Дослідження впливу сполук перехідних елементів на міцелярний каталіз формування міцності реакційного порошкового бетону
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.63957Ключові слова:
бетон, поверхнево-активні речовини, міцелярний каталіз, гідратація, перехідні елементиАнотація
Наведено результати дослідження властивостей пористих реакційних порошкових бетонів, які являють собою композицію з портландцементу, дрібного заповнювача, порошку речовини, що містить сполуки d–елементу – заліза або марганцю, а також поверхнево-активних речовин, що утворюють міцели, призначених для виготовлення бетонних та залізобетонних виробів. Визначено, що одночасне застосування речовин, що містять сполуки d–елементу та поверхнево-активні речовини, які утворюють міцели, при виготовленні означеного бетону призводить до суттєвого підвищення швидкості формування його міцності та її величини.
Посилання
- Glinka, N. L. (1979). Obshhaja himija. Himija, 730.
- Sychev, M. M. (1984). Vozdejstvie poroshkov d-metallov na tverdenie cementov. Zhurn. prikl. himii VII (3), 552–557.
- Pashhenko, A. A. (1975). Vjazhushhie materialy. Vyssha shkola, 444.
- Shejnich, L. A. (2002). Special'nye betony i kompozicionnye materialy. Budіvel'nі klonstrukcіi. Mіzhvіdomchij naukovo-teh-nіchnij zbіrnik, 367–377.
- Shejnich, L. A. (1999). Radіacіjnozahisnі materіali dlja ob'ektіv atomnoi energe-tiki Ukraini. Budіvel'nі klonstrukcіi. Mіzhvіdomchij naukovo-tehnіchnij zbіrnik, 19–23.
- Shishkin, A. A. (1989). Betony na osnove shlamov obogashhenija zheleznyh rud i shhelochnogo komponenta. Krivoi Rog, 177.
- Shishkіn, O. O. (2001). Specіal'nі betoni dlja pіdsilennja budіvel'nih konstrukcіj, shho ekspluatujut'sja v umovah dіi agresivnih seredovishh. «Mіneral», 113.
- Ohotin, V. V. (1938). Stabilizacija gruntov metodom silikatirovanija. Stabilizacija gruntov. Gushosdor, 102–116.
- Reznichenko, P. T., Chehov, A. P. (1973). Ohrana okruzhajushhej sredy i ispol'zovanie othodov promyshlennosti. Promin', 94.
- Shishkin, A. A. (1989). Shlakoshlamovye vjazhushhie. Belgorod, 125.
- Falikman, V. R. (2011). Novye jeffektivnye vysokofuncional'nye betony. Beton i zhelezobeton, 2, 78–84.
- Erdem, T. K., Kırca, Ö. (2008). Use of binary and ternary blends in high strength concrete. Construction and Building Materials, 22 (7), 1477–1483. doi: 10.1016/j.conbuildmat.2007.03.026
- Batudaeva, A. V., Kardumyan, G. S., Kaprielov, S. S. (2005). Vysokoprochnye modificirovannye betony iz samovyravnivayushchihsya smesej. Beton i zhelezobeton, 4, 14–18.
- Swamy, R. N., Sakai, M., Nakamura, N. (2006). Role of Superplasticizers and Slag for Producing High Performance Concrete. The Fourth CANMET/ACI International Conf. on Superplasticizers and Other Chemical Admixtures in Concrete: ACI SP-148-1. Proceedings. Detroit (USA), 1–26.
- Shishkin, A. A. (2014). Shchelochnye reaktsionnye poroshkovye betony. Stroitelstvo unikalnykh zdaniy i sooruzheniy, 2 (17), 56–65.
- Yang, Y., Sato, R., Kawai, K. (2005). Autogenous shrinkage of high-strength concrete containing silica fume under drying at early ages. Cement and Concrete Research, 35 (3), 449–456. doi: 10.1016/j.cemconres.2004.06.006
- Termkhajornkit, P., Nawa, T., Nakai, M., Saito, T. (2005). Effect of fly ash on autogenous shrinkage. Cement and Concrete Research, 35 (3), 473–482. doi: 10.1016/j.cemconres.2004.07.010
- Tevyashev, A. D. (2009). O Vozmozhnosti upravleniya svoystvami tsementobetonov s pomoshchyu nanomodifikatorov. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4/7(40), 35–40. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/22048/19660
- Sobolev, K. (2005). How Nanotechnology Can Change the Concrete World. American Ceramik Society Bulletin, 10, 14–17.
- Shishkіna, O. O. (2016). Study of the nanocatalysis effect on the strength formation of reactive powder concrete . Eastern-European Journal of Enterprise Technologiesб 1/6 (79)б 55-60. doi: 10.15587/1729-4061.2016.58718
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Alexsander Shishkin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
