Дослідження тріщиностійкості важких бетонів та пінобетонів, армованих поліпропіленовою фіброю для дорожнього будівництва

Автор(и)

  • Сергій Йосипович Солодкий Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0001-9829-5123
  • Вадим Оскарович Каганов Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0002-9607-2951
  • Ірина Богданівна Горніковська Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0002-0158-4234
  • Юрій Васильович Турба Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0003-3692-8890

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.47421

Ключові слова:

фібробетон, тріщиностійкість, механіка руйнувань, питомі енерговитрати, в’язкість руйнування

Анотація

Проведено дослідження тріщиностійкості важкого бетону та пінобетону безавтоклавного тверднення, армованих та не армованих волокнами поліпропіленової фібри. Дослідження проводили за критеріями механіки руйнування з метою встановлення характеристик міцності і деформативності, а також силових і енергетичних показників тріщиностійкості досліджуваних бетонів. Встановлено, що армування важкого бетону та пінобетону безавтоклавного тверднення поліпропіленовою фіброю покращує (збільшує) міцнісні показники, силові та енергетичні характеристики тріщиностійкості бетонів, а особливо пінобетонів.

Біографії авторів

Сергій Йосипович Солодкий, Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра автомобільних шляхів

Вадим Оскарович Каганов, Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра будівельного виробництва

Ірина Богданівна Горніковська, Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Асистент

Кафедра будівельного виробництва

Юрій Васильович Турба, Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Асистент

Кафедра автомобільних шляхів

Посилання

  1. Doroshenko, O. Yu., Doroshenko, Yu. M., Chizhenko, N. P. (2006). FIbrobeton – efektivniy materIal dlya transportnogo budIvnitstva. Avtoshlyahovik UkraYini, № 6, 29–32.
  2. Kaganov, V. O., Gornikovska, I. B. (2013). Trischinostiykist pinobetoniv bezavtoklavnogo virobnitstva. Zbirnik materialiv VIII naukovo-praktichnogo seminaru "Struktura, vlastivosti ta sklad betonu". Rivne: NUVGP, 179–185.
  3. Posternak, I. M., Kostyuk, A. I., Posternak, S. A., Posternak, A. A. (2004). Konstruktsionno-teploizolyatsionnyiy neavtoklavnyiy penobeton v konstruktsiyah i izdeliyah. Visnik DonDABA, Vol. 3 (45), 89–92.
  4. Morgun, L. V. (2002). Effektivnost primeneniya fibropenobetona v sovremennom stroitelstve. Stroitelpyie materialyi, № 3, 16–17.
  5. Svinarev, A. B., Tyisyachuk, V. V. (2003). Opyit primeneniya monolitnogo penobetona pri stroitelstve i rekonstruktsii zdaniy i sooruzheniy. Vestnik BGTU im. V. G. Shuhova, № 4, 62–66.
  6. Bogatina, A. Yu., Morgun, L. V. (2005). Fibropenobeton dlya perekryitiy karkasnyih zdaniy. Promyishlennoe i grazhdanskoe stroitelstvo, № 2, 34–35.
  7. Lundyishev, I. A. (2009). Kompleksnoe primenenie monolitnogo penobetona pri stroitelstve v trudnodostupnyih rayonah dobyichi energoresursov. Inzhenerno-stroitelnyiy zhurnal, № 4, 16–20.
  8. Kobidze, T. E., Korovyakov, V. F., Listov, S. V., Sambrovskiy, S. A. (2005). Tehnologiya ustroystva teploizolyatsionnogo osnovaniya iz legkogo penobetona monolitnoy ukladki. Stroitelnyie materialyi, № 3, 60–62.
  9. Puharenko, Yu. V. (2006). Svoystva i perspektivyi primeneniya yacheistogo fibrobetona. Populyarnoe betonovedenie, № 4, 50–53
  10. Martyinov, V. I., Orlov, D. A., Martyinov, E. V. (2006). Issledovanie strukturyi i svoystv penobetona. Visnik Odeskoyi derzhavnoyi akademiyi budivnitstva ta arhitekturi, № 23, 195–202.
  11. Talantova, K. V., Miheev, N. M., Tolstenev, S. V., Hvoinskiy, L. A. (2002). Ekspluatatsionnyie harakteristiki stalefibrobetonnyih konstruktsiy dlya dorozhnogo stroitelstva. Beton i zhelezobeton v Ukraine, № 3, 6–8.
  12. Solodky, S. Y., Turba, Y. V. (2012). Crack resistance of concrete, reinforced with fiber of different types. Weimar: Ibausil, 2-0561–2-0567.
  13. Solodkiy, S. Y. (2008). Trischinostiykist betoniv na modifikovanih tsementah. L.: NU “LP”, 144.
  14. Mydin, M. A. O., Wang, Y. C. (2012, January). Mechanical properties of foamed concrete exposed to high temperatures. Construction and Building Materials, Vol. 26, № 1, 638–654. doi:10.1016/j.conbuildmat.2011.06.067
  15. Fukang, D. (2013). Mechanical properties and energy-saving effect of polypropylene fiber foam concrete. Research Journal of Applied Sciences, Engineering and Technology, Vol. 6, № 11, 2012–2018.
  16. Richard, A. O., Ramli, M. B. (2011, September 29). A Qualitative Study of Green Building Indexes Rating of Lightweight Foam Concrete. Journal of Sustainable Development, Vol. 4, № 5, 188–195. doi:10.5539/jsd.v4n5p188
  17. Zhukov, A. D., Rudnitskaya, V. A. (2012). Foam concrete reinforcement by basalt fibres. Vestnik MGSU, № 6, 83–87.
  18. Roads and car parks on foam concrete. (2003). CROW, 80.
  19. Dhir, R. K., Newlands, M. D., McCarthy, A. (2005). Use of foamed concrete in construction. Proceedings of the International conference held at the University of Dundee, Scotland, UK on 5 July 2005. London: Thomas Telford, 174. doi:10.1680/uofcic.34068
  20. Dolton, B., Hannah, C. (2006). Cellular Concrete: Engineering and Technological Advancement for Construction in Cold Climates. The 2006 Annual General Conference of the Canadian Society for Civil Engineering, Calgary, Alberta, Canada, May 23-26, 2006, GC-125-1–GC-125-11.
  21. Lytvynyak, O., Demchyna, B., Ordon-Beska, B. (2013). Kombinacje połączenia tradycyjnych i energooszczędnych materiałów w konstrukcjach nowoczesnych budynków. Budownictwo o zoptymalizowanym potencjale energetycznym, № 1 (11), 82–89.
  22. Fedorowicz, L., Kadela, M., Bednarski, Ł. (2014). Modelowanie zachowania pianobetonu w konstrukcjach warstwowych współpracujących z podłożem gruntowym. Zeszyty naukowe wyższej szkoły technicznej w Katowicach, № 6, 73–81.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-08-22

Як цитувати

Солодкий, С. Й., Каганов, В. О., Горніковська, І. Б., & Турба, Ю. В. (2015). Дослідження тріщиностійкості важких бетонів та пінобетонів, армованих поліпропіленовою фіброю для дорожнього будівництва. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(5(76), 40–46. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.47421

Номер

Том 4 № 5(76) (2015): Прикладна фізика. Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Ірина Богданівна Горніковська, Сергій Йосипович Солодкий, Вадим Оскарович Каганов, Юрій Васильович Турба

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.