Критерій адекватності як оцінка ефективності процесу побудови моделі

Автор(и)

  • Олександр Миколайович Трунов Чорноморский державний університет імені Петра Могили вул. 68 Десантників, 10, м Миколаїв, Україна, 54003, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.37204

Ключові слова:

оцінка ефективності, локальна міра, єдиний критерій адекватності

Анотація

Розглянуто процес побудови математичної моделі як технологічної операції, ефективність якої оцінена за уніфікованим методом. Подані вирази нижньої границі ефективності процесу формування математичної довільної моделі, які слугуватимуть мірою для порівняння їх адекватності. Проведено моделювання процесу побудови математичної моделі за методом найменших квадратів та із додатковими умовами.

Біографія автора

Олександр Миколайович Трунов, Чорноморский державний університет імені Петра Могили вул. 68 Десантників, 10, м Миколаїв, Україна, 54003

Кандидат технічних наук, доктор філософії, доцент, перший проректор

Посилання

  1. Kogan, B. Ja., Tetel'baum, I. M. (1978). Obshhie voprosy modelirovanija i modelirovanie s pomoshh'ju vychislitel'nyh mashin, Teorija i metody matematicheskogo modelirovanija, Izdatel'stvo “Nauka”, Moskow , 13.
  2. Klimov, U. N. (1978). Formirovanie matematicheskih modelej kak slozhnyj mnogo urovnevyj proces, Teorija i metody matematicheskogo modelirovanija, Izdatel'stvo “Nauka”, Moscow, 14–16.
  3. Kondratenko, Ju. P., Trunov, A. N. (1978). Primenenie metodov osrednjajushhih operatorov k issledovaniju nestacionarnyh ob’єktov Teorija i metody matematicheskogo modelirovanija, Izdatel'stvo “Nauka”, Moskow, 123–124.
  4. Trounov, A. N. (1990). Mathematical aspects of image recognition. Proc. Of International tecnology 90, Szezecin, Poland, 479–493.
  5. Popov, B. A., Tesler, G. S. (1980). Priblizhenie funkcij dlja tehnicheskih prilozhenij. Kiev: Nauk. dumka, 352.
  6. Popov, B. A., Malachivskij, P. S. (1984). Nailuchshie chebyshevskie priblizhenija summoj mnogochlena i nelinejnyh funkcij. Lvov, 70.
  7. Vorobel', R. A., Popov, B. A. (1981). Ravnomernoe priblizhenie jeksponencial'nymi i stepennymi vyrazhenijami s usloviem. Algoritmy i programmy dlja vychislenija funkcij na JeCVM, 5, part 1, 158–170.
  8. Popov, B. A. (1989). Ravnomernoe priblizhenie splajnami. Kiev: Nauk. dumka, 272.
  9. Bejker, Dzh., Grejvs-Morris, P. (1986). Approksimacii Pade. Moscow: Mir, 502.
  10. Trunov, O. M. (2013). Rozvitok metodіv ocіnki efektivnostі sistem upravlіnnja robotizovanimi kompleksami u glibokovodnih tehnologіjah. Vestnik HNTU, 1 (46), 328–337.
  11. Trunov A. N. (2012). Rekurentna aproksymacija u zadachah modeljuvannja ta proektuvannja. Mykolai'v, 270.
  12. Grop, D. (1979). Metody identifikacii sistem. Moscow: Mir, 302.
  13. Kozeev, A. A. (1979). Metody approksimacii vyhodnyh koordinat nelinejnyh sistem upravlenija. Izv. AN SSSR. Tehnicheskaja kibernetika, 3, 194–199.
  14. Batuner, L. M., Pozin, M. E. (1968). Matematicheskie metody v himicheskoj tehnike, Izd. Himija, Leningradskoe otdelenie, 823.
  15. Hemming, R. V. (1972). Chislenye metody, Izd. “Nauka” Moskow, 400.
  16. Kornejchuk, N. P., Ligun, A. A., Doronin, V. V. (1982). Approksimacija s ogranichenijami. Kiev: Naukova dumka, 252.
  17. Trunov, O. M. (2007). Adekvatnist' modeli jak zadacha bagatokryterial'noi' identyfikacii’. Avyacyonno-kosmycheskaja tehnyka y tehnologyja. Nauchno-tehnycheskyj zhurnal,7 (43), 178–182.
  18. Кobayashi, Y., Ohkita, M., Inoue, M. (1979). On the use exponential function in approximation of elliptic integrals. Mathematics and Computers in Simulation, 21 (2), 226–230. doi: 10.1016/0378-4754(79)90138-1
  19. Trunov, A. N. (2014). The formation of unified method of technological process effectiveness evolution. Problemy informacijnyh tehnologij, 1 (14), 104–108.
  20. Dzjadik, V. K. (1988). Approksimacionnye metody reshenija differencial'nyh i integral'nyh uravnenij. Kiev: Naukova dumka, 304.
  21. Lytvyn, O. M., Rvachov, V. L. (1973). Klasychna formula Tejlora, uzagal'nennja ta zastosuvannja. Kyiv: Nauk. dumka, 122.
  22. Traub, Dzh. (1985). Iteracionnye metody reshenija uravnenij. Moscow: Mir, 264.
  23. Tesler, G. S. (1986). Postroenie bazy znanij na osnove porozhdajushhih algoritmov. Razrabotka i vnedrenie cifrovyh vychislitel'nyh kompleksov i sistem raspredelennoj obrabotki dannyh. Sb. nauchn. trudov. Kiev: In-t kibernetiki AN USSR, 21–27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-02-27

Як цитувати

Трунов, О. М. (2015). Критерій адекватності як оцінка ефективності процесу побудови моделі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(4(73), 36–41. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.37204

Номер

Том 1 № 4(73) (2015): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Олександр Миколайович Трунов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.