Дослідження впливу високоенергетичної дискретної обробки на кінетику екстракції і властивості вовняного жиру

Автор(и)

  • Olga Semeshko Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0002-8309-5273
  • Alexandra Kunik Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0001-6291-931X
  • Tatiana Asaulyuk Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0001-5961-6895
  • Yulia Saribyekova Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0001-6430-6509
  • Sergey Myasnykov Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0002-3147-2436

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65478

Ключові слова:

вовняний жир, ланолін, вовняне волокно, швидкість екстракції, високоенергетична дискретна обробка

Анотація

Представлені результати вивчення впливу попередньої високоенергетичної дискретної обробки вовняного волокна на швидкість екстракції вовняного жиру. Визначено фізико-хімічні властивості отриманого вовняного жиру: кислотне число, пероксидне число, температури плавлення і застигання, рН водної витяжки. На підставі отриманих результатів представлений ймовірний механізм інтенсифікуючої дії високоенергетичної дискретної обробки в процесі попередньої обробки вовняного волокна.

Біографії авторів

Olga Semeshko, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Кандидат технічних наук, науковий співробітник

Науково-дослідний сектор

Alexandra Kunik, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник

Науково-дослідний сектор

Tatiana Asaulyuk, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Молодший науковий співробітник

Науково-дослідний сектор

Yulia Saribyekova, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Доктор технічних наук, головний науковий співробітник

Науково-дослідний сектор

Sergey Myasnykov, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Кандидат технічних наук

