Формування смакових якостей плодів сливи під впливом абіотичних чинників

Автор(и)

  • Марина Єгорівна Сердюк Таврійський державний агротехнологічний університет пр. Б. Хмельницкого 18, м. Мелітополь, Запорізька обл.,Україна, 72312, Україна
  • Дмитро Сергійович Степаненко Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького вул. Леніна, 20, м. Мелітополь, Запорізька обл., Україна, 72313, Україна https://orcid.org/0000-0002-6757-9382

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.46579

Ключові слова:

погодні умови, цукри, органічні кислоти, плоди, слива, цукрово-кислотний індекс

Анотація

Встановлено, що основними абіотичними чинниками, які мають найбільш істотний вплив на смакові якості, є абсолютна максимальна температура та кількість опадів останнього місяця формування плодів сливи. У якості регресійної моделі для прогнозування смакових якостей слив від абіотичних чинників слід користуватися розробленою моделлю для прогнозування вмісту вільних кислот.

Біографії авторів

Марина Єгорівна Сердюк, Таврійський державний агротехнологічний університет пр. Б. Хмельницкого 18, м. Мелітополь, Запорізька обл.,Україна, 72312

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технології переробки і зберігання продукції сільського господарства

Дмитро Сергійович Степаненко, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького вул. Леніна, 20, м. Мелітополь, Запорізька обл., Україна, 72313

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра «Екологія та зоологія»

Посилання

  1. Zaremchuk, R. Sh., Bogatyreva, S. V., Smelik, T. L. (2014). Kachestvo plodov perspektivnyh sortov slivy domashnej dlja Krasnodarskogo kraja. Plodovodstvo i vinogradarstvo Juga Rossii, 28 (04), 9. Available at: http://www.journal.kubansad.ru/pdf/14/04/03.pdf
  2. Guerra, M. Casquero, P. A. (2008). Effect of harvest date on cold storage and postharvest quality of plum cv. Green Gage. Postharvest Biology and Technology, 47 (3), 325–332. doi: 10.1016/j.postharvbio.2007.07.009
  3. Vitkovskij, V. L. (2003). Plodovye rastenija mira. S.-Pb.: Lan', 592.
  4. Оric, W. R., Hancock, J. H. (2008). Plums. Temperate Fruit Crop Breeding, 337–358. doi: 10.1007/978-1-4020-6907-9_11
  5. Salo, I. A. (2012). Rinok kіstochkovih plodіv v Ukraїnі ta svіtі. Ekonomіchnij chasopis ХХІ, 11-12 (2), 24–27.
  6. Eremin, G. V., Zaremuk, R. Sh., Suprun, I. I. (2010). Uskorenie i povyshenie jeffektivnosti selekcii plodovyh kul'tur. Krasnodar: Prosveshhenie-Jug, 55.
  7. Zaremuk, R. Sh., Bogatyreva, S. V. (2013). Sorta slivy selekcii SKZNIISiV. Plodovodstvo i vinogradarstvo Juga Rossii, 21 (3), 46–53. Available at: http://www.journal.kubansad.ru/pdf/13/03/05.pdf
  8. Stacewicz-Sapuntzakisa, M., Bowenb, P. E., Hussaina, E. A., Damayanti-Woodb, B. I., Farnsworthb, N. R. (2001). Chemical Composition and Potential Health Effects of Prunes: A Functional Food?. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 41 (4), 251–286. doi: 10.1080/20014091091814
  9. Nergiz, C., Yıldız, H. (1997). Research on Chemical Composition of Some Varieties of European Plums (Prunus domestica) Adapted to the Aegean District of Turkey. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 45 (8), 2820–2823. doi: 10.1021/jf970032e
  10. Lombardi-Boccia, G., Lucarini, M., Lanzi, S., Aguzzi, A., Cappelloni, M. (2004). Nutrients and Antioxidant Molecules in Yellow Plums ( Prunus domestica L.) from Conventional and Organic Productions: A Comparative Study. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 52 (1), 90–94. doi: 10.1021/jf0344690
  11. Prichko, T. G. Chalaja, L. D., Machneva, I. A., Karpushina, M. V. (2006). Biohimicheskaja ocenka plodovo-jagodnogo syr'ja Kubani. Sadovodstvo i vinogradarstvo, 4, 15–17.
  12. Wills, R. B. H., Scriven, F. M., Greenfield, H. (1983). Nutrient composition of stone fruit (Prunus spp.) cultivars: Apricot, cherry, nectarine, peach and plum. Journal of the Science of Food and Agriculture, 34 (12), 1383–1389. doi: 10.1002/jsfa.2740341211
  13. Crisosto, C. H., Garner, D., Grisosto, G. M., Bowerrman, E. (2004). Increasing “Blackamber” plum (Prunus salisina Lindell) consumer acceptance. Postharvest Biology and Technology, 34 (3), 237–244. doi: 10.1016/j.postharvbio.2004.06.003
  14. Usenika, V., Kastelecb, D., Veberiča, R., Štampara, F. (2008). Quality changes during ripening of plums (Prunus domestica L.). Food Chemistry, 111 (4), 830–836. doi: 10.1016/j.foodchem.2008.04.057
  15. García-Mariño, N. F., de la Torre, Matilla, A. J. (2008). Organic Acids and Soluble Sugars in Edible and Nonedible Parts of Damson Plum (Prunus domestica L. subsp. insititia cv. Syriaca) Fruits During Development and Ripening. Food Science and Technology International, 14 (2), 187–193. doi: 10.1177/1082013208092150
  16. Crisostoa, C. H., Crisostoa, G. M., Echeverriab, G., Puy, J. (2007). Segregation of plum and pluot cultivars according to their organoleptic characteristics. Postharvest Biology and Technology, 44 (3), 271–276. doi: 10.1016/j.postharvbio.2006.12.005
  17. Bublik, M. O. (2005). Metodologіchnі ta tehnologіchnі osnovi pіdvishhennja produktivnostі suchasnogo sadіvnictva. Kiev: Nora-prіnt, 286.
  18. Najchenko, V. M., Zamors'ka, І. L. (2010). Tehnologіja zberіgannja і pererobki plodіv ta ovochіv. Uman'.: vidavec' «Sochіns'kij», 328.
  19. Dospehov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoj obrabotki rezul'tatov issledovanij). Moscow: Agropromizdat, 351.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-08-19

Як цитувати

Сердюк, М. Є., & Степаненко, Д. С. (2015). Формування смакових якостей плодів сливи під впливом абіотичних чинників. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10(76), 55–60. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.46579

Номер

Том 4 № 10(76) (2015): Екологія. Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Марина Єгорівна Сердюк, Дмитро Сергійович Степаненко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.