Застосування інтервального методу для ідентифікації параметрів еквівалентного двигунового навантаження

Автор(и)

  • Микола Володимирович Костерєв Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-5601-2607
  • Володимир Валерійович Літвінов Запорізька державна інженерна академія пр. Леніна 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006, Україна https://orcid.org/0000-0003-1974-0976

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.36756

Ключові слова:

асинхронний двигун, заступна схема, вузол навантаження, інтервальна оцінка, генетичний алгоритм

Анотація

В статті розв’язано задачу ідентифікації параметрів заступної схеми еквівалентного асинхронного двигуна у вузлі енергосистеми за режимними параметрами вузла. Запропонований метод враховує змінювання у часі складу двигунового навантаження у вузлі енергосистеми шляхом визначення інтервалів зміни параметрів заступної схеми еквівалентного двигуна в залежності від складу навантаження. Для вирішення поставленої задачі застосовано генетичний алгоритм.

Біографії авторів

Микола Володимирович Костерєв, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор

Кафедра електричних станцій

Володимир Валерійович Літвінов, Запорізька державна інженерна академія пр. Леніна 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра гідроенергетики

Посилання

  1. Litvinov, V. V. (2012). Otsinka ryzyku porushennia stiikosti dvygunovogo navantazhennia pry vidmovah elektroobladnannia v pidsystemi EES. Avtoreferat disertatsii na zdobuttia naukovogo stupenia kandydata tehnichnyh nauk, Kyiv, 20.
  2. Ciapessoni, E., Cirio, D., Gagleoti, E. (2008). A probabilistic approach for operational risk assessment of power systems. CIGRE, С4–114.
  3. Balzer, G., Bakic, K., Haubrich, H.-J. (2006). Selection of an optimal maintenance and replacement strategy of HV equipment by a risk assessment process. CIGRE, B3–103.
  4. Handschin, E., Jurgens, I., Neumann, C. (2008). Long term optimization for risk-oriented asset management. 16th Power Systems Computation Conference, Glasgow.
  5. Koniuhova, E. A. (1998). Vybor moshchnosti batarei kondensatorov v tsehovyh setiah promyshlennyh predpriatii s uchetom rezhimov napriazhenia. Elektrichestvo, 1, 18–25.
  6. Gurevich, Y. E., Libova, L. E., Hachatrian, E. A. (1981). Ustoichivost nagruzki elektricheskih sistem. Moskow: Energoizdat, 209.
  7. Tuzhik, S. K. (1968). K ekvivalentirovaniu asinhronnoi nagruzki. Electromehanika, 10, 1105–1108.
  8. Abdel Hakim, M. M., Berg, G. J. (1976). Dynamic single-unit representation of induction motor groups. IEEE Trans. on Power Apparatus and Syst., 95 (1), 155–165. doi:10.1109/t-pas.1976.32088
  9. Kosterev, N. V., Denisiuk, P. L. (1977). Otsenivanie parametrov asinhronnoi mashiny. Modelirovanie i raschet na CVM rezhimov energeticheskih system, Kiev, Naukova dumka, 66–75.
  10. Sivokobylenko, V. F. Lebedev, V. K. (2002). Perehodnye processy v sistemah elektrosnabzhenia sobstvennyh nuzhd elektrostancii. Donetsk, DonNTU, 136.
  11. Moshchinskii, Y. A. Bespalov, V. Y., Kiriakin, A. A. (1998). Opredelenie parametrov shemy zameshchenia asinhronnoi mashiny po katalozhnym dannym. Elektrichestvo, 4, 38–42.
  12. Lehtla, T. (1996). Parameter identification of an induction motor using fuzzy logic controller. PEMC '96, Budapest, 3, 292–296.
  13. Bilski, P. (2012). Identification of induction machine parameters using support vector machines. XX IMEKO World Congress Metrology for Green Growth, Busan.
  14. Marku, M., Utu, I., Pana, L., Orban, M. (2004). Computer simulation of real time identification for induction motor drives. ICTAMI Proceedings of the International Conference on Theory and Applications of Mathematics and Informatics, Thessaloniki, 295–305.
  15. Gladkov, L. A., Kureichik, V. V., Kureichik, V. M. (2009). Bioinspirirovannye metody v optimizatsii. Moskva, Fizmatlit, 384.
  16. Balas, E., Niehaus, W. (1996). Finding large cliques in arbitrary graphs by bipartite matching. Cliques, coloring, and satisfiability. DIMACS Discrete Mathematical Theoretical Computer Science, 26, 29–49.
  17. Terano, T. (1993). Prikladnye nechetkie sistemy. Moskva, Mir, 368.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-02-27

Як цитувати

Костерєв, М. В., & Літвінов, В. В. (2015). Застосування інтервального методу для ідентифікації параметрів еквівалентного двигунового навантаження. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3(73), 15–20. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.36756

Номер

Том 1 № 3(73) (2015): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Микола Володимирович Костерєв, Володимир Валерійович Літвінов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.