Розробка нечіткої моделі для визначення рівня соціального добробуту населення

Автор(и)

  • Маріанна Миколаївна Шаркаді Ужгородський національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1850-996X
  • Адам Федорович Доровці Ужгородський національний університет; Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4038-4945

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.310142

Ключові слова:

нечіткі множини, соціальний добробут, нечітке моделювання, FIS-дерево, система нечіткого виводу

Анотація

Досліджуються об’єкти, які впливають на соціальну безпеку країни. Складність таких об’єктів робить розробку комп’ютерних систем в соціологічних дослідженнях непростим алгоритмічним рішенням із-за невизначеності інформації. Людське мислення базується на неточних, наближених даних, аналіз яких дозволяє формувати чіткі рішення. На практиці, як правило, не існує точних математичних моделей, які описують соціальні об’єкти. В таких випадках доцільно використовувати апарат нечіткої математики, як інструмент вирішення даної проблеми. Основною перевагою даного підходу в порівняні з іншими методами  штучного інтелекту являється можливість інтерпретації отриманих результатів. Для оцінки рівня соціального добробуту населення використовувалося математичний апарат теорії нечітких множин та нечіткого логічного виводу. Дослідження базується на індексі кращого життя ОЕСР, який був розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для того, щоб допомогти країнам оцінювати та покращувати якість життя своїх громадян. В ході дослідження створено систему нечіткого логічного виводу для вимірювання соціального добробуту населення на основі показників індексу кращого життя ОЕСР. Оскільки визначення рівня соціального добробуту є комплексною задачею, для її спрощення було створено ієрархічну структуру з двома основними групами індикаторів соціального добробуту. Побудована система дає оцінку кожному з соціальних індикаторів, що входять до індексу кращого життя ОЕСР. За допомогою побудованої моделі нечіткого логічного виводу вдалося у простий та прозорий спосіб дати оцінку соціального добробуту населення країни в порівнянні з країнами-членами ОЕСР. Результати дослідження дають змогу зрозуміти, які індикатори соціального добробуту населення країни бажано або треба покращити в майбутньому

Біографії авторів

Маріанна Миколаївна Шаркаді, Ужгородський національний університет

Кандидат економічних наук

Кафедра кібернетики і прикладної математики

Адам Федорович Доровці, Ужгородський національний університет; Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

