Розробка геостатистичних моделей інтелектуального аналізу забруднення повітря

Автор(и)

  • Віктор Валентинович Путренко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-0239-9241
  • Володимир Олександрович Тихоход Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-1525-4770

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.47889

Ключові слова:

інтелектуальний аналіз, геостатистика, гравітаційна модель, атмосферне забруднення, географічні інформаційні системи

Анотація

Досліджено геостатистичні моделі моніторингу забруднення повітря на основі статистичних даних про викиди у повітря та здійснено інтелектуальний аналіз геостатистичних даних. Запропоновано застосування гравітаційних моделей взаємодії між джерелами забруднення разом з вітровим переносом для отримання більш об’єктивного розподілу забруднення. Здійснено геостатистичне моделювання полів розподілу забруднення для території Донецької області (Україна).

Біографії авторів

Віктор Валентинович Путренко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат географічних наук, старший науковий співробітник

докторант

Навчально-наукового комплекс «Інститут прикладного системного аналізу»

Володимир Олександрович Тихоход, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автоматизації проектування енергетичних процесів і систем теплоенергетичного факультету

Посилання

  1. Zgurovs'kij, M. Z., Boldak A. O., Efremov, K. V. (2013). Intellektual'nyj analiz i sistemnoe soglasovanie nauchnyh dannyh v mezhdisciplinarnyh issledovanijah Kibernetika i sistemnyj analiz, 4, 62–75.
  2. Zgurovskij, M. Z., Pankratova, N. D. (2005). Sistemnyj analiz: Problemy, metodologija, prilozhenija Naukova dumka, 743.
  3. Isaaks, E. H., Srivastava, R. M. (1989). An Introduction to Applied Geostatistics Oxford: Oxford Univ. Press, 592.
  4. Clark, H. W. (2004). A Practical Geostatistics 2000. Publ. by Geostokos Ecosse, 440.
  5. Wackernagel, H. (2003). Multivariate Geostatistics. Springer, 403.
  6. Webster, R., Oliver, M. O. (2000). Geostatistics for Environmental Scientists. John Wiley & Sons, 286.
  7. Jacishin, A. V. (2012). Modeljuvannja jakostі atmosfernogo povіtrja ta vіdpovіdnі modeljujuchі sistemi Modeljuvannja ta іnformacіjnі tehnologіi, 63, 10–18.
  8. Gushhuk, І. V., Klimenko, M. O., Dolzhenchuk, V. І. (2010). Ekologo-gіgіenіchna harakteristika ta prognoz zabrudnennja atmosfernogo povіtrja Rіvnens'koi oblastі Vіsnik NUVGP, 1, 1–17.
  9. Bojko, V. V., Pljacuk, L. D. (2010). Analіz metodіv matematichnogo modeljuvannja rozpovsjudzhennja zabrudnjujuchih rechovin v atmosferі Vіsnik KDPU іm. M. Ostrograds'kogo, 6, 148–151.
  10. Zacerkovnij, V., Krivoberec', S., Sіmakіn, Ju. (2011). Koncepcіja zastosuvannja geoіnformacіjnih tehnologіj u monіtoringu povіtrja Chernіgіvs'koi oblastі Suchas. dosjagnennja geodez. nauki ta vir-va, 1, 173–177.
  11. Kameneva, I. P., Jacishin, A. V., Polishko, D. A., Popov, A. A., Bahurec', T. V. (2008). GIS-tehnologii postroenija jekologicheskih kart statisticheskih poverhnostej Zbіrnik naukovih prac' Іnstitutu problem modeljuvannja v energeticі іm. G. E. Puhova, 49, 81–88.
  12. Velichko, O. M. (2001). Ekologіchnij monіtoring. Navchal'nij posіbnik Naukovij svіt, 205.
  13. Prirodoohoronnі tehnologіi. Part 1. Zahist atmosferi (2012). Vіnnicja: VNTU, 373.
  14. Pro ohoronu atmosfernogo povіtrja (1992). Zakon vіd 16.10.1992. № 2707-XII, 17.
  15. Sen, A., Smith, T. (2012). Gravity Models of Spatial Interaction Behavior. Springer Science & Business Media, 572.
  16. ArcGIS Geostatistical Analyst: rukovodstvo pol'zovatelja (2001). Moskow, 219.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-08-19

Як цитувати

Путренко, В. В., & Тихоход, В. О. (2015). Розробка геостатистичних моделей інтелектуального аналізу забруднення повітря. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10(76), 21–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.47889

Номер

Том 4 № 10(76) (2015): Екологія. Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Віктор Валентинович Путренко, Володимир Олександрович Тихоход

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.