Розробка моделі узагальненого процесу управління конфігурацією в управлінні складними проектами

Автор(и)

  • Сергей Иванович Рудницкий Університет економіки та права «КРОК» вул. Лагерна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.39788

Ключові слова:

конфігурація, управління конфігурацією, одиниця конфігурації, базова лінія, проект, процес, оптимізація.

Анотація

Проведено аналіз цілей, завдань, структури процесів управління конфігурацією продукту проекту і самого проекту, і шляхом узагальнення розроблений загальний процес управління конфігурацією безвідносно до об'єкта його застосування для сфери управління проектами. Були встановлені і описані предмет, мета, завдання, структура узагальненого процесу. Також була сформульована задача оптимізації цього процесу.

Біографія автора

Сергей Иванович Рудницкий, Університет економіки та права «КРОК» вул. Лагерна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113

Аспірант

Кафедра бізнес адміністрування та управління проектами,

Посилання

  1. Morozov, V. V., Rudnitskiy, S. I. (2014). Formalizatsiya protsessa identifikatsii konfiguratsii proekta. Visnik NTU "KhPI", 2, 58–70.
  2. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (pmbok Guide) (2004). Newtown Square, Pa: Project Management Institute.
  3. Practice Standard for Project Configuration Management (2007). Newtown Square, Pa: Project Management Institute.
  4. Morozov, V. V., Rudnitskiy, S. I. (2013). Conceptual model of the configuration management process in projects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 1/10(61), Part 3, 187–193. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/6766/6016
  5. MIL-HDBK-61. Military Handbook. Configuration Management Guidance (1997). USA. Department of Defense.
  6. ANSI/EIA 649-B. Configuration Management Standard (2011). TechAmerica.
  7. Iso 10007: 1995: Quality Management – Guidelines for Configuration Management (1995). Geneva, Switzerland: ISO.
  8. Ratushnij, R. T. (2005). Metodi ta modelі upravlіnnja konfіguracієju proektu vdoskonalennja sistemi pozhezhogasіnnja v sіl's'komu admіnіstrativnomu rajonі (na prikladі L'vіvs'koї oblastі). Upravlinnya proektami ta programami. Lviv, 19.
  9. Mihaljuk, M. A. (2008). Obgruntuvannja metodіv і modelej іdentifіkacії ta kontrolju konfіguracії proektіv sistem centralіzovanoї zagotіvlі moloka. Upravlinnya proektami ta programami. Lviv, 20.
  10. Sidorchuk, L. L. (2008). Identifikatsiya konfiguratsiyi parku kombayniv u proektah sistem tsentralizovanogo zbirannya rannih zernovih kultur. Upravlinnya proektami ta programami. Lviv, 18.
  11. Naljutin, N. U. (2008). Metody i programmnye sredstva upravlenija konfiguracijami proektov razrabotki vstroennyh sistem. Matematicheskoe i programmnoe obespechenie vychislitel'nyh mashin, kompleksov i komp'juternyh setej. Moscow, 226.
  12. Morozov, V. V., Cherednichenko, A. M., Shpilova, T. I. (2009). Formuvannya, upravlinnya ta rozvitok komandi proektu (povedinkovoyi kompetentsiyi). Univ. ekon. ta prava "KROK". Kiev: Takson, 312.
  13. Bushuev, S. D. (2010). Kreativnyie tehnologii upravleniya proektami i programmami. Kiev: Sammit-Kniga, 768.
  14. Morozov, V. V., Rudnitskiy, S. I. (2012). Vlijanie processov upravlenija konfiguraciej v proektah na strukturu ih terminologicheskoj sistemy. Upravlіnnja proektami ta rozvitok virobnictva, 3(43), 28–38.
  15. IEEE Std 828-1998: IEEE Standard for Software Configuration Management Plans (1998). IEEE.
  16. Lipaev, V. V. (2006). Soprovozhdenie i upravlenie konfiguraciej slozhnyh programmnyh sredstv. Moscow.: SINTEG, 372.
  17. Morozov, V. V., Rudnitskiy, S. I. (2012). Doslіdzhennja skladovih upravlіnnja konfіguracієju proektіv – kljuchovogo faktora uspіshnostі vikonannja proektіv. Rozdіl 3 u kolektivnіj monografії «Upravlіnnja proektami, programami to proektno-orіentovannim bіznesom» Kiev: Univ. ekon. ta prava "KROK", 36–58.
  18. Fowler, M. (1999). UML Distilled: A Brief Guide to the Standard Object Modeling Language. 3rd ed. Addison-Wesley.
  19. Whitman, L., Huff, В. et al. (1997). Structured Models and Dynamic Systems Analysis: The Integration of the IDEF0/IDEF3 Modeling Methods and Discrete Event Simulation. Proceedings of the 29th conference on Winter simulation – WSC '97, 518–524. doi: 10.1145/268437.268559
  20. Peregudov, F. I., Tarasenko, F. P. (1989). Vvedenie v sistemnyj analiz. Moscow: Vyssh. shkola, 367.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-04-20

Як цитувати

Рудницкий, С. И. (2015). Розробка моделі узагальненого процесу управління конфігурацією в управлінні складними проектами. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3(74), 15–25. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.39788

Номер

Том 2 № 3(74) (2015): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Сергей Иванович Рудницкий

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.