Підвищення реакційної здатності малоактивної частки вапняної суспензії у содовому виробництві

Автор(и)

  • Мусій Абрамович Цейтлін Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-2452-7814
  • Олексій Валерійович Шестопалов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-6268-8638
  • Валентина Федорівна Райко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-5527-1874

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55921

Ключові слова:

виробництво соди, регенерація аміаку, малоактивне вапно, парорідинний інжектор, реактор-змішувач, рецикл

Анотація

Досліджено реакційну здатність малоактивних складових, що містяться у твердій фазі вапняної суспензії содового виробництва. Визначено, що реакційна здатність малоактивних компонентів вапняного молока залежить від розміру часток твердої фази, та підвищується після диспергування у парорідинному інжекторі. Встановлено, що для ефективного використання малоактивного вапна в реакторі-змішувачі відділення дистиляції можливо створити умови, які сприятимуть розчиненню твердих часток шляхом повернення непрореагованого вапна у реактор через інжектор, що також сприятиме зняттю пересичення за сульфатами.

Біографії авторів

Мусій Абрамович Цейтлін, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра хімічної техніки і промислової екології

Олексій Валерійович Шестопалов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічної техніки і промислової екології

Валентина Федорівна Райко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, професор

Кафедра хімічної техніки і промислової екології

Посилання

  1. Kasikowski, T. (2004). Cleaner production in the ammonia-soda industry: an ecological and economic study. Journal of Environmental Management, 73 (4), 339–356. doi: 10.1016/j.jenvman.2004.08.001
  2. Tkach, G. A., Shaporev, V. A., Titov, V. M. (1998). Proizvodstvo sody po maloothodnoj tehnologi. Kharkov: HGPU, 429.
  3. Tabunshhikov, N. P. (1974). Proizvodstvo izvesti. Moscow: Himija, 240.
  4. Zubahina, Z. K., Gerasimenko, E. I., Revenko, S. S. (1978). Vzaimodejstvie maloaktivnoj izvesti s hloridom ammonija. Himicheskaja promyshlennost, 6, 47.
  5. Mihajlova, E. N. (2003). Povyshenie stepeni ispol'zovanija karbonatnogo syr'ja pri regeniracii ammiaka v sodovom proizvodstve. Trudy NIOHIM. Kharkov: NIOHIM, 73, 64–65.
  6. Kuzenko, Ju. N., Olesjuk, V. I., Rusina, E. L., Kuhtenkov, K. M. (2003). K voprosu ob usovershenstvovanii tehnologii podachi izvestkovogo moloka na distilljaciju v Sterlitamakskom OAO «Soda». Trudy NIOHIM. Kharkov: NIOHIM, 73, 77–86.
  7. Zaikin, A. P., Gridasov, V. N., Annopol'skij, V. F. (2010). Dispergirovanie izvestkovoj suspenzii, ispol'zuemoj dlja razlozhenija hlorida ammonija na stadii distilljacii v sodovom proizvodstve. Trudy NIOHIM. Kharkov: NIOHIM, 76, 25–31.
  8. Ponomarenko, V. V. (2013). Gidrodynamichnyj aktyvator vapnjakovogo moloka. Tsukor Ukrainy, 9, 8–11.
  9. Nemirovich, P. M., ZheplInska, M. M., Matiyaschuk, A. M., Homichak, L. M. (2008). Zastosuvannja parokondensacijnoi' kavitacii' v burjakocukrovomu vyrobnyctvi. Vibracii' v tehnici ta tehnologijah, 2, 102–104.
  10. Fіlonenko, D. V., Shestopalov, O. V. (2013). Analiz napravlenij usovershenstvovanija reaktora-smesitelja otdelenija distilljacii sodovogo proizvodstva. Visnyk Nacional'nogo tehnichnogo universytetu "HPI". Serija : Novi rishennja v suchasnyh tehnologijah, 26, 194–198.
  11. Fіlonenko, D. V., Shestopalov, O. V. (2014). Shhodo pytannja rozkladannja hlorydu amoniju v reaktori–zmishuvachi viddilennja dystyljacii' sodovogo vyrobnyctva. Visnyk Nacional'nogo tehnichnogo universytetu "HPI", 7, 120–126.
  12. Fіlonenko, D. V., Shestopalov, O. V. (2014). Matematicheskoe opisanie reaktora-smesitelja otdelenija distilljacii proizvodstva sody i ego komp'juternaja realizacija. Komp'juterne modeljuvannja v himii', tehnologijah i systemah stalogo rozvytku – KMHT-2014. Kyiv, 126–131.
  13. Onac, B. P., Forti, P. (2011). Minerogenetic mechanisms occurring in the cave environment: an overview. International Journal of Speleology, 40 (2), 79–98. doi: 10.5038/1827-806x.40.2.1
  14. Gainey, R. J., Thorp, C. A., Cadwallader, E. A. (1963). CaSО4 seeding prevents CaSО4 scale. Industrial and Engineering Chemistry, 55 (3), 39–43. doi: 10.1021/ie50639a009
  15. Lager, G. A. (1984). A crystallographic study of the low-temperature dehydration products of gypsum CaSO4·0,5H2O and γ-CaSO4. Am. Mineral, 69, 910–918.
  16. Kasikowski, T., Buczkowski, R., Dejewska, B., Peszynska-Białczyk, K., Lemanowska, E., Iglinski, B. (2004). Utilization of distiller waste from ammonia-soda processing. Journal of Cleaner Production, 12 (7), 759–769. doi: 10.1016/s0959-6526(03)00120-3
  17. Südmalis, M., Sheikholeslami, R. (2000). Сoprecipitation of CaCO3 and CaSО4. Canadian Journal of Chemical Engineering, 78 (1), 21–31. doi: 10.1002/cjce.5450780106
  18. Höfling, V., Augustin, W., Bohnet, M. (2004). Crystallization fouling of the aqueous two-component system CaSО4/CaCO3. International Journal of Transport Phenomena, 6 (2), 99–109.
  19. Fіlonenko, D. V., Rayko, V. F., Shestopalov, O. V. (2014). Snizhenie inkrustacii distillera putem snjatija peresyshhenija po sul'fatu v reaktore-smesitele otdelenija distilljacii. Visnyk NTU «HPI». Serija: Mehaniko-tehnologichni systemy ta kompleksy, 60 (1102), 102–110.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-22

Як цитувати

Цейтлін, М. А., Шестопалов, О. В., & Райко, В. Ф. (2015). Підвищення реакційної здатності малоактивної частки вапняної суспензії у содовому виробництві. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(6(78), 33–39. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55921

Номер

Том 6 № 6(78) (2015): Технології органічних та неорганічних речовин. Екологія

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Валентина Федорівна Райко, Олексій Валерійович Шестопалов, Мусій Абрамович Цейтлін

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.