Кафедра хімічних технологій, експертизи та безпеки харчової продукції

Посилання

  1. Evylevych, A. Z., Evylevych, M. A. (1988). Utylyzatsyia osadkov stochnykh vod. Leningrad: Stroiyzdat, 248.
  2. Sengupta, A., Behera, J. (2014). Comprehensive view on chemistry, manufacturing & applications of lanolin extracted from wool pretreatment. American Journal of Engineering Research, 3 (7), 33–43.
  3. Seader, J. D., Henley, E. J., Roper, D. K. (2010). Separation process principles. Chemical and Biochemical Operations. John Wiley & Sons, Inc, 849.
  4. Visser, A. E., Swatloski, R. P., Reichert, W. M., Davis Jr., J. H., Rogers, R. D., Mayton, R. et. al. (2001). Task-specific ionic liquids for the extraction of metal ions from aqueous solutions. Chemical Communications, 1, 135–136. doi: 10.1039/b008041l
  5. Wei, G.-T., Yang, Z., Chen, C.-J. (2003). Room temperature ionic liquid as a novel medium for liquid/liquid extraction of metal ions. Analytica Chimica Acta, 488 (2), 183–192. doi: 10.1016/s0003-2670(03)00660-3
  6. Kharisov, B. I., Dias, H. V. R., Kharissova, O. V. (2014). Nanotechnology-based remediation of petroleum impurities from water. Journal of Petroleum Science and Engineering, 122, 705–718. doi: 10.1016/j.petrol.2014.09.013
  7. Eow, J. S., Ghadiri, M., Sharif, A. O. (2007). Electro-hydrodynamic separation of aqueous drops from flowing viscous oil. Journal of Petroleum Science and Engineering, 55 (1-2), 146–155. doi: 10.1016/j.petrol.2006.04.005
  8. Singh, A., Ahmad, S., Ahmad, A. (2015). Green extraction methods and environmental applications of carotenoids-a review. RSC Adv., 5 (77), 62358–62393. doi: 10.1039/c5ra10243j
  9. Hrabov, L. N., Posunko, D. V. (2014). Yntensyfykatsyia teplomasoobmennykh protsessov poluchenyia halenovykh preparatov. Naukovi pratsi Odeskoi natsionalnoi akademii kharchovykh tekhnolohii, 45 (3), 66–69.
  10. Khanturhaev, A. H., Shyretorova, V. H., Radnaeva, L. D., Khanturhaeva, H. Y., Averyna, E. S., Bodoev, N. V. (2003). Yssledovanye sostava lypydov semian sosny sybyrskoi. Khymyia v ynteresakh ustoichyvoho razvytyia, 11 (4), 667–671.
  11. Korchynskyi, A. A., Matiushkyn, M. V. (2003). Ekstraktsyia syria rastytelnoho proyskhozhdenyia. Promyshlennaia teplotekhnyka, 25 (4), 137–139.
  12. Vasylev, A. D. (2004). Yntensyfykatsyia protsessa ekstraktsyy byolohychesky-aktyvnykh veshchestv yz rastytelnoho syria y sozdanye termodyffuzyonnoho oborudovanyia. Promyshlennaia teplotekhnyka, 26 (6), 15–19.
  13. Huseinova, B. M., Ysmaylov, E. Sh., Daudova, T. Y. (2011). Yntesyfykatsyia protsessa ekstraktsyy nutryentov yz plodov y yahod deistvyem mykrovoln. Yzvestyia vysshykh uchebnykh zavedenyi. Pyshchevaia tekhnolohyia, 4, 50–52.
  14. López-Mesas, M., Carrillo, F., Crespi, M. (2003). Microwave enhanced extraction of wool wax from solid wool scour wastes. Analytica Chimica Acta, 494 (1-2), 255–260. doi: 10.1016/s0003-2670(03)00884-5
  15. Zhuravskaia-Skalova, D. V., Kvasenkov, O. Y. (2009). Aktyvnуe metodу yntensyfykatsyy еkstrahyrovanyia byolohycheskoho sуria. Khranenye y pererabotka selkhozsуria, 12, 23–24.
  16. Hracheva, N. V., Holovanchykov, A. B. (2011). Yntensyfykatsyia protsessa ekstraktsyy berezovoho hryba chaha v elektrycheskom pole postoiannoho toka. Yzvestyia Volhohradskoho hosudarstvennoho tekhnycheskoho unyversyteta, 4 (1), 82–86.
  17. López-Mesas, M., Christoe, J., Carrillo, F., Crespi, M. (2005). Supercritical fluid extraction with cosolvents of wool wax from wool scour wastes. The Journal of Supercritical Fluids, 35 (3), 235–239. doi: 10.1016/j.supflu.2005.01.008
  18. López-Mesas, M., Carrillo, F., Gutiérrez, M. C., Crespi, M. (2007). Alternative methods for the wool wax extraction from wool scouring wastes. Grasas y Aceites, 58 (4), 402–407. doi: 10.3989/gya.2007.v58.i4.453
  19. Kozub, V. T., Koshkarova, A. H. (2014). Yntensyfykatsyia protsessov еkstrahyrovanyia ympulsnуm еlektrycheskym polem vуsokoi napriazhennosty. Vestnyk Tambovskoho hosudarstvennoho tekhnycheskoho unyversyteta, 3 (20), 496–501.
  20. Ulakhovych, N. A. (1999). Еkstraktsyia kak metod razdelenyia y kontsentryrovanyia. Sorosovskyi obrazovatelnii zhurnal, 6, 39–46.
  21. Semeshko, O., Saribekova, J., Asaulyuk, T., Myasnikov, S. (2014). Тhe influence of electrical discharge nonlinear bulk cavitation on the structural and chemical changes in water during the wool fiber bleaching. Chemistry & chemical technology (Сh&ChT), 8 (4), 410–415.
  22. Sarybekova, Yu. H., Semeshko, O. Ya., Ermolaeva, A. V. (2013). Ynnovatsyonnaia tekhnolohyia obrabotky sherstianoho volokna. Yzvestyia vуsshykh uchebnуkh zavedenyi. Tekhnolohyia tekstylnoi promуshlennosty, 3, 79–83.
  23. Myroshnychenko, S. Y. (2005). Dostovernost metodyk opredelenyia kolychestva zhyra v nemуtoi shersty. Ovtsу, kozу, sherstianoe delo, 2, 30–33.
  24. Domı́nguez, C., Jover, E., Bayona, J. M., Erra, P. (2003). Effect of the carbon dioxide modifier on the lipid composition of wool wax extracted from raw wool. Analytica Chimica Acta, 477 (2), 233–242. doi: 10.1016/s0003-2670(02)01418-6
  25. Krasovskyi, Y. V., Vail, E. Y., Bezuhlуi, V. D. (1983). Fyzycheskaia y kolloydnaia khymyia. Kyiv: Vyshcha shkola, 352.
  26. Panchenkov, H. M., Lebed, V. P. (1985). Khymycheskaia kynetyka y katalyz. Moscow: Khymyia, 590.
  27. Pysmenko, V. T., Kaliukova, E. N. (2002). Kynetyka khymycheskykh reaktsyi. Opredelenye konstanti skorosty y enerhyy aktyvatsyy reaktsyi. Ulianovsk: UlHTU, 20.
  28. Horbunova, L. S., Rohachev, N. V., Vasyleva, L. H., Koldaev, V. M. (1981). Pervychnaia obrabotka shersty. Moscow: Lehkaia y pyshchevaia promishlennost, 352.
  29. Semeshko, O. Ya., Saribiekova, Yu. H., Yermolaieva, A. V., Kulihin, M. L. (2014). Elektrorozriadna obrobka v tekhnolohiiakh promyvky vovny ta oderzhannia vovnianoho zhyru. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu, 5 (79), 215–218.
  30. Paronjan, V. K. (2004). Tehnologija zhirov i zhirozamenitelej. Moscow: Ljogkaja i pishhevaja prot'myshlennost', 352.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-27

Як цитувати

Semeshko, O., Kunik, A., Asaulyuk, T., Saribyekova, Y., & Myasnykov, S. (2016). Дослідження впливу високоенергетичної дискретної обробки на кінетику екстракції і властивості вовняного жиру. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(6(80), 40–45. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65478

Номер

Том 2 № 6(80) (2016): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Alexandra Kunik, Olga Semeshko, Tatiana Asaulyuk, Yulia Saribyekova, Sergey Myasnykov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.