Розробка інтелектуального модельно-технологічного інструментарію для систем е-банкінгу на основі мікросервісів

Автор(и)

  • Тимур Імад Ахмад Даас Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-2796-8145
  • Микола Вячеславович Ткачук Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-0852-1081

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.351604

Ключові слова:

інтернет-банкінг, доменне моделювання, мікросервісна архітектура, програмне забезпечення, метрики, якість

Анотація

Об’єктом дослідження є процеси розробки та супроводу систем e-Banking, побудованих з використанням мікросервісної архітектури, з урахуванням необхідності забезпечення відповідного рівня показників якості програмного забезпечення. У роботі вирішувалась проблема інтеграції знання-орієнтованих моделей та інтелектуальних методів у модельно-технологічний інструментарій необхідний для побудови мікросервісної архітектури для систем цього класу. Було розглянуто основні підходи та принципи побудови мікросервісної архітектури і обмеження їх застосування у домені e-Banking. Розроблена пропонована архітектура та створений прототип фрагменту системи e-Banking за допомогою визначеного модельно-технологічного інструментарію, а також проведено експериментальні дослідження метрик якості його функціонування. В результаті було доведено, що поєднання мікросервісної архітектури, архітектурних патернів та інтелектуальних методів усуває недоліки систем e-Banking, які побудовані на основі монолітної архітектури, та забезпечує належні показники якості програмного забезпечення.

Ключовими особливостями запропонованого підходу є інтеграція в розроблену архітектуру знання-орієнтованих моделей та інтелектуальних підходів, а також адаптація патернів проєктування мікросервісної архітектури до вимог та особливостей функціонування систем e-Banking. Це дозволило підвищити показники продуктивності та надійності цих систем у порівнянні використанням монолітної архітектури, яка досі використовується для побудови цих систем. На практиці запропонована мікросервісна архітектура та досліджений інструментарій її імплементації можуть бути застосовані при розробці нових систем e-Banking чи оновленні архітектури вже існуючих

Біографії авторів

Тимур Імад Ахмад Даас, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Аспірант

Кафедра інтелектуальних програмних систем і технологій

Микола Вячеславович Ткачук, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор технічних наук

Кафедра інтелектуальних програмних систем і технологій

Посилання

  1. Deshpande, R. A. (2025). Application Of Spring Boot Microservice Architecture for Scaling Banking Applications. The American Journal of Engineering and Technology, 07 (09), 152–158. https://doi.org/10.37547/tajet/volume07issue09-09
  2. Daas, T. I. (2025). Design principles and tools to develop of microservice architecture for e-banking systems. Materialy ХVІ Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsiyi "Priorytetni shliakhy rozvytku nauky i osvity". Lviv, 51–55. Available at: http://www.lviv-forum.inf.ua/save/2025/29-30.09/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf
  3. Newman, S. (2021). Building Microservices. O`Reilly Media, 612. Available at: https://www.oreilly.com/library/view/building-microservices-2nd/9781492034018/
  4. Anh, V. N. H. (2024). An Architectural View Model for Designing and Implementing Microservices-based Systems: Use Case in FinTech. Procedia Computer Science, 237, 667–674. https://doi.org/10.1016/j.procs.2024.05.152
  5. Meiappane, A., Prasanna Venkatesan, V., Jegatheeswari, V., Kalpana, B., Sarumathy, U. (2013). Pattern Based Adaptive Architecture For Internet Banking. IJITE, 3 (1-2), 287–293. https://doi.org/10.48550/arXiv.1312.2325
  6. Elrashidy, M. R., Mansour, H. (2025). Microservices Architecture in Fintech: A Case Study on Scalable Loan Processing with Classical Design Patterns. 2025 Intelligent Methods, Systems, and Applications (IMSA), 382–387. https://doi.org/10.1109/imsa65733.2025.11167186
  7. Brosens, J., Kruger, R. M., Smuts, H. (2018). Guidelines for designing e-statements for e-banking. Proceedings of the Second African Conference for Human Computer Interaction: Thriving Communities, 1–6. https://doi.org/10.1145/3283458.3283461
  8. Pai, K., Srinivas, B. J. (2024). Enhanced Visibility for Real-time Monitoring and Alerting in Kubernetes by Integrating Prometheus,Prometheus, Grafana, Loki, and Alerta. Interantional journal of scientific research in engineering and management, 08 (06), 1–5. https://doi.org/10.55041/ijsrem35639
  9. Moreschini, S., Pour, S., Lanese, I., Balouek, D., Bogner, J., Li, X. et al. (2025). AI Techniques in the Microservices Life-Cycle: a Systematic Mapping Study. Computing, 107 (4). https://doi.org/10.1007/s00607-025-01432-z
  10. Daas, T. I., Tkachuk, M. V. (2025). Implementation of time series analysis methods and domain modeling in developing anintelligent forecasting module in the internet banking system. Information Processing Systems, 3 (182), 34–43. https://doi.org/10.30748/soi.2025.182.04
  11. Daas, T. I. (2023). Towards domain modeling approach to software development for bank information systems. Materialy ХХІІІ Vseukrainskoi naukovo-tekhnichnoi konferentsiyi molodykh vchenykh, aspirantiv ta studentiv «Stan, dosiahnennia ta perspektyvy informatsiynykh system i tekhnolohiy». Odesa, 183–185. Available at: https://card-file.ontu.edu.ua/items/93ca1c32-c54c-46d7-9c89-a16f1cd5aab9
  12. Tomic, M., Dimitrieski, V., Vjestica, M., Župunski, R., Jeremić, A., Kaufmann, H. (2022). Towards Applying API Gateway to Support Microservice Architectures for Embedded Systems. 12th International Conference on Information Society and Technology (ICIST 2022). Kopaonik, 86–91. Available at: https://www.researchgate.net/publication/361952256_Towards_Applying_API_Gateway_to_Support_Microservice_Architectures_for_Embedded_Systems
  13. Daraghmi, E., Zhang, C.-P., Yuan, S.-M. (2022). Enhancing Saga Pattern for Distributed Transactions within a Microservices Architecture. Applied Sciences, 12 (12), 6242. https://doi.org/10.3390/app12126242
  14. Daas, T. I., Tkachuk, M. V. (2025). Intelektualni pidkhody do rozrobky ta suprovodu mikroservisnykh arkhitektur: klasyfikatsiya, osnovni vyklyky ta dosvid zastosuvannia. Zbirnyk naukovykh prats mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsiyi «Intelektualni tekhnolohii u mizhdystsyplinarnykh doslidzhenniakh» (ITMD-2025). Kharkiv, 101–104.
  15. CS. Available at: https://csltd.com.ua/
  16. Ćatović, A., Buzađija, N., Lemes, S. (2022). Microservice development using RabbitMQ message broker. Science, Engineering and Technology, 2 (1), 30–37. https://doi.org/10.54327/set2022/v2.i1.19
  17. Yalla, P., Sharma, N. (2015). Integrating Natural Language Processing and Software Engineering. International Journal of Software Engineering and Its Applications, 9 (11), 127–136. https://doi.org/10.14257/ijseia.2015.9.11.12
  18. Abdelnabi, E. A., Maatuk, A. M., Abdelaziz, T. M., Elakeili, S. M. (2020). Generating UML Class Diagram using NLP Techniques and Heuristic Rules. 2020 20th International Conference on Sciences and Techniques of Automatic Control and Computer Engineering (STA), 277–282. https://doi.org/10.1109/sta50679.2020.9329301
  19. Tkachuk, M., Zinoviev, D. (2024). Development and investigation of an algorithmic model for adaptive management of software microservices configuration. Information Processing Systems, 2 (177), 107–111. https://doi.org/10.30748/soi.2024.177.12
  20. OMG Unified Modeling Language TM (OMG UML). Version 2.5 (2015). Available at: https://www.omg.org/spec/UML/2.5/PDF
  21. Statsmodels. Available at: https://www.statsmodels.org/stable/index.html
  22. Spring Framework. Available at: https://spring.io/projects/spring-framework
  23. Oracle Cloud Infrastructure Documentation. Monitoring. Available at: https://docs.oracle.com/en-us/iaas/Content/Monitoring/Concepts/alarmsbestpractices.htm
Розробка інтелектуального модельно-технологічного інструментарію для систем е-банкінгу на основі мікросервісів

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Як цитувати

Даас, Т. І. А., & Ткачук, М. В. (2026). Розробка інтелектуального модельно-технологічного інструментарію для систем е-банкінгу на основі мікросервісів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(2 (139), 48–57. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.351604

Номер

Том 1 № 2 (139) (2026): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Tymur Daas, Mykola Tkachuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.