвячено розробці розв'язання загального алгоритму задачі стійкості анізотропних пластин з використанням методу дискретизації додаткового навантаження. Дослідження проблеми стійкості актуальне для всіх типів конструктивних елементів і деталей машин, і її значення особливо зростає стосовно анізотропних тонких пластин. Це пов'язано з тим, що із застосуванням нових конструкцій і матеріалів знижується матеріаломісткість, збільшується сфера застосування тонкостінних систем з малою жорсткістю, для яких зростає небезпека пружної втрати стійкості, а, отже, зростає важливість і актуальність теорії та методів практичного розв'язання задач пружної стійкості таких конструкцій.
У багатьох роботах наводяться аналітичні вирази для визначення критичного навантаження. Наразі визначення критичних навантажень викликає великі труднощі саме під час їхнього чисельного визначення. Тому в статті представлено найефективніше чисельно-аналітичне розв'язання цієї задачі.
Зазвичай для розв'язання задач стійкості анізотропних пластин використовують різні подання функції прогину під час вигину в різних рядах. Але використання таких уявлень виправдане тільки за певних граничних умов і за умови рівномірно розподіленого навантаження. Дослідження, описане в цій статті, пропонує спосіб подолання цих труднощів, що дає змогу без особливих труднощів визначати чисельні значення критичних сил. Зі збільшенням щільності сітки точність одержуваного значення критичного навантаження швидко зростає, і за сітки 8×8 відхилення від точного рішення дорівнює 1 %.
З практичного погляду виявлений механізм чисельної реалізації цієї задачі дає змогу поліпшити інженерні проектувальні розрахунки стійкості анізотропних пластин з різними умовами на опорах і з різним навантаженням
Посилання
- Alfutov, N. A. (1991). Osnovy rascheta na ustoychivost’ uprugih sistem. Moscow: Mashinostroyeniye, 336.
- Vol’mir, A. S. (1967). Ustoychivost’ deformiruyemyh sistem. Moscow: Nauka, 984.
- Vinokurov, L. P., Guliyev, Sh. M. (1980). Diskretizatsiya zadachi ustoychivosti ravnovesiya krivyh sterzhney proizvol’nogo ochertaniya. Jurnal Izvestiya vuzov. Stroitel’stvo i arhitektura, 9, 76–79.
- Guliyev, Sh. M. (2021). Resheniye nekotoryh zadach ustoychivosti uprugih sistem po metodu diskretizatsii dobavochnoy nagruzki. Materialy mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii “Osnovniye problemy reytinga vuzov”. Chast’ 2. Gyandja, 12–13.
- Guliyev, Sh. M., Shukurov, R. E. (2023). Resheniye zadachi ustoychivosti sterzhney pri uchete kontakta s uprugim osnovaniyem. Materialy mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii “Chetvertaya promyshlennaya revolyutsiya i innovativnyye tehnologii”. Chast’ 2. Gyandja, 295–296.
- Oreshko, E. I., Erasov, V. S., Lutsenko, A. N. (2016). Calculation features of cores and plates stability. Aviation Materials and Technologies, 4, 74–79. https://doi.org/10.18577/2071-9140-2016-0-4-74-79
- Oreshko, E. I., Erasov, V. S., Podjivotov, N. Yu., Lutsenko, A. N. (2016). Raschet na prochnost’ gibridnoy paneli kryla na baze listov i profiley iz vysokoprochnogo alyuminiy-litiyevogo splava i sloistogo alyumostekloplastika. Aviatsionniye materialy i tehnologii, 1 (40), 53–61.
- Ahajanov, S. B., Myrzabek, D. V. (2020). Raschet na ustoychivost’ pryamougol’noy izotropnoy plastiny. Vestnik Kazahstansko-Britanskogo tehnicheskogo Universiteta, 17 (3), 113–118.
- Ivanov, S. P., Ivanov, O. G., Ivanova, A. S. (2017). The stability of plates under the action of shearing loads. Structural Mechanics of Engineering Constructions and Buildings, 6, 68–73. https://doi.org/10.22363/1815-5235-2017-6-68-73
- Kolpak, E. P., Mal’tseva, L. S. (2015). Ob ustoychivosti szhatyh plastin. Molodoy uchenyy, 14 (94), 1–8. Available at: https://moluch.ru/archive/94/21188
- Kolmogorov, G. A., Ziborova, E. O. (2015). Voprosy ustoychivocti anizotropnyh plastin. Stroitel’naya mehanika inzhenernyh konstruktsiy i sooruzheniy, 2, 63–68.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Shahin Guliyev, Rizvan Shukurov, Hajar Huseynzade, Aliyar Hasanov, Leila Huseynova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