Кафедра кібернетики і прикладної математики

Посилання

  1. Gnatenko, I. A., Rubezhanska, V. O. (2016). Parameters and indicators of social safety of the population of Ukraine. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky, 1, 242–249. Available at: https://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/2315/Parametr.pdf?sequence=1&isAllowed=y
  2. Van Mil, A., Hopkins, H. (2015). Cross-cutting themes. A wellbeing public dialogue. Hopkins Van Mil: Creating connections Ltd. Available at: https://whatworkswellbeing.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/05/cross-cutting-public-dialogue-final.pdf
  3. Shanahan, D. F., Bush, R., Gaston, K. J., Lin, B. B., Dean, J., Barber, E., Fuller, R. A. (2016). Health Benefits from Nature Experiences Depend on Dose. Scientific Reports, 6 (1). https://doi.org/10.1038/srep28551
  4. Carrasco‐Campos, Á., Moreno, A., Martínez, L. (2017). Quality of Life, Well-Being and Social Policies in European Countries1. Quality of Life and Quality of Working Life. https://doi.org/10.5772/68003
  5. Facchinetti, S., Siletti, E. (2021). Well-being Indicators: a Review and Comparison in the Context of Italy. Social Indicators Research, 159 (2), 523–547. https://doi.org/10.1007/s11205-021-02761-0
  6. Murray, E. T., Shelton, N., Norman, P., Head, J. (2022). Measuring the health of people in places: A scoping review of OECD member countries. Health & Place, 73, 102731. https://doi.org/10.1016/j.healthplace.2021.102731
  7. Livingston, V., Jackson-Nevels, B., Reddy, V. V. (2022). Social, Cultural, and Economic Determinants of Well-Being. Encyclopedia, 2 (3), 1183–1199. https://doi.org/10.3390/encyclopedia2030079
  8. Das, K. V., Jones-Harrell, C., Fan, Y., Ramaswami, A., Orlove, B., Botchwey, N. (2020). Understanding subjective well-being: perspectives from psychology and public health. Public Health Reviews, 41 (1). https://doi.org/10.1186/s40985-020-00142-5
  9. Ruggeri, K., Garcia-Garzon, E., Maguire, Á., Matz, S., Huppert, F. A. (2020). Well-being is more than happiness and life satisfaction: a multidimensional analysis of 21 countries. Health and Quality of Life Outcomes, 18 (1). https://doi.org/10.1186/s12955-020-01423-y
  10. Kozlovskyi, S., Petrunenko, I., Baidala, V., Myronchuk, V., Kulinich, T. (2021). Assessment of public welfare in Ukraine in the context of the COVID-19 pandemic and economy digitalization. Problems and Perspectives in Management, 19 (1), 416–431. https://doi.org/10.21511/ppm.19(1).2021.35
  11. Pryimak, V., Holubnyk, O., Ucieklak-Jez, P., Kubicka, J., Urbanska, K., Babczuk, A. (2021). Fuzzy Technologies Modeling the Level of Welfare of the Population in the System of Effective Management. European Research Studies Journal, XXIV (3), 749–762. https://doi.org/10.35808/ersj/2382
  12. Saltkjel, T., Ingelsrud, M. H., Dahl, E., Halvorsen, K. (2017). A fuzzy set approach to economic crisis, austerity and public health. Part I. European countries’ conformity to ideal types during the economic downturn. Scandinavian Journal of Public Health, 45 (18_suppl), 41–47. https://doi.org/10.1177/1403494817706632
  13. Sharkadi, M. M., Dorovtsi, A. F. (2024). Fuzzy models’ use in sociological researches. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series of Mathematics and Informatics, 44 (1), 175–181. https://doi.org/10.24144/2616-7700.2024.44(1).175-181
  14. Zadeh, L. A. (1999). Fuzzy sets as a basis for a theory of possibility. Fuzzy Sets and Systems, 100, 9–34. https://doi.org/10.1016/s0165-0114(99)80004-9
  15. Sharkadi, M. M. (2022). Fuzzy Sets of the Second Kind. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series of Mathematics and Informatics, 41 (2), 163–170. https://doi.org/10.24144/2616-7700.2022.41(2).163-170
  16. Maliar, M. M., Polishchuk, V. V. (2018). Nechitki modeli i metody otsiniuvannia kredytospromozhnosti pidpryiemstv ta investytsiynykh proektiv. Uzhhorod: RA “AUTDOR-ShARK”, 174. Available at: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/57612
  17. Bahriy, V. (2012). Metodychni vkazivky do vykonannia praktychnykh robit z dystsypliny «Novi naukovo-tekhnichni napriamky elektronnykh system». Dniprodzerzhynsk. Available at: https://www.dstu.dp.ua/Portal/Data/3/22/3-22-mzp22.pdf
  18. Abramova, A. O. (2022). Development of a Fuzzy Matlab inference algorithm for decision-making under uncertainty conditions for designed objects. Proceedings of XVI International Conference Measurement and Control in Complex System (MCCS-2022). https://doi.org/10.31649/mccs2022.17
  19. Butko, T. V., Prokhorov, V. M., Prokhorchenko, H. O., Shumyk, D. V. (2022). Metodychni vkazivky do praktychnykh zaniat ta vykonannia indyvidualnykh zavdan z dystsypliny «Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi v upravlinni zaliznychnymy pidrozdilamy». Kharkiv: UkrDUZT.
Розробка нечіткої моделі для визначення рівня соціального добробуту населення

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-30

Як цитувати

Шаркаді, М. М., & Доровці, А. Ф. . (2024). Розробка нечіткої моделі для визначення рівня соціального добробуту населення. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(4 (130), 35–45. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.310142

Номер

Том 4 № 4 (130) (2024): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Marianna Sharkadi, Adam Dorovtsi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.