Ідентифікація системи медико-біологічних параметрів клінічного моніторингу для сімейної медицини

Автор(и)

  • Оксана Олександрівна Сітнікова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-2417-8220
  • Максим Валентинович Почебут Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Леніна 14, м. Харків, Україна, 61000, Україна https://orcid.org/0000-0002-4412-2478

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.51401

Ключові слова:

клінічний моніторинг, діагностичний прилад, HealthGrid, архітектура e-Health, ідентифікація, медико-біологічні параметри

Анотація

Розглянуто проблеми, пов’язані зі збором та обробкою медико-біологічних параметрів пацієнтів, з точки зору вирішення задачі клінічного моніторингу. Застосовано технології HealthGrid інфраструктури, що дозволяє розподілено обробляти дані пацієнтів різних лікарів із різних медичних закладів. Запропоновано поєднати можливості сучасних портативних та вбудованих медичних приладів, математичного забезпечення систем медичного діагностування та переваги колаборативних рекомендаційних систем у межах HealthGrid архітектури.

Біографії авторів

Оксана Олександрівна Сітнікова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

Старший викладач

Кафедра «Обчислювальної техніки та програмування»

Максим Валентинович Почебут, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Леніна 14, м. Харків, Україна, 61000

доцент, кандидат технічних наук

Кафедра програмної інженерії

Посилання

  1. Melnik, K. V., Ershova, S. I. (2011). Problemyi i osnovnyie podhodyi k resheniyu zadachi meditsinskoy diagnostiki. Sistemi obrobki Informatsiyi, 2, 244–248.
  2. Kaniovskyi, Y., Benkner, S., Borckholder, C., Wood, S., Nowakowski, P., Saglimbeni, A., Lobo, T. P. (2015). A semantic cloud infrastructure for data-intensive medical research. IJBDI, 2 (2), 91. doi: 10.1504/ijbdi.2015.069091
  3. Latishev, E. E. (2005). Formuvannya sistemi sіmeynoyi meditsini v Ukrainі. Kyiv, 176.
  4. Mintser, O. P. (Ed.) (2003). Informatsіynі tehnologiyi v ohorons zdorov’ya s praktichnsy meditsins. Kyiv: Vischa shkola, 350.
  5. Kačmar, V. O. (2010) Medyčni informacijni systemy – stan rozvytku v Ukraïni. Ukraïnskyj žurnal telemedycyny ta medyčnoï telematyky, 8 (1), 12–17.
  6. Mincer, O. P. (2015). Konceptualʹno-technolohični pidchody v stvorenni jedynoho medyčnoho osvitnʹoho prostoru. Medyčna informatyka ta inženerija, 1, 5–8.
  7. Znamenska, M. A. (2015). Informatyzacija zakladiv ochorony zdorov″ja jak osnova efektyvnych komunikacij v systemi ochorony zdorov″ja. Medyčna informatyka ta inženerija, 2, 85–88.
  8. Prokopčuk, Ju. A. (2007). Yntellektualnye medycynskye systemy: formalno-lohyčeskyj uroven. Dnepropetrovsk: YTM NANU y NKAU, 259.
  9. Orlov, A. I. (2014). Matematicheskie metodyi teorii klassifikatsii. Nauchnyiy zhurnal KubGAU, 95, 23–45.
  10. Cherezov, D. S., Tyukachev, N. A. (2009). Obzor osnovnyih metodov klassifikatsii i klasterizatsii dannyah. Vestnik VGU. Seriya: sistemnyiy analiz i informatsionnyie tehnologii, 2, 25–29.
  11. Stenlecz`, J. I. (2013). Fizy`chne ta matematy`chne modelyuvannya termody`namichny`x metodiv diagnosty`ky` stanu zdorov″ya lyudy`ny` Opty`ko-elektronni informacijno-energety`chni texnologiyi, 1, 66–72.
  12. Webster, J., Clark, J. (2004). Meditsinskie priboryi. Razrabotka i primenenie. Moscow: Meditsinskaya kniga, 652.
  13. Kramme, R., Hoffmann, K.-P., Pozos, R. S. (Eds.) (2011). Springer Handbook of Medical Technology. Springer-Verlag Berlin Heidelberg. doi: 10.1007/978-3-540-74658-4
  14. Bronzino, J. D., Peterson, D. R. (2014). Medical Devices and Human Engineering Four Volume Set. CRC Press.
  15. Becchetti, C., Neri, A. (2013). Medical instrument design and development: from requirements to market placements. JohnWiley & Sons Ltd, 891.
  16. Rykov, S. A., Orlova, N. M., Kosteczkaya, A. A. (2013). Medyko-socyalnij monytoryng v systeme oxrani zrenya shkolnykov. Oftalmologiya. Vostochnaya Evropa, 2, 105–111.
  17. Lytvynenko, M. V. (2015). Pryncypy nacionalnoji systemy oxorony zdorovja v Ukrajini. Teorija ta praktyka dergavnoho upravlinnja, 2 (49), 198–205.
  18. Firsova, O. (2011). Systema oxorony zdorovja Norvehiji, osoblyvosti jiji orhanizaciji na municypalnomu rivni: dosvid dlja Ukrajiny. Ekonomika ta derzava, 1, 100–104.
  19. Vysockaja, E. V., Strashnenko, A. N., Synenko, S. A., Demin, Ju. A. (2012). Informacyonnaja systema rannej dyahnostyky pervychnoj otkritouholnoj hlaukomy. Radioelektronni i kompjuterni systemy, 1 (53), 105–109.
  20. Kusek, J. Z., Rist, R. C. (2004) Ten steps to a results-based monitoring and evaluation system: a handbook for development practitioners. Washington, DC: The World Bank, 248.
  21. Cherednichenko, O., Yanholenko, O., Iakovleva, O., Kustov, O. (2014). Models of Research Activity Measurement: Web-Based Monitoring Implementation. Lecture Notes in Business Information Processing, 193, 75–87. doi: 10.1007/978-3-319-11373-9_7
  22. Liu, B. (2011) Web Data Mining: Exploring Hyperlinks, Contents, and Usage Data, 2nd Edition. Springer, 622. doi: 10.1007/978-3-642-19460-3
  23. e-Health Sensor Platform V2.0 for Arduino and Raspberry Pi. Biometric/Medical Applications. Available at: https://www.cooking-hacks.com/documentation/tutorials/ehealth-biometric-sensor-platform-arduino-raspberry-pi-medical
  24. Agahanyan, T. M. (2010). Elektronnyie ustroystva v meditsinskih priborah. Moscow: NIYaU MIFI, 480.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-20

Як цитувати

Сітнікова, О. О., & Почебут, М. В. (2015). Ідентифікація системи медико-біологічних параметрів клінічного моніторингу для сімейної медицини. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(9(77), 31–36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.51401

Номер

Том 5 № 9(77) (2015): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Інформаційно-керуючі системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Максим Валентинович Почебут, Оксана Олександрівна Сітнікова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.