Модернізація державного управління: закономірності застосування нормативної концепції

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.304594

Ключові слова:

модернізація управління, нове державне керування, неовеберіанська держава, порівняльне державне управління

Анотація

Об'єктом дослідження є оцінка адміністративних реформ та змін з точки зору теоретичних адміністративних моделей ієрархічного (традиційного) управління, нового державного управління (NPM) та нового державного керування (NPG) у Латвії, Литві та Словаччині. Нормативні моделі представляють критичний аналіз застарілої адміністративної практики; їхнє масове впровадження рідко буває практичним або успішним. Реформи, або «модернізація», що проводилися в цих країнах протягом останніх трьох десятиліть загалом відповідали принципам NPM. Хоча в розглянутих випадках можна спостерігати політичні аргументи на користь впровадження елементів NPG, у роботі стверджується, що риторична привабливість NPG для усунення передбачуваних недоліків інших моделей не має конкретних механізмів реалізації, які були б життєздатні в існуючих інституційних рамках досліджуваних країн. Такі фактори, як відносно невеликий розмір Латвії, Литви та Словаччини, а також очевидні переваги інтеграції в ЄС, схоже, пом'якшили реформи настільки, що основні інституційні особливості стали стабільними, а також схожими в трьох країнах: домінування ієрархічної адміністративної моделі з жорстким розподілом повноважень та сильними судами, які можуть виносити адміністративні рішення, а також численні заходи щодо «модернізації», натхненні NPM, включаючи впровадження різноманітних інтерактивних державних послуг. Результати дослідження підтверджують думку про те, що Латвія, Литва та Словаччина є адміністративними системами зі стабільними ключовими інститутами управління, а національні державні адміністрації модернізують різні аспекти своєї діяльності, впроваджуючи елементи NPM та NPG у рамках виконавчої влади, але не переглядаючи базову структуру цих інститутів. З цієї точки зору, отримані результати узгоджуються з передумовами нормативної моделі неовеберіанської держави (NWS)

Біографії авторів

Arvydas Guogis, Mykolas Romeris University

Professor

Institute of Public Administration

Vainius Smalskys, Mykolas Romeris University

Professor

Institute of Public Administration

Iveta Reinholde, University of Latvia

Professor

Department of Political Science

Mantas Bileišis, General Jonas Zemaitis Military Academy of Lithuania

Vice-Rector for Studies and Research

Daniel Klimovsky, Comenius University

Associate Professor

Department of Political Science

Nataliia Gavkalova, Warsaw University of Technology

Professor

Institute of Organization of Production Systems

Посилання

  1. Pollitt, C., Bouckaert, G. (2017). Public management reform: A comparative analysis-into the age of austerity. Oxford University Press, 410. Available at: https://global.oup.com/academic/product/public-management-reform-9780198795186?cc=lt&lang=en&
  2. Sanders, A., von Danwitz, L. (2018). Selecting Judges in Poland and Germany: Challenges to the Rule of law in Europe and Propositions for a new Approach to Judicial Legitimacy. German Law Journal, 19 (4), 769–816. https://doi.org/10.1017/s2071832200022872
  3. Bogaards, M. (2018). De-democratization in Hungary: diffusely defective democracy. Democratization, 25 (8), 1481–1499. https://doi.org/10.1080/13510347.2018.1485015
  4. Hood, C. (1991). A public management for all seasons? Public Administration, 69 (1), 3–19. https://doi.org/10.1111/j.1467-9299.1991.tb00779.x
  5. Rhodes, R. A. W. (1994). The hollowing out of the state: the changing nature of the public service in Britain. The Political Quarterly, 65 (2), 138–151. https://doi.org/10.1111/j.1467-923x.1994.tb00441.x
  6. Pollitt, C., Bouckaert, G. (2011). Public Management Reform: A Comparative Analysis - New Public Management, Governance, and the Neo-Weberian State. Oxford: Oxford University Press, 367. Available at: https://books.google.lt/books/about/Public_Management_Reform.html?id=epPWAutxrFQC&redir_esc=y
  7. Jessop, B. (2011). Metagovernance. The SAGE Handbook of Governance, 106–123. https://doi.org/10.4135/9781446200964.n8
  8. Bouckaert, G. (2023). The neo-Weberian state: From ideal type model to reality? Max Weber Studies, 23 (1), 13–59. https://doi.org/10.1353/max.2023.0002
  9. Christensen, T., Lægreid, P. (2007). The Whole‐of‐Government Approach to Public Sector Reform. Public Administration Review, 67 (6), 1059–1066. https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2007.00797.x
  10. Floyd, K. H. (2021). Whole-of-Government Crisis Management: From Research to Practice. Oxford Research Encyclopedia of Politics. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.1966
  11. Førde, J. S. (2022). Performance Management of Coordinating Agencies: The Importance of Administrative Capacity in the Field of Societal Security. International Journal of Public Administration, 46 (14), 1006–1019. https://doi.org/10.1080/01900692.2022.2063332
  12. Drechsler, W., Kattel, R. (2008). Conclusion: Towards the Neo-Weberian State? Perhaps, but Certainly Adieu, NPM! The NISPAcee Journal of Public Administration and Policy, 1 (2), 95–99. Available at: https://www.nispa.org/files/publications/ebooks/nispacee-journal.1.2.pdf
  13. Drechsler, W. (2009). The rise and demise of the New Public Management: Lessons and opportunities for South East Europe. Central European Public Administration Review, 7 (3). https://doi.org/10.17573/cepar.v7i3.131
  14. Drechsler, W. et al. (Eds.) (2013). The Past, Present and the Future of Public Administration in Central and Eastern Europe. Bratislava: NISPAcee.
  15. Malíková, Ľ., Jacko, T., Bajusová, D., Staroňová, K., Staňová, Ľ., Mužik, R. et al. (Eds.) (2013). New Public Management a Slovensko: Podoby a aplikácia princípov. Bratislava: Univerzita Komenského. Available at: https://sekarl.euba.sk/arl-eu/sk/detail-eu_un_cat.1-0231078-New-public-management-a-Slovensko/
  16. Klimovský, D. (2009). Kameralizmus v perspektíve dnešného poznávania verejnej správy. Slovenská politologická revue, 9 (1), 76–88. Available at: https://sjps.fsvucm.sk/Articles/09_1_4.pdf
  17. Hausner, J. (2008). Zarządzanie publiczne. Warszawa: Wydawnictwo naukowe SCHOLAR. Available at: https://www.ibuk.pl/fiszka/26683/zarzadzanie-publiczne.html
  18. Goetz, K. H. (2001). Making sense of post-communist central administration: modernization, Europeanization or Latinization? Journal of European Public Policy, 8 (6), 1032–1051. https://doi.org/10.1080/13501760110098332
  19. Klimovský, D. (2008). Politics and its impact on the reform processes: The case of public administration reform in Slovakia (1989-2006). Space and Historical Time as Dimensions of Social Change. Praha: Charles University, 45–64. Available at: https://www.researchgate.net/publication/236681372_Politics_and_Its_Impact_on_the_Reform_Processes_The_Case_of_Public_Administration_Reform_in_Slovakia_1989-2006
  20. Koht, H., Reinholde, I. (2015). From Pre-Weber to Post-NPM: Challenges to Modernization of Public Administration in Latvia and Norway. Contemporary governance modes and practices in Central and Eastern Europe. Bratislava: NISPAcee Press, 75–95. Available at: https://oda.oslomet.no/oda-xmlui/handle/10642/2910
  21. Latvijā augstākais bezdarba līmenis ES. Ekonomika. Available at: https://www.ekonomika.lv/latvija-augstakais-bezdarba-limenis-es/
  22. Latvia 'to find more budget cuts' (2009). BBC. Available at: http://news.bbc.co.uk/2/hi/8298272.stm
  23. Informācija par NVO un Ministru kabineta sadarbibas memorandu. Available at: https://www.sam.gov.lv/lv/sadarbiba-ar-sabiedribas-parstavjiem?utm_source=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F
  24. Wallace, J., Mathias, M., Brotchie, B. (2013). Weathering the storm? A look at small countries’ public services in times of austerity. Carnegie UK Trust. http://dx.doi.org/10.13140/RG.2.1.1780.1442
  25. Smalskys, V., Bileišis, M., Domeikienė, J., Stasiukynas, A. (2017). Public Sector Reforms in Lithuania Since 1990. In Public Administration Reforms in Eastern European Union Member States. Post-Accession Convergence and Divergence. Vilnius. Available at: https://cris.mruni.eu/server/api/core/bitstreams/bd07a18e-d5b2-4d98-a5a4-77a859cd0076/content
  26. Public administration reforms in Eastern European Union Member States. Post-accession convergence and divergence (2017). Vilnius, 501. Available at: https://cris.mruni.eu/cris/entities/publication/63523459-6cbb-4183-9ceb-4ac0ddb95e12
  27. Nakrošis, V., Bankauskaitė-Grigaliūnienė, S. (2015). The impact of the eu on agencification and depoliticisation in Lithuania. Baltic Journal of Political Science, 3 (3), 7. https://doi.org/10.15388/bjps.2014.3.4873
  28. Gudžinskas, L. (2015). Europeanisation and the Welfare State in Lithuania: Institutional Intersections. Politologija, 76 (4), 124–155. https://doi.org/10.15388/Polit.2014.76.4878
  29. Drechsler, W., Randma-Liiv, T. (2014). The New Public Management Then and Now: Lessons from the Transition in Central and Eastern Europe. TUT Ragnar Nurkse School of Innovation and Governance, 57. Available at: https://www.academia.edu/7795236/The_New_Public_Management_Then_and_Now_Lessons_from_the_Transition_in_Central_and_Eastern_Europe
  30. Commission Staff Working Document. Country Report Lithuania 2017. Accompanying the document. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Central Bank and the Eurogroup. 2017 European Semester: Assessment of progress on structural reforms, prevention and correction of macroeconomic imbalances, and results of in-depth reviews under Regulation (EU) No 1176/2011 {COM(2017) 90 final} {SWD(2017) 67 final to SWD(2017) 93 final}. Available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52017SC0080
  31. Pollitt, C. (2013). 40 Years of public management reform in UK central government – promises, promises …. Policy & Politics, 41 (4), 465–480. https://doi.org/10.1332/030557312x655710
  32. Bileišis, M., Petukauskas, J. (2011). Subnacionalinio valdymo reformų prielaidos Lietuvoje politikos ir administravimo dichotomijos bei administracinių vertybių modelių požiūriu. Viešoji Politika ir Administravimas, 10 (4), 548–564. Available at: https://cris.mruni.eu/cris/entities/publication/c8c9ec86-6196-4036-85aa-4a5e205d1386
  33. Tumėnas, A. (2010). Valstybinių organizacijų pokyčių ir reformų teorinė analizė. Kaunas: Lithuanian Academic Libraries Network (LABT). Available at: https://cris.mruni.eu/cris/entities/etd/739fe814-db54-4406-85b1-5f984d1a3163
  34. Klimovský, D. (2008). Reform of the Public Administration System at the Local and Regional Levels in the Slovak Republic. University of Iceland: Centre for Small State Studies. Available at: https://www.researchgate.net/publication/228378449_Reform_of_the_Public_Administration_System_at_the_Local_and_Regional_Levels_in_the_Slovak_Republic
  35. Szomolányi, S. (2004). The Slovak Path to Democracy: From a Deviant Case to a Standard New Democracy. Slovakia: Ten Years of Independence and a Year of Reforms. Available at: https://www.ivo.sk/3188/en/books/slovakia-ten-years-of-independence-and-a-year-of-reforms
  36. Ágh, A. (1999). Early and Mature Consolidation in East Central Europe: The Case of Europeanization in Hungary. Success or Failure? Ten Years after. Praha. Available at: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/vifaost/a00-00393.pdf
  37. Klimovský, D. (2005). Úloha tretieho sektora v demokratickej konsolidácii Slovenska. Medzi občanom a štátom: kontexty slobody, demokracie a spravodlivosti. Košice: Univerzita P. J. Šafárika, 263–290. Available at: https://www.researchgate.net/publication/267927719_Uloha_tretieho_sektora_v_demokratickej_konsolidacii_Slovenska
  38. Novotný, L., Csachová, S., Kulla, M., Nestorová-Dická, J., Pregi, L. (2016). Development Trajectories of Small Towns in East Slovakia. European Countryside, 8 (4), 373–394. https://doi.org/10.1515/euco-2016-0026
  39. Čavojec, J., Sloboda, D. (2005). Fiškálna decentralizácia a obce. Konzervatívny inštitút M. R. Štefánika. Available at: https://konzervativizmus.sk/wp-content/upload/pdf/fisk_dec.pdf
  40. Kling, J., Nižňanský, V. (2003). Public Administration. Slovakia 2002: A Global Report on the State of Society. Bratislava: Inštitút pre verejné otázky, 183–200. Available at: https://www.researchgate.net/publication/269435627_PUBLIC_ADMINISTRATION_REFORM_IN_SLOVAKIA_AFTER_THE_PARLIAMENTARY_ELECTION_IN_1998
  41. Klimovský, D. (2016). Experience with Managerial and Political Reform Measures at the Local Level in Slovakia. Advances in Public Policy and Administration, 135–160. https://doi.org/10.4018/978-1-5225-0320-0.ch007
  42. Schick, A. (1998). Why Most Developing Countries Should Not Try New Zealand’s Reforms. The World Bank Research Observer, 13 (1), 123–131. https://doi.org/10.1093/wbro/13.1.123
  43. Osborne, S. P. (2006). The New Public Governance? Public Management Review, 8 (3), 377–387. https://doi.org/10.1080/14719030600853022
  44. Brandsen, T., Trommel, W., Verschuere, B. (2015). The state and the reconstruction of civil society. International Review of Administrative Sciences, 83 (4), 676–693. https://doi.org/10.1177/0020852315592467
Модернізація державного управління: закономірності застосування нормативної концепції

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-28

Як цитувати

Guogis, A., Smalskys, V., Reinholde, I., Bileišis, M., Klimovsky, D., & Gavkalova, N. (2024). Модернізація державного управління: закономірності застосування нормативної концепції. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (129), 70–78. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.304594

Номер

Том 3 № 13 (129) (2024): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Arvydas Guogis, Vainius Smalskys, Iveta Reinholde, Mantas Bileišis, Daniel Klimovsky, Nataliia Gavkalova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